- •“Затверджено”
- •Б) для конспектування:
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання
- •1. У поданих реченнях знайти відокремлені означення, пояснити умови відокремлення.
- •2. Перебудувати речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими. Виконати синтаксичний розбір одного з речень.
- •3. Записати речення з відокремленими обставинами, ставлячи пропущені розділові знаки. Яка синтаксична функція цих обставин?
- •4. Поставити розділові знаки. З'ясувати, за якої умови обставини можуть не відокремлюватися.
- •7. Знайти уточнювальні члени речення, визначити, якими членами речення вони виступають. Виконати синтаксичний аналіз одного з речень.
- •8. Поставити розділові знаки. Знайти звертання і визначити їх стилістичну роль.
- •“Затверджено”
- •6. Поставити розділові знаки. Знайти відокремлені уточнювальні члени речення і визначити їхню синтаксичну роль.
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання
- •2. У поданих реченнях знайти узагальнювальні слова при однорідних членах речення, визначити їх синтаксичну роль.
- •3. Поставити розділові знаки. Визначити, чи у всіх реченнях наявні вставні одиниці. Яку стилістичну роль вони виконують?
- •4. Поставити розділові знаки, де ще потрібно. Визначити, у яких реченнях слова справді, видно, здавалося є вставними, а у яких – ні. Зі словами певно, звичайно, кажуть, буває скласти свої речення.
- •5. Поставити розділові знаки. Простежити, як у поданих реченнях виділяються вставні конструкції.
- •6. Виписати речення із вставленими конструкціями, визначити смислову роль вставлених одиниць. З'ясувати, чому інші структури не ввійшли до цих речень.
- •“Затверджено”
- •“Затверджено”
- •“Затверджено”
- •1. Виписати спочатку складносурядні речення, а потім прості ускладнені. Пояснити різницю між ними.
- •2. До якої групи речень (відкритої чи закритої структури) відносяться подані речення. З'ясувати, які смислові відношення наявні між частинами складносурядних речень.
- •3. Поставити розділові знаки. Пояснити їх вживання в поданих складносурядних реченнях.
- •4. Продовжити речення. Визначити смислові відношення у новостворених складносурядних реченнях.
- •5. Замінити складносурядні речення, де це можливо, іншими синонімічними конструкціями. Які смислові і стилістичні відтінки цих синонімічних засобів?
- •“Затверджено”
- •Складнопідрядне речення План
- •Рекомендована література
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.
- •Б) для конспектування:
- •Практичні завдання
- •1. Проаналізувати складнопідрядні речення за формально-граматичною класифікацією: з'ясувати, у яких випадках підрядні частини приєднуються до головної сполучником, а у яких – сполучним словом.
- •2.Визначити різновиди складнопідрядних речень, частини яких поєднані сполучними засобами де, коли, як, куди. З'ясувати їхню синтаксичну роль у реченнях.
- •3.Проаналізувати подані складнопідрядні речення за логіко-граматичною класифікацією (визначити смислові зв'язки в реченнях).
- •4. Визначити типи підрядних речень, приєднаних за допомогою сполучника щоб.
- •5.У поданих реченнях поставити розділові знаки. Визначити типи підрядних речень.
- •Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень План
- •Рекомендована література
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.
- •Б) для конспектування:
- •Практичні завдання
- •1. Виконати синтаксичний аналіз речень за структурно-семантичною класифікацією.
- •5.Виписати з поданих речень просторово-ототожнені, якісно-кількісні підрядні конструкції. Накреслити схеми цих речень. Як такі речення аналізуватимуться за логіко-граматичною класифікацією?
- •6. Перебудувати подані прості речення у складнопідрядні таким чином, щоб вони були симетричної та несиметричної будови і належали до займенниково-кореляційних нерозчленованих речень.
- •9.Перебудувати прості речення у складнопідрядні розчленованої структури. Визначити тип підрядних частин за структурно-семантичною класифікацією.
- •10. Проаналізувати подані речення. З'ясувати, які з них прості, ускладнені порівняльним зворотом, а які складнопідрядні порівняльні речення.
- •12. Доповнити подані речення такими підрядними частинами:
- •Зразок розбору складнопідрядного речення
- •“Затверджено”
- •Безсполучникове речення План
- •Рекомендована література
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.
- •Б) додаткова:
- •Сучасна українська літературна мова : підручник / о. Д. Пономарів, в. В. Різун, л. Ю. Шевченко [та ін.] / за ред. О. Д. Пономарева. – к. : Либідь, 1997. – с. 234–256.
- •Практичні завдання
- •1. Встановити смислові відношення між предикативними частинами безсполучникових складних речень, кваліфікуючи наведені структури за їхньою семантичною та формальною елементарністю/неелементарністю.
- •2.Визначити будову поданих речень, виділити серед них такі, предикативні частини яких з'єднані інтонацією.
- •3. Перетворити наведені складносурядні і складнопідрядні речення у складні безсполучникові. Пояснити різницю між ними і визначити-смислові відношення між предикативними частинами.
