3.2. Види педагогічних спостережень.

В теорії та методиці педагогічних досліджень не існує будь-якої загальноприйнятої класифікації видів педагогічних досліджень. Це пояснюється варіативністю та великою кількістю ознак, які їх характеризують.

І снує умовне групування видів, яке запозичене в соціології (Ашмарін Б.А., 1978).

За кількістю (обсягом) взаємопов'язаних педагогічних явищ

Проблемні спостереження являють собою спостереження за декількома взаємопов'язаними педагогічними явищами, які скла­дають в сумі одне із головних направлень в розвитку спортивно­го тренування або фізичного виховання.

Тематичні спостереження характеризуються більш вузькими рамками об'єкту спостереження, мінімумом педагогічних явищ, які вивчаються.

Слід зауважити, що вилучення вивчаємого явища не повинно його ізолювати і відокремлювати від цілісного педагогічного процесу.

Тематичне спостереження найчастіше застосовується в прак­тиці наукових досліджень. Це пов'язано з відносною доступністю для індивідуальних досліджень.

За програмою

Попередні спостереження, не мають чіткої програми. Прог­рама може уточнюватись і змінюватись під час самих спостере­жень. Використовуються з метою поглибленої розробки гіпотези та методики всього дослідження. Наприклад: вибір місця для дослідження, удосконалення форми запису тощо.

Попередні спостереження можуть проводитись у двох напрям­ках:

- з широкою смугою захвату;

- вузьконаправлені.

В першому випадку спостерігають педагогічний процес вці- лому і на цьому фоні аналізують те чи інше коло питань, які цікавлять дослідника.

В другому випадку є цілком точна "адреса" спостереження. Основні спостереження (або стандартизовані) мають чітко

розроблену програму спостереження і техніку фіксації в прото­колах, таблицях і т.п.

За таких умов в окремих випадках доцільно залучати до спостережень помічників.

Спостереження з помічниками називають опосередкованим. Ним користуються коли:

- реєструють чітко помітні факти, які можна зафіксувати або "так", або "ні";

- існує дуже чітка методика, і помічнику не буде потреби її уточнювати.

- помічники мають достатню теоретичну підготовку та прак­тичні навички, отримані під час попередніх спостережень.

До позитивних рис опосередкованого спостереження можна віднести можливість зібрати велику кількість даних, що робить вибірку більш репрезентативною (Репрезентативність - відповід­ність між наслідками вибіркового і суцільного спостереження).

За стилем.

Включені спостереження (або состереження "з середини"), передбачають активну участь дослідника в тому навчально-вихов­ному процесі, який він повинен аналізувати і оцінювати.

Основною вимогою до дослідника під час таких спостережень є належний стан фізичних можливостей дослідника, дослідник по­винен виконувати всі вимоги педагогічного процесу. Такі спос­тереження не застосовуються для дослідження дітей.

Негативні сторони:

- немає можливості поточної реєстрації;

- в захопленні дослідник може мислити як звичайний спорт­смен;

- потрібен час для звикання спортсменів та тренера до дослідника.

Невключені спостереження, є прямою протилежністю до вклю­чених. Дослідник спостерігає збоку, не приймаючи особистої участі в заняттях, тобто він є свідком того, що відбувається на них.

За поінформованістю.

Відкриті спостереження, під час яких і учні, і викладачі (тренери) знають, що за їх діями ведеться спостереження.

Приховані спостереження, припускають, що ні учні, ні вик­ладачі (тренери) не знають про те, що за їх діями ведеться спостереження.

За часом.

Безперервні спостереження, характеризуються тривалістю, яка відповідає педагогічному явищу, що вивчається. За часом безперервне спостереження може відбуватися як декілька хвилин, так і декілька місяців.

Найпростішим варіантом педагогічного явища є урок, або тренувальне заняття від початку і до кінця.

Перервне спостереження (дискретне або часткове), характе­ризується тим, що вивчається не ціле педагогічне явище, а тільки його головні етапи. В цьому випадку не можна прослідку­вати динаміку явища, а лише загальний хід розвитку, початкові і кінцеві ознаки та загальну закономірність.

За допомогою перервного спостереження вивчають:

1. Явища, які мають велику інертність до дії педагогічних факторів і потребують довгострокових спостережень (наприклад: відношення до фізичного виховання учнів різних класів).

2. Явища цікаві своїми наслідками (наприклад: вплив ново­го змісту фізичного виховання на професійну підготовку випуск­ників загальноосвітніх шкіл).

3. Явища, завдання досліджень яких потребують довгостро­кових перерв між спостереженнями (наприклад: зміни техніки ви­конання тої самої рухової дії під впливом зростання кваліфіка­ції спортсмена).