Завдання

№1

В кримінальній справі на неповнолітнього Н. встановлено, що І6-річний обвинувачений в нетверезому стані вчинив розбійний напад на жінку похилого віку. Виховувався у багатодітній сім'ї, батько відбуває покарання в місцях позбавлення волі за крадіжки. Мати працює секретаркою на ЧП “Атлант” і за браком часу вихованням дітей займається недостатньо. До того ж зловживає горілкою. Н. неодноразово затримувала міліція за хуліганські вчинки та дрібні крадіжки. Був на обліку в міліції в справах неповнолітніх, але профілактична робота з ним практично не велась.

Як повинен відреагувати слідчий на ці факти? Напишіть відповідний документ.

Завдання №2

Дільничному інспектору А. стало відомо, що троє неповнолітніх (16-17 років) під впливом 19-річного Ю., який нещодавно звільнився із місць позбавлення волі, домовились учинити крадіжку у квартирі директора комерційного підприємства П. Про це дільничний інспектор сповістив оперативних працівників карного розшуку і міліції в справах неповнолітніх. Але відносно подальших дій між працівниками міліції виникали різні думки. Оперуповноважений карного розшуку запропонував влаштувати засаду і затримати злодіїв з речовими доказами після крадіжки щоб забезпечити обвинувачення в суді. Дільничний інспектор вважав, що слід затримати зловмисників у момент, коли вони будуть відкривати двері квартири П. і притягти до відповідальності за замах на крадіжку. Інспектор у справах неповнолітніх запропонував викликати неповнолітніх разом з батьками у відділ міліції, провести з ними профілактичну бесіду та попередити П. про загрозу, яка виникла, а Ю. притягнути до кримінальної відповідальності за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Яку позицію Ви підтримали б і чому?

Теми рефератів

1. Причини та умови злочинності неповнолітніх.

2. Вплив родинного виховання та неформальних молодіжних груп на малолітніх правопорушників.

3. Діяльність суб’єктів профілактики.

4. Рецидив злочинів: його структура та різновиди (різні точки зору).

5. Поняття рецидивної злочинності.

6. Рівень рецидивної злочинності.

7. Кримінально-правовий (легальний), пенітенціарний та кримінологічний (фактичний) рецидив.

8. Особа рецидивіста та їх класифікація.

9. Детермінанти рецидивної злочинності.

10. Проблеми ресоціалізації засуджених.

11. Особливості діяльності суб’єктів профілактики рецидивної злочинності. Правове забезпечення профілактики рецидивної злочинності.

12. Іноземний досвід у профілактиці рецидивної злочинності.

13. Роль громадських організацій та психологічних служб у індивідуальній профілактиці цій злочинності.

3. Питання до іспиту з дисципліни “Кримінологія”

З А Г А Л Ь Н А і О С О Б Л И В А Ч А С Т И Н И

1. Поняття кримінології як соціально-правової науки та її предмет.

2. Завдання та функції кримінології.

3. Методологія і методи кримінології.

4. Місце кримінології у системі наук, її зв’язок з юридичними та іншими науками.

5. Система науки кримінології.

6. Поняття злочинності (різні точки зору).

7. Кількісні та якісні показники злочинності.

8. Динаміка злочинності.

9. Латентна злочинність, її види та засоби виявлення.

10. Загальне поняття детермінації злочинності. Криміногенні фактори сучасної злочинності в Україні (об’єктивні та суб’єктивні фактори).

11. Тенденції і перспективи злочинності на сучасному етапі розвитку Української державності.

12. Виникнення кримінології як науки та історія її розвитку.

13. Школи кримінології та їх представники.

14. Сучасні українські кримінологи.

15. Розвиток кримінології в 20-30 роки ХХ ст., відновлення її в 60-ті роки ХХ ст. та її сучасний стан.

16. Нові напрямки у функціонуванні спеціалізованих науково-дослідних установ в Україні після 1991 р. та діяльність Кримінологічної асоціації.

17. Злочинність як фундаментальна категорія кримінології.

18. Різні точки зору щодо визначення злочинності. Злочинність як соціальне явище. Злочинність як правове явище.

19. Поняття особистості злочинця. Особистість злочинця та її соціа­льна сутність.

20. Співвідношення соціального та природного в особистості зло­чинця.

