Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в поглибленні історико-правових знань про укладення, зміст і редакції «Саксонського зерцала», вплив цього збірника на розвиток джерел права держав Центральної та Східної Європи в період з XIII по XVIII ст. За результатами дослідження зроблено такі висновки:

1. Зі середини ХІ ст. до появи «Саксонського зерцала» в Німеччині широко розвивалося матеріальне та духовне життя феодального суспільства, творилися його основні інститути й ідеї. При цьому нами наголошено, що з першої половини X ст. Саксонське королівство, область, де було укладене «Саксонське зерцало», закріплювало свою економічну й політичну владу внаслідок колонізації східних слов’янських територій. З ХІІ ст. почала утверджуватися думка: вільні люди, котрі проживають на певній, визначеній території, мають підкорятися спільному праву, сформованому на праві народження, опрацьовувати та брати до уваги особливості інших правових поглядів. Запис феодального права розпочався з ініціативи церкви, а відтак – і світської влади. Королі й князі стали доручати укладання правових збірників освіченим та фаховим особам, знавцям права. До них належав і укладач «Саксонського зерцала».

2. З’ясовано, що Е. фон Репков уклав цей правовий збірник на замовлення графа Г. фон Фалькенштайна спершу латинською мовою, а згодом переклав німецькою. Періодом створення першої редакції прийнято вважати 1220–1235 р. Місце укладання однозначно встановити нам не вдалося, однак маємо підстави вважати, що це була церковна бібліотека Кведлінбурга.

3. Як засвідчив аналіз, джерелами укладання «Саксонського зерцала» були Біблія, канонічне право, імперські закони, судові звичаї земських та ленних судів із регіонів ельбських єпископств. З’ясовано сенс «вчення про два мечі» в збірнику «Саксонське зерцало», де воно трактується своєрідною моделлю для пояснення роздвоєння світської та християнської влади. Встановлено структуру збірника. «Саксонське зерцало» складається з: чотирьох передмов, у тому числі передмови в римованих двовіршах; прологу тексту; прологу та передмови «Від народження Бога» («Von der Herren Geburt»); трьох книг земського права (Landrecht) та книги ленного права (Lehnrecht). Уперше здійснено авторський переклад трьох передмов українською мовою. Виявлено, що текст «Саксонського зерцала» редагувався впродовж двох періодів. Один започатковано від створення латинської редакції до близько 1270 р.; другий тривав від 1270 р. до утворення в XV ст. вульгатної (спрощеної) форми «Саксонського зерцала». Найціннішими відомими ілюстрованими рукописами «Саксонського зерцала» вважають Дрезденський, Гайдельберзький, Ольденбурзький та Вольфенбютельський.

4. Визначено, що у «Саксонському зерцалі» яскраво виражений традиціоналізм феодальної культури. Укладач реалізовує в правовому збірнику ідею безумовної непорушності права, думку про загальну підпорядкованість праву, наголошує на принциповому відторгненні несвободи. Приписи «Саксонського зерцала» належать до перших у Центральній Європі ранніх спроб закріпити в діючому праві численні інститути (безперечно, ще в нерозвинутому вигляді), які в майбутньому отримали велике значення, очевидне для нас у сучасних умовах.

5. З’ясовано, що ленна система в Німеччині сформувалась повністю та стала панівною системою земельних відносин уже в ХІІ ст. У «Саксонському зерцалі» йдеться про імперські лени, церковні лени, прапорні лени, судові й міські лени. Зміст ленного права визначався правоздатністю, яка належала землевласникові–сеньйору та леннику–васалу. Аналіз норм «Саксонського зерцала» засвідчує, що укладач велику увагу приділяв регулюванню сімейно-спадкових відносин: вони визначалися становою приналежністю, яка відповідала відносинам земельної власності; характерним був принцип єдиноспадкування, зумовлений необхідністю зберегти в руках спадкоємця-чоловіка феодальну земельну власність. Поділ зобов’язань на ленні й чиншові в збірнику визначений структурою феодального суспільства та феодальною земельною власністю.

6. Встановлено, що існує певна подібність норм «Саксонського зерцала» з нормами, викладеними у правовому збірнику стародавнього руського права, укладеному в Київській державі у XI—XII ст., – «Руській правді», зокрема в закріпленні й захисті феодальної власності на землю; подібні норми договорів купівлі-продажу, особистого найму та ін. Однак існує й певна відмінність. Наприклад, «Саксонське зерцало» визнає лише спадкування за законом, а «Руська правда» – за заповітом і законом; невідомий «Саксонському зерцалу» і договір позики між купцями.

7. Доведено, що хоча на сучасному етапі «Саксонське зерцало» вже не є чинним, але внаслідок його довготривалої дії (понад 700 років) сучасне німецьке право містить численні правові ідеї та елементи правових норм, які безсумнівно, започатковані зі згаданого правового збірника. Це підтверджує подібність норм «Саксонського зерцала» з нормами Основного Закону ФРН, «Німецького цивільного уложення», «Німецького кримінального уложення» й інших законодавчих актів.

