8. Матеріали для аудиторної самостійної підготовки:

8.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати під час практичного заняття:

1. Взяття крові на РВ.

2. Пункція лімфовузла.

3. Виписування рецептів

4. Практично освоїти прийоми діагностики і диференційної діагностики різних проявів первинного періоду сифілісу.

9. Інструктивні матеріали для оволодіння професійними вміннями, навичками.

Вивчивши теоретично на підставі матеріалу підручника, лекції і додаткової літератури методичні прийоми, освоєння яких передбачено даною темою, студенти повинні обговорити особливості і специфіку їх реалізації з викладачем.

Потім викладачем проводиться розбір хворого, при цьому наголошується, що огляд повинен проводитися в теплому і добре освітленому приміщенні. Звертається увага на необхідність ретельного огляду всього шкірного покриву і видимих слизистих, з'ясування загальної патології, що є у хворого. Акцентується увага на особливості збору анамнезу у хворих на сифіліс. Потім, під контролем викладача, студенти самостійно проводять обстеження хворих. При нагоді навик повинен бути закріплений багатократним повторенням.

Методика взяття матеріалу для дослідження з метою виявлення блідої трепонеми.

1. Найчастіше доводиться брати матеріал із твердого шанкеру. З метою очищення поверхні шанкеру, особливо у випадках попереднього місцевого лікування, ліквідації банальних запальних процесів, а також посилення виділення серозного ексудату, у якому є багато збудників, впродовж доби застосовують примочки ізотонічного розчину. За 2-3 години до взяття матеріалу використовують для примочок гіпертонічний розчин, а безпосередньо перед дослідженням знову призначають примочки ізотонічного розчину.

2. Ватним тампоном, змоченим у фізіологічному розчині, протирають ерозивну чи виразкову поверхню (у рукавичках).

3. Стискають шанкер з боків або подразнюють поверхню стерильною мікробіологічною петлею з метою посилення виділення серозного ексудату так, щоб не спричинити кровотечі.

4. Тканинну рідину мікропіпеткою переносять на предметне скло і негайно накривають покривним скельцем (висихання препарату неприпустиме). Цю рідину можна розбавити ізотонічним розчином.

5. Дослідження у темному полі мікроскопа при 135-разовому збільшенні.

6. Якщо хворий одержував антибіотики, досліджують матеріал, одержаний при пункції регіонарного лімфовузла.

Пункція лімфатичного вузла.

Обстежують регіонарний склераденіт, шкіру над яким обробляють 5 % спиртовим розчином йоду. Потім шприцем об’ємом 2 або 5 мл і короткою товстою голкою роблять прокол в центрі бубону по його довгій осі на глибину 1 – 1,5 см. проводять енергійний масаж вузла з поступовим видаленням з нього голки і підняттям поршня. Якщо голка була введена правильно, то в пунктаті повинні бути лімфоцити.

Взяття крові на РВ.

Для проведення дослідження потрібно 4-5 мл крові, яку можна отримати пункцією ліктьової або іншої вени. Перед взяттям крові необхідно виключити прийом пацієнтом алкоголю і наркотиків. Не рекомендується досліджувати кров в реакції Васермана в перші 5-7 днів після вакцинації, родів, хірургічних операцій і травм. В усіх перелічених випадках можливі неспецифічні позитивні результати. Кров для дослідження рекомендовано брати не раніше 5-6 год після останнього прийому їжі.