Аудиторна робота

Завдання 1. Вивчити мікроструктуру простих алейронових зерен.

За допомогою бритви виготовити тонкий поперечний зріз сім’ядолі гороху, покласти його у краплину розчину Люголя, нанесену на предметне скло, розправити голкою, накрити покривним скельцем і розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу. Відшукати крохмальні (великі) та алейронові (дрібненькі) зерна у клітинах насінини. Звернути увагу на те, що від розчину Люголя крохмальні зерна забарвились у темно-синій колір, а білкові - в золотисто-жовтий.

З великого збільшення мікроскопу зарисувати декілька клітин насіння гороху з жовтими алейроновими зернами, на фоні яких розміщенні в великі овальні сині крохмальні зерна. Малюнок позначити, підписати, результати досліджень описати.

Завдання 2. Вивчити кристалічні включення в клітинах покривної тканини однодольної рослини.

Зовнішню коричневу луску цибулі покласти на предметне скло у краплину розчину хлоралгідрату, розправити голкою і накрити покривним скельцем. Підігріти над полум'ям для видалення бульбашок повітря і кращої видимості (довести до кипіння, але не кип'ятити). Просвітлений мікропрепарат розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу. Знайти окремі призматичні кристали у клітинах.

Зарисувати декілька клітин з окремими кристалами та описати результати дослідження.

Завдання 3. Визначити оболонка із щілиноподібними і галузистими порами кам'янистих клітин плодів груші звичайної - Pyrus communis, родина Rosaceae

Відділіть пінцетом з м'якоті плода один з багатьох світлих твердих шматочків, помістіть на скло, роздавіть плос­кою ручкою пінцета, додайте барвник - сірчанокислий анілін. Роздивіться і зарисуйте кам'янисті клітини при в/з. Відзначте дію реактиву на здерев'янілу оболонку.

1. - первинна клітинна оболонка;

2. — вторинна клітинна оболонка;

3. - щілиноподібна пора(вид збоку);

4. - галузиста пора (вид збоку);

5. - пори з поверхні;

6. — порожнина мертвої клітини

Рис. 9. Склереїди м'якоті плода груші

Результат якісної мікрохімічної реакції на лігнін:...

Навчально-дослідницька робота: "Виготовлення і дослідження мікропрепаратів, визначення і опис діагностичних ознак рослинної клітини"

Проаналізуйте борошно, отримане з рослинних органів, що накопичують продукти запасу. По діагностичних ознаках крохмальних зерен і по частковому співвідношенню складових компонентів бо­рошна, визначите і укажіть у висновках:

а) борошно яких рослин входить до складу аналізованого порошку (використовуйте для ідентифікації табли­ці, методичні рекомендації, журнал, підручники),

б) крохмальні зерна якої рослини переважають, а якого є домішкою.

Зарисуйте і опишіть крохмальні зерна за наступними ознаками:

Форма зерен, відносні розміри (однакові, різні, великі, середні, дрібні, дуже дрібні), тип зерен, характер центру утворення, наявність і ступінь виразності денних і нічних шарів крохмалю.

Об'єкти: порошки, що складаються із суміші борошна насіння, бульб, або кореневищ двох рослин.

Хід роботи: На предметне скло нанести з одного боку .1-2 краплі води, а з іншого - краплю р-ну Люголя. Поміс­тити препарувальну голку, змочену водою в порошок. Крупинки, які прилипли до голки, помістити на предметне скло в краплю води. Другий раз зробити те ж саме, але помістити порошок у р-н Люголя. Накрити кожну краплю з порошком покривними скельцями і досліджувати при м/з і в/з.

Завдання №...

Об'єкт:

Опис і висновки:

Рис. 10. ...

Змістовий модуль 2

Рослинні тканини.

Заняття 3

Тема: Рослинні тканини, їх класифікація. Твірні, покривні і видільні тканини.

Самостійна робота

Завдання 1. За допомогою підручників ,посібників, конспекту лекцій і додаткової літератури за­свойте теоретичний матеріал по запропонованих нижче питаннях.

