- •І семестр
- •Тема 1. Походження і розселення та перші державні формування давніх слов’ян.
- •Тема 2. Великоморавська держава.
- •Тема 3. Чехія в іх – першій третині хіv ст.
- •Тема 4. Чехія в другій половині хіv – на початку хv ст.
- •Тема 5. Гуситський рух у Чехії.
- •Тема 6. Політичний і соціально-економічний розвиток Чехії у 1437-1576 рр.
- •Тема 7. Виникнення середньовічної Габсбургської монархії і соціально-економічний розвиток чеських земель у 1526 р. – на початку xviі ст.
- •Тема 8. Чеські землі в xviі – першій половині xviіі ст.
- •Тема 9. Чехія в період просвітницького абсолютизму Габсбургів.
- •Тема 10. Чехія наприкінці XVIII ст. – на початку хх ст.
- •Іі семестр
- •Тема 1. Хорватія в VII – першій половині XV ст.
- •Тема 2. Боснійські, словенські та македонські землі у VII – середині XV ст.
- •Тема 3. Слов’янські народи Південно-Східної Європи під османським володарюванням
- •Тема 4. Слов’янські народи у складі Османської імперії у XVII – xviiі ст.
- •Тема 5. Південнослов’янські землі у складі володінь Габсбургів.
- •Тема 6. Сербія та Чорногорія у складі Османської імперії
- •Заняття 2.
- •Тема 7. Боснія і Герцеговина наприкінці xvіii – 1914 р.
- •Тема 8. Македонські землі наприкінці XVIII ст. – 1914 р.
- •Тема 9. Південнослов’янські землі у складі австрійської імперії наприкінці XVIII – першій половині хіх ст. Заняття 1.
- •Заняття 2.
Тема 9. Південнослов’янські землі у складі австрійської імперії наприкінці XVIII – першій половині хіх ст. Заняття 1.
1. Політичне та економічне становище південнослов’янських земель наприкінці XVIII – першій третині ХІХ ст.
2. Військовий кордон і питання про його демілітаризацію.
3. Національний рух у південнослов’янських землях.
4. Південнослов’янські землі Австрійської імперії у період революції 1848-1849 рр.
Заняття 2.
1. Хорватське національне відродження середини ХІХ ст. Ілліризм.
2. Реформи 50-60-х років ХІХ ст. в Австрійській імперії та їх реалізація в Хорватії.
3. Хорватсько-угорська угода 1868 р. Військовий кордон.
Література:
Балканы в конце XIX – начале ХХ вв.: очерки становления национальных государств и политической структуры в Юго-Восточной Европе. – М., 1991.
Балканские народы и европейские правительства в XVIII – начале ХХ вв. (документы и исследования). – М., 1982.
Балканские страны в новое и новейшее время. Сборник статей. – Кишинев, 1977.
Історія південних і західних слов'ян. - К., 1987.
История Югославии. В 2х тт. Т.1. - М., 1963.
История южных и западных славян: Курс лекций. – М., 1979.
На путях к Югославии: за и против. Очерки истории национальных идеологий югославских народов. Конец XVIII – начало ХХ вв. – М., 1997.
Писарев Ю.А. Великие державы и Балканы накануне Первой мировой войны. – М., 1985.
Стрельчук Н.В.Македонія: Нарис історії національно-визвольного руху (остання третина ХІХ – початок ХХ ст.). – Чернівці, 1999.
Костелянов Ю.В. Сербские граничары // Вопросы истории. – 1997. - №5.
Методичні рекомендації до підготовки до семінару.
Поняття, необхідні для засвоєння: мадьярони, «меттерніховський режим», ілліризм, австрофедералізм, югославізм федеральний, югославізм інтегральний.
Основні дати теми:
1805-1814 рр. – Далмація під владою Франції;
1809-1813 рр. – існування Іллірійських провінцій;
1809-1872 рр. – життя і діяльність Людевіта Гая;
1811 р. – впровадження на території Іллірійських провінції кодексу Наполеона;
1830-40-ві рр. – іллірійський рух;
1848 р., березень – початок угорської революції;
1848 р., 25 березня – прийняття Великими народними зборами у Загребі «Вимог народу»;
1848 р. – складання загальнослов’янської національної програми «Об’єднана Словенія»;
1848-1916 рр. – правління імператора Франца-Йосипа Габсбурга;
1849 р., 18 листопада – створення провінції Сербська Воєводина і Темишський Банат;
1873 р. – демілітаризація Військового кордону;
1881 р. – ліквідація Військового Кордону і передача його території під юрисдикцію хорватського бана і сабора.
Хорватія
1868 р. – укладення хорватсько-угорського договору;
1873-1880 рр. – І.Мажуранич – бан Хорватії;
1883-1903 рр. – К.Хедерварі – бан Хорватії;
1905 р. – створення серсбсько-хорватської коаліції;
1918 р. – створення Королівства сербів, хорватів, словенців.
Завдання та вправи для самостійної роботи:
1. Чому саме на 20-30-ті роки ХІХ ст., коли в австрійській імперії панувала політика жорсткої централізації і наступу на всі вільнодумні сили, прийшовся розквіт хорватської національної ідеології і культури?
2. Чому в хорватській історіографії період осені 1848 – літа 1849 рр. отримав назву хорватсько-угорської війни?
3. Вивчіть уривки із брошури «Які є наміри іллірів», написаної у 1844 р. Богославом Шупеком – ліберальним діячем ілліризму (Див. Хрестоматія з історії південних та західних слов’ян. – Т.2. – с.30-31.) і дайте відповідь на запитання: що таке «муніципальні права Хорватії і Славонії»? Чи згодні Ви з автором цієї брошури у тому, що муніципальні права були основою хорватського і славонського королівств?
4. Визначте, при яких обставинах в Хорватії, Словенії та Далмації виник ілліризм. Чому ілліризм так і не став об’єднувальною ідеєю для слов’ян, що мешкали у кордонах Австро-Угорської імперії?
5. Як, на Вашу думку, змінився статус і становище Хорватії після перетворення Габсбургської імперії на дуалістичну монархію? Наведіть факти, що доводять Вашу точку зору.
6. Складіть таблицю: «Хорватія після підписання хорватсько-угорського договору 1868 р.». Визначте сфери, в яких сталися зміни. Чому хорвати залишилися невдоволені умовами цього договору?
7. Охарактеризуйте економічне становище Триєдиного королівства в останній чверті ХІХ ст. Порівняйте його із становищем інших південнослов’янських земель.
