Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДБН В.2.2-8-98.DOC
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

5 Розрахунок конструкцій

5.1 Несучі конструкції виробничих будівель і споруд підприємств повинні відповідати ГОСТ 27751. При цьому необхідно враховувати навантаження і їх поєднання у відповідності з 4.1-4.3, а також динамічний вплив на конструкції обладнання.

Примітка. При розрахунку основних несучих конструкцій, які вказані в 3.2, слід ураховувати можливість впливу тимчасового особливого навантаження (від тиску вибуху) не менше 300 кгс/м2, що приймається рівномірно розподіленим по усій площі всередині приміщення.

5.2 При розрахунку збірно-монолітних перекриттів слід враховувати зміни навантажень і розрахун­кових схем відповідно до умов роботи конструкцій в процесі будівництва і після замонолічування.

Стіни залізобетонних силосів

5.3 Стіни залізобетонних силосів повинні задовольняти вимоги розрахунків за несучою здатністю (розрахунок на міцність - граничний стан першої групи) і придатності до нормальної експлуатації (розрахунок з метою виключення створення чи надмірного розкриття тріщин, для прямокутних силосів - виключення надмірних прогинів - граничний стан другої групи) згідно зі СНіП 2.03.01.

При розрахунку стін силосів враховуються основні поєднання навантажень і впливів (горизон­тальний тиск сипких матеріалів на стіни силосів за 4.5, температурні впливи за 4.18, а також тиск повітря за 4.16, 4.17, тиск вітру на оболонку порожнього чи заповненого окремо розташованого силосу діа­метром більше 12 м). При врахуванні двох і більше тимчасових навантажень слід вводити коесілцієнт поєднання згідно зі СНіП 2.01.07.

При розрахунку конструкцій для граничних станів як першої, так і другої групи повинна бути врахована мінливість навантажень і впливів. При цьому розрахунок за несучою здатністю на ви­тривалість для стін силосів, зведених у ковзній опалубці (круглих діаметром 12 м і менше і квадратних), проводиться на основне поєднання розрахункових навантажень з коефіцієнтом надійності за наванта­женням за 4.2, для решти силосів - на основне поєднання навантажень з коефіцієнтом надійності за навантаженням, що дорівнює 1,0. Коефіцієнт асиметриї циклу слід приймати згідно з 4.13.

Примітка. В оперативних силосах з циклічністю більше 100 циклів завантаження на рік повинні врахо­вуватись підвищені вимоги до міцності будівельних конструкцій.

5.4 Стіни силосів, у яких можливе зберігання різних сипких матеріалів, слід розраховувати на максимальний тиск, який виникає від сипких матеріалів. Допускається стіни всіх силосів борошномель­но-круп'яних і комбікормових підприємств розраховувати на навантаження від зерна.

5.5 Зусилля в стінах залізобетонних силосів від тиску сипких матеріалів слід визначати з урахуванням просторової роботи стін силосів. Допускається при розрахунку зусиль у вертикальних перерізах стін круглих зблокованих силосів вважати ці силоси окремо розташованими замкнутими циліндричними оболонками з постійним перерізом стін по контуру оболонки, при цьому зусилля від завантаження зірочок враховувати окремо.

ДБН В.2.2-8-98 C.I 7

Зусилля в стінах круглих силосів допускається визначати в пружній стадії роботи ортотропної циліндричної оболонки і без урахування появи в них тріщин.

Збірні елементи силосів слід додатково перевіряти на навантаження і впливи, що виникають при їх транспортуванні і монтажі.

5.6 Розрахункову розтягувальну поздовжню силу Nmt (кгс) і розрахунковий згинальний момент Mmt (кгсм) на одиницю висоти у вертикальних перерізах стін круглих залізобетонних силосів, що мають на кінцях шарнірно зв'язані зі стінами, жорсткі в горизонтальних площинах діафрагми від горизон­тальних тисків сипких матеріалів, указаних в 4.10, у межах висоти hmt (рисунок 1), допускається визначати за формулами:

Nmt= ; (11)

Mmt = , (12)

де γf - коефіцієнт надійності за навантаженням, який дорівнює 1,3 при розрахунку на міцність і виникнення тріщин і дорівнює 1,0 при розрахунку за деформаціями, розкриттям і закриттям тріщин;

γc - коефіцієнт умов роботи, який приймається 1,0.

