- •Практичне заняття – 5 (пз -5)
- •Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного
- •Контролю
- •Методичні вказівки
- •1. Класифікація дозиметричних приладів
- •2.3 Склад приладу
- •2.4. Підготовка приладу до роботи
- •2. Вимірювач потужності дози дп-5в
- •2.1. Призначення приладу
- •2.2. Технічні характеристики
- •2. Прилад має звукову індикацію за допомогою головних телефонів на
- •2.5. Перевірка працездатності приладу
- •2.7. Контроль зараження предметів
- •2.8. Виявлення бета – випромінювання
- •3. Прилади контролю доз радіації
- •3.1. Комплект індивідуальних дозиметрів дп-24
- •3.2. Комплект вимірювачів доз iд-1
- •4. Військовий прилад хімічної розвідки /впхр/
- •4.1. Призначення і склад приладу
- •4.2. Підготовка приладу до роботи
- •4.3. Порядок роботи
4.2. Підготовка приладу до роботи
1. Провести зовнішній огляд приладу і перевірити наявність та справність всіх деталей комплекту.
2. Одягнути засоби захисту.
3. Закріпити прилад на грудях.
4.3. Порядок роботи
Дослідження проводять у такій послідовності : спочатку використовують трубки з червоним кільцем і крапкою /виявляє наявність найбільш небезпечних ОР – нервово-паралітичних/, потім – трубку з трьома зеленими кільцями, в кінці – трубку з одним жовтим кільцем.
4.3.1. Визначення отруйних речовин типу зарін, зоман, ві-ікс.
1. Для дослідження взяти з касети дві трубки з червоним кільцем і крапкою (одна буде дослідною, друга контрольною) і помістити їх у штатив у середині корпусу збоку кришки.
2. Підготувати обидві трубки, для чого :
а) вийняти насос із гнізда корпусу;
б) зробити надріз кінців індикаторних трубок за допомогою ножа на головці насоса й обламати їх;
в) розбити (роздавити) верхні ампули в обох трубках ампуло-відкривачем червоного кольору;
г) взяти трубки за марковані кінці і 2-3 рази енергійно стряхнути;
Рис. 4.1. Війсковий прилад хімічної розвідки ВПХР
1 - ручний насос; 2 - насадка до насосу; 3 - захисні ковпачки; 4 - протидимні фільтри; 5 - патрони для грілки; 6 - ліхтар; 7 - грілка; 8 - стрижень грілки; 9 - лопатка для взяття проб сипучих матеріалів; 10 - касети з індикаторними трубками.
д) контрольну трубку (через неї повітря не прокачується) поставити в штатив;
е) дослідну трубку вставити немаркованим кінцем у насос і прокачати через неї повітря, зробивши 5-6 помпувань;
ж) розбити нижні ампули в обох трубках і одночасно їх стряхнути;
з) стежити за зміною кольору наповнювачів в обох трубках.
Забарвлення наповнювача дослідної трубки в червоний колір (до моменту, коли наповнювач контрольної трубки набуде жовтого кольору) вказує на наявність у повітрі ОР нервово-паралітичної дії небезпечної концентрації.
Якщо в дослідній трубці наповнювач забарвлюється в жовтий колір одночасно з контрольною, то це означає, що ОР немає, або є в незначній концентрації.
У цьому випадку необхідно провести повторне визначення ОР в описаній вище послідовності з тією різницею, що при прокачуванні повітря через дослідну трубку роблять 30-40 помпувань і нижні ампули розбивають не відразу, а через 2-3 хвилини після прокачування повітря.
Якщо наповнювач дослідної трубки стає жовтим відразу після розбиття нижньої ампули то це означає, що в повітрі містяться речовини кислого характеру. У цьому випадку визначення ОР необхідно повторити з використанням протидимного фільтру.
4.3.2. Визначення ОР фосгену, хлорціану, синільної кислоти Використовують індикаторну трубку з трьома зеленими кільцями в
такій послідовності :
- відкрити трубку (аналогічно описаному вище способу);
- розбити ампулу і стряхнути трубку;
- вставити трубку у гніздо насосу і зробити 10-15 помпувань насосом;
- вийняти трубку з насосу, порівняти колір наповнювача з кольором еталону, який нанесений на касеті і виявити наявність та концентрацію ОР в повітрі.
4.3.3. Визначення іприту
Наявність у повітрі парів іприту визначають індикаторною трубкою з одним жовтим кільцем роблячи 50-60 помпувань. Колір наповнювача трубки порівнюють з еталоном через 1 хв після помпувань.
