4. Стани свідомості: періодичні стани (бадьорість і сон); змінені стани свідомості; штучні стани свідомості (гіпноз і медитація); патологічні стани свідомості (алкоголізм і наркоманія).

Серед психічних станів людини визначальний вплив на її життєдіяльність мають періодичні стани свідомості – бадьорість і сон.

Бадьорість – періодичний функціональний стан свідомості, який характеризується активністю усього організму, цей стан дозволяє людині активно взаємодіяти із світом, отримувати й аналізувати сигнали зовнішнього і внутрішнього середовища, реагувати на них.

Таким чином, бадьорість – це той стан, у якому індивід може пристосовуватися до зовнішнього середовища.

Сон – це періодичний функціональний стан свідомості, який характеризується частковим звільненням організму від сенсорних впливів зовнішнього середовища і значною нерухомістю організму.

Фаза швидкого сну найчастіше супроводжується сновидіннями. Це тісно пов’язане зі своєрідною зміною свідомості. У сновидіннях відбиваються об’єктивна реальність і знання про себе, але суб’єктивні процеси пізнання порушені. Людина не усвідомлює, що вона спить, в результаті чого немає і критичного ставлення до побаченого уві сні. У той же час зберігається моральна й емоційна оцінка себе як особистості (почуття провини, сорому…). А це означає, що сновидіння – це механізм психологічного захисту і стабілізації людини, завдяки якому людина отримує енергію, необхідну їй для вирішення своїх проблем. Сновидіння – це своєрідний канал між свідомим і несвідомим, завдяки якому більш насичене інформацією несвідоме здатне передавати інформацію свідомості.

З давніх часів люди використовували різні прийоми і засоби, що змінюють стан свідомості. Існують такі штучні стани свідомості як гіпноз і медитація.

Явище гіпнозу відоме давно. Пригадаймо, спочатку існував месмеризм — австрійський лікар А.Месмер лікував хворих у підсвідомому стані. Після його смерті месмеризм розвинувся у техніку гіпнозу (Гіпнос — бог сну у Греції).

Гіпноз використовували З.Фройд (1856-1939 pp.), Й.Броєр (1842-1925 pp.). Сьогодні чимало людей володіють цим даром, хоча, на жаль, не завжди професійно. Тому до явища гіпнозу слід ставитися обережно, щоб не завдати шкоди хворому. Не варто дозволяти іншим втручатися у підсвідомість без очевидних на це причин і впевненості у високому рівні здібностей «гіпнотизера», а також у його щирості, оскільки, прогнозуючи вашу поведінку чи долю, така людина втручається у вашу психіку на тонкому рівні, навіть іноді сама того не підозрюючи. В окремих випадках таке втручання може завдати шкоди.

Засобами гіпнозу одна людина може заволодіти розумом іншої, і навіть може змусити її вчинити злочин. Ось яка історія зберігається у судових архівах Копенгагена. 29 березня 1951 року П. Хардрупп (33 роки) взяв пістолет, пішов у невеликий банк, щоб його пограбувати. Касир К.Моллер зустрів його, як і кожного відвідувача, посмішкою. Але ця посмішка застигла у нього на вустах, коли він побачив божевільний вогонь в очах Хардруппа. Вбивця не пам'ятав, чи вимагав він у касира грошей, а К.Моллер вже не скаже, оскільки його немає серед живих. Чимало зусиль довелося докласти експертам, суддям, психологам, щоб відшукати справжнього злочинця — гіпнотизера, який на відстані керував діями та поведінкою Хардруппа. Завдяки професійності криміналістів засуджено справжнього винуватця.

Ось ще один доказ того, що, впливаючи на підсвідомість людини, можна стимулювати будь-яку її поведінку. Відомо, що людський зір здатний сприймати свідомо 24 кадри кіно- чи телепередач. 25-й кадр ми не бачимо, але наша підсвідомість його фіксує. Відомий випадок, коли фірма «Coca-Cola» випустила ролик про свої прохолоджувальні напої, записаний саме на 25-му кадрі розважального кінофільму. Після його перегляду глядачів раптом охоплювала незрозуміла спрага. Купували вони, як ви вже здогадалися, саме пляшечки з «Coca-Cola».

У Японії якось органи охорони здоров'я випустили відеокасети. На фоні звичайної музики на 25-му кадрі доброзичливий голос роз'яснював шкоду нікотину. Слухачі не слухали цей монолог, свідомо сприймали лише музику. Однак після такого підсвідомого впливу кинули палити тисячі людей (пізніше уряд все ж заборонив використовувати 25-й кадр без вагомих причин).

Очевидно, такі кадри є небезпечними, бо їх можна використовувати з політичною метою (агітація під час виборів), а що найстрашніше в злочинних, негуманних цілях.

Однак гіпнотичні впливи на людей мають і позитивні якості за певних умов. Наприклад, Г.Гончаров, керівник однієї зі шкіл гіпнозу Росії, який отримав Перший приз на конкурсі феноменів у Японії, навіяв всього за сім сеансів хлопчику з нерозвинутою лівою півкулею мозку, що він вміє малювати. Хворий почав малювати такі картини, що Г.Гончаров був неспроможний купити їх через високу вартість. Навіювання іноді допомагає нам знайти вихід із, здавалося б, безвихідної ситуації. Наприклад, якщо маємо справу з некомпетентними людьми і не можемо прямо заперечити їм з певних причин, не хочемо образити, перебуваємо в прямій залежності або знаємо, що суперечки не дадуть бажаних результатів. Красномовним в цьому випадку є такий відомий факт.