Коефіцієнти α1 і α2, що враховують вплив локальних тисків сипких матеріалів, визначають за формулами:

1 = 0,4 a1 ξ1 C1; 2 =0,02 a2 ξ2 C1 ,

де ξ1 і ξ2 - коефіцієнти, що враховують вплив відносної товщини стін і які визначаються за формулами

ξ1=1,25 (1,8- ); ξ2 =0,4 (1,5+ ),

де t - товщина (см) стін силосу без ребер або приведена товщина стін з ребрами (за рівністю моментів інерції);

tnom - номінальна товщина стін за таблицею 2;

С1 - коефіцієнт, що враховує тривалість дії тиску і який приймається рівним: 1,0 - при дії повного тиску; 0,7 - при дії короткочасної частини тиску і 0,3 - при дії тривалої частини тиску у відповідності з 4.22.

Таблиця 2

Діаметр силосу, м

3

6

12

18

24

Номінальна товщина стін, tnom , см

16

18

24

27

30

При коефіцієнті С1=1,0 значення α1 і α2 визначають за графіками, що наведені відповідно на рисунках 4 і 5.

5.7 Стіни круглих залізобетонних силосів діаметром 6 і 12 м, які мають шарнірно зв'язані зі стінами жорсткі в горизонтальній площині діафрагми, допускається розраховувати в зонах на висотах h1, h2 і h3 (рисунок 1) на центральну розтягувальну граничну силу N (кгс), що визначається за формулою

N1-3 = , (13)

де а1 - коефіцієнт, значення якого в межах висот h2 і h3 , приймається за таблицею 1, у межах висоти h1 -0,5.

Примітка. При h ≥30 м h1=h2=h3=5 м; при менших значеннях h висоту зон h1=h2=h3 , приймають h/6.

5.8 При розрахунку стін багатогранних силосів (крім прямокутних) поздовжні розтягувальні сили визначають за формулою (11) як для круглого силосу діаметром, що дорівнює чотирьом гідравлічним радіусам багатогранного силосу (формула 2). Прогоновий і опорний згинальні моменти в гранях багатогранника визначають як суми моментів, розрахованих за формулами (12) і (19). У формулі (19) слід приймати і відстань l, яка дорівнює довжині внутрішньої грані багатогранника.

С.18 ДБН В.2.2-8-98

Рисунок 4 - Значення коефіцієнта 1

Рисунок 5 - Значення коефіцієнта 2

5.9 Стіни зірочок круглих і багатогранних зблокованих силосів слід перевіряти за міцністю на розрахункові зусилля, що виникають при завантаженні зірочки у випадку, коли суміжні силоси не заповнені (рисунок 6а), а також на суму зусиль, які виникають у стінах зірочки у випадку завантаження зірочки і суміжного силосу (рисунок 6б). У цих випадках завантаження допускається не проводити розрахунок стін на виникнення та розкриття тріщин і не враховувати температурні впливи на них.

При завантаженні зірочки поздовжню силу, яка виникла при цьому в її стінах, допускається не враховувати, а значення згинального моменту (кгс.м) на одиницю висоти визначати за формулою

ДБН В.2.2-8-98 С. 19

а - завантаження зірочки; б - завантаження зірочки і силосу; в - визначення кута Ψ ; г - додаткове армування стін зірочки; 1 - опорна арматура; 2 - прогонова арматура

Рисунок 6 - До розрахунку зірочки.

Mз1= α3 ( ) , (14)

де α3 - коефіцієнт, що приймається за даними таблиці 3 для опорного і прогонового моментів у залежності від кута ψ , указаного на рисунку 6в;

- нормативний горизонтальний тиск сипкого матеріалу на стіни зірочок, визначений за 4.6; для зірочок силосних корпусів з рядовим розташуванням силосів допускається приймати гідравлічний радіус зірочок, що дорівнює 0,1d або приймати , де - максимальний тиск у силосі.

