Регламент поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання під час вивчення навчального матеріалу дисципліни „Цивільний захист”

Види робіт, що підлягають оцінюванню	Номер заняття	1	2	3
	Діапазон оцінювання за видами робіт, бали	Практичне заняття 1. Планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації	Практичне заняття 2. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій	Практичне заняття 3. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства).
Ділові ігри, активність роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань	Максимум 18	Максимум – 6 (6–4–2–0)	Максимум – 6 (6–4–2–0)	Максимум – 6 (6–4–2–0)
Експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль	Максимум 12	Максимум – 4 (4–3–2–0)	Максимум – 4 (4–3–2–0)	Максимум – 4 (4–3–2–0)
Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та інше за тематикою змістових модулів 1 і 2	Максимум 30	Максимум – 10 (10–8–6–0)	Максимум – 10 (10–8–6–0)	Максимум – 10 (10–8–6–0)
Модульний контроль. Письмова контрольна робота	Максимум 20 (20—16—12—0)	За тематикою, що виносяться для виконання письмової контрольної роботи
Вибіркові завдання.	Максимум 20 (20—16—12—0)	За темами, що виносяться на самостійне вивчення

Результати складання семестрового заліку оцінюються за чотирьохбальною шкалою.

Залік оформляється під час останнього заняття.

Складання академічної заборгованості передбачає виконання індивідуального контрольного завдання.

VII. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

В період начитки лекційного матеріалу в установочній сесії студенти заочної форми навчання отримують інформацію щодо змісту дисципліни, порядок її вивчення та звітність. В цей же період вони знайомляться з методичними матеріалами щодо їх самостійної роботи над навчальним матеріалом курсу.

Для самостійного вивчення навчального матеріалу дисципліни „Цивільний захист” у міжсесійний період студент отримує завдання, яке складається з двох частин.

Перша частина передбачає опрацювання теоретичного матеріалу дисципліни. Студент, користуючись рекомендованою літературою та іншими джерелами інформації, вивчає навчальний матеріал згідно змісту робочої навчальної програми (див. розділ ІІ методичних матеріалів) та в стислій формі фіксує основні його положення у робочому зошиті, створюючи таким чином конспект опрацьованого матеріалу.

Друга частина – це індивідуальне (домашнє) контрольне розрахункове завдання, зміст якого такий.

Місцевість, що показана на схемі (див. додаток) може опинитися у зоні сильних зруйнувань землетрусом.

В залежності від варіанту завдання треба виявити та оцінити обстановку на підприємстві, підрозділи якого розташовані в населених пунктах БЕЛЬЦИ, САДИ і ДАЧІ, оцінити збитки від негативної події та запропонувати раціональні дії щодо їх зменшення.

Вихідні дані:

Приміщення під головний офіс фірма орендує на першому поверсі цегляної будівлі залізничної станції БЕЛЬЦИ. Відстань від місця відстою вантажних потягів до офісу – 400 м.

Розташування хімічно небезпечних об’єктів, ядерної електростанції, водосховища та цистерн з пропаном показано на схемі у додатку до завдання.

Маса пропану в ємностях, що знаходяться на залізничній станції БЕЛЬЦИ, становить N·10 т, а запаси води у водосховищі – N·10 млн. м³, висота верхнього та нижнього б’єфів водосховища відповідно становлять: 176 + (N+10) м та 176 м, де N – номер, за яким прізвище студента занесено до списку навчальної групи.

Гребля водосховища – бетонна гравітаційна.

Метеорологічні умови для проведення розрахунків такі:

• напрям вітру у приземному шарі атмосфери, градуси – номер студента за порядком у списку навчальної групи, помножений на 10. Наприклад, номер за порядком у списку навчальної групи студента – 17, тоді напрям вітру буде 17·10 = 170^о;

• швидкість вітру на висоті 1 м та 10 м, – 3 м/с;

• температура повітря – реальна на час виконання розрахунків;

• температура ґрунту – реальна на час виконання розрахунків;

• ступінь вертикальної стійкості повітря студент визначає самостійно за методикою, що наведена у підручнику [Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.–К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.– 439 с.];

Відсоток радіоактивних матеріалів, що викинуто із зруйнованого ядерного реактору у довкілля – 50%;

Кожен студент згідно номеру, за яким позначено його прізвище у журналі поточної успішності (електронному чи паперовому), опрацьовує свій варіант завдання, для якого джерелом надзвичайної ситуації є один певний небезпечний об’єкт. Якщо його номер у списку прізвищ, що наведений у журналі поточної успішності групи:

1 – 6 – надзвичайна ситуація в районах розташування офісу та підрозділів фірми утворюється в наслідок зруйнування атомної електростанції;

7 – 12 – надзвичайна ситуація в районах розташування офісу та підрозділів фірми утворюється в наслідок катастрофічного затоплення як наслідок зруйнування греблі водосховища;

13 – 18 – надзвичайна ситуація в районах розташування офісу та підрозділів фірми утворюється в наслідок вибуху пропано-повітряної суміші на залізничній станції;

19 – 24 – надзвичайна ситуація в районах розташування офісу та підрозділів фірми утворюється в наслідок зруйнування приміщень підприємства землетрусом;

25 – 36 – надзвичайна ситуація в районах розташування офісу та підрозділів фірми утворюється в наслідок зруйнування хімічно-небезпечних об’єктів.

За бажанням та узгодженістю з викладачем студенти можуть отримати альтернативне завдання, яке мусить носити пошуковий, дослідницький, інноваційний характер, та відповідати тематиці, що визначена програмою дисципліни.

Методика виявлення та оцінки обстановки наведена у „Методичних матеріалах щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності», що розміщені на внутрішньому сайті інтернету КНЕУ кафедри регіональної економіки.

Результати виконання індивідуального розрахункового завдання студенти оформляють у вигляді звіту (дивись „Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «безпека життєдіяльності») до якого додають карту (схему) місцевості з нанесеними на неї зоною надзвичайної ситуації, а саме: зонами зараження, осередком ураження, метеорологічною ситуацією, параметрами хвилі прориву та зоною можливого затоплення (підтоплення), маршрутами евакуації та іншими даними.

На практичних заняттях та в часи індивідуально-консультативної роботи студенти захищають свої напрацювання, отримуючи таким чином оцінку поточної та підсумкової успішності.