5. Узагальнення та систематизація знань

Метод «Дерево рішень»

Дайте оцінку Українській державі П. Скоропадського.

Орієнтовний варіант відповіді

Історичне значення Української держави

• Українська держава була найміцнішою формою існування самостійної України періоду визвольних змагань 1917-1921 рр.

• Україна впевнено вийшла на міжнародну арену, встановивши дипломатичні відносини з 25 країнами.

• Активізувалося економічне життя, стабільними стали українські гроші.

• Великі зрушення відбулися в національно-культурній сфері. Почалося створення української армії, встановлення прокурорського нагляду за діями німецьких та австро-угорських воєнних судів на українських землях.

Метод «Прес»

Історик О. Мироненко називає Скоропадського «політичним перевертнем», бо коли Україна була під Росією, Скоропадський ставав росіянином, коли під німцями — німцем, якби під Туреччиною, то вбачав би себе турком, а під Китаєм — китайцем. І. Усенко зазначає, що політичні погляди Скоропадського зазнали еволюції: від проросійсько-монархічних до переосмислення життєвих орієнтирів, зближення з національним рухом, спроби відшукати своє місце в ньому і прислужитися Україні — спочатку як військовий, потім — як керівник держави. Він щирий патріот України.

Яку б оцінку діяльності Скоропадського дали б ви? Ким він був — «щирим українцем» чи «політичним перевертнем»?

6. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Скласти історичний портрет Симона Петлюри.

УРОК 16

Директорія

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій визвольних змагань;

• показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду громадянської війни.

На основі аналізу різних джерел інформації:

• визначати причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань;

• порівнювати державний устрій за часів ЦР, Гетьманату, Директорії;

• характеризувати внутрішню та зовнішню політику Директорії та порівнює її з політикою інших урядів;

• описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві часів визвольних змагань;

• порівнювати та оцінювати різні точки зору щодо причин поразки визвольних змагань та їх наслідків;

• складати політичний портрет Симона Петлюри.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент уроку

2. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Утворення Директорії

Складання хронологічного ланцюжка

Травень 1918 р. — утворення Українсько­го Національно-державного союзу на чолі з А. Ніковським		Серпень 1918 р. — перетворення УНДС на Український Національний союз, який очолив В. Винниченко		13 листопада 1918 р. — утворення Директорії УНР

Завдання

• Охарактеризуйте внутрішньо- та зовнішньополітичну ситуацію в Україні на момент створення Директорії.

Політичний курс Директорії

Учитель. Владу на місцях передбачалося передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції. 26 грудня 1918 р. була проголошена Декларація з програмою Директорії.

Основні положення Декларації Директорії УНР

• Скасування Гетьманщини. Відновлення УНР.

• Директорія — тимчасова верховна влада до скликання Конгресу трудового народу України.

• Влада в УНР належить трудовому народу, а експлуататорські класи позбавляються права голосу.

• Скасування великих землеволодінь. Передання землі селянам без викупу.

• Проголошення 8-годинного робочого дня та демократичних свобод.

• Налагодження міжнародних відносин на принципах нейтралітету та мирного співіснування з усіма країнами.

Учитель. Непослідовність курсу Директорії виявилася перш за все в розроблянні аграрної політики. Декларуючи вилучення землі у поміщиків без викупу, відповідаючи запитам селянства, Директорія прагнула заспокоїти і поміщиків, пообіцявши їм компенсації витрат на різноманітні вдосконалення, проведені в маєтках. Було також оголошено про недоторканність земель промислових підприємств і цукрових заводів, що належали промисловцям і політикам-цукрозаводчикам. Конфіскації також не підлягали землі іноземних підданих. У руках заможних селян залишалися ділянки площею до 15 десятин землі.

Запитання

1. У чому, на вашу думку, полягала недосконалість аграрної політики Директорії?

2. Чи згодні ви із твердженням, що Директорія планувала установити в Україні національний варіант радянської влади? Свою думку аргументуйте.

Міжнародна політика Директорії

Робота в групах

Клас поділяється на три групи. Працюючи з підручником, 1-ша група визначає відносини Директорії з Радянською Росією, 2-га група — з Антантою, 3-тя група — з Польщею. За результатами роботи групи складають узагальнюючі хронологічні таблиці.

