4.3. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд

Найбільш важливими є системи повітро- і водопостачання. Суть оцінки систем зводиться до визначення їх можливості (яка кількість людей, що укриваються, може бути забезпечена повітрям і водою за існуючими нормами на протязі встановленого строку) і потім порівнюється з потрібними.

а) Оцінка системи повітропостачання

1. Визначаються режими роботи, які повинна забезпечити система. Якщо на об’єкті очікується зараження атмосфери чадним газом (СО), в разі великих пожеж, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в 3^х режимах; (див. п.2.2).

Робота системи в 3-х режимах забезпечується фільтровентиляційними комплектами типу ФВК-2 (в сховищах до 600 місць). Роботу в 2-х режимах може забезпечити ФВК-1.

2. Визначаються можливості наявного обладнання системи повітропостачання:

а) в режимі  можливості системи по забезпеченню повітрям людей розраховуються за формулою:

чол.,

де n – кількість комплектів ФВК, установлених у сховищі,

V₁ –продуктивність одного комплекту ФВК в режимі  (1200 м³/год.);

W₁ – норма подавання повітря за годину на одну людину в режимі  (в залежності від кліматичної зони).

Ця кількість повітря забезпечує життєдіяльність, охолодження і зменшення вологи повітря в сховищі.

б) в режимі  (фільтровентиляція) можливості системи розраховуються за формулою:

чол.,

де n – кількість комплектів ФВК;

V_II – продуктивність одного комплекту ФВК в режимі  - (300 м³/год.);

W_II – норма подавання повітря за годину на одну людину в режимі  (2 м³/год.), яка необхідна для життя.

3. Визначається показник, який характеризує захисні споруди за повітря забезпеченням людей (за найменшими можливостями):

де N₁, N_{2, …,} N_n – кількість людей, які забезпечуються повітрям в режимі 1 і в режимі 2 (3) в сховищах 1, 2, …, n;

N – чисельність найбільшої робочої зміни.

Якщо , то визначаються необхідні заходи по підвищенню можливостей системи до потрібного рівня – забезпечення усіх людей, які можуть розміститися в сховищах.

б) Оцінка системи водопостачання

1.Визначаються можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації (яка кількість людей в сховищі забезпечується наявним аварійним запасом води) за формулою:

де W₀ – місткість ємностей аварійного запасу води в сховищі, л;

W₁ – норма запасу питної води на одну людину за добу (3 л);

Т – тривалість укриття людей, діб.

2. Визначається показник життєзабезпечення водою:

де N₁, N₂, …, N_n – кількість людей, що забезпечуються водою в сховищах 1, 2, …, n.

3. Визначаються додаткові ємності запасу води (при К_{ж.з.вод.}< 1), які необхідні для нормального забезпечення людей водою:

, л.

Загальний показник по життєзабезпеченню К_ж.з. визначається за меншим значенням показників по забезпеченню повітрям і водою.

4.4. Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців об’єкта

Оцінка зволиться до визначення потрібного часу на укриття працівників об’єкта за сигналами ЦО (t_укр.) і порівнюють його із встановленим часом укриття людей (t_вст.), який визначається часом підходу вражаючої дії аварії (застосування зброї).

Вихідні дані для визначення потрібного часу на укриття (t_укр.):

• відстань від місця роботи до сховища (l), м;

• час на безаварійну зупинку виробництва (t_зуп.), хв.;

• час для заповнення сховища t_з (в середньому 2 хв.);

• швидкість руху людей в укриття V_руху (в середньому 80 м/хв.).

Розв’язок:

• розподіляються робітники і службовці по захисних спорудах на об’єкті.

• визначаються відстані від місця роботи до закріплених виробничими дільницями (цехами) захисних споруд – l₁, l₂, …, l_n.

• визначається час руху людей до захисної споруди:

хв.

• визначається потрібний час на укриття (t_укр.) для працівників кожної дільниці (цеха):

• порівнюється потрібний час на укриття людей кожного цеху (t_укр) з встановленим часом (t_вст.)

Якщо для даного цеху , то його працівники не встигають укритися в сховищі. Для них інженерний захист не забезпечується.

• визначається показник по своєчасному укриттю людей:

де N₁, N₂, …, N_n – кількість робітників і службовців 1, 2, ..., n цехів, які можуть своєчасно укритись в сховищах за сигналами ЦО, тобто для яких .

Результати проведеної оцінки інженерного захисту об’єкта записують до підсумкової таблиці 2.

На заключному етапі аналізуються результати оцінки інженерного захисту об’єкта, робляться висновки та пропозиції, в яких визначається:

- надійність інженерного захисту (коефіцієнт надійного захисту К_нз – за мінімальним значенням з окремих показників: К_м, К_зв, К_жз, К_сву);

• визначаються слабкі місця в інженерному захисті;

• намічаються шляхи і заходи по вдосконаленню інженерного захисту робітників і службовців об’єкта.