Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
042-62А.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

4.3. Водоприймачі руслових гес

На відмінну від водоприймачів пригребельних та дериваційних ГЕС водоприймачі руслових ГЕС є частиною будівлі ГЕС і проектуються разом (рис. 4.2. – 4.3.). На потужних і середніх гідроелектростанціях вони заскладом обладнання і конструкцією аналогічні напірним водоприймачам в щитовій стінці (див. розділ 3). Проточна частина водоприймача звичайної (несуміщеної) ГЕС формується з боків основними бичками, знизу – фундаментною плитою, а зверху – забральними балками і стінками. Загальні розміри водоприймача визначаються згідно рекомендацій, наведених в підрозділі 4.2. З машинним залом і підгенераторними конструкціями агрегатного блоку водоприймач з’єднується напірною стінкою суцільної або крізної (з полостями) конструкції. Товщина напірної стінки tнс визначається, як вже відмічалося, міцністю будівлі, попередньо вона може визначатися в долях від діючого на стінку напору води Ннс (див. вирз 4.9.). При великих напорах на ГЕС напірна стінка виконує роль ствнки машзала. На входів водоприймач перед пазами влаштовується забральна балка. Водоприймач обладнюється повітряною трубою і байпасом.

Розміри вхідного перерізу енергетичного водоприймача визначаються розмірами решітки: шириною Вр і висотою Нр, які в свою чергу визначаються

Таблиця 4.2.

№ п/п

Характерні відмітки блока ГЕС

Розрахункові залежності

Розрахункові параметри *

При ПЛ турбінах

При РО турбінах

1

2.

3.

4.

5.

1

Конструктивна вісь турбіни........................↓1

↓ВТк =↓НБмін +Нкs

Нкs=Нs

↓ВТк=↓НБмін+ Нкs

Нкs= Нs+b0/2

Нs=10 - KσH -↓НБмін/900

b0 – висота направляючого апарату турбіни;

h1– розмір камери робочого колеса турбіни;

hвт– висота відсмоктуючої труби;

hфп – товщина фундаментної плити hвт= (0,15...0,25)l – на м’яких ґрунтах;

hфп=0,5...1,0(1,5)м – на скельних ґрунтах;

В5 – ширина дифузора відсмоктуючої труби;

nпрб – кількість проміжних бтчків;

Зр – затоплення решітки під РМО (див.пыдрозділ 4.3.);

Нр – висота решітки, визнача.ться спецрозрахунком згідно підрозділу 4.3.

2

Підошва фундаментної плити з боку НБ.........↓2

↓ПФПн=↓ВТк+h1- -hвт-tфп

↓ПФПн=↓ВТк-b0/2-hвт--tфп

3

Верх фундаментної плити з боку НБ (низ відсмоктуючої туби) ......................................↓3н

↓ВФПн=↓НТ= =↓ВТк+h1-hвт= =↓ПФПн +tфп

↓ВПФн=↓НТ=↓ВТк- -b0/2- hвт=↓ПФПн+ tфп

З боку верхнього б’єфу (поріг водоприймача)..↓3в

↓ВФПв=↓ПВ= =↓РМО-Зр-Нр

↓ВФПв=↓ПВ=↓РМО-

-Зр-Нр

4

Нижня та верхня площадка направляючого апарату.........................↓4н

↓4в

↓ННА=↓ВТк+h1

↓ВНА=↓ВТк+h1+ +b0

↓ННА=↓ВТк-b0/2

↓ВНА=↓ВТк+b0/2

Таблиця 4.2. (продовження)

1.

2.

3.

4.

5.

5

Кришка турбыни ........↓5

↓КТ=↓ВНА+hкт

hкт≈ 0,25D1-висота кришки турбіни

6

Опорна площина статора генератора (низ статора- генератора).................. ↓6

Підсвісний та парасольчастий генератор з опрою підп’ятника на нижню хрестовину ↓НСтГ=↓КН+hш+hнк

Парасольковий генератор з опорою на кришку турбіни ↓НСтГ=↓КН+hш+hп

hш=2,5...3,5-висота турбінної шахти;

hнк– висота нижньої хрестовини;

hп– висота підп’ятника

7

Верх статора генератора .....................................↓7

↓ВСтГ=↓НСтГ+hст

hст– висота статора генератора

8

Верх генератора....... ↓8

↓ВГ=↓ВСтГ+hвк+ h0

hвк– висота верхньої хрестовини генератора

h0– висота надбудови генератора

9

Пыдлога машинної зали ..................................... ↓9

Бажано приймати на відмітці верха статора генератора, тобто ↓ МЗ = ↓7.

Остаточно ↓МЗ приймається з урахуванням розташування монтажної площадки і під’їздних шляхів

10

Верху будівельних конс-трукцій з НБ і ВБ .... ..↓10

↓ВБКн=↓НБмакс+Зн

↓ВБКв=↓ВБмакс+Зв

Зн,в– запаси розташування верха конструкцій над рівнями води від-повідно з ВБ і ВБ, визначаються по спецрозрахунку; попередньо можливо прийняти Зн мін =2...3м, Зв мін = 3...5м

11

Верх гака крана ..........↓11

↓КК = ↓МЗ + ПГ

ПГ – підкрановий габарит, визнача-ється при конструюванні машзалу – див. розділ 2;

hк, Нк– конструктивні розміри