Орієнтовний вигляд таблиць

1-ша група. Директорія — Радянська Росія

Дата	Подія
13 листопада 1918 р.	Денонсація Радянською Росією Брестського мирного договору; згодом — постанова Раднаркому про невизнання України самостійною державою, початок захоплення українських територій
3 січня 1919 р.	Зайнято Харків, куди переїхав створений більшовиками Тимчасовий робітничо-селянський уряд радянської України
9 січня 1919 р.	Ультиматум Директорії Раднаркому з вимогою припинення воєнних дій та негайного виведення російських військ з території України. У відповідь було заявлено, що воєнні дії ведуть між собою війська Директорії та Українського радянського уряду, а росіяни у цьому участі не беруть
16 січня 1919р.	Оголошення Директорією війни Радянській Росії
Січень-лютий 1919 р.	Радянські війська заволоділи Лівобережжям, 5 лютого вони увійшли до Києва. Директорія переїхала до Вінниці, її очолив С. Петлюра, який фактично перебрав всю владу
Лютий-квітень 1919 р.	Розгром основних військових сил Директорії

2-га група. Директорія — Антанта

Дата	Подія
Листопад 1918 р.	Наступ військ Антанти на півдні України в районі Севастополя та Одеси. Окупація півдня України по лінії Тирасполь-Вознєсенськ-Новий Буг-Борислав. Кількість військ Антанти налічувала 60 тис. осіб
Грудень 1917 р.	Антанта погодилась визнати Директорію тільки за умови підпорядкування її військ генералу Денікіну. Директорія відмовилась від цієї пропозиції
Січень 1919 р.	Директорія спробувала витіснити війська Антанти, але зазнала поразки

3-тя група. Директорія — Польща

Дата	Подія
Листопад 1918 р.	Утворення Польської держави в результаті завершення Першої світової війни і розпаду Австро-Угорщини
Листопад 1918 р.	Керівник Польської держави генерал Ю. Пілсудський висуває територіальні претензії на західноукраїнські землі. Між українськими та польськими військами починаються збройні сутички
Листопад 1918 р.	Польська армія розпочинає окупацію Західної України

Внутрішньополітичне становище Директорії

Учитель. Утворені за гетьмана установи були закриті, заборонялось вживати російську мову, а інтелігенцію позбавили політичних прав. За час свого існування Директорія певною мірою апробувала кожну з моделей: парламентська республіка, республіка Рад та військова диктатура. Скликаний у січні 1919 р. Трудовий конгрес мав виконати роль Установчих зборів і визначити форму державної влади в Україні. Враховуючи ускладнення воєнно-політичної ситуації, він тимчасово віддав усю повноту влади Директорії, яка надалі під тиском обставин перетворилася на особисту диктатуру С. Петлюри .

Завдання

• Які факти свідчать про ускладнення внутрішньо- та зовнішньополітичного становища Директорії наприкінці 1918 — на початку 1919 рр.?

Історична довідка

Один з учнів надає історичну довідку про Петлюру Симона Васильовича (1879-1926), після чого учням ставлять запитання.

• Як ви вважаєте, яку роль відіграв С. Петлюра у військово-політичних подіях даного періоду?

Учитель. На ситуацію в Україні також суттєво впливав розгул отаманщини. Уже в січні 1919 р. два колишніх петлюрівських отамани Григор’єв і Зелений оголосили про свій перехід на радянські позиції і розпочали партизанську боротьбу проти Директорії. В їхніх загонах налічувалося майже 50 тис. бійців. Катеринославська губернія була своєрідним епіцентром діяльності збройних формувань Махна.

Робота в групах

1. ша група. На основі тексту підручника визначте, що таке «отаманщина», та встановіть її причини і наслідки.

2. га група. Опрацюйте документ та виконайте завдання до нього.

В. Винниченко про «отаманщину» в Україні в 1919 р.

...Це була група молодих, енергійних, до фанатизму й екстазу перейнятих національним чуттям людей. Уся вага військових операцій проти гетьманщини лягла на їхні плечі, і через те вони вважали себе визволителями України. Не довіряючи політичним діячам і партіям, будучи малоосвіченими в політичних питаннях, маючи психіку й світогляд звичайних обивателів-демократів, з другого боку, гадаючи, що треба виявити «тверду, залізну владу», ці молоді люди взялися й політично «визволяти» Україну... На провінції, не кажучи вже про лівий берег, уся влада й політика була в руках військових комендантів або самодержавних комісарів, або, ще гірше, в руках отаманів, що вели військові операції. І через те декрети Директорії, її благі наміри, її декларації були собі хорошими словами, а в дійсності були отаманські діла з поганими наслідками...

1. Прочитайте висловлювання В. Винниченка про «отаманщину». Наскільки його оцінка відбиває реальну ситуацію в Україні в 1919 р.?

2. Чи всі отамани підпадають під характеристику, яку дає В. Винниченко?

Учитель. Характерними ознаками цього періоду були прогресуючий параліч влади, зростаючий безлад, єврейські погроми, зростання масштабів отаманщини. Найголовнішою причиною нової поразки національно-демократичних сил стала неспроможність Директорії створити життєздатний і стабільний політичний режим: державний апарат, армію, органи охорони громадського порядку, систему законодавчих і виконавчих органів у центрів, так і на місцях. До того ж широкі маси українського населення не зовсім усвідомлювали загальнонаціональні інтереси, необхідність створення і зміцнення власної держави.