21. Структура особистості злочинця. Основні ознаки кримінологіч­ної характеристики особистості злочинця.

22. Класифікація злочинців, її основи та практичне значення.

23. Типологія злочинців.

24. Визначення особи злочинця (різні точки зору) та співвідношення з особою, що вчинила злочин.

25. Межі кримінологічного вивчення особи злочинця: порівняльна характеристика суб’єкта злочину і особи злочинця.

26. Соціальне і біологічне в особі злочинця.

27. Соціальні та демографічні відомості про засуджених за скоєння злочинів.

28. Морально-психологічні риси злочинців та інших людей, що вчинили злочини

29. Класифікація осіб, що вчинили злочини.

30. Значення вчення про особу злочинця в діяльності правоохоронних органів.

31. Віктимогенні умови злочинів. Віктимність та її кримінологічне значення.Особа потерпілого і його кримінологічне значення.

32. Класифікація жертв злочину.

33. Механізм суїцидальної поведінки.

34. Проблема суїциду в практичній діяльності органів внутрішніх справ.

35. Значення вчення про особу злочинця в діяльності правоохоронних органів.

36. Загальна характеристика і класифікація методів кримінологічних досліджень.

37. Вибіркове дослідження.

38. Конкретно-соціологічні засоби збирання кримінологічної інформації.

39. Застосування в кримінології психологічних методів.

40. Методологічні основи науки кримінології.

41. Загальнонаукові методи пізнання у кримінології.

42. Комплексний характер методик кримінологічних досліджень. Загальна

43. характеристика методів кримінологічних досліджень.

44. Програма, план та етапи кримінологічного дослідження.

45. Методи системи збирання даних: загальна характеристика.

46. Вибіркове спостереження, його значення та репрезентативність. Види та способи

47. проведення вибіркового дослідження.

48. Анкетування у кримінології.

49. Інтерв'ю та техника його проведення.

50. Поняття кримінологічного прогнозування. Прогноз та гіпотеза.

51. Види кримінологічного прогнозування. Їх практичне значення.

52. Особливості індивідуального кримінологічного прогнозування (на прикладі

53. кримінальної справи).

54. Кримінологічне планування: поняття, сутність, значення.

55. Поняття попередження, профілактики, обмеження, контролю зло­чинності.

56. Загально-соціальні та спеціально-кримінологічні заходи профілак­тики злочинності (показати на конкретних прикладах). Рання та ситуа­тивна профілактика злочинів.

57. Принципи функціонування профілактичної системи.

58. Попереджувальна робота державних органів влади. Робота орга­нів МВС та прокуратури з припинення, запобігання та профілактики злочинів.

59. Форми участі громадськості у боротьбі зі злочинністю ,форми та методи координації профілактичної діяльності.

60. Кримінологічна характеристика злочинів проти власності.

61. Злочини проти власності корисливого та корисливо-насильницького характеру.

62. Стан, рівень, структура, характер і динаміка крадіжок вимагательств (рекет).

63. Особливості характеристики цих злочинів у сучасних умовах (час, місце, предмет, спосіб, мотиви, групова злочинна поведінка).

64. Характеристика осіб, які вчинюють злочини проти власності громадян, державної та колективної власності.

65. Причини та умови вчинення злочинів проти власності.

66. Роль матеріального фактора у вчиненні цих злочинів. Особливості особи і поведінка потерпілих від цих злочинів.

67. Основні напрями попередження злочинів проти власності. Зміст та особливості роботи органів внутрішніх справ щодо профілактики цих злочинів.

68. Поняття і основні показники злочинності у сфері економіки (стан, рівень, структура, динаміка, характер). Кримінологічна характеристика економічних злочинів та осіб, які їх вчинюють.

69. Причини та умови злочинів у сфері економіки. Економічна криза, інфляція, безгосподарність, порушення економічних зв'язків, безробіття, недоліки документообігу та обліку, малоефективна контрольно-ревізійна діяльність як обставини, що детермінують злочинність у сфері економічних відносин.

70. Роль матеріального фактора у вчиненні економічних злочинів.

71. Недоліки в діяльності правоохоронних органів у боротьбі з економічною злочинністю.

72. Основні напрями запобігання злочинів у сфері економіки.

73. Економічні, організаційно-господарські й управлінські, технічні й організаційно-правові заходи профілактики цих злочинів.

