Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kursova.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
296 Кб
Скачать
☆

Іі. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

Категорії джерел навантаження відрізняються інтенсивностями питомих абонентських навантажень. У завданні прийняті три категорії:

  • абоненти ділового сектору – категорія 1;

  • абоненти квартирного сектору – категорія 2;

  • універсальні таксофони – категорія 3.

Структурний склад абонентів по категоріям для існуючих РАТС визначаємо в залежності від частки абонентів квартирного сектору, так як таксофони виділені в окрему групу. Тому

, (2.1)

, (2.2)

де - частка абонентів квартирного сектору;

- кількість абонентів індивідуальних;

, - кількість абонентів по категоріях – ділового і квартирного секторів відповідно.

NІД2 = (1-0,55)×6000 = 2700 (аб.)

NІК2 = 0,55×6000 = 3300 (аб.)

NІД3 = (1-0,55)×8000 = 3600 (аб.)

NІК3 = 0,55×8000 = 4400 (аб.)

NІД4 = (1-0,55)×7000 = 3150 (аб.)

NІК4 = 0,55×7000 = 3850 (аб.)

NІДО = (1-0,9)×13850 = 1385 (аб.)

NІКО = 0,9×13850 = 12465 (аб.)

NІДП = (1-0,9)×1850 = 185 (аб.)

NІКП = 0,9×1850 = 1665 (аб.)

Структурний склад для ЦСК визначаємо за винятком універсальних таксофонів. Кількість індивідуальних телефонів дорівнює:

, (2.3)

NОІ = 2000-150 = 1850 (аб.)

NОІC = 14000-150 = 13850 (аб.)

Знаючи кількість індивідуальних ТА, визначаємо кількість абонентів ділового та квартирного секторів, користуючись формулами (2.1) та (2.2). При цьому заміняємо на .

Прогнозоване абонентське навантаження визначаємо у годину найбільшого навантаження (ГНН). У таблиці додатку 2 наведено значення питомих абонентських навантажень для ранкової ГНН – місцевого вихідного , місцевого вхідного і міжміського вихідного і вхідного .

Інтенсивності навантажень на ЦСК:

, (2.4)

УВ.АБ.2 = 2700×0,074+3300×0,025+300×0,09 = 310 (Ерл)

УВ.АБ.3 = 3600×0,074+4400×0,025+180×0,09 = 393 (Ерл)

УВ.АБ.4 = 3150×0,074+3850×0,025+80×0,09 = 337 (Ерл)

УВ.АБ.О = 1385×0,074+12465×0,025+150×0,09 = 428 (Ерл)

УВ.АБ.П = 185×0,074+1665×0,025+150×0,09 = 69 (Ерл)

, (2.5)

УВх.АБ.2 = 2700×0,07+3300×0,023 = 265 (Ерл)

УВх.АБ.3 = 3600×0,07+4400×0,023 = 354 (Ерл)

УВх.АБ.4 = 3150×0,07+3850×0,023 = 310 (Ерл)

УВх.АБ.О = 1385×0,07+12465×0,023 = 384 (Ерл)

УВх.АБ.П = 185×0,07+1665×0,023 = 52 (Ерл)

, (2.6)

УМВ.АБ.О = 1385×0,01+12465×0,001+150×0,05 = 34 (Ерл)

УМВ.АБ.П = 185×0,01+1665×0,001+150×0,05 = 12 (Ерл)

. (2.7)

УМВх.АБ.О = 1385×0,008+12465×0,001 = 24 (Ерл)

УМВх.АБ.П = 185×0,008+1665×0,001 = 4 (Ерл)

Значення місцевих навантажень розраховуються для всіх станцій мережі, а міжміських – лише для проектуємої (ОПС і ПС).

Навантаження до спецслужб визначаємо як частку інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

, (2.8)

де =0,3…0,5 – частка навантаження, що направляється до спецслужб.

УВ.СП.2 = 0,5×310 = 155 (Ерл)

УВ.СП.3 = 0,5×393 = 197 (Ерл)

УВ.СП.4 = 0,5×337 = 169 (Ерл)

УВ.СП.О = 0,5×428 = 214 (Ерл)

УВ.СП.П = 0,5×69 = 35 (Ерл)

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося:

. (2.9)

УВих.АБ.2 = 310-155 = 155 (Ерл)

УВих.АБ.3 = 393-197 = 196 (Ерл)

УВих.АБ.4 = 337-169 = 168 (Ерл)

УВих.АБ.О = 428-214 = 214 (Ерл)

УВих.АБ.П = 69-35 = 34 (Ерл)

По отриманим даним необхідно побудувати схему розподілу навантаження на ЦСК. Навантаження вихідні зовнішні з АМ на групові тракти менше навантаження абонентських ліній через різницю часу заняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно і для аналогових АТС - навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом , значення якого залежить від виду зв'язку:

, , (2.10)

де - середня тривалість заняття АЛ (додаток 2),

- середня тривалість слухання сигналу станції, рівна 3 с,

- час встановлення з'єднання, = 0,

- час набору номера, що залежить від способу передачі номера від ТА.

qВ = (63-12)/63 = 0,81

Для імпульсного способу (ДКШІ) =1,5хn с, а для частотного способу (DTMF) = 0,4хп с, де п - число цифр, що набираються, і залежить від нумерації на мережі. У КП всі ТА з набором ДКШІ.