Видатний італійський митець Мікеланджело Буонарроті у 1501 р. отримав від влади Генуї замовлення на статую Давида з мармуру. Коли статуя була готова, зібралися замовники, щоб оцінити її. Всі були в захопленні, а П.Содеріні — один з представників мерії — зауважив, що варто б зменшити ніс скульптури. Геніальний майстер не став сперечатися, взяв різець і, непомітно набравши мармурового пилу, поліз по драбині, щоб «усунути дефект». Він енергійно довбав різцем, абсолютно не торкаючись витвору. З-під різця на землю сипалася мармурова пилюка. Задоволений Содеріні ходив навколо статуї та уважно спостерігав за роботою генія. Коли Мікеланджело висипав на землю весь пил, то повернувся до Содеріні й запитав, чи стало краще. Содеріні був задоволений і відповів, що автор вдихнув у Давида життя.

Навіювання може бути корисним і під час хвороби людини. Хворий не повинен здогадуватися, що ми стривожені, його слід переконати у тому, що нічого страшного немає, все буде добре. Людина, спостерігаючи за вашим спокійним обличчям, і сама починає вірити у швидке одужання, стан її поліпшується.

Надзвичайно велику помилку роблять лікарі, коли, виписуючи хворому рецепт на ті чи інші ліки, кажуть: «Можливо, допоможе. А якщо не допоможе, то прийдете і ми щось спробуємо інше». У такому випадку немає сенсу експериментувати — все одно не допоможе, вам навіяли про це думку, вона у вашій підсвідомості.

Кожна людина має змогу і сама впливати на свою свідомість. З давніх-давен буддисти, бажаючи досягти найвищого духовного прозріння, звертаються до медитації. Медитація — набуті вміння внутрішньо зосереджуватись, які змінюють стан свідомості.

Кожна релігія має певні форми медитації. Під час медитації людина не реагує на зовнішні впливи, досягає певного рівня прозріння. Кожному з нас корисно навчитися розслаблятися і медитувати. Для цього є чимало різних методик, з якими варто ознайомитися, вибрати собі найбільш зручну та прийнятну. Ось одна з них: сісти зручно у тихій кімнаті, закрити очі, дихати ритмічно й глибоко, вибрати собі милозвучне слово чи звук і повторювати його беззупину протягом 20 хв. Медитація — зручний спосіб зміни свідомості людини.

Патологічні стани свідомості викликаються за допомогою наркотиків і інших хімічних речовин, що впливають на головний мозок. При багаторазовому використанні ці речовини викликають фізичну і психологічну залежність.

У вітчизняній психології, на жаль, мало фундаментальних досліджень про вплив ліків, наркотиків на свідомість людини. Ця тема полишена для психіатрії. Однак сьогодні суспільні умови вимагають пильної уваги до цього процесу і психологів.

Вже від моменту народження ми зазнаємо впливу медикаментів (вітаміни, антибіотики тощо), які спрямовані на зміну біологічних функцій. Однак не слід забувати, що вони впливають і на нашу свідомість.

Існує група психоактивних речовин і ліків. Серед них кава, цигарки, алкоголь, транквілізатори, стимулянти, депресанти, галюциногени. Усі ці препарати мають певний вплив на кожну людину залежно від багатьох факторів. Однак найстрашнішими серед них є наркотики, які спричинюють як біологічну, так і психологічну залежність особи. При тривалому їх вживанні в організмі настають безповоротні (не лише функціональні, але й органічні) зміни. Іноді люди вірять, що саме наркотик є найкращим засобом виходу зі стресу, вдаються до нього і потрапляють у психологічну залежність.

Причини, які спонукають особистість звернутися до алкоголю чи наркотиків, потребують детального вивчення. На думку багатьох вчених, іноді — це звичайна цікавість, спроба втекти від проблем чи зовнішнього тиску, вплив референтних груп (бажання наслідувати інших або тиск з боку товаришів). Часом це трапляється від неусвідомлення результатів вживання таких речовин, до цього декого спонукає і постійне навіювання: «Ти такий нікудишній, з тебе вийде хіба що наркоман або злодій». Іноді просто хочеться спробувати щось нове й заборонене.

Звикання до алкоголю та наркотиків має кілька етапів: ранній, середній та хронічний. На ранніх етапах деякі люди можуть позбутися алкогольної та наркотичної залежності без сторонньої допомоги, пізніше вони здебільшого не в стані зробити це самі.

Наслідки алкоголізму та наркоманії є катастрофічними. Щороку чимало людей гине на дорогах через водіїв-п'яниць, алкоголізм зумовлює багато злочинів, убивств, самогубств, зґвалтувань.

Неспроможні самостійно звільнитися від алкогольної чи наркотичної залежності особи, які мають подібні проблеми, потребують допомоги лікаря, психолога, психіатра. Тим більше, що сьогодні чимало людей, що перебувають у стані алкогольної чи наркотичної залежності, заперечують це. Іноді сім'я, друзі навіть не помічають морального падіння близької людини, часто дивуються, опинившись перед сумним фактом втрати.

Варто пам'ятати, що всі проблеми алкоголізму та наркоманії спричинені соціальними, фізіологічними та психологічними факторами, отже, і викорінювати їх варто спільно усім.