При завантаженні зірочки і силосу (рисунок 66) поздовжню силу (кгс) і згинальний момент (кгс.м) на одиницю висоти визначають за формулами:

Nз2= , (15)

Mз2= . (16)

Для силосних корпусів зі збірними сил осами коефіцієнт у формулі (14) допускається приймати 1,25 для зовнішніх силосів і 2,5 - для внутрішніх. При цьому зусилля в зв'язках між силосами допускається визначати за згинальним моментом за формулою (14), приймаючи плече внутрішньої пари рівним відстані між зв'язками в стику, але не більше 1,5t. При зв'язках, розташованих тільки в місці дотику силосів, поздовжні сили в них Nu (кгс) допускається визначати за формулою

Nu= . (17)

Таблиця 3

Внутр. діа­-

метр силосу

d, м

Висота

силосу h, м

(рисунок 1)

Oпори

Прогони

кут , град (рисунок 6)

0

5

10

15

20

22,5

0

5

10

15

20

22,5

6

30

0,186

0,153

0,124

0,100

0,083

0,057

0,116

0,092

0,072

0,057

0,042

0,029

6

15

0,150

0,125

0,100

0,080

0,066

0,057

0,093

0,075

0,060

0,045

0,035

0,029

12

30

12

15

0,075

0,060

0,057

0,057

0,057

0,057

0,040

0,037

0,029

0,029

0,029

0,029

Примітка. При діаметрі силосу 9 м значення коефіцієнта 3 визначається інтерполяцією.

ДБН В.2.2-8-98 С.21

5.10 Стіни силосів діаметром 12 м і більше, що завантажуються і розвантажуються позацентрово, слід перевіряти на зусилля, які визначаються з урахуванням різного рівня сипкого матеріалу по пе­риметру його верхнього конуса.

Якщо при розвантаженні силосу поблизу його стін виникає воронка в сипкому матеріалі з місцевим зниженням горизонтального тиску, то слід проводити перевірку достатності прийнятого армування для сприйняття місцевих зусиль у зв'язку зі зниженням горизонтальних тисків у потоці (4.9).

5.11 Розрахункову розтягувальну поздовжню силу Nкв (кгс) і розрахунковий згинальний момент Мкв (кгсм) на одиницю висоти у вертикальних перерізах стін квадратних залізобетонних силосів від горизонтальних тисків сипкого матеріалу слід визначати за формулами:

Nкв= , (18)

Мкв= , (19)

де β1 - коефіцієнт, що дорівнює 1/24 для прогонового згинального моменту; 1/12 - для опорного моменту монолітних силосів; для силосних корпусів зі збірними силосами він установлюється з ураху­ванням жорсткості закладення стін і залежить від конструктивного вирішення вузлових з'єднань;

l - за пунктом 4.18.

5.12 При розрахунку зовнішніх стін зблокованих або поодиноких силосів слід враховувати додаткові згинальні моменти Мt (кгсм) для квадратних і багатогранних силосів і розтягувальні поз­довжні сили Nt (кгс) від температурних впливів. Ці зусилля допускається визначати за формулами:

Nt= ; (20)

Nt= ; (21)

Mt= l2; (22)

де γf - коефіцієнт надійності за навантаженням, який дорівнює 1,1 при розрахунку на міцність і 1,0 - при розрахунку за деформаціями, розкриттям і закриттям тріщин.

Примітка. Для верхніх і нижніх ділянок стін круглих силосів, що розраховуються згідно 5.7, температурні впливи допускається не враховувати.

5.13 При розрахунку стін прямокутних силосів прогин від тиску за формулою (1) не повинен перевищувати 1/200 прогону в осях стін.

При різнотривалому розвантажуванні суміжних силосів в розрахунках за граничними станами другої групи значення ширини розкриття тріщин і прогину, що визначаються за СНіП 2.03.01, слід помножити на коефіцієнт варіації Cvar. Значення Сvar приймається 1,1 при σs=200 МПа (2000 кгс/см2) і 1,2 - при σs=270 МПа (2700 кгс/см2).

5.14 При здійсненні заходів по зменшенню горизонтальних тисків сипких матеріалів у відповідності з 3.33 допускається в стінах силосів, з яких зерно випускається через розвантажувальні труби або через суміжні силоси і зірочки, зусилля від горизонтальних тисків сипких матеріалів визначати за форму­лами (11), (12), (18), (19), помножуючи коефіцієнти 1,2 і , а для висот h2 і h3 - коефіцієнт a1 у формулі (13) на зменшувальний коефіцієнт 1, який дорівнює 0,3.

5.15 Додаткові зусилля в стінах силосів від вигину зблокованих силосів як цілого блоку слід визначати розрахунком блоку силосів на пружній основі. При дотриманні умов 3.21 допускається не враховувати ці додаткові зусилля.

