Пакування та вручення товару покупцеві

Показ товарів і

консультація

(за бажанням покупця)

Розрахункові

операції в єдиному вузлі

розрахунку

Для широкого впровадження методу самообслуговування необхідні об’єктивні передумови:

- високий матеріальний і культурний рівень життя населення країни;

- значне збільшення виробництва товарів народного споживання, розширення їх асортименту та насичення ринку продовольчими і непродовольчими товарами;

- максимальна передпродажна підготовка товарів (упакування, фасування на виробничих підприємствах);

- відповідність матеріально-технічної бази торгівлі та рівня її технічного оснащення новими технологіями продажу;

- відповідний культурний, технічний і загальноосвітній рівень працівників торгівлі.

Ефективність самообслуговування:

1. Соціальний ефект – це економія часу покупців на придбання товарів, затрати якого в магазинах самообслуговування в 2-4 рази менші, ніж в магазинах з традиційним методом продажу.

2. Економічний ефект – збільшення пропускної спроможності магазинів, зростання їх товарообороту, поліпшення використання торгових площ, скорочення чисельності торговельних працівників і підвищення їх продуктивності праці, що в разі відповідного зниження витрат обігу підвищує рентабельність роботи магазинів.

Ефективність роботи магазинів самообслуговування визначається низкою економічних, техніко-технологічних і соціальних показників:

1. Економічні показники - обсяг товарообороту, витрати обігу, прибуток, рентабельність, товарооборот на 1 м кв. загальної і торгової площі, на одного працівника, рівень заробітної плати, товарооборотність в днях, сума прибутку в розрахунку на одну гривню витрат обігу та інші.

2. Техніко-технологічні – питома вага площі торгового залу в загальній площі магазину, коефіцієнти установчої та демонстраційної площ, коефіцієнт стабільності асортименту, кількість різновидів товарів, виставлених в торговому залі магазину.

3.Соціальні – витрати часу на придбання товарів у магазині (пошук, ознайомлення з товаром, консультацію, відбір, розрахунки за відібрані товари), коефіцієнт завершеності купівель, кількість послуг, які надаються покупцям.

Підвищенню економічної ефективності роботи магазинів самообслуговування сприятимуть:

- раціональна організація товаропостачання;

- використання в процесі товароруху тари – обладнання, комп’ютерної техніки і технології;

- централізація фасування і упакування товарів;

- удосконалення та механізація технологічних процесів в магазині;

- збільшення кількості товарів, викладених на обладнанні;

- чіткий розподіл обов’язків;

- оптимізація режиму роботи магазину;

- поліпшення реклами та інформації.

Характеристика елементів процесу торговельного обслуговування населення в магазинах.

Залежно від методів продажу структура і послідовність виконання операцій та схеми торговельно-технологічних процесів можуть бути різними. Найбільш трудомістка схема – в магазинах, які застосовують традиційний метод продажу товарів – через прилавок обслуговування. Вона містить:

1) Зустріч і виявлення попиту покупців - один із важливих елементів обслуговування, від якого значною мірою залежить кінцевий результат роботи персоналу магазину – ефективний продаж товарів. Він передбачає наявність гарного зовнішнього вигляду торговельного підприємства, торгового залу і працівників магазину, зручного входу і виходу, привабливого викладення і розміщення товарів на торговельно-технологічному обладнанні. Велика увага приділяється належному порядку і чистоті у приміщенні, ввічливому ставленню до покупця з боку працівників магазину. Виявлення і уточнення попиту здійснюється шляхом визначення намірів покупця відносно моделі, фасону, росту, кількості, ґатунку та інших ознак товарів. Ця операція має виконуватися торговим персоналом швидко, тактовно у ввічливій формі.

2) Пропозиція і показ проводиться шляхом добре організованого і продуманого викладення товарів на робочому місці продавця, а також продавцем у процесі обслуговування. Показуючи товар, звертають увагу покупця на особливості якості, корисні властивості товару, зручності, і переваги, які отримує покупець під час користування товаром.

Існують відмінності в показі товарів повсякденного попиту і товарів складного асортименту та технічно складних. Якщо під час реалізації перших показ майже не застосовується, то показ товарів, які потребують вибору і співставлення, пов’язаний з інтенсивною роботою продавця.

3) Допомога у виборі товару продавець може подавати у вигляді порад. Для цього він повинен добре знати останні вимоги моди на товари своєї групи, розумітися на технічних характеристиках товарів, їх якості. Якщо виникає потреба, продавець повинен дати кваліфіковану консультацію.

4) Консультація включає роз’яснення таких питань: властивості і якість товарів (сировина, спосіб виготовлення, екологічна чистота, калорійність товарів), господарське призначення і сфера застосування, норми витрачання, відповідність моді, способи використання.

Консультація повинна сприяти пропаганді нових товарів, вихованню у споживачів раціональних норм споживання, естетичних смаків. Для проведення консультацій іноді залучають фахівців промислових підприємств, модель’єрів, лікарів-косметологів, дієтологів тощо.

5) Пропозиція супутніх товарів і новинок є прямим обов’язком продавця. Супутніми є товари, які використовуються одночасно з основними, доповнюють купівлю та необхідні для догляду за ними (галстук до сорочки, крем, щітка до взуття, риболовні гачки, поплавки до вудилища) тощо.

Особливе значення надається додатковій пропозицій в магазинах і секціях “Подарунки”, та у випадках, коли покупець не може самостійно прийняти рішення про купівлю.

Пропозиція нових, не відомих покупцям товарів, потребує від працівника прилавка достатньої компетенції, детальних пояснень відмінностей та переваг даного товару порівняно з уже відомими.

6) Відмірювання, нарізання, зважування товарів. На ці операції витрачається багато часу і праці. Тому в сучасних умовах ставиться питання про випуск промисловістю товарів повністю готових до реалізації, упакованих і розфасованих, що задовольняють покупця. Обов’язковою умовою високопродуктивної праці є володіння продавцями технічними прийомами відпускання товарів, навичками ефективного виконання окремих операцій, використання високопродуктивної техніки і механізмів.

Техніка зважування і відмірювання визначена спеціальними правилами про порядок користування ваговимірювальними приладами на підприємствах роздрібної торгівлі.

7) Підрахування вартості купівель і розрахунки з покупцем – найважливіші операції обслуговування, від швидкості виконання яких значною мірою залежить наявність черг до кас та пропускна спроможність магазину. Розрахунки з покупцями за товари проводяться з використанням РРО, тощо. (пояснити техніку розрахунків).

8) Упакування і вручення купівлі – завершальний процес продажу товарів. Упакування товарів здійснюється продавцем. Для цього використовуються поліетиленові пакети, фабричне упакування, пакувальний папір. Кожний виріб комплектних товарів упаковують окремо, потім запаковують в один пакет, якщо є необхідність – пакет обв’язують шпагатом або клейкою стрічкою. Бажано, щоб пакувальні матеріали мали рекламні написи.

9) Додаткові послуги – органічне продовження торгово-технологічного процесу в магазині. Послуги можуть платними і безплатними, пов’язаними з купівлею товарів, з наданням допомоги покупцям у використанні товарів, зі створенням сприятливого іміджу магазину та належних умов для здійснення купівлі.