Основні теоретичні питання для самопідготовки:

1. Взаємозв'язок і взаємодія клітин в рослинному організмі. Тканини рослин: визначення, кла­сифікація за виникненням, морфологією, функціями, положенням в органах; діагностичні озна­ки.

2. Твірні тканини, або меристеми: функції, особливості будови клітин, класифікація, похідні і зна­чення меристем.

1. Покривні тканини: функції і класифікація.

2. Первинна покривна тканина - епідерма: функції, особливості будови.

3. Основні (базисні) клітини епідерми: будова, функції, діагностичні ознаки.

3. Продихи: функції, будова, функціонування, розміщення, положення відносно поверхні. Основні типи продихових апаратів, їх таксономічне і діагностичне значення. Зв'язок будови і функціо­нування продихів з екологічними факторами.

4. Трихоми: функції, утворення, різноманіття, класифікація, морфо-фізіологічні особливості, діаг­ностичне значення, практичне використання.

4. Покривно-всисна тканина кореня - епіблема: утворення, будова і функціонування.

5. Вторинні покривні тканини - перидерма і кірка: їх утворення, будова, значення, використання. Будова і функції сочевичків, їх діагностичні ознаки.

6. Основні тканини - асиміляційна, запасаюча, водо- і повітронакопичуюча: функції, особливості будови, топографія в органах, діагностичне значення.

5. Видільні, або секреторні структури: функції, класифікація, діагностичне значення.

7. Екзогенні видільні структури (залозисті трихоми, нектарники, осмофори, гідатоди): локалізація, класифікація, особливості будови і функціонування, таксономічне і діагностичне значення.

8. Ендогенні видільні тканини і структури (ідіобласти, вмістища виділень, ходи, канали, молочни­ки): утворення, розміщення в органах, класифікація, функціонування, таксономічне і діагнос­тичне значення.

Завдання 2. Позначте ознаки, які характеризують клітини меристеми:

1 - живі, 2 - мертві, 3 - завжди і тільки прозенхімні, 4 - ізодиаметричні або подовжено-веретоноподібні, 5 - оболонки тонкі, целюлозно-пектинові, 6 - оболонки потовщені, здерев'янілі, 7 - цитоплазма густа, слабко вакуолізована, ядро велике, пластиди на стадії пропластид, мітохондрії і ЕПР розвинуті слабко, 8 - цитоплазма значно вакуолізована, пластиди, мітохондрії і ЕПР розвинуті добре, 9 - ергастичні речовини відсутні, 10 - ергастичні речовини накопичуються.

Завдання 3. Виберіть і позначте єдине правильне рішення кожної запропонованої ситуації:

1. У мікропрепараті листка з поверхні серед базисних клітин епідерми виявлені попарно зближені ниркоподібні клітини з хлоропластами, відділені одна від одної щілиноподібним міжклітинником. Такі ознаки вказують, що в епідермі є ...

а)залозки

б) продихи

в) нектарники

г) гідатоди

д) вмістища

2. Виявляючи головні індивідуальні діагностичні ознаки продихового апарату листка, дослідник зафіксував: кількість, взаємне розташування і відносні розміри побічних клітин; орієнтацію продихової щілини відносно поздовжньої осі листка; положення продихів відносно поверхні листка, а також ...

а) кількість і взаємне розташування замикаючих клітин

б) наявність продихової щілини

в) наявність хлоропластів у замикаючих клітинах

г) форму в обрисі та розміри пари замикаючих клітин відносно епідермальних клітин

3. Дотик до листка викликав печіння і подразнення шкіри. Мікроскопічний аналіз показав, що на листку є довгі, живі, ампулоподібні утвори з непошкодженою або обламаною мінералізованою головкою. Такі утвори характерні для кропиви дводомної - Urtiса dіоіса, і за типом це...

а) шипи епідерми

б) залозисті трихоми

в) жалкі емергенці

г) волоски-сосочки

д) секреторні залозки

4. Для одержання евкаліптової олії листя евкаліпту подрібнили, щоб повніше вилучити олію з ...

