Експериментальна частина

Матеріали: аркуш цупкого паперу, шпа­тель, коробка, фарфорова ступка з товкачиком, сито з діаметром отворів в 1 мм.

Хід роботи

Підготовка зразка ґрунту для аналізу

1. Довести зразок ґрунту до повітряно сухого стану (при визначенні польової вологості ґрунту зразок не доводять до повітряно-сухого стану). Для цього:

а) взятий у полі зразок розсипати в приміщенні шаром 1,5-2 см на цупкому папері;

б) довести зразок до сухого стану (ґрунт має бути сухий на до­тик), щодня його перемішуючи; сушіння провадити при кімнатній температурі;

в) для захисту зразка від пилу прикрити його під час сушіння папером.

2. Взяти середній зразок ґрунту. Для цього після до­ведення зразка до повітряно-сухого стану:

а) вибрати із зразка включення;

б) розрівняти ґрунт на папері рів­ним шаром і надати йому форми прямокутника;

в) розділити ґрунт на чотири рівні частини діагональними лініями (рис. 1.1);

Рис. 1.1. Взяття середньої проби з ґрунтового зразка «квартуванням».

г) відібрати від зразка дві проти­лежні частини (два протилежні «три­кутники»), старанно перемішати ґрунт, що залишився, і знову розрівняти на папері, надавши йому форми прямо­кутника;

д) повторити попередні операції кілька разів, аж поки на папері не залишиться близько 300-400 г ґрунту; це й буде середній зразок (при малій кількості вихідного ґрунту вагу остаточного середнього зразка можна трохи зменшити, хоч це й не бажано);

е) середній зразок пересипати в коробку і вкласти в неї відповідну етикетку.

3. Підготувати подрібнений ґрунт. Для цього:

а) з середнього зразка взяти близько 100 г ґрунту аналогічно до взяття середнього зразка (послідовним поділом);

б) розтерти відібраний ґрунт у ступці;

в) повністю просіяти ґрунт крізь сито з діаметром отворів 1 мм; якщо частина ґрунту не пройшла крізь отвори сита, то його слід подрібнити і знову просіяти крізь сито; треба добиватися повного проходження зразка крізь сито, а не відсівати з нього дрібнозер­нистої частини, бо однорідний зразок штучно поділятиметься на неоднорідні частини;

г) пересипати подрібнений ґрунт у підготовлений паперовий пакет і написати на ньому, з якого ґрунту і горизонту взято даний зразок, зазначивши також глибину його взяття

Лабораторна робота №2

Тема. Визначення механічного (гранулометричного) складу ґрунту без приладів.

Мета. Визначити механічний склад ґрунту без приладів.

Теоретичні відомості

Отже механічний склад ґрунту є його важливою фізичною властивістю, який в значній мірі впливає на його морфологічний склад, тому в загальних рисах його описують й при вивченні морфології ґрунту.

Механічний склад ґрунту визначають, як правило, в лабораторії, проте існує ряд методів наближеного його визначення. При морфологічних описах ґрунтів у полі слід мати на увазі, що всі ці методи, дають тільки наближені результати й тому допускають помилку у визначенні на одну градацію наведеної нижче шкали (табл.2.1). Так, наприклад, середньосуглинкові ґрунти можуть бути визначені як легкосуглинкові, а важкосуглинкові як глинисті і т. д.