4.3.4. Визначення ОР на предметах
Використовують трубки з червоним кільцем і крапкою та трубки з одним жовтим кільцем.
Роботу починають з визначення заріну, зоману і ві-ікс трубкою з червоним кільцем.
Відкриту трубку вставляють у гніздо насосу і накручують насадку. Притискне кільце насадки залишають відкинутим. На воронку надягають захисний ковпачок і прикладають насадку до предмету так, щоб воронка насадки покривала дільницю з різко вираженим зараженням /темні плями, краплі тощо/. Роблять 60 помпувань. Після цього захисний ковпачок викидають, знімають насадку, виймають із гнізда індикаторну трубку, розбивають у ній нижню ампулу і порівнюють колір наповнювача з кольором еталону на касеті.
У такій самій послідовності визначають наявність ОР типу іприт трубкою з одним жовтим кільцем.
4.3.5. Визначення ОР у ґрунті та сипучих матеріалах
Виймають насос, підготовлюють необхідну індикаторну трубку і вставляють у гніздо насосу.
Накручують насадку і надягають на лійку захисний ковпачок.
Беруть лопаткою пробу верхнього шару ґрунту (снігу), або сипучого матеріалу в найбільш зараженому місці і засипають його у захисний ковпачок лійки насадки доверху.
Лійку накривають протидимним фільтром і закріплюють притискним кільцем. Через трубку прокачують повітря, роблячи 120 помпувань. Відкинувши притискне кільце, викинувши пробу і протидимний фільтр, відкручують насадку, виймають із насосу трубку і визначають наявність ОР.
Для визначення нестійких ОР необхідно використовувати індикаторні трубки з трьома зеленими кільцями.
ДОЗИМЕТРИЧНІ ПРИЛАДИ НОВОГО ПОКОЛІННЯ Додаток.1
Найменування тип |
Призначення Вимірювання: |
Технічні характеристики |
|||
діапазон вимірювань |
похибки |
безперервність роботи |
масса |
||
Дозиметр-радіометр універсальний МКС-У (модернізований рентгенометр ДП-5В) |
• потужності еквівалентної дози (рівня радіації)гама і рентгенівського випромінювань. • еквівалентної дози випромінювань • щільність потоку бета-частинок поверх невого забруднення об’єктів •часу накопичення дози випромінень
|
0,1мк Зв/год 100 Зв/год (10 мкР/год....10000 Р/год
1мк.Зв...10.Зв (100мкР...1000Р)
10...200.000(см2.хв)-1
1.хв....100 год |
+15:%
+ 1хв. за 100год |
100 год |
8 кг( в упаковці) |
Особливості МКС-У: · можливість винести детектор на відстань до 30м та у воду на глибину 0,5м.
· автоматична установка діапазонів вимірювань
· наявність аналогового індикатора
Дозиметр-радіометр МКС-0,5 „Терра”
Дозиметр-радіометр пошуко вий МКС-07 „пошук”
Дозиметр індивідуальний ДКС-02.П „Кадмій”.
|
• потужності еквівалентної дози випромінень ( P) • еквівалентної дози випромінень • щільність потоку бета-час ток поверхневого забруд- нення • часу накопичення дози
• потужності еквівалентної дози випромінювань • еквівалентної дози випромінювань • щільності потоку бета-часток з забрудненої повер хні
• потужності еквівалентної дози випромінень
|
0,1...10000мкЗв/год (10 мкР/год.....1Р/год) 1мк.Зв...10.Зв (0,1мР....1000Р)
10...1000.000(см2.хв.)-1
1хв....24 год
0,1 мк.Зв/год....2,0.Зв/год
1,0 мк.Зв...10.000 м.Зв.
5.....100.000 /см2.хв.
0,05....300 мк.Зв/год |
15%
+ 20%
+ 1 сек
+15%
1.....5
+15%
|
8000 год
100 год.
100 год. |
0,15 кг.
4,2 кг (в упаковці)
0,25 кг. |
Особливості приладу ДКС-02П: - наявність виносних індикаторів (навушного телефону та мініатюрного вібратора)
ДКС-07 і ДКС-02П – застосовується для пошуку джерел радіоактивного випромінення
Примітка: еквівалентна (або біологічна) доза – поглинута доза любого виду випромінень в біологічній тканині.
Одиниця виміру- Зіверт (Зв),
Позасистема – бер (біологічний еквівалент рентгена). Співвідношення одиниці: 1Зв= 100бер.
Еквівалентна доза 1-2Зв (100-200 бер) визиває у людей променеву хворобу 1 (легкого) ступеню.