а) ендогенних вмістищ

б) екзогенних залозок

в) покривних волосків

г) ситовидних трубок

д) судин ксилеми

6. Мікроскопічний аналіз листків Мепthа ріреritа підтвердив наявність в епідермі характерних ...

а) вмістищ

б) шипів

в) ефіроолійних залозок

г) молочників

6. Доведено, що синтез і накопичення в органах чистотілу звичайного - Сhelidoпіит таjus оранжевого латексу забезпечують спеціалізовані секреторні структури ...

а) канальці

б) гідатоди

в) молочники

г) трихоми

д) вмістища

7. Дослідженням поперечного зрізу кореневища встановлена наявність провідних пучків, в яких між вторинною флоемою і вторинною ксилемою є меристематична тканина - ...

а) прокамбій

б) камбій

в) фелоген

г) перицикл

д) дерматоген

8. Анатомо-гістохімічними дослідженнями підтверджено: терпентинна олія Ріпиs silvеstris, що має антимікробну, антивірусну і подразнюючу дію, накопичується в...

а) схизогенних ходах

б) лізигенних ходах

в) членистих молочниках

г) нечленистих молочниках

д) ефіроолійних канальцях

9. На поздовжньому зрізі корової частини кореня кульбаби добре помітні трубчасті видільні структури із густим вмістом. Вони з'єднані між собою бічними виростами. Такі ознаки мають ...

а) членисті молочники з анастомозами

б) нечленисті, негалузисті молочники

в) членисті молочники без анастомозів

г) нечленисті, галузисті молочники

10. На поздовжньому зрізі стебла Quercus robur у складі флоеми виявлені тяжі щільно зімкнених прозенхімних клітин із загостреними кінцями і рівномірно потовщеними, частково здерев'янілими оболонками. Отже, це...

а) деревинні волокна

б) луб'яні волокна

в) трахеїди

г) кутова коленхіма

д) пластинчаста коленхіма

11. На поперечному зрізі кори Frangula alnus добре помітні щільні групи округлих клітин із потовщеними, шаруватими, частково здерев'янілими оболонками, що притаманно...

а) судинам

б) клітинам коленхіми

в) деревинним волокнам

г) трахеїдам

д) луб'яним волокнам

12. З метою максимального вилучення біологічно активних речовин, які накопичуються в ендогенних вмістищах, висушену траву...

а) порізали на великі частки

б) подрібнили до порошку

в) залишили цілою

13. При мікроаналізі поперечного зрізу стебла встановлена наявність пучків, в яких між флоемою і ксилемою, розміщеними на одному радіусі, немає камбію. Отже, пучки ...

а) радіальні

б) концентричні

в) відкритий колатеральні

г) закритий колатеральні

14. Мікроскопія стебла квіткової рослини засвідчила, що у флоемі наявні усі її гістологічні елементи, а саме: ситовидні трубки з клітинами-супутницями, флоемна паренхіма і...

а) ксилемна паренхіма

б) луб'яні волокна

в)ксилемні волокна

г) судини

д) трахеїди

15. Для зберігання сухого листя шавлії, м'яти, меліси обрано скляну тару з добре притертою кришкою, щоб запобігти втратам ефірної олії такими екзогенними секреторними структурами, як ...

а) гідатоди

б) залозки

в) нектарники

г) літоцисти

д) шипи

16. Секрети залозок духмяних листків набули оранжевого забарвлення пі/і впливом реактиву Судан III. Це свідчить, що залозки містять ...

а) ефірні олії

б) жирні олії

в) пектини

г) дубильні речовини

д) мінеральні речовини

17. Відвар подрібнених кореневищ і коренів валеріани лікарської готується у закритому посуді з метою збереження...

а) пігментів

б) протеїну

в) крохмалю

г) ефірної олії

д) слизу

18. По краю листка, на зубчиках виявлені секреторні структури, що виділяють слабкий розчин солі у вигляді крапель. Отож, цими структурами є ...

