- •Міністерство освіти і науки україни Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва
- •Міжнародний менеджмент
- •Тема 1. Сутність, значення та умови ефективності міжнародного менеджменту
- •Міжнародний бізнес та міжнародний менеджмент: сутність, розвиток, характерні риси
- •1.2. Економічний, політичний та правовий аналіз міжнародного менеджменту
- •1.3. Маркетинговий аналіз зовнішнього середовища міжнародного менеджменту
- •1.4. Комплексний аналіз факторів культури зовнішнього середовища і врахування національних стереотипів поведінки у міжнародному менеджменті
- •Врахування національних стереотипів поведінки у міжнародному менеджменті. Заключним етапом аналізу культурного зовнішнього середовища є аналіз стереотипів поведінки [21].
- •2.1. Види планування діяльності міжнародних організацій
- •Тема 2. Планування діяльності міжнародних організацій
- •2.2. Види міжнародних стратегій
- •2.3. Алгоритм стратегічного планування
- •Тема 3. Організування діяльності міжнародних компаній
- •3.1. Особливості організування діяльності міжнародних компаній
- •3.2. Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю фірм
- •3.3. Основні форми організації міжнародного бізнесу
- •3.4. Цілі міжнародної інтеграції
- •3.5. Міжнародні стратегічні альянси та механізми їх реалізації
- •3.6. Форми трансаціональних корпорацій
- •3.7. Холдингова форма організації тнк
- •Тема 4. Мотивування персоналу, контролювання та регулювання діяльності міжнародних організацій
- •4.1. Форми стимулювання персоналу міжнародної фірми
- •4.2. Використання міждержавних порівнянь у мотивації учасників
- •4.3. Особливості контролювання та регулювання у міжнародному середовищі
- •Тема 5. Фінансування діяльності міжнародних організацій
- •5.1. Валютно-фінансове середовище міжнародного менеджменту
- •Теорія паритету відсоткових ставок. Дана теорія пов’язує між собою величину форвардного курсу і рівень відсоткових ставок за депозитами у країні.
- •„Ефект Фішера”. Даний ефект пов’язує відсоткові ставки з інфляцією у країнах.
- •5.2. Фінансування діяльності міжнародної компанії та іноземні інвестиції
- •5.3. Фінансування зовнішньої торгівлі
- •5.4. Державне страхування експорту
- •Список використаної літератури
- •Навчальне видання Міжнародний менеджмент
3.4. Цілі міжнародної інтеграції
На розвиток і зростання міжнародного бізнесу впливає ряд факторів [21]:
1) досягнення у сфері комп’ютерних технологій і телекомунікацій, що призвели до взаємо обміну інформацією та ідеями через кордони держав;
2) уряди багатьох країн послідовно зменшують бар’єри для інвестицій і торгівлі, що відкриває нові ринки для міжнародних компаній;
3) існує тенденція до уніфікації і об’єднання в межах світового співтовариства.
За рахунок міжнародної інтеграції компанії досягають різноманітних цілей:
- доступ до нових ринків, уникнення державних торговельних та інвестиційних бар’єрів;
- досягнення конкурентних переваг, усунення або зменшення конкуренції в інтересах партнерів;
- економія на розширенні масштабів виробництва, раціоналізація виробництва, підвищення його ефективності, використання переваг вертикальної інтеграції;
- зниження ризику (наприклад, американська компанія Cisco (комп’ютерне програмне забезпечення)з 1993 р. по 1997 р. зробила інвестиції в капітал 25 компаній-партнерів з метою поділу великого технологічного ризику).
3.5. Міжнародні стратегічні альянси та механізми їх реалізації
Міжнародні стратегічні альянси (МСА) можна поділити на [21]:
- альянси горизонтального типу;
- альянси вертикального типу;
- альянси з дистриб’юції;
- споріднені диверсифіковані альянси;
- перспективні диверсифіковані альянси.
МСА горизонтального типу створюються з організаціями, що здійснюють діяльність на одній і тій самій стадії виробничого процесу або виробляють однакову продукцію чи послуги.
МСА вертикального типу укладається з постачальниками комплектуючих виробів або послуг для фірми.
МСА з дистриб’юторами чи замовниками передбачають довготермінове співробітництво з дистриб’юторами або основними споживачами.
Споріднені диверсифіковані альянси створюються з організаціями, що виробляють як взаємодоповнюючі товари і послуги (супутні), так і товари або послуги-замінники. До першої категорії відносяться, наприклад, угоди між крупними авіалініями, що оперують на далеких маршрутах, і меншими перевізниками, що обслуговують короткі регіональні маршрути, пов’язані з маршрутами основних перевізників. До другої – можуть відноситись угоди між фірмами, що забезпечують стаціонарний телефонний зв’язок, і операторами сотового зв’язку для збільшення ємності їх спільного зв’язку.
Перспективні диверсифіковані альянси створюються з організаціями, що оперують в початково не пов’язаних між собою галузях, між якими потенційно можливе розмивання кордонів внаслідок інновацій. У цьому разі міжорганізаційна співпраця взаємозбагачує партнерів з точки зору обміну технологіями і управлінським досвідом.
Функціональні та неформальні угоди. Функціональні угоди являють собою формальні угоди без дольової участі партнерів або створення спільного підприємства. Альянси у формі функціональних угод – це проекти, в яких дві і більше компаній вирішують співпрацювати за одним або декількома напрямками діяльності: НДДКР, виробництво, маркетинг, спільне використання технології, ліцензування, дистриб’юція тощо. В межах функціональних угод не створюється нова організація, а співпраця має обмежений характер. Сторони угоди передають ресурси для ведення спільної діяльності, але не ділять власності або прибутку підприємства. Функціональні альянси можуть бути легко трансформовані в альянси з дольовою участю або спільні підприємства.
Неформальні угоди включають асоціації із співпраці, що створюються двома чи більше організаціями і передбачають, наприклад, нерозповсюджену взаємодомовленість між конкурентами в умовах олігополії. Ліцензійні угоди і франчайзинг не є стратегічними альянсами. Однак, якщо угода про франчайзинг має довготерміновий характер фінансових або майнових відносин між партнерами, то вона є формою МСА.
Альянси з дольовою участю. МСА з дольовою участю являють собою добровільні відносини між двома фірмами, при яких одна компанія купує частку іншої фірми, значну для ведення спільної діяльності, але таку, що не перевищує розмір контрольного пакету.
В альянсі з дольовою участю партнери переважно укладають декілька функціональних угод з тим, щоб використати взаємодоповнюючі можливості партнерів. Так, довготерміновий зв’язок, що базується на відносинах власності, був доповнений функціональними угодами в альянсі Форд-Мазда. Тобто, купуючи частку акцій компанії-партнера, можна проникнути всередину її і побачити, що там відбувається.
Спільні підприємства (СП). СП – найскладніша в організаційному відношенні форма МСА. При цьому виникає самостійна організація, чий капітал розподілений між партнерами-засновниками, які мають право на отримання дивідендів в якості компенсації пропорційно своїм внескам. Спільна власність партнерів визначає їх спільну власність на створюваний продукт.
Спільна риса сучасних СП полягає в тому, що партнери співпрацюють по виробництву одного певного продукту а бо в одній країні, при цьому вони можуть виступати як конкуренти на інших ринках.