5.16 Коефіцієнти умов роботи при розрахунках стін силосів слід визначати у відповідності з ви­могами СНіП 2.03.01, приймаючи для стін силосів, зведених у ковзній опалубці, в межах засипання сипких матеріалів коефіцієнт умов роботи арматури γs = 0,90, коефіцієнт умов роботи бетону γb = 0,75.

C.22 ДБН В.2.2-8-98

На коефіцієнт γb слід множити розрахункові опори бетону Rb i Rbt. При γb= 0,75 коефіцієнт γb2, який враховує тривалість дії навантаження, приймається 1,0.

5.17 Стіни залізобетонних силосів, у яких площа перерізу вертикальної арматури менше мінімальної, що вказана в СНіП 2.03.01, слід розраховувати на стиск як бетонні конструкції з коефіцієнтом умов роботи, наведеним у 5.16.

5.18 Розрахункова вертикальна поздовжня сила Nf (кгс) від тертя сипкого матеріалу об стіну силосу на одиницю довжини периметра горизонтального поперечного перерізу на глибині Z від верху засипу визначається за формулою

Nf = , (23)

Де визначається за формулою (6) при коефіцієнті а4 , що дорівнює 1,0.

При розрахунку стін силосів на стиск слід враховувати завантаження суміжних силосів.

За формулою (23) допускається визначати поздовжні сили, що виникають у стінах розвантажу­вальних труб і підвісках для електротермометрів, з помноженням на коефіцієнт γext = 1,5. Для розванта­жувальних труб належить також урахувати силу тертя сипкого матеріалу всередині труби.

5.19 При розрахунку стін силосів на стиск максимальні напруження стиску слід визначати в місці опирання стін на плиту днища, на балки чи фундаментну плиту.

При розрахунку на стиск нижньої зони стін силосів розрахункове навантаження від ваги сипких матеріалів множиться на коефіцієнт, що дорівнює 0,9.

5.20 При розрахунку горизонтальної і вертикальної арматури стін залізобетонних силосів діаметром більше 12 м слід ураховувати також вітрове навантаження, розраховуючи силос як оболонку, при цьому радіальні деформації оболонки заповненого силосу слід визначати з урахуванням реакції заповнення. Допускається при цьому розглядати сипкий матеріал як лінійно-піддатливу основу з коефіцієнтом постелі С, який треба визначати за формулою C= , де Еm визначається за 4.18.

5.21 Стіни силосів при h<1,5 повинні бути перевірені на зусилля від тиску як стіни бункера.

Тиск сипкого матеріалу на стіни бункера на глибині Z від верху засипу, кгс/м2, визначають за формулою

=λγZ. (24)

Стіни сталевих силосів

5.22 Стіни сталевих круглих силосів розраховують на ті самі поєднання навантажень і впливів, що і стіни залізобетонних конструкцій (за 4.2 і 5.3 ).

5.23 Стіни сталевих силосів, що сприймають згинальні моменти, розраховують на ті самі зусилля, що і стіни залізобетонних силосів, але з коефіцієнтом умов роботи c = 0,8; додатково стіни сталевих силосів перевіряють на стійкість з коефіцієнтом c = 1,0.

5.24 Розрахункову розтягувальну кільцеву поздовжню силу на одиницю висоти (кгс) від горизон­тальних тисків сипких матеріалів в стінах круглих сталевих силосів, які не сприймають кільцеві згинальні моменти, визначають за формулою

Nkp= . (25)

Перевірка на міцність і стійкість від зусиль стиску в горизонтальних перерізах проводиться у відповідності з вказівками СНіП II-23 і з врахуванням впливу, що підтримується, внутрішнього тиску зерна при коефіцієнті γf =1,0.

5.25 При висоті стін силосу h<l,5 слід, керуватись вказівками 5.21, при цьому додатково стіни силосу перевіряють на стійкість з урахуванням вертикальних сил тертя сипкого матеріалу об стіни силосу за формулою (5), в якій замість , приймається , визначене за формулою (24).

При перевірці на стійкість коефіцієнт надійності за навантаженням для сил тертя приймається 1,0.

ДБН В.2.2-8-98 С.23

5.26 Місця зміни форми силосу, зокрема зони сполучення циліндричної частини з конусною чи з плоским днищем, а також місця різкої зміни навантажень повинні бути перевірені на додаткові місцеві напруження (крайовий ефект) за СНіП 11-23.

