2.4 Методичні вказівки за рішенням завдань

Умова завдання листується з методичних вказівок дослівно. Числові значення з таблиці 2.3 переносяться в умову завдання відповідно до варіанта.

При рішенні завдання необхідно давати пояснення, описуючи послідовність проведених розрахунків.

Заключна частина завдання повинна складатися з конкретної відповіді на поставлений в умові питання. Наприклад: « У водія автомобіля була технічна можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом екстреного гальмування, тому що ...» і т.д.

Якщо при рішенні завдання були використані дані з довідників, необхідно посилатися на їх джерело.

При проведенні розрахунків округлення даних коефіцієнтів і т.п. неприпустимо, тому що приведе до серйозних погрішностей і помилкових виводів .

Нижчеподані номери формул і посилання на таблиці взяті з підручника «Експертиза дорожньо-транспортних випадків». Илларионов В, А., М., Транспорт, 1989 р.

Наприкінці роботи варто вказати, яка література була при цьому використана, поставити свій підпис і дату.

2.4.1 Ситуація № 1

Насамперед варто перетворити швидкість автомобіля в м/с. По формулі (3.17) визначається зупинний шлях автомобіля, тобто відстань пройдене автомобілем з моменту реагування водія на небезпеку до повної його зупинки. Тридцятимільйонні Т можна знайти в таблиці (Додаток В), а значення з обчислити, використовуючи коефіцієнт зчеплення коліс із дорогою. Порівнюючи видимість у напрямку руху із зупинним шляхом автомобіля, робиться вивід про обраний водієм швидкості руху.

2.4.2 Ситуація № 2

Швидкість автомобіля варто перетворити в м/с. По формулі (3.17) визначається зупинний шлях автомобіля. Значення відрізків часу, що становлять Т вибираються з таблиці (Додаток В). Зупинний час автомобіля визначається по формулі (3.18). Значення сповільнення автомобіля варто обчислити, використовуючи коефіцієнт поздовжнього зчеплення коліс із дорогою.

Вивід робиться при порівнянні зупинного шляху з відстанню до перешкоди.

2.4.3 Ситуація № 3

Початкову швидкість автомобіля варто визначати по формулі:

Прийнято вважати, що t₁¹ = 0,5t₁, тому що часу на ухвалення рішення про розгальмовування потрібно менше, ніж на ухвалення рішення про гальмування.

Обчислити сповільнення автомобіля при русі накатом можна, використовуючи значення коефіцієнта опору коченню.

Середнє сповільнення становить половину суми сповільнень у процесі гальмування й руху накатом j_cp=0,5(j_H+j);

Значення сповільнення автомобіля в процесі гальмування знаходять використовуючи коефіцієнт зчеплення коліс із дорогою, або вибираючи його з таблиці (Додаток В) з урахуванням класифікації транспортних засобів (Додаток Б).

З умови завдання можна зробити вивід про те, що зупинний шлях автомобіля в конкретному випадку складається не із чотирьох відрізків, як це звичайно буває при гальмуванні, а із шести, тому що в наявності S₅ - шлях автомобіля за час розгальмовування й S₆ - шлях руху накатом до повної зупинки.

Шлях автомобіля за час розгальмовування можна визначити по формулі:

де V_к - швидкість наприкінці розгальмовування.

Досвідченим шляхом установлено, що t₅ у середньому дорівнює 0,3 секунди при гідравлічному гальмовому приводі й 1,5...2…2,0 секунди при пневматичному.

Шлях руху накатом після розгальмовування:

Разом з тим, S₆ можна визначити по формулі

Отже:

Вирішуючи це рівняння, одержуємо квадратне рівняння з одним невідомим (V_K).

Взявши за основу математичне вираження ах² + вх - с=0,

де дискримінант D=в²-4ac, а шуканий V_K, тобто х дорівнює

визначаємо швидкість наприкінці розгальмовування.

Далі визначається швидкість на початку розгальмовування Після цього в наявності є всі дані, щоб визначити по наведеній вище формулі початкову швидкість автомобіля.