а) залозки

б) нектарники

в) продихи

г) гідатоди

д) осмофори

19. При мікроскопічному аналізі поперечних зрізів листка евкаліпту кулястого – Еисalyptus globulus серед хлоренхіми мезофілу виявлені великі округлі порожнини, вистелені зсередини секреторними клітинами з краплями жовтуватої рідини. Це ...

а) ефіроолійні залозки б)членисті молочники

в) лізигенні слизові вмістища

г) схизо-лізигенні смоляні канали

д) схизогенні ефіроолійні вмістища

20. За морфологічними ознаками трав'яниста рослина визначена як кропива дводомна, що підтверджується наявністю на епідермі жалких емергенців та в мезофілі - клітин-ідіобластів з ...

а) друзами

б) цистолітом

в) кристалічним піском

г) стилоїдом

д) рафідами

21. У корі і деревині гілки хвойної рослини розпізнаються схизогенні секреторні ходи, що містять...

а) смолу

б) слиз

в) крохмаль

г) жирну олію

д) алкалоїди

22. У зоні всмоктування кореня виявлено один провідний пучок, у якому ділянки ксилеми і флоеми чергуються по радіусах. Можна зробити висновок, що за типом пучок...

а) колатеральний

б) біколатеральний

в) радіальний

г) центроксилемний

д) центрофлоемний

23. Па поперечному зрізі стебла під епідермою виявлено кілька шарів живих паренхімних клітин, що мають хлоропласти і целюлозні оболонки, потовщені по кутах. Ця тканина -...

а) хлорофілоносна паренхіма

б) запасаюча паренхіма

в) пластинчаста коленхіма

г) пухка коленхіма

д) кутова коленхіма.

24. При мікроскопії кореня розпізнані кореневі волоски, що являють собою вирости клітин ...

а) епіблеми

б) перидерм и

в) ендодерми

г) екзодерми

д) мезодерми

25. При мікроскопії осьового органа між вторинною флоемою і вторинною ксилемою виявлене вузьке кільце сплощених, живих, тонкостінних клітин, розташованих щільно зімкненими стовпчиками. Це ...

а) прокамбій

б) камбій

в) фелоген

г) перицикл

д) протодерма

26. На зрізі осьового органа виявлена багатошарова покривна тканина, яка складається з фелогену і його похідних - корока і фелодерми. Сукупність цих тканин утворює...

а) склеренхіму

б) перидерму

в) коленхіму

г) епіблему

д) епідерму

27. Визначена інтенсивно-зелена тканина, що складається з живих, тонкостінних, стовпчастих, щільно зімкнених клітин, розташованих перпендикулярно поверхні листка. Цією тканиною є ...

а) пухка паренхіма

б) складчаста паренхіма

в) палісадна паренхіма

г) запасаюча паренхіма

д) аеренхіма

28. При мікроскопії листка розпізнана поверхнева комплексна тканина, що включає прозорі живі клітини з потовщеними кутинізованими зовнішніми оболонками, а також продихи і трихоми. Ця тканина

а) веламен

б) ризодерма

в) кірка

г) перидерма

д) епідерма

29. Мікроскопія епідерми листка однодольної рослини показала, що продихи мають чотири побічні клітини, з яких дві - бічні, дві - полярні. Отже, тип продихового апарату - ...

а) діацитний

б) апізоцитний

в) тетрацитний

г) аномоцитний

д) парацитний

30. При мікроскопії рослини виявлені ефіроолійні залозки, що мають парну кількість клітин, розташованих двома рядами в 3-4 яруси. Це дозволяє припустити, що рослина належить до родини ...

а) Аsterасеае - айстрові

б) Scrophulariaceае - ранникові

в) Solапасеае - пасльонові

г) Аріасеае - селерові

д) Lатіасеае – глухокропивові

31. Покривна тканина коренів складається з клітин з тонкими целюлозними оболонками і виростами - кореневими волосками. Ця тканина ...

A. фелодерма

B. ризодерма (епіблема)

C. плерома

D. периблема

E. перидерма

32. Мікроскопічним дослідженням стебла багаторічної рослини виявлено покривну тканину вторинного походження, яка утворилася в результаті поділу клітин ...