74. Зміст та особливості діяльності органів внутрішніх справ щодо запобігання злочинів у сфері економіки.

75. Поняття організованої злочинності.

76. Співвідношення категорій «організована злочинність», «злочинна організація», «організована злочинна група».

77. Структура організованої злочинності.

78. Види організованої злочинності.

79. Кримінологічна характеристика організованої злочинності (стан, рівень, структура, динаміка, характер).

80. Поняття корупції.

81. Особливості кримінологічної характеристики осо- би співучасників злочину.

82. Причини та умови організованої злочинності.

83. Основні напрями попередження організованої злочинності. Нормативно-правова основа попередження організованої злочинності та корупції.

84. Поняття професійної злочинності.

85. Види професійної злочинності.

86. Ознаки, що характеризують професійну злочинність.

87. Кримінологічна характеристика професійної злочинності (стан, рівень, структура, динаміка, характер).

88. Особливості кримінологічної характеристики професійного зло- чинця.

89. Причини та умови професійної злочинності.

90. Основні напрями попередження професійної злочинності.

91. Нормативно-правова основа попередження професійної злочинності.

92. Поняття злочинності неповнолітніх, їхня кримінологічна характеристика (стан, рівень, структура, динаміка, характер, географія).

93. Особливості злочинів, учинених цією категорією осіб.

94. Групова злочинність неповнолітніх.

95. Неформальні молодіжні угруповання з антисуспільною спрямованістю. Кримінологічна характеристика особи неповно- літніх злочинців.

96. Особливості мотивації злочинів неповнолітніх.

97. Класифікація неповнолітніх злочинців.

98. Злочинність неповнолітніх осіб із психічними аномаліями.

99. Причини та умови злочинності неповнолітніх.

100. Несприятливі фактори сімейного, навчального та виробничого виховання. Криміногенні фактори побутового оточення та сфери дозвілля.

101. Недоліки діяльності правоохоронних органів у запобіганні злочинності неповнолітніх.

102. Основні напрями попередження злочинності неповнолітніх

103. . Система державних органів, громадських формувань, трудових колективів, що беруть участь у профілакти- ці злочинності серед неповнолітніх.

104. Роль правоохоронних органів у попередженні злочинності неповнолітніх.

105. Кримінологічне поняття рецидиву злочинів і рецидивної злочинності.

106. Види рецидиву (загальний і спеціальний, одноразовий і багаторазовий, кримінологічний, пенітенціар- ний та ін.).

107. Основні показники рецидивної злочинності.

108. Стан, рівень, структура, характер, динаміка.

109. Особливості рецидиву окремих видів злочинів.

110. Кримінологічна характе- ристика особи рецидивістів.

111. Соціально-демографічні ознаки і морально-психологічні властивості. Класифікація рецидивістів. Спосіб життя і злочинна поведінка злісних реци- дивістів.

112. Причини та умови рецидивної злочинності.

113. Специфічні обставини, що обумовлюють рецидивну злочинність.

114. Недоліки правоохоронної діяльності та рецидивна злочинність.

115. Основні напрями попередження рецидивної злочинності, роль органів внутрішніх справ та інших суб'єктів профілактики у боротьбі з рецидивною злочинністю.

116. Заходи загальної профілактики рецидивної злочинності.

117. Індивідуальна профілактика з особами, які раніше вчинювали злочини.

118. Запобіжна роль адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

119. Роль органів внутрішніх справ у запобіганні рецидивної злочинності.

120. Поняття насильницьких злочинів.

121. Злочини насильницько-корисливої спрямованості.

122. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів.

123. Причини та умови, що детермінують насильницьку злочинність.

124. Основні напрями попередження насильницьких злочинів і роль ОВС у цій діяльності.

Перелік

основних джерел інформації та рекомендованої літератури

для використання при вивченні тем

з дисципліни «Кримінологія»

Література та нормативний матеріал, які рекомендовані для всіх

тем курсу

Підручники та навчальні посібники Рекомендована література:

1. Джужа О.М. Кримінологія. Навч. пос. – К., 2008.

2. Курило В.І. Кримінологія .Навч. пос. – К., 2007.

3. Іванов Ю.Ф. Кримінологія. Навч. пос. – К., 2008.

4. Голіна І. М. Кримінологія: Загальна та Особлива частини.-К., 2009.

