Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Обгрунтування гос. рішень і оцінювання ризиків....doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
842 Кб
Скачать
☆

Питання для самоконтролю

1. Характеристика системи господарських рішень.

2. Основні вимоги до господарських рішень та умови їх досягнення.

3. Соціальна складова процесу прийняття господарських рішень

Питання для самостійного вивчення

1. Визначте діалектику суб’єкту та об’єкту процесу прийняття господарських рішень

2. Дослідить сучасний стан системи господарських рішень в Україні.

3. Проаналізуйте закордонний досвід процесу прийняття господарських рішень

Тема 2. Технологія прийняття рішень господарської діяльності

Необхідність прийняття ГР зумовлена існуванням проблем – складних теоретичних питань чи практичних ситуацій, які харак­теризуються розривом між тим, що є та що має бути. Імпульс для прийняття певного господарського рішення – це необхід­ність ліквідації, зменшення актуальності або повне вирішення конкретної господарської проблеми.

Складається технологія прийняття рішень з таких елементів, які вимагають відповідей на запитання: ідея, мета (навіщо робити?); кількість і якість об'єктів (що робити?); ресурси (з якими витратами?); застосовувані технології (як робити?); вико­навці (хто повинен робити?); терміни (коли робити?); споживачі (для кого робити?); місце (де робити?); економічний, соціальний, екологічний, технічний ефекти (що це дає?).

Процес прийняття рішень (ПР) характеризується комплек­сом «інтегральних» процесів інтелектуальної діяльності керівни­ка й апарата управління, доцільною організацією, науково обґрун­тованими технологіями. Процес прийняття рішень має певні еле­менти: мету, суб'єкта, що приймає рішення, альтернативні варі­анти рішення, умови, результати та критерії/

Прийняття рішення передбачає вибір однієї з двох альтер­натив або одного з декількох варіантів, що мають місце. Процес прийняття рішень передбачає ідентифікацію пробле­ми, вибір варіантів та оцінку ефективності рішення. Для нормального функціонування даного процесу необхідно сформувати відповідний алгоритм. На даний час не існує загальноприйнятої технології прийняття рішень. Найбільш повний перелік етапів та технологічних процедур прийняття рішень представлено в табл. 2.1.

Виконання зазначених процедур дає можливість забезпечити необхідну обґрунтованість і надійність того чи іншого рішення. Процес розробки та прийняття господарського рішення почи­нається з виявлення та формулювання сукупності проблем, що в даний момент стоять перед фірмою (підвищення прибутковості, освоєння нових видів продукції, розширення ринків збуту; зниження ефективності фірми чи підрозділів порівняно з минулим періодом, невідповідність результатів запланованим цілям; ре­зультати порівнянь з аналогічними підприємствами незадовіль­ні). У випадку, коли таких проблем більше, ніж реально можна розв'язати, визначається їх пріоритетність. При цьому обирають­ся найбільш та найменш важливі, для яких встановлюються різні терміни реалізації.

Таблиця 2.1 Технологічні етапи прийняття рішень

Етапи

Процедури

І. Постановка задачі розв'язання проблеми

1. Виникнення нової ситуації

2. Виявлення проблеми

3. Збір необхідної інформації

4. Опис проблемної ситуації

II. Розробка варіантів рішення

5. Формулювання вимог, обмежень

6. Збір необхідної інформації

7. Розробка можливих варіантів рішення

III. Вибір рішення

8. Визначення критеріїв вибору

9. Вибір рішень, відповідних критеріям

10. Оцінка можливих наслідків

11. Вибір кращого рішення

IV. Організація вико­нання рішення та йо­го оцінка

12. План реалізації обраного рішення

13. Контроль ходу реалізації рішення

14. Оцінка розв'язання проблеми та виникнення нової ситуації

Після виявлення та остаточного формулювання проблем по­чинається стадія пошуку інформації та формування альтернатив рішення. Масштаб пошуку необхідної інформації залежить від повторюваності, рутинності або новизни проблеми. Коли обрана проблема вже виникала, то керівник може скористатися вже роз­робленими програмами та моделями реалізації рішення. У разі принципової новизни проблеми здійснюється пошук і виробля­ється достатня кількість альтернатив для забезпечення найбіль­шої обґрунтованості обраного шляху. Успіх у справі розв'язання проблеми переважно визначається тим, наскільки зрозумілі причиново-наслідкові зв'язки між діями та результатами. Істотну до­помогу в процесі формування масивів необхідної інформації на­дає аналіз зовнішнього середовища підприємства в поточному та перспективному періодах.

У ході розв'язання проблеми розробляються декілька варіан­тів її вирішення (альтернативи), цінність яких може бути неодна­ковою. Моментом остаточного вибору рішення вважається ухва­лення найбільш придатної альтернативи. Через суб'єктивність поглядів на проблему, залежно від ступеня сумніву в них, рішен­ня, прийнятні для одних, виявляться неприйнятними для інших. Щоб усунути суб'єктивність у підходах, варіанти рішення доціль­но оцінювати за економічною ефективністю (міра віддачі на ви­трачені ресурси). Коли варіантів багато і їх відбір вимагає вели­ких витрат часу та коштів, можна приймати попередні рішення з визначеними припущеннями, а потім уже шукати шляхи їх оптимізації. Способи вибору рішення серед альтернатив поділяються на такі, що задовольняють конкретну потребу, та максимізаційні. У першому випадку реалізація рішення просто задовольняє ви­никлу потребу, у другому – всі потреби. Процес вибору може спиратися на раціональні докази, інтуїцію та на їх комбінацію.

Після процесу прийняття рішення відбувається передача його для реалізації, організація його підтримки, забезпечення необхід­ними ресурсами, створення системи зворотного зв'язку. Слід за­значити, що успішне втілення в життя прийнятого рішення може бути здійснено тільки за умови гарантування процесу його реалі­зації необхідними ресурсами (фінансовими, трудовими, матеріаль­ними, технологічними, інформаційними).