Воронки і днища силосів

5.27 Розрахунок конічних воронок силосів слід проводити на горизонтальне кільцеве розтягування і осьове розтягування, яке діє вздовж твірної. Розрахункові розтягувальні поздовжні сили на одиницю довжини перерізу в конічній воронці (кгс) - горизонтальну Nh, в меридіональному перерізі і Nτ, що діє взд

овж твірної воронки під кутом α до горизонту в кільцевому перерізі (рисунок 7), треба визначати за формулами:

Nh = ; (26)

Nτ = ), (27)

де f1 - коефіцієнт надійності за навантаженням від власної ваги воронки силосу;

g - власна вага одиниці площі стінки воронки, кгс/м2;

G1 - вага частини воронки з сипким матеріалом, яка розміщена нижче площини перерізу, кгс.

Значення коефіцієнта умов роботи γc наведені в рекомендованому додатку Б.

а

а - позначення розмірів воронки; б - схема для визначення горизонтального розтягувального зусилля;

в - те саме, меридіонального (уздовж скату)

Рисунок 7 - Розрахункові схеми конічної воронки.

5.28 Грані пірамідальних воронок слід розраховувати па місцевий вигин (з площини грані) від тиску, що визначається за формулою (9), разом з розтягувальними поздовжніми силами у вертикальних і горизонтальних перерізах воронки. Горизонтальну розтягувальну силу біля грані пірамідальної квад­ратної воронки слід визначати за формулою (26), а розтягувальну силу вздовж грані пірамідальної квадратної

C.24 ДБН В.2.2-8-98

воронки - за формулою (27), при цьому замість dz необхідно приймати ширину в світлі грані воронки в розглянутому горизонтальному перерізі, а замість величини π треба приймати число 4.

5.29 Балки днища необхідно розраховувати на навантаження, що передаються через стіни і днища (чи воронки) силосу, приймаючи, що навантаження від стін силосів q1 передається на балку як рівномірно розподілене на довжині l1 (рисунок 8).

Навантаження від днища q2, а також навантаження від стін силосів при l1 > l0 слід приймати рівномірно розподіленим по периметру балки.

q1 - навантаження від стіни силосу; q2- навантаження від днища (воронки); l1- розрахункова довжина обпирання стіни силосу на балку; h- висота балки; b- ширина оголовка колон; l0-відстань між осями колон

Рисунок 8 – Передача навантаження від балки на колону.

5.30 При розрахунку плоских нахилених днищ і балок днищ зусилля слід визначати як у звичайних перекриттях з урахуванням тиску сипких матеріалів за формулами (9) і (10) і коефіцієнта умов роботи с , наведеного в рекомендованому додатку Б.

5.31 Додаткові зусилля в днищах силосів при розрахунку блоку силосів на пружній основі слід визначати у відповідності з вказівками 5.15 і 5.33.

Колони підсилосних поверхів

5.32 Колони підсилосного поверху (рисунок 9) необхідно розраховувати за схемою стояків, закладених у фундамент, з урахуванням фактичного закріплення в днищі силосу, при цьому розрахункову довжину колон слід приймати, як правило, не менше висоти колони від верху підколонника до верху капітелі.

Максимальний відсоток вмісту арматури залізобетонних колон, як правило, не повинен пере­вищувати 3,0.

5.33 Колони підсилосного поверху необхідно розраховувати на максимальні зусилля, що переда­ються на них при різних схемах завантаження силосів (при повному чи частковому завантаженні силосних корпусів).

Зусилля в колонах слід визначати розрахунком споруди на пружній основі, при цьому для залі­зобетонних силосних корпусів при дотриманні вимог 3.21 допускається силосну частину вважати абсо­лютно жорсткою. При відношенні сторін корпуса, що дорівнює два і більше, допускається визначати зусилля в колонах як у плоскій системі кінцевої жорсткості, виділяючи для розрахунку смугу шириною, що дорівнює діаметру або стороні силосу.

ДБН В.2.2-8-98 С.25

5.34 Якщо колони підсилосного поверху бетонують у ковзній опалубці, їх слід заводити в стіни силосу вище днища на висоту hz (см), яка визначається за формулою

hz= , (28)

де N- поздовжня сила в колоні підсилосного поверху, кгс;

А1 - площа обпирання стін силосів на колону, що заштрихована на рисунку 9, см2;

rb, Rbt - розрахункові опори бетону стисканню і розтягуванню, кгс/см2;

n1 - число стін силосів, що примикають до колони. Допускається hz визначати за формулою

hz= , (29)

де lan -довжина анкерування арматури за СНіП 2.03.01.