5. Іванов Ю.Ф. Кримінологія: Посібник для підготовки до іспитів.-К.,2008.

6. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології : теорія і практика .-К., 2008.

7. Голін В.В. Кримінологія: Загальна та Особлива частина: підручник- Харків, 2009.

8. 2.Лукашевич В.Г. Юнацький О.В.Моделювання у криміналістиці та пізнавальної діяльності слідчого .- К., 2008.

9. Біленчук П.Д. Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів.-К., 2007.

10. Лисиченко В.К.Форми та способи розслідування злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями. Науково – практичний посібник. –К., 2009.

11. Батиргареєва В.С. Рецидивна злочинність в Україні : соціально - правові та кримінологічні проблеми : Монографія.-Харків,2009ю

12. Федорчук Н.Б., Нор В.Т.Захист прав потерпілих від злочину в англо-американській правовій системі та кримінальному судочинстві в Україні.- К., 2009.

13. Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі : НПК.- К., 2009.

14. Весельский В.К. Завялов. Сучасні можливості використання даних про спосіб вчинення злочину в боротьбі зі злочинністю.Навч. посіб.-К. ,2009.

15. Шостко О.Ю.Протидія організованій злочинності в європейських країнах : Монографія.- К. ,2009.

16. Герасимчук О.П.Реалізація потерпілим диспозитивності у кримінальному судочинстві України.-К., 2009.

17. Грищук В.К.Причетність до злочину за кримінальним правом Уклаїни.-К., 2007.

18. Юхно О.О.,Литвинов О.М.Основи діяльності правозахисних органів з протидії злочинності. Навч. пос.- К.,2008.

19. Навроцький В.О.Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх за кримінальним правом України.-К., 2007.

20. Андрушко П.П. Альманах кримінального права. – К, 2009.

21. Мандриченко Ж.В. Звільнення від кримінальної відповідальності. – Одеса, 2009.

22. Грищук В.К. Звільнення від покарання та його відбування. – К, 2009.

23. Кирись Б.О. Злочин і його види за кримінальним правом. – К, 2009.

24. Пилипчук П.П. Злочини у сфері господарської діяльності. – К, 2006.

25. Никифорчук Д.Й. Злочини, що вчиняються у сфері оподаткування. – К, 2008.

26. Кривоченко Л.М. Класифікація злочинів за ступенем тяжкості. – К, 2010.

27. Кузнецов В.О. Кримінальне право в схемах: навчальний посібник. Рек. МОНУ. – К, 2009.

28. Фесенко Є.В. Кримінальне право України: загальна частина. – К, 2007.

29. Вереша Р.В. Кримінальне право України: загальна частина: навч.посібник. Рекомендовано МОНУ. – К, 2008.

30. Стрельцов Є.О. Кримінальне право України: особлива частина: підручник. – К, 2009.

31. Кирись Б.О. Множинність злочинів за кримінальним правом України. – К, 2007.

32. Єсип І.О. Обставини, що виключають злочинність діяння за кримінальним правом України. – К, 2007.

33. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: навч.посібник. – К, 2009.

34. Мартін О.К. Об’єкт злочину за кримінальним правом України. – К, 2009.

35. Мартін О.К. Об’єктивна сторона злочину за кримінальним правом України. – К, 2009.

36. Навроцький В.О. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх за кримінальним правом України. – К, 2009.

37. Грищук В.К. Покарання за кримінальним правом України. – К, 2009.

38. Грищук В.К. Призначення покарання за кримінальним правом України. – К, 2009.

39. Кирись Б.О. Співучасть у злочині за кримінальним правом України. – К, 2009.

40. Кирись Б.О. Стадії вчинення злочину за кримінальним правом України. – К, 2009.

41. Кирись Б.О. Субєкт злочину за кримінальним правом України. – К, 2009.

42. Кирись Б.О. Субєктивна сторона злочину за кримінальним правом України. – К, 2009.

43. Кирись Б.О. Судимість за кримінальним правом України. – К, 2009.

44. Хавронюк М.І. Судово-практичний коментар до кримінального кодексу України. – К, 2006.

45. Кримінальний кодекс України.

46. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / Укл.Н.А.Гуторова.Х.: Одисей,2008

47. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины /Под.ред.Ю.А.Кармазина и Е.Л.Стрельцова.-Х.:Одиссей, 2007

48. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України /За ред.М.Й.Коржанського.-К.:Ельга,2007

49. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины /Под ред.Н.И.Мельника и Н.И.Хавронюка.-К.:Канон,2008

50. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України /За ред.М.О.Потебенька. К.:Форум,2009

51. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України/За ред.С.С.Яценка.-К.:АСК, 2008

52. Кримінальний кодекс України 2001 та 1960 років: порівняльні таблиці./Упор.Є.В.Фесенко,Я.Є.Фесенко.-К.:Істина,2006

53. Бажанов М. І.Кримінальне право України: Загальна частина.-К.; Юрінком, 2008.

54. Іванов Ю.Ф.Кримінальне право України:Загальна частина.

55. Кондратьєв Я. Ю. Кримінальне право України: Загальна частина.-К.:Атіка , 2009.

56. Матишевський П. С. Кримінальне право України: Загальна частина.К.:АСК,2008

57. Чернишова Н.В. Кримінальне право України: Загальна частина.К.; Атака. 2009.

58. Уголовное право Украины.: Учебник /Под ред. Е. Л. Стрельцова.- Х.; Одиссей. 2009.

59. Уголовное право Украины: Общая часть: Учебник /Под ред. Клименко В.А., Мельника Н. И.-К;,Атика. 2008.

60. Харченко В.Б. Уголовное право Украины. – К.; Атика.2009

61. Юридичні терміни:Тлумачний словник. //За ред.В.Гончаренка-К.:Либідь,2009-

62. Юридический словарь/Ред.Дахно И.-К.:АСК,2008.

63. Коржанський М.Й.Кваліфікація злочинів.-К.:Юрінком,2009

64. Карнаух Т.Дія кримінального закону в часі .//Юридичний вісник України. -2008.-№44.-с.8

65. Ларін М.Злочин та гуманне покарання .//Юридичний вісник України.-2008.-№ 25.-с.9.

66. Марін О.К.Кваліфікація злочинів .- К:Атика ,2008.

67. Михайленко О.Звільнення від кримінальної відповідальності //Юридичний вісник

68. України.-2008.-№ 23-с.6-7.

69. Степанюк А.Х Кримінально- виконавчий кодекс України. –К., 2008.

Гель А.П. Кримінально- виконавчн право України Навч. пос. –К., 2008.

Богатирьов І.Г. Кримінально- виконавче право України. Підручник.-К., 2010.

Науково-практичний коментар до Кримінально- виконавчого кодексу України/За ред. Мельник М.І.-К.,2009.

Бущенко Э.П. Законодавство України про виконавче провадження.-К., 2008.

Кирись Б.О. Закон про кримінальну відповідальність.—К.2007.

.Попрас В.О. Штраф як вид покарання за кримінальним правом України: Монографія .- Харків,2009.

Єфімов О.М. Виконавче провадження.-К. 2008.

Грищук В.К. Звільнення від кримінальної відповідальності за кримінальним правом України.-К., 2007.

Іщенко А.В. Теорія і практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів. Навч. пос.-К.,2007.

Галай А.О. Протидія насильству і захист порушених прав громадян. Науково- практичний посібник.-К., 2008.

Пясковський В.В. Розслідування злочинів, вчинених засудженими у місцях позбавлення волі. Навч. пос.- К.,2008.

Грищук В.К.Призначення покарання за кримінальним правом України.-К.,2007.

Грищук В.К. Причетність до злочину за кримінальним правом України.-К.,2007.

.Говоруха М.М., Руденко М.В., Хруслова Л.А. Прокурор у виконавчому провадженні: основи організації діяльності. Навч. пос. – К., 2010.

Фурса С.Я. Науково –практичний коментар до законів « Про державну виконавчу службу «, « Про виконавче впровадження « і « Про виконання рішень та практикизастосування Європейського суду з прав людини-К., 2008.

Берзін П.С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінально- правове значення.- К., 2009.

Аванесов Г. А. Криминология — М.: Академия МВД СССР, 1984 — 500 с.

Блувштейн Ю. Д., Яковлев А. М. Введение в курс криминологии — Минск: ВШ МВД СССР, 1983.

Гилинский Я. И., Афанасьев В. А. Социология девиантного отклоняюще­гося поведения. — Санкт-Петербург, 1993.

Зелинский А. Ф. Криминология: курс лекций. — Харьков: Прапор, 1996. — 260 с.

