III рівень

1.Українські фермерські господарства не можна вважати підприємствами в повному розумінні цього поняття тому, що:

1. Вони, як правило, невеликі за розмірами і обсягами продукції.

Б. Юридично вони не мають права розпоряджатись своїм майном, а саме: купувати і продавати землю.

2. Вони не являють собою технологічно відособлену сукупність засобів виробництва та робочої сили.

Г. Вони не є соціальним осередком суспільства, в силу того, що на них працюють, як правило, члени однієї сім'ї, а не колектив співробітників.

2.Розрахунок економічної ефективності діяльності підприємства ми віднесемо до:

А. Виробничо-технологічної функції.

Б. Соціальної функції.

В. Економічної функції.

Г. Усіх перерахованих функцій.

3. Модель "ідеального підприємця" розробив:

   1. Р. Кантільон.

Б. В. Зомбарт.

2. Й. Шумпетер.

Г. М. Вебер.

Задачі і завдання

Задачі і завдання.

Опишіть, яка різниця існує в доходах підприємців усіх трьох типів.

ЗАКЛАД КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Харківський медичний коледж №2

Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи

з дисципліни „Економічна теорія”

Тема: Капітал. Витрати виробництва і прибуток

Спеціальність № 5.110102 "Сестринська справа" гр. М30-37

Спеціальність № 5.110106 "Стоматологія" гр.С-3

Спеціальність № 5.110109 "Стоматологія ортопедична" гр. ЗТ-26

Підготувала: викладач ПОДГОРНА О.Б.

Розглянуто та затверджено на засіданні

ЦК соціально-гуманітарних та

економічних дисциплін

Протокол № від _______2011

Голова __________________Рубан Л.С.

Харків 2011

Капітал. Витрати виробництва і прибуток.

Предмет і метод економічної теорії.

Мета – з’ясувати, що таке капітал як економічна категорія товарного виробництва; кругообіг і оборот промислового капіталу та амортизація; визначити витрати виробництва та валовий доход і прибуток підприємства, норму прибутку.

Залежно від типу власності й виду підприємств засоби виробництва набувають або форми капіталу (капіталістич­ної власності), або народних фондів (народного капіталу), як це має місце на викуплених трудовими колективами підприємствах у США.

Засоби виробництва є невід'ємним фактором виробниц­тва, але самі по собі вартості, в т.ч. додаткової вартості, не створюють, їх на капіталістичних підприємствах називають постійним капіталом. Витрати капіталіста на робочу силу створюють не лише необхідний продукт, а й додатковий, тому їх називають змінним капіталом. Засоби праці (верста­ти, машини, устаткування тощо), що переносять свою вартість на новостворений продукт частинами, належать до основ­них виробничих фондів, а предмети праці (сировина,паливо, електроенергія, куповані напівфабрикати, тара тощо), які переносять свою вартість на новостворений продукт одразу, належать до оборотних фондів. До цих фондів відносять та­кож вартість робочої сили. Частина фондів підприємства у товарній і грошовій формі є фондами обігу. Оборотні фон­ди та фонди обігу утворюють оборотні засоби.

Розрізняють фізичне та моральне зношування основ­них фондів. Фізичне (або матеріальне) зношування — це поступова втрата основними виробничими фондами своєї споживчої вартості, а водночас і вартості. Моральне зно­шування — це втрата основними фондами частини своєї вартості внаслідок науково-технічного прогресу в маши­нобудуванні.

Процес перенесення вартості основних виробничих фондів на готовий продукт в міру фізичного зношування називають амортизацією. Щоб своєчасно замінити зношені виробничі фонди, на підприємствах створюється аморти­заційний фонд, до якого перераховуються кошти в міру зношування основних фондів. Оборот виробничих фондів означає повне повернення до підприємця витрачених ним коштів на придбання засобів виробництва.

Час обороту основних виробничих фондів складається з часу виробництва і часу обігу. До часу виробництва вхо­дить робочий період, час дії природних сил на продукт, час перебування сировини, комплектуючих виробів тощо на складах і час перерв у процесі праці. До часу обігу вироб­ничих фондів включають час на закупівлю засобів вироб­ництва і час реалізації готового продукту.