= 3+9+0 = 12 с

При вихідному зв’язку приймається n=5 або n=6 у залежності від значності нумерації. Так як у нашому випадку змішана нумерація, визначаємо середньозважене значення п:

, (2.11)

де - частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією. Величина дорівнює:

, (2.12)

де і - загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значною

нумерацією.

р5 = (6000+8000+7000)/(6000+8000+7000)+(14000+2000) = 0,6

n = 0,593×5+(1-0,593)×6 = 5

При вихідному міжміському зв'язку величина п дорівнює:

, (2.13)

де = 0,6, = 0,3, = 0,1 частки викликів при зоновому міжміському і міжнародному зв'язку відповідно. Тому:

n = 0,6 x 9 + 0,3 х 11+0,1 х 14= 10,1.

Коефіцієнт дорівнює:

, (2.14)

де визначається з таблиці додатку 2.

q МВ = (77-9)/77 = 0,9

Для спецслужб час довідки = 30 с, а число цифр, що набираються, дорівнює двом, таким чином, = + 1,5 х n = 3 + 1,5 х 2 = 6 с. Величина qСП дорівнює:

=0,8. (2.15)

При вхідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі, як при місцевому, так і при міжміському зв'язку, тому =1.

При вхідному зв'язку на аналогових РАТС розрахунок роблять з урахуванням типу станції:

-для координатної РАТС при прийомі номера кодом МЧК ( =2 с):

. (2.16)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

Вихідне від аналогових АТС навантаження:

. (2.17)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

, (2.18)

(Ерл)

(Ерл)

, (2.19)

(Ерл)

(Ерл)

, (2.20)

(Ерл)

(Ерл)

, (2.21)

(Ерл)

(Ерл)

, (2.22)

(Ерл)

(Ерл)

. (2.23)

(Ерл)

(Ерл)

Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень (див. рис. 2.1) і без втрат проходить через ОПС або ПС. Тому можна стверджувати:

; . (2.24)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

Міжстанційне навантаження від станції J до станції К визначаються по формулі:

, (2.25)

де YB - інтенсивність вихідного від РАТС-J (ОПС, ПС) навантаження,

YВХ.К - інтенсивність вхідного навантаження до РАТС-К,

YВХ (ГТС)Z - сума вхідних на всі РАТС, ОПС, ПС ГТС навантажень, нормована коефіцієнтами тяжіння відносно РАТС-J, (nJ-Z);

nJ-K - нормований коефіцієнт тяжіння від станції J до станції К.

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

Послідовність розрахунку міжстанційного навантаження рекомендується наступна.

Після розрахунку зовнішніх навантажень на ОПС, РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4 і ПС дані розрахунку заносять у таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Інтенсивність вихідного і вхідного навантаження мережі (Ерл)

РАТС

ОПС

РАТС-2

РАТС-3

РАТС-4

ПС

YВ , Ерл

174

246

312

268

28

YВХ, Ерл

428

274

366

320

69

Визначаються нормовані коефіцієнти тяжіння використовуючи додаток 2, на основі якої складають таблицю міжстанційного тяжіння, (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Коефіцієнти тяжіння

від до

ОПС

РАТС-2

РАТС-3

РАТС-4

ПС

ОПС

1

0,43

0,48

0,48

1

РАТС-2

0,43

1

0,55

0,6

0,9

РАТС-3

0,48

0,55

1

0,43

0,48

РАТС-4

0,48

0,6

0,43

1

0,55

ПС

0,38

1

0,48

0,55

1

Використовуючи формулу (2.26), обчислюємо розподіл вихідного навантаження від ОПС до станцій мережі (YO-O, YO-J, YO-K). Внутрішньостанційне навантаження YO-O дорівнює:

. (2.26)

Позначимо:

. (2.27)

Тоді навантаження внутрішньостанційне , навантаження до РАТС - J дорівнює: ,

навантаження до РАТС - K дорівнює: .

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

Аналогічно розраховується розподіл навантаження від РАТС та ПС.

Результати заносимо у таблицю міжстанційного навантаження (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 - Інтенсивність міжстанційного навантаження

від до до

ОПС

РАТС-2

РАТС-3

РАТС-4

ПС

ОПС

78.88

49.561

74.266

62.186

5.302

РАТС-2

21.714

73.788

54.478

49.763

8.932

РАТС-3

32.377

54.21

132.309

47.638

5.737

РАТС-4

28.308

51.705

49.742

96.864

5.737

ПС

4.832

7.061

11.472

11.487

2.249

Результати розрахунку навантажень на ОПС заносимо на схему розподілу навантаження на ОПС.

Навантаження на пучки ЗЛ визначаються за результатами розрахунку міжстанційних навантажень (табл. 2.3) з урахуванням навантаження, поступаючого від цифрової системи до ВСС і АМТС. Для визначення навантаження на пучки ЗЛ зображують схему розподілу навантаження (рис.2.3).

Навантаження на ЗЛ від ПС:

(2.28)

(Ерл)

(2.29)

(Ерл)

(2.30)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(2.31)

(Ерл)

(Ерл)

(Ерл)

(2.32)

(Ерл)

Рисунок 2.3 – Схема розподілення навантаження на МТМ

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]