Криминология: Учебник / Под ред.: В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова — М.:Юристъ, 1995.— 512с.

Криминология: Учебник / Под ред.: Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньков-ского — М.: МГУ, 1994. — 415 с.

Криминология: Учебник для вузов / Под ред. А. И. Долговой — М.: Инфра-М, 1997.— 780с.

Криминология и профилактика преступлений: Учебник / Под ред. А. И. Алексеева — М.: МВШМ МВД СССР, 1989. — 431 с.

Криминология: Учебник / Под ред.: Б. В. Коробейникова, Н. Ф. Кузнецо­вой, Г. М. Миньковского — М.: Юрид. лит., 1988. — 295 с.

Криминология: Общая часть / Под ред. В. В. Орехова — СПб., 1992.

Криминология и профилактика преступности: Учебное пособие / Под рєд. В. Г. Лихолоба — Донецк: ДИВД, 1994. — 396 с.

Криминология: Учебное пособие / Под ред. Н. Ф. Кузнецовой — М.: Зерцало, 1996 — 160 с.

Курс советской криминологии — Т. 1. — М.: Юрид лит., 1985.

Курс советской криминологии — Т. 2. — М.: Юрид. лит.,1986.

Лайне М. Криминология и социология отклоненного поведения — Хель­синки: центр обучения тюремных служащих. — 1994. — 173 с.

Основы криминологии для практических работников / Долгова А. И. и др. -М.,1986.

Фролова О. Г. Злочинність і система кримінальних покарань — Київ: Артек, 1997.— 208с.

Антонян Ю. М., Бородин С. В. Преступность и психические аномалии. — М.: Наука, 1987.

Антонян Ю. М. Психология убийства — М.: Юристъ, 1997. — 304 с.

Блувштейн Ю. Д., Добрынин А. В. Основания криминологии: опыт ло­гико-философского исследования. — Минск, 1990.

Бафия Е. Проблемы криминологии: диалектика криминогенной ситуа­ции — М.: Юридическая литература, 1983. — 152 с.

Бородин С. В. Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной программы. — М.: Наука, 1990.

Гуров А. И. Красная мафия — М.: Самоцвет МИКО, 1995.

Дубинин Н. П., Карпец И. И., Кудрявцев В. Н. Генетика, поведение, ответ­ственность. — 2-е изд. — М.: Юрид. лит., 1989.

Закалюк А. П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального прес­тупного поведения. — М., 1986.

Зелинский А. Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведе­нии. — Харьков, 1986.

Карпец И. И. Преступность: иллюзии и реальность. — М., 1992.

Криминальная мотивация. — М.: Наука, 1986.

Криміногенна ситуація в Україні: оцінка, тенденції, проблеми: Звіт МВС. - К., 1995.

Кудрявцев В. Н. Причины правонарушений — М.: Наука, 1986.

Кудрявцев С. В. Конфликт и насильственное преступление — М., 1991.

Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации. — М.: МГУ, 1984-208 с.

Личность преступника и предупреждение преступлений. — М., 1987. — 102с.

Литвак О. Злочинність: її причини та профілактика. — Київ: Україна, 1997. — 168с.

Лихолоб В. Г. Органи внутрішніх справ у боротьбі із злочинністю. — Київ: Вища школа, 1991.

Лунеев В. В. Мотивация преступного поведения. — М., 1991.

Лунеев В. В. Преступность XX века. — М.: Норма, 1997. — 498 с.

Личность преступника: методы изучения и проблемы воздействия — М.,

1988. — ПО с.

Максимов С. В. Краткий криминологический словарь. — М.: Юристъ,

1995. - 32 с.

Механизм преступного поведения. — М.: Наука, — 1990.

Михлин А. С. Общая характеристика осужденных. — М., 1991.

Ной И. С. Методологические проблемы советской криминологии. — Са­ратов, 1975.

Овчинников Б. Д. Вопросы теории криминологии. — Л., 1982.

Организованная преступность. — М.: Криминологическая ассоциация,

1996. — 352 с.

Преступность и правонарушения в СССР: статистический сборник. —

М., 1990.— П2с.

Преступность и правонарушения в СССР: Статистический сборник.

1990. — М.₍ 1991.— 117с.