При розрахунку на міцність збірних залізобетонних колон підсилосного поверху випадковий екс­центриситет, врахований згідно з вимогами СНіП 2.03.01, слід приймати не менше 2,5 см.

Рисунок 9 - Забивання колони підсилосного поверху, бетонованої у ковзній опалубці, в стіни силосів.

C.26 ДБН В.2.2-8-98

Основи і фундаменти

5.35 Проектування основ і фундаментів підприємств для зберігання і переробки зерна слід здійс­нювати у відповідності зі СНіП 2.02.01 з урахуванням вимог цього підрозділу.

5.36 Глибину закладення фундаментів силосних корпусів і робочих будівель на природній основі слід, як правило, призначати не менше розрахункової глибини промерзання, визначеної за СНіП 2.02.01.

Для суцільних плитних фундаментів на всіх грунтах, за винятком сильнонабухлих, глибину закла­дання допускається приймати менше розрахункової на 0,5 м.

5.37 При розрахунку монолітних плит силосних корпусів, що завантажуються сипкими матеріалами не раніше ніж через 3 місяці після закінчення бетонування плит, клас бетону слід призначати з урахуван­ням терміну завантаження.

5.38 При розрахунку основ силосних корпусів і робочих будівель елеваторів за деформаціями слід, як правило, використовувати розрахункову схему у вигляді напівпростору, який лінійно деформується.

Використання розрахункової схеми у вигляді шару, який лінійно деформується, для вказаних бу­дівель і споруд допускається при відповідному обгрунтуванні.

5.39 При розрахунку за першим граничним станом основ і фундаментів силосних корпусів розрахункову вагу сипкого матеріалу слід приймати з додатковим знижувальним коефіцієнтом, що дорівнює 0,9.

5.40 Тиск на грунт під підошвою фундаментних плит силосних корпусів з круглими силосами діаметром 3-12 м і квадратними силосами 3х3 м допускається визначати з урахуванням розподілення тисків по прямолінійній епюрі при односторонньому завантаженні корпуса на 2/3 повного наванта­ження.

5.41 Граничні значення середнього осідання і кренів, указані в СНіП 2.02.01, можуть бути збільшені при відповідному обгрунтуванні.

Для силосних корпусів з декількома підсилосними поверхами крен фундаментних плит повинен бути не більше 0,002, середнє осідання - не перевищувати 15 см.

Для сталевих окремо розташованих силосів відносна різниця осідання повинна бути не більше 0,004, середнє осідання - не перевищувати 15 см.

5.42 Осідання окремо розташованих фундаментів під колони силосних корпусів допускається визна­чати спрощеним методом з використанням обвідної епюри вертикальних напружень у грунті основи, що визначається від умовної суцільної плити і від центральної групи окремих фундаментів (не менше 9) з урахуванням їх взаємного впливу (верхня частина епюри).

5.43 При визначенні крену фундаментів силосних корпусів від тимчасового навантаження слід враховувати попереднє обтискання грунту рівномірним початковим навантаженням тривалістю не менше 2 місяців у відповідності з 3.34. При цьому модуль деформації грунту Е’mt слід приймати за формулою

E’mt =ke Emt, (30)

де Emt - середній у межах стиснутої товщини модуль деформації грунту;

ke - коефіцієнт підвищення модуля деформації грунту, що приймається рівним: для піщаних грунтів - 1,5; для пилувато-глинистих грунтів з показником текучості IL ≤ 0,25-1,3; для пилувато-глинистих грунтів з показником текучості 0,25 < IL  0,5-1,2; для грунтів інших видів - 1,0.

Склади

5.44 Несучі кам'яні стіни і (фундаменти зерноскладів, на які передається тиск зернових продуктів, слід розраховувати як підпірні стіни.

5.45 Ділянки стін зерноскладів, що примикають до воріт, необхідно розраховувати на тиск зернових продуктів, що передається через щити, тимчасово закладені в отвори воріт.

5.46 Фундаменти зерноскладів, па які передається горизонтальний тиск зернових продуктів, слід перевіряти на стійкість від зсуву.

5.47 Плити перекриттів складів тарних вантажів необхідно перевіряти на зусилля, що виникають від коліс акумуляторних навантажувачів.

ДБН В.2.2-8-98 С.27