Обструктивний бронхіт

Діагностують, коли у дитини є в наявності різко подовжений і свистячий видих, що чути на відстані, різноманітні сухі хрипи на видосі, в акті дихання приймають участь допоміжні м'язи, емфізема може також мати місце. На й б ільш частим збудником є вірус парагрип у . Дихальна недостатність неважка. Після кашлю кількість хрипів дещо зменшується. Критеріями діагнозу є:

1) перший епізод СБО;

2) ознаки ГРВІ (підвищення температури тіла, почервоніння та зернистість дужок та задньої стінки горлянки, ринорея, покашлювання на протязі декількох днів до маніфестації СБО;

3) поява експіраторної задишки після 4-го дня захворювання;

4) переважання вологих різнокаліберних та грубих сухих хрипів при аускультації легень на фоні подовженого видоху;

5) наявність клінічних симптомів обструкції нижніх дихальних шляхів на фоні відносно задовільного самопочуття дитини (стан- середнього ступеня важкості);

6) відсутність ознак атопічних захворювань;

7) відсутність запальних змін та еозинофілії в аналізі крові;

8) певний вид збудника (РС, парагрип)

В основі патогенезу БО: 1) ушкоджуючий вплив вірусів на клітини слизової оболонки дихальних шляхів, зміна співвідношення циклічних нуклеотидів у клітинах, активація комплементу та кінін-калікреїнової системи, фосфоліпази А та процесів перекисного окислення ліпідів мембран, що призводить до підвищення синтезу активних медіаторів бронхоконстрикції та запального процесу (лейкотрієни, ПГ, фактор активації тромбоцитів). Респіраторні віруси впливають безпосередньо на бета-2-адренорецептори та Н2-гістамінні рецептори, рефлекторно підсчилюючибронхоспазм, зумовлюють депресію клітинної ланки імунітету, індукцію супресорно активних Т-лімфоцитів і підсилення синтезу IgE ).

ЛІКУВАННЯ:

a. Госпіталізація.

b. Дієта гіпоалергенна, повноцінна, відповідно до віку дитини.

c. Спазмолітики ентерально або парентерально (но-шпа, папаверин), інгаляційно ( суміш Домбровської, Євдощенко).

d. Бронхолітики: бронхоадреноміметики (алупент, сальбутамол, фенотерол), теофіліни (еуфілин).

e. Муколітики та відхаркувальні препарати рослинного тасинтетичного походження (ацетилцистеїн, лазолван, бромгексин, проспан, трипсін, та ін).

f. Віббраційний масаж та постуральний дренаж.

g. Фізіотерапевтичні процедури : електрофорез з еуфілліном, MgSO₄

h. Фітотерапія із застосуванням гіпоалергенних рослин (солодка,м`ята, чабрець, багульник).

i. На етапах реабілітації лікувальна дихальна гімнастика, спелеотерапія, загортовування, санаторнокурортне лікування ( Південне узбережжя Криму).

j. Диспансерний нагляд у алерголога.

Рецидивуючий бронхіт

Клінічна картина залежить від періоду захворювання: загострення (рецидив), зворотнього розвитку (неповна ремісія), повної ремісії. Загострення бувають восени, ранньою весною, рідко - взимку і відсутні влітку. Початок рецидиву протікає як ГРВІ. Кашель виникає через 2-3 дні від початку і домінує у клінічній картині. Чим старша дитина, тим швидше кашель стає вологим. Спостерігається кашель на протязі доби з переважанням вранці. Перкуторна і аускультативна картина як і при гострому бронхіті. Загострення триває біля 3-4 тижнів. Хрипи зникають раніше за кашель, жорстке дихання зберігається довше інших відхилень від норми.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ рецидивуючого бронхіта складаються із симптомів гострого (простого) бронхіта, які повторюються 3 і більше разів на рік.

1. Тривалий перебіг загострення ( 3-4 тижні та довше).

2. Помірне підвищення температури тіла, але частіше протягом 2-4 днів. Може бути тривалий субфебрилитет.

3. Тривалий ( 3-4 тиж) кашель, який домінує в клінічній картині і має самий різноманітний характер (сухий, частіше вологий) грубий. Харкотиннямає слизистий або слизисто- гнійний характер.

4. В період рецидиву загальний стан дитини порушений мало. Немає ознак дихальної недостатності.

5. Перкуторний тон над легенями не змінений.

6. Аускультативно вислуховується жорстке дихання. Відмічаються сухі або вологі малозвучні середньо- та великопухирчасті хрипи. Хрипи розсіяні, міняються за характером і локалізацією, меньш тривалі ніж кашель.

7. На рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення легеневого малюнку, розширення коренів легень, яке зберігається навіть в період ремісії.

Лікування:

На стаціонарно- поліклінічному етапі в первод загострення призначають :

1. Муколітичні та відхаркувальні препарати ( лазолван, бромгексін, ацетитицистеїн, проспан, гербіон, корінь алтею, солодки та ін).

2. Антиоксиданти (вітаміни групи В, С, Е, А, унітіол). Імунокоректори (імунал, гропринозін, рібомуніл, бронхомунал, ІRS-19, пробіотики).

3. При необхідності бронходилятатори ( атровент, сальбутамол).

4. Респіраторнофізіотерапія: інгаляції з додаванням лікарських препаратів, вібраційний масаж та постуральний дренаж, лікувальна бронхоскопія).

5. Детоксикаційна терапія (ентеросорбенти, вітаміни, пектини).

6. Спелеотерапія в шахтах штучного мікроклімата з сухими хлорідно- натрієвими сумішами.

7. Застосування лазерної акупунктури на біологічно активні точки, які пов`язані із системою дихання та імунітету, а також гідролазерний душ.

На етапах реабілітації застосовують методи загортовування, призначення мембраностабілізаторів, антиоксидантів, детоксикантів, еубіотиків, препаратів, що стимулюють функцію кори наднирників та адаптаційно-захисних функцій організму лікувальну дихальну гімнастику, кінезотерапія, лікування в місцевих пульмонологічних санаторіях та на південному узбережжі Криму.