Преступность в Украине / / Бюллетень законодательства и юридичес­кой практики Украины. — № 2. — 1994.

Проблемы изучения личности правонарушителя. — М., 1984. — 156 с.

Сахаров А. Б. О личности преступника и причинах преступности в СССР. — М.: Юрид. лит., 1961.

Социальные отклонения. — 2-е изд. — М.: Юрид. лит., 1989. — 368 с.

Франк Л. В. Потерпевшие от преступления и проблемы советской вик-тимологии. — Душанбе, 1977. — 240 с.

Фокс В. Введение в криминологию. — М.: Прогресс, 1986.

Шнайдер Г. И. Криминология. — М., 1992.

Яковлев А. М. Теория криминологии и социальная практика. — М.: Наука, 1985.

Межведомственный научно-исследовательский центр по проблемам борь­бы с организованной престуностью. http:/ /www rnndc.naiau.kiev.ua/

Харьковский центр по изучению организованной преступности. http:/

/www.harcentr.kharkiv.edu/

Центр исследования компьютерной преступности. http://www.crime-research.org/

Владивостокский центр исследования организованной преступности. http:// crime,

vl.ru/

Санкт-Петербургский Центр по изучению организованной преступности и

коррупции. http://www.jurfak.spb.ru/centers/traCCC/

Московский исследовательский центр по проблемам организованной прес­-

тупности и коррупции. http://www.mosorgcrimrescenter.ru/

Иркутский центр по изучению организованной преступности и коррупции. http: /

/www.isea.ru/sait/about.htm

Организованная преступность Дальнего Востока: Приморье, Хабаров­ский край,

Якутия. http://www.compromat.ru/main/mafia/opdv.htm

Центр по изучению нелегальной экономической деятельности. http: /

/www.corruption.rsuh.ru /

Центр антикоррупционных исследований и инициатив «Трансперенси

Интернешнл-Р».http: / /www.transparency.org.ru /

Cyberpol. Отдел «Р». Борьба с пиратством. http:/ /www.farpost.com/cyberpol/

Центр по изучению организованной преступности, коррупции и право­вых

реформ в Грузии. http://reform.geoweb.ge/rus/index.html

Антикоррупционные Ворота стран Европы и Азии.

http://www.nobribes.org/russian/default_ru.htm

Міжнародно-правові документи. Нормативні акти СНД

1. Конвенція про примусову чи обов'язкову працю (28.06.30).

2. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти без­пеки морського судноплавства (10.03.88).

3. Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти без­пеки стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі (10.03.88).

4. Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фі­нансуванням і навчанням найманців (21.09.90).

5. Конвенція про охорону персоналу Організації Об'єднаних Націй та зв'я­заного з нею персоналу (15.12.94).

6. Додатковий протокол до Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства (15.03.78).

7. Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими співтова­риствами і Україною (14.06.94).

8. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних спра­вах (15.05.72).

9. Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками (30.11.64).

10. Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах (20.04.59).

11. Конвенція про передачу засуджених осіб (21.03.83).

12 Європейська конвенція про видачу правопорушників. Рада Європи (17.03.78).

13 Європейська конвенція про інформацію щодо іноземного законодавства.

14. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти без­пеки морського судноплавства (09.03.88).

15. Європейська конвенція з прав людини (04.11.50).

16. Международно-правовые документы по вопросам борьбы с преступ­ностью. — Вып. 1. — М.: Академия МВД СССР, 1989.

17. Минимальные стандартные правила обращения с заключенными — одоб­рены ЭКОСОС 31.07.1957 г., утверждены Первым Конгрессом ООН по пре­дупреждению преступности и обращению с правонарушителями (1955).

18. Кодекс поведения должностных лиц, охраняющих правопорядок — при­нят Генеральной Ассамблеей ООН 17.12.1979 по рекомендации Пятого Конг­ресса (1975).

19. Меры, гарантирующие защиту прав тех, кто приговорен к смертной каз­ни — одобрены ЭКОСОС 25.05.1994.

20. Миланский план действий — принят Седьмым Конгрессом ООН (1985) и утвержден Генеральной Ассамблеей ООН в резолюции 40/32.

21. Руководящие принципы в области предупреждения преступности и уго­ловной юстиции в контексте развития и нового экономического порядка — приняты Седьмым Конгрессом ООН (1985) и утверждены Генеральной Ассамб­леей ООН в резолюции 40/32.

22. Основные принципы, касающиеся независимости судебных органов — приняты Седьмым Конгрессом ООН (1985) и утверждены Генеральной Ассамб­леей ООН в резолюции 40/32.

23. Типовое соглашение о выдаче иностранных заключенных и рекомендации по обращению с заключенными-иностранцами — приняты Седьмым Конгрессом ООН (1985) и утверждены Генеральной Ассамблеей ООН в резолюции 40/32.

24. Декларация Основных принципов правосудия для жертв преступлений и жертв злоупотребления властью — принята Генеральной Ассамблеей 29.11.1985 (резолюция 40/34) по рекомендации Седьмого Конгресса.

25. Минимальные стандартные правила по применению мер наказания, не связанных с лишением свободы — приняты Генеральной Ассамблеей ООН (резолюция 45-110) по рекомендации Восьмого Конгресса.

26. Правила защиты несовершеннолетних, лишенных свободы — приняты Генера­льной Ассамблеей ООН (резолюция 45-113) по рекомендации Восьмого Конгресса.

27. Основные принципы использования силы и огнестрельного оружия должност­ными лицами, охраняющими правопорядок — приняты Восьмым Конгрессом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (1990).

28. Основные принципы, касающиеся роли юристов — приняты Восьмым Конгрессом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонару­шителями (1990).

29. Типовой договор о выдаче — принят Восьмым Конгрессом ООН по пре­дупреждению преступности и обращению с правонарушителями (1990).

30. Типовой договор о взаимной помощи по уголовным делам — принят Восьмым Конгрессом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (1990).

31. Типовой договор о передаче процедуры по уголовному делу — принят Генеральной Ассамблеей ООН (резолюция 45-118) по рекомендации Восьмого Конгресса ООН.

32. Типовой договор о передаче надзора за условно осужденными или услов­но освобожденными правонарушителями — принят Генеральной Ассамблеей ООН (резолюция 45-118) по рекомендации Восьмого Конгресса.

33. Типовой договор о предупреждении преступлений, посягающих на куль­турное наследие в форме движимого имущества — принят Восьмым Конгрес­сом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителя­ми (1990) и одобрен Генеральной Ассамблеей ООН в резолюции 45/121.

34. Неапольская политическая декларация и план глобальных мероприятий — принят 23.11.1994 на Всемирной конференции министров внутренних дел по транснациональной преступности и одобренный резолюцией Генеральной Ассамб­леи ООН 49/159.

35. Compendium of United Nations standarts and norms in crime prevention and criminal justice — UN publication — New York, 1992 — sales # E 92 IV. 1.

36. Конвенция Содружества Независимых Государств о правах и основных свободах человека (Минск, 26 мая 1995 г.).

37. Декларация глав государств — участников Содружества Независимых Государств о международных обязательствах в области прав человека и основ­ных свобод (Москва, 24 сентября 1993 года).

38. Решение о вопросах организационно-финансового обеспечения деятель­ности Бюро по координации борьбы с организованной преступностью и иными опасными видами преступлений на территории Содружества Независимых Госу­дарств (Москва, 15 апреля 1994 года).

39. Решение о совместных мерах по борьбе с организованной преступностью и иными опасными видами преступлений на территории государств — участни­ков Содружества Независимых Государств (Москва, 12 марта 1993 года).

40. Соглашение о первоочередных мерах по защите жертв вооруженных конфликтов (Москва, 24 сентября 1993 года).

41. Конвенция о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам (Минск, 22 января 1993 года).

42. Соглашение об обмене правовой информацией (Москва, 21 октября 1994 года).

43. Документы Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью /Сост.: Москалькова Т. Н. и др. — М.: Спарк, 1998. — 388 с.

44. Конвенция ООН о правах ребенка // Международные акты о правах человека: Сборник документов. — М.: Норма, 2000. — С. 306—322.

45. Руководящие принципы ООН для предупреждения преступности среди несовершеннолетних (Эр-Риядские руководящие принципы) // Международные акты о правах человека: Сборник документов. — М.: Норма, 2000. — С. 273—283.

46. Минимальные стандартные правила ООН, касающиеся отправления правосу­дия в отношении несовершеннолетних (Пекинские правила) / / Международные акты о правах человека: Сборник документов. — М.: Норма, 2000. — С. 284—305.