A. фелогену;

B. прокамбію;

C. камбію;

D. протодерми

E. перициклу;

33. У перидермі стебла багаторічної рослини виявлені сочевички, що утворюються завдяки діяльності ...

A. фелодерми

B. камбію

C. корової паренхіми

D. фелогену

E. прокамбію

34. При мікроскопії околоплідника маку снодійного були виявлені трубчасті структури з білим латексом, отже це ...

A. лізигенні вмістища

B. схізогенні канальці

C. секреторні клітини

D. секреторні залозки

E. молочні судини

35. Фелоген утворюється з перициклу або основної тканини, що набуває меристематичної активності. Назвіть до якого типу тканин відноситься фелоген.

A механічна

B покривна

C видільна

D твірна

E провідна

Завдання 4. Проаналізуйте і засвойте техніку приготування зрізів, щоб використовувати її при лабораторній і самостійній роботі.

Приготування зрізів

При детальному вивченні циліндричних органів зрізи роблять в трьох напрямках: поперечному, повздовжньому радіальному і повздовжньому тангентальному.

З листків можна приготувати зрізи двох видів: перпендикулярні до площини (поперечні) і паралельні до площини (площинні).

Зрізи роблять за допомогою бритви або леза, дотримуючись наступної послідовності дій:

• Затиснути об’єкт між великим і вказівним пальцями лівої руки, великий палець при цьому нижче рівня зрізу на 5-10 мм;

• Скальпелем чи гострим ножем вирівняти поверхню об’єкту;

• При строго вертикальному положенні об’єкту і горизонтально затиснути між великим і вказівним пальцями правої руки лезом, ведучи його до себе навскоси, одним плавним швидким рухом зробити тонкий зріз; не слід робити коротких рухів, при яких отримують нерівні зрізи; лезо і об’єкт рекомендуються постійно змочувати водою;

• Зробити зразу декілька зрізів;

• Зняти зрізи з леза препарувальною голкою, перенести на предметне скло в краплю включаючої рідини;

• Розглянути зрізи під мікроскопом при малому збільшенні (м/з) і вибрати найбільш вдалі;

• Для отримання контрасту між біологічними структурами клітинами і тканинами забарвлюють різними барвниками.

З тонких ніжних органів (листя, молоді корінці), а також з дрібних об’єктів (насіння), які важко втримати в руці, зрізи роблять помістивши рослинний об’єкт в серцевину бузини, корка, шматочка бульби картоплі або моркви, діаметром близько 1 см.

Для цього серцевину бузини розрізають навпіл гострим ножем або скальпелем, об’єкт поміщають і затискують між двома відрізками, вирівнюють поверхню і лезом роблять зріз через серцевину бузини разом з об’єктом.

Зрізи або інші досліджувані об’єкти поміщають на предметне скло в краплю включаючої рідини і накривають покривним склом. Покривне скло беруть двома пальцями за ребра і під гострим кутом підводять нижній край до краю краплі рідини, потім плавно, притримуючи голкою, опускають надлишок рідини, який виходить за межі покривного скла, видаляють фільтрувальним папером, а нестачу поповнюють, поміщаючи додаткову краплю на межу покривного і предметного скла.

Якщо пухирці повітря попадають під покривне скло краще всього підняти його голкою і знову опустити.

Покривне скло зверху обов’язково повинно залишатися сухим і щільно прилягати до предметного скла.

При виготовленні препаратів необхідно дотримуватися певних умов. Предметне і покривне скло повинні бути чистими і сухими. Для запобігання забрудненням слідами жиру не слід торкатися поверхні покривного скла пальцем, а брати його пінцетом за середину краю, або вказівним і великим пальцем за ребра. Поводитися дуже обережно, так як скло дуже тонке і легко ламається.

Рис. 11 Інструменти для виготовлення зрізів

Рис. 12 Техніка виготовлення зрізів

Рис. 13 Види зрізів

Рис. 14 Виготовлення зрізів