Витрати виробництва — це те, у що обходиться підприємству виробництво товару. Витрати підприємства на виготовлення і реалізацію продукту називають собівар­тістю виробництва. Вони відрізняються від суспільно не­обхідних витрат на величину додаткового продукту. Вмінені витрати — це справжні витрати виробництва на певний товар, шо дорівнюють найвищій корисності тих благ, які суспільство може отримати за найоптимальнішого вико­ристання економічних ресурсів (якби по-іншому викори­стовувалися ці ресурси в разі недостатньо оптимального їх використання). Зовнішні витрати — це витрати на прид­бання сировини, робочої сили, матеріалів тощо; внутрішні витрати — це обладнання компанії, її грошовий капітал, інші активи, підприємницькі здібності (або власні ресур­си). До постійних належать витрати на заробітну плату, спла­ту оренди (якщо орендується приміщення, основні фонди тощо), витрати на освітлення, опалення, сплату відсотків за кредит тощо. До змінних належать витрати на сировину, матеріали, паливо, електроенергію. На стадії машинної індустрії в основі товарних цін лежать не лише суспільно необхідні витрати (не тільки закон вартості), а й співвідно­шення між попитом і пропозицією (закон попиту і пропо­зиції). Тому ціна — це грошовий вираз ціни виробництва, взаємодії закону вартості та закону попиту і пропозиції. На вищій стадії розвитку капіталізму ціна перетворюється на фошовий виразмонопольної ціни виробництва, в якій відображається дія законів вартості, попиту і пропозиції та монополізації виробництва.

Ціна за сучасних умов виконує облікову, розподільчу і стимулюючу функції. Облікова функція є засобом обліку суспільно необхідної, а отже, й корисної праці. Розподільча функція означає процес перерозподілу частини вартості на користь тих підприємств, витрати яких нижчі за суспіль­но необхідні. Стимулююча функція полягає у тиску рин­кових цін на підприємців через механізм конкуренції впро­ваджувати нову техніку, досконаліші форми й методи організації виробництва тощо.

За критерієм власності розрізняють державні, коопера­тивні, індивідуальні та інші види цін; за формою конку­ренції — ринкові, олігополістичні, монопольні; за типами ринкової системи — регульовані та нерегульовані.- Класи­фікація цін в Україні здійснюється їх поділом на оптові ціни підприємства (складаються із собівартості та прибут­ку), оптові ціни промисловості (перевищують оптові ціни підприємств на величину торговельної надбавки) і роздрібні ціни (ціни, за якими продукція продається кінце­вим споживачам).

Реалізувавши продукцію, підприємство отримує вало­ву виручку. Різниця між валовою виручкою і собівартістю продукції — це і є прибуток (кількісний аспект даної ка­тегорії). Якісний аспект прибутку виражає відносини влас­ності між працівниками окремого підприємства, підприєм­ством та іншими підприємствами-постачальниками і тор­говельними організаціями, а також між підприємством і державою з приводу привласнення різних частин додатко­вого продукту. Водночас прибуток є перетвореною фор­мою додаткової вартості, тобто формою, яка приховує справжнє джерело свого виникнення.

Загальна прибутковість підприємства визначається нор­мою прибутку й вимірюється відношенням маси прибутку до величини авансованого капіталу. Цей показник є вод­ночас критерієм ефективності виробництва.

Навчальні цілі.

1.Знати, що таке капітал як економічна категорія товарного виробництва.

2. Визачати витрати виробництва, їх суть та класифікація.

3. Розуміти як відбувається кругообіг і оборот промислового капіталу. Амортизація.

4. Визачати валовий доход і прибуток підприємства. Норму прибутку.

Основні терміни і поняття

Капітал. Витрати виробництва. Амортизація. Валовий дохід підприємства.

ТЕСТИ

1. Чи впливає тип власності на засоби виробництва та ефек­тивність роботи підприємства?

а) так;

б) ні

2. Який характер поєднання речового і особистого фак­торів виробництва найдоцільніший, найефективніший?

а) безпосереднє (пряме), коли виробники є власниками засобів виробництва;

б) опосередковане приватним власником за­собів виробництва;

в) опосередковане колективним (груповим) власником засобів виробництва;

г) опосередковане державою як власником за­собів виробництва.

2. Що лежить в основі класифікації засобів виробництва як капіталу і як виробничих фондів?

а) вартість функціонуючих засобів виробницт­ва;

б) належність засобів виробництва до певної галузі економіки;

в) тип власності на засоби виробництва.

2. Який аспект категорії "капітал" не враховується при ототожненні засобів виробництва і капіталу?

а) соціально-економічний;

б) технологічний;

в) організаційний.

2. Якими об'єктами представлений постійний капітал за натурально-речовою формою?

а) виробничими і допоміжними будівлями та спорудами;

б) устаткуванням, обладнанням, транспортни­ми засобами;

в) предметами праці;

г) усіма названими вище елементами.

2. Чим представлений змінний капітал за натурально-ре­човою формою?

а) комплектуючими вузлами й деталями, си­ровиною і допоміжними матеріалами;

б) електроенергією, паливно-мастильними ма­теріалами, іншими енергоносіями;

в) коштами на оплату найманої робочої сили.

2. За яким критерієм поділяють капітал (виробничі фонди) на основний і оборотний?

а) за величиною вартості його структурних елементів;

б) за характером участі в процесі виробництва і особливостями перенесення власної вартості на продукцію, що виробляється;

в) за сферою функціонування.