- •4. Прочитати кожне речення з правильною інтонацією. Визначити семантико-синтаксичні відношення між частинами безсполучникових речень. Пояснити розділові знаки в реченнях.
- •5. Визначити засоби поєднання предикативних частин у складних безсполучникових реченнях.
- •Синтаксичного розбору складних безсполучникових речень
- •“Затверджено”
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 302 – 323.
- •Практичні заняття
- •1. Записати подані речення. Визначити вид складнопідрядних речень з кількома підрядними. Назвати головні і підрядні речення, проаналізувати їх за логіко-граматичною класифікацією.
- •2.Скласти речення за поданими схемами. Проаналізувати вид підрядності у кожному випадку, а також охарактеризувати сполучний засіб за формально-граматичною класифікацією.
- •“Затверджено”
- •Складні синтаксичні конструкції План
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342–368.
- •Практичні завдання
- •1. Переписати складні синтаксичні конструкції, схарактеризувати засоби зв'язку, пояснити розділові знаки.
- •2. Побудувати схеми наведених складних багатокомпонентних синтаксичних конструкцій.
- •3. Поставити розділові знаки та умотивувати їхнє використання.
- •4.Переписати текст. Знайти речення з різними видами зв'язку, накреслити його схему.
- •5.Зробити повний синтаксичний аналіз речень.
- •6. Подати схеми наведених речень та прокоментувати їхні особливості.
- •Зразок розбору багатокомпонентного складного речення з різними видами зв'язку
Практичні завдання
1. У поданих реченнях знайти відокремлені означення, пояснити умови відокремлення.
1. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (О. Довженко). 2. Батькові руки, важкі, загорілі, лежать на колінах у плетиві жил (М. Масло). 3. Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир (М.Рильський). 4. Невідомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся (М. Стельмах). 5. Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей (П. Панч). 6. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур'яні (Д. Павличко). 7. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі (П. Дорошко). 8. Хвала тому, хто людям у приполі несе слова, подібні хлібу й солі, і співи, гідні сіяча! (М. Рильський).
2. Перебудувати речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими. Виконати синтаксичний розбір одного з речень.
1. Місяць сипав на землю холодне сріблясте проміння, і від того свіжа роса на густій пониклій ковилі переливалася й ряхтіла (В. Малик). 2. Невисокі засніжені вали Василькова-града немов розлилися білими снігами (Р. Іванченко). 3. І сп'янілий до нестями вечір квітами пропах, солов'їними піснями заливається в кущах (В. Сосюра). 4. Зорі сплять на холодних, морозом зв'ялених травах (Л.Первомайський). 5. Тихе озеро незриме віє духом трав'яним (М. Рильський). 6. Вітер берези смутні хилить в солодкій дрімоті, в тихому сні (М. Рильський). 7. У відкритім степу ні душі, лише де-не-де бовваніє похилена вітром тичка з соняшничини (О. Гончар). 8. Розтоптана танками мертва земля безмовно лежала навкруги (Л. Первомайський).
3. Записати речення з відокремленими обставинами, ставлячи пропущені розділові знаки. Яка синтаксична функція цих обставин?
1. Приїхав Остап в неділю годині о сьомій вечора (В. Підмогильний). 2.Причепурившись почистивши зброю більшість бійців лягає спати (О. Гончар). 3.Схопився руками за гриву сподіваючись що кінь доведе до загону (Ю.Яновський). 4.Такий я був у Корсуні над Россю коли тебе я вперш на ти назвав (М. Рильський). 5.Андрій біг попереду і був здивований побачивши за собою Благого з гвинтівкою (П. Панч). 6. Марійка піднялась на ґанок рвучко і кумедно по-смішному (Я. Гоян).
4. Поставити розділові знаки. З'ясувати, за якої умови обставини можуть не відокремлюватися.
1. Не піймавши не кажи що злодій (Народна творчість). 2. Тривалий час вони йшли не розмовляючи (3 часопису). 3. Знаєш приказку давши слово держись (А.Головко). 4. Моя княгине ти йдеш вмирати піднявши вгору стомлене лице (Л.Костенко). 5. Тихо немов крадучись підповзає до перону військовий ешелон (А.Шиян). 6. Не псуйте дні шукаючи Продовження життя Але живіть палаючи І вас не скорить забуття (С. Горлач).
5. Переробіть подані формально елементарні речення в ускладнені, використовуючи прийменники крім (окрім), на відміну від, замість, за винятком. Вкажіть тип ускладнення. .
1. Все було застелено зеленим килимом природи (І. Нечуй-Левицький). 2. Після заходу сонця раптом похолоднішало (3. Тулуб). 3. Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі (М. Коцюбинський). 4. Я любив зустрічати вечірні перельоти на цьому озері (М. Хвильовий). 5. Біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу (Л. Костенко). 6. Українській класичній прозі завжди була властива яскрава поетичність (О. Гончар). 7. Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М. Рильський). 8. Життя було до мене невблаганним (Л. Костенко).