8. З’ясовано, що дія «Саксонського зерцала» в Німеччині продовжувалась тривалий період. Воно стало джерелом для укладання «Аугзбурзького зерцала», «Німецького зерцала», «Швабського зерцала», Статуту м. Магдебург та ін. У Саксонії до цього джерела права систематично звертались під час розробки основних законів 1863 р. У Пруссії багато положень «Саксонського зерцала» мали безпосередню правову чинність до видання загального земського права 1794 р., а ленне право «Саксонського зерцала» діяло до Прусської Конституції 1850 р. Окрім цього, ще в 1932 р. Німецький імперський суд покликався на авторитет «Саксонського зерцала» й цитував його. Помітний також вплив збірника на території Королівства Нідерландів.

9. Визначено, що рецепція «Саксонського зерцала» здійснювалася у Східній Європі, де воно разом з магдебурзьким міським правом значно впливало на розвиток права майже до початку Нового часу. В Польщі згаданий правовий збірник мав безпосередній вплив завдяки його перекладам. Це дає підстави стверджувати про вплив саксонсько-магдебурзького права на джерела права держав Центрально-Східної Європи. Особливо помітний він у Литві, Латвії, Естонії, Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії. Рецепція саксонсько-магдебурзького права у західних провінціях Росії була незначною, а стосовно Болгарії взагалі відсутні будь-які дані. Аналогічна ситуація і з Молдовою та республіками колишньої Югославії, хоча через близькість до Білорусі, України та Румунії не варто заперечувати можливий вплив на ці регіони саксонсько-магдебурзького права.

10. Як підтверджують проведені нами дослідження, на українських землях порівняно з іншими східноєвропейськими країнами відбувалося найтриваліше застосування саксонсько-магдебурзького права. Водночас із міськими привілеями магдебурзького права важливою групою правових джерел в Україні були збірники магдебурзького права. Основою для їхнього укладання слугували насамперед польські обробки саксонського права та «Саксонського вайхбільда», а саме – переклади М. Яскера і П. Щербича, праці Б. Гроїцького, П. Кушевича. До кінця XVIII ст. з’явилася низка збірників, які так чи інакше ґрунтувалися на проекті кодифікації українського права 1743 р. Спільною ознакою для всіх було посилання на норми «Саксонського зерцала». Це простежується, зокрема, у «Зібранні малоросійських прав» 1807 р., яке поряд з численними посиланнями на норми кульмського і магдебурзького права містить 457 посилань на норми «Саксонського зерцала».

Здійснене історико-правове дослідження дає підстави для глибшого розуміння впливу збірника «Саксонське зерцало» на формування сучасного законодавства держав Центральної та Східної Європи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гуменюк Г. П “Саксонське зерцало” – перша кодифікація німецького середньовічного права (до 780-річчя прийняття) / Г. П. Гуменюк // Вісник Львівського університету. – Серія юридична. – Львів, 2007. – Вип. 45. – С. 55– 60.

2. Гуменюк Г. П. До питання про розробку, редакції та прийняття “Саксонського зерцала” (ХІІІ ст.) / Г. П. Гуменюк // Актуальні проблеми держави і права : зб.наук.праць. – Одеса, 2007. – Вип. 36. – C. 287 – 293.

3. Гуменюк Г. П. “Саксонське зерцало” – різновид імператорського права / Г. П. Гуменюк // Вісник Львівського університету. – Серія юридична. – Львів, 2008. - Вип. 46. – С. 33 – 43.

4. Гуменюк Г. П. До питання про створення “Саксонського зерцала” – кодексу середньовічного права Німеччини / Г. П. Гуменюк // Вісник Львівського університету. – Серія юридична. – Львів, 2008. – Вип. 47. – С. 30 – 34.

5. Гуменюк Г. П. “Саксонське зерцало” (ХІІІ ст.) та його вплив на сучасне німецьке право / Г. П. Гуменюк // Часопис Київського університету права. – 2009. – №1 . – С. 35 – 39.

6. Гуменюк Г. П. До питання про вплив саксонсько-магдебурзького права на формування східноєвропейських правових систем / Г. П. Гуменюк // Вісник Львівського університету. – Серія юридична. – Львів, 2009. – Вип. 48. – С. 39 – 46.

7. Гуменюк Г .П. До питання про структуру та зміст збірника “Саксонське зерцало” / Г. П. Гуменюк // Актуальні проблеми держави і права : зб.наук.праць.– Одеса, 2009. – Вип. 48. – C. 280 – 287.

8. Гуменюк Г. П. До питання історико-політичних передумов створення правового збірника “Саксонське зерцало” / Г. П. Гуменюк // Вісник Львівського університету. – Серія юридична. – Львів, 2010. – Вип. 50. – С. 50 – 58.