2. У чому відмінність між постійним і основним капіта­лом?

а) постійний капітал — це засоби виробницт­ва, а основний — засоби праці;

б) постійний капітал — це засоби виробницт­ва, а основний — предмети праці;

в) постійний капітал — це засоби праці, а ос­новний — предмети праці.

2. Яке з положень розкриває відмінність між змінним і обо­ротним капіталом?

а) змінний капітал включає вартість робочої сили і предметів праці, а оборотний — лише робочої сили;

б) змінний капітал включає лише вартість ро­бочої сили, а оборотний — робочої сили і пред­метів праці;

в) змінний капітал включає лише вартість ро­бочої сили, а оборотний — лише предметів праці.

2. Які фонди є продуктивною частиною виробничих фондів підприємства?

а) основні фонди;

б) оборотні фонди;

в) основні та оборотні фонди;

г) основні фонди і фонди обігу.

2. Яким чином підприємства відшкодовують вартість, що її втрачають засоби праці внаслідок зношування?

а) відрахуванням відповідної суми з отрима­ного прибутку;

б) через амортизацію, створенням амортиза­ційного фонду;

в) підприємства такої вартості не відшкодову­ють, а списують її як природні втрати підприєм­ництва.

2. Як називають економічний рух виробничих фондів (капі­талу) у процесі якого авансовані у виробництво кошти повністю повертаються до інвестора?

а) фошовий обіг;

б) оборот виробничих фондів;

в) кругооборот виробничих фондів.

2. У чому виявляються відмінності обороту основних ви­робничих і оборотних виробничих фондів?

а) основні виробничі фонди обертаються за один виробничий цикл, а оборотні — за де­кілька;

б) основні виробничі фонди обертаються за де­кілька виробничих циклів, а оборотні — за один;

в) пасивна частина основних виробничих фондів обертається за декілька виробничих циклів, а їх активна частина і оборотні фонди — за один цикл.

8. Які витрати відображає поняття "витрати виробництва"?

а) витрати суспільно необхідної праці на ви­робництво товару;

б) витрати праці окремого виробника на ви­робництво товару;

в) матеріальні витрати підприємства на вироб­ництво товару.

8. Як називають матеріальні витрати підприємства на ви­робництво товару, виражені в грошовій формі?

а) ціна виробництва;

б) вартість виробництва;

в) собівартість.

8. Структуру витрат виробництва становлять:

а) витрати засобів праці;

б ) ;

в)

Зазначте інші.

8. На яку величину суспільно необхідні витрати праці більші за витрати виробництва?

а) на величину вартості додаткового продукту;

б) на величину амортизаційного фонду;

в) на величину фонду заробітної плати.

8. Яку практичну доцільність має скорочення індивідуаль­них витрат виробництва?

а) зменшує кількість працюючих і фонд заро­бітної плати на підприємстві;

б) зменшує суму податків;

в) підвищує прибутковість виробництва.

8. Основними чинниками зниження витрат виробництва є:

а) заміна старих засобів праці новими — про­дуктивнішими, надійнішими в експлуатації;

б) краще використання виробничих фондів;

в) зменшення питомої ваги пасивної частини основних фондів у їх загальній масі;

г) забезпечення переважаючого зростання про­дуктивності праці порівняно з її оплатою;

б) основні виробничі фонди обертаються за де­кілька виробничих циклів, а оборотні — за один;

в) пасивна частина основних виробничих фондів обертається за декілька виробничих циклів, а їх активна частина і оборотні фонди — за один цикл.

8. Які витрати відображає поняття "витрати виробництва"?

а) витрати суспільно необхідної праці на ви­робництво товару;

б) витрати праці окремого виробника на ви­робництво товару;

в) матеріальні витрати підприємства на вироб­ництво товару.

8. Як називають матеріальні витрати підприємства на ви­робництво товару, виражені в грошовій формі?

а) ціна виробництва;

б) вартість виробництва;

в) собівартість.

8. Структуру витрат виробництва становлять:

а) витрати засобів праці;

б ) ;

в)

Зазначте інші.

8. На яку величину суспільно необхідні витрати праці більші за витрати виробництва?

а) на величину вартості додаткового продукту;

б) на величину амортизаційного фонду;

в) на величину фонду заробітної плати.

8. Яку практичну доцільність має скорочення індивідуаль­них витрат виробництва?

а) зменшує кількість працюючих і фонд заро­бітної плати на підприємстві;

б) зменшує суму податків;

в) підвищує прибутковість виробництва.

