До служб Інтернету відносяться:
Веб
Веб-форуми
Блоги
Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)
Інтернет-магазини
Інтернет-аукціони
Електронна пошта та списки розсилки Групи новин (в основному, Usenet)
Файлообмінні мережі
Електронні платіжні системи
Інтернет-радіо
Інтернет-телебачення
IP-телефонія
Системи обміну повідомленнями
FTP-сервери
IRC
Всесвітня павутина
Сьогодні ця служба займає панівне місце в Інтернеті. Інші її назви — World Wide Web, WWW, W3, Веб.
З технічного погляду вона являє собою сукупність документів, розміщених на веб-серверах.
Веб-сервер — це підключений до Інтернету комп'ютер, який приймає від інших запити на отримання певних даних, обробляє їх та видає результати, використовуючи протокол HTTP (HyperText Transfer Protocol — протокол передавання гіпертексту).
Програму, за допомогою якої обробляються запити, також називають веб-сервером.
Програми-клієнти мають робити запити до веб-серверів, використовуючи протокол HTTP. Найчастіше такими програмами є веб-браузери, які ще називають просто браузерами або оглядачами.
Концепцію Всесвітньої павутини було розроблено 1989 року в Європі, у Європейській Раді з ядерних досліджень (фр. Conseil Europeen pour la Recherche Nucleaire, CERN). Її запропонував британський вчений Тім Бернерс-Лі; він також протягом двох років розробив протокол HTTP та мову HTML 1991 року. Всесвітня павутина стала загальнодоступною в Інтернеті, а 1993 року з'явився веб-браузер NCSA Mosaic, і популярність Всесвітньої павутини почала зростати великими темпами.
Веб-сторінки та веб-сайти
Н
а
веб-серверах розміщено веб-сторінки —
документи, розмічені з використанням
мови HTML (HyperText Markup Language — мова гіпертекстової
розмітки). Файли веб-сторінок зазвичай
мають імена з розширенням html чи htm.
Веб-сторінки значно відрізняються від
сторінок звичайних книжок, оскільки
текст на них зазвичай розміщено невеликими
блоками, він насичений ілюстраціями,
анімацією і, що найважливіше, містить
посилання на інші веб-сторінки
Отже, веб-сторінки наповнені «чимось більшим, ніж текстом», інакше кажучи, гіпертекстом.
Гіпертекст — це текст, у який вбудовано спеціальні коди (теги), що задають його форматування (заголовки, шрифтові виділення тощо) і розміщення в ньому ілюстрацій та мультимедійних об'єктів.
Від тегів, зокрема, залежить, який вигляд матиме веб-сторінка у браузері. Форматування тексту за допомогою тегів називають розміткою.
Термін «гіпертекст» було введено 1965 року Тедом Нельсоном для позначення «тексту, який розгалужується чи виконує дії за запитом». У більш широкому розумінні цього терміну гіпертекстом є будь-який твір, словник чи енциклопедія, що містить посилання на інші частини тексту.
Один з основних елементів веб-сторінки — гіпертекстові посилання (скорочено — гіперпосилання чи просто посилання). Їх також створюють за допомогою тегів HTML. На посилання можна перетворити будь-який фрагмент тексту, малюнок, відеофрагмент.
Клацнувши посилання лівою кнопкою миші, ви перейдете у певне місце тієї самої веб-сторінки чи відкриєте іншу веб-сторінку, що, можливо, також міститиме посилання. Після його вибору можна потрапити на ще одну веб-сторінку і т. д.
Веб-сторінки в Інтернеті пов'язані між собою довільно — саме тому такий спосіб організації інформації дістав назву «Всесвітня павутина». Поряд із терміном «веб-сторінка» вживають термін «веб-сайт», хоча їх значення дещо різні.
Веб-сторінка являє собою розміщений на веб-сервері гіпертекстовий документ.
Веб-сайт — це сукупність подібних за змістом і оформленням веб-сторінок, які пов'язані між собою гіперпосиланнями та розміщені на одному веб-сервері.
Завдяки службі Веб відбувся бурхливий розвиток Інтернету. І сьогодні Веб — це не просто середовище, де зберігаються мільйони веб-сторінок. На його основі функціонує багато засобів, які надають користувачам різноманітні можливості.