8. Основними чинниками зниження витрат виробництва є:

а) заміна старих засобів праці новими — про­дуктивнішими, надійнішими в експлуатації;

б) краще використання виробничих фондів;

в) зменшення питомої ваги пасивної частини основних фондів у їх загальній масі;

г) забезпечення переважаючого зростання про­дуктивності праці порівняно з її оплатою;

Г)

д )

Зазначте інші чинники

8. Яка форма вартості є основою формування ціни товару на ринках "досконалої конкуренції" за сучасних умов?

а) індивідуальна вартість виробництва товару;

б) суспільна вартість виробництва товару;

в) ціна виробництва товару.

8. Яка форма вартості є основою формування ціни товару на ринках "недосконалої конкуренції"?

а) індивідуальна вартість виробництва товару;

б) суспільна вартість виробництва товару;

в) монопольна ціна виробництва товару.

8. Яке з положень найточніше розкриває відмінність моно­польної ціни виробництва від ціни виробництва товару?

а) монопольна ціна виробництва товару більша і складніша за своєю структурою;

б) монопольна ціна виробництва включає мо­нопольно високий прибуток, а ціна виробниц­тва такого прибутку не містить;

в) монопольна ціна виробництва в структурі свого прибутку містить середній прибуток і монополістичний надприбуток, а ціна вироб­ництва — лише середній прибуток.

8. Якої функції не виконує ринкова ціна?

а) облікової;

б) розподільчої;

в) посередницької;

г) стимулюючої.

8. Який вид цін найкраще виконує функції ринкової ціни?

а) державні ціни;

б) ціни конкурентного ринку;

в) ціни монополістичного ринку.

8. Які з положень не відображають наслідків лібералізації цін, проведеної в Україні на початку 90-х років?

а) встановлення економічно обгрунтованих цін;

б) удосконалення структури національної еко­номіки, зупинення спаду виробництва;

в) суттєве зростання вартості споживчого кошика;

г) зубожіння переважної більшості населення країни;

г) складнощі збуту виробленої продукції.

8. Зазначте визначення, яке найбільш повно (з кількісного і якісного боку) розкриває сутність прибутку:

а) прибуток — це різниця між грошовою вируч­кою від реалізації продукції та її собівартістю;

б) прибуток — це різниця між ціною продажу продукції та її собівартістю;

в) прибуток — це реалізована підприємством додаткова вартість.

8. Чи може маса прибутку слугувати повноцінним критерієм рівня ефективності виробництва?

а) так;

б) ні.

8. Чому маса прибутку не може слугувати повноцінним критерієм оцінки рівня ефективності функціонування підприємства?

а) тому що дані про величину прибутку мо­жуть бути недостовірними;

б) тому що величина прибутку є комерцій­ною таємницею підприємства;

в) тому що це абсолютний показник, величи­на якого залежить не лише від ефективності господарювання, а й від інших чинників, зок­рема розмірів функціонуючого капіталу.

8. Що, крім ефективності виробництва, виражає норма прибутку?

а) ефективність функціонування живої праці;

б) доцільність вкладення коштів у виробницт­во (підприємство);

в) джерело походження прибутку.

8. Який із зазначених чинників безпосередньо не впливає на величину норми прибутку?

а) маса одержуваного прибутку;

б) величина собівартості продукції;

в) швидкість обороту капіталу (фондів);

г) прагнення підприємця до отримання висо­кої норми прибутку.

ЗАДАЧІ

1. Підприємство виробило 100 тис. телевізорів за рік. Собівартість одного телевізора — 200 грн., реаліза- ційна ціна — 300 грн.

Визначте:

а) як зміниться прибуток підприємства, якщо воно зменшить собівартість телевізора на 10%?

б) якою за нових умов буде норма прибутку (рентабельності) на підприємстві; на скільки вона зросте?

2. Капітал у 2 млн. грн. здійснює оборот за 1 рік і дає 200 тис. грн. прибутку.

Визначте:

а) як зміниться маса прибутку, якщо швидкість обороту капіталу зросте у 2 рази?

б) яка залежність існує між масою прибутку і швидкістю обороту капіталу?

в) які кошти потрібно було б авансувати у ви­робництво, щоб одержати такий прибуток за початкової швидкості обороту капіталу?

г) чи можна вважати, що прискорення швид­кості обороту капіталу забезпечує його еконо­мію?

3. Вартість функціонуючих виробничих фондів — 1 млн.грн. Норма прибутку — 20%.

Визначте:

а) якою за таких умов буде маса прибутку?

б) як зміниться маса прибутку, якщо вартість виробничих фондів зросте на 50%?

в) яка залежність існує між масою прибутку і величиною функціонуючих виробничих фондів?

4. Виробничі фонди в 50 млн. грн. забезпечують підприємству норму прибутку в 20%.

Визначте:

а) як зміниться норма прибутку, якщо швидкість обороту фондів зменшиться у 2 рази?

б) яка залежність існує між нормою прибутку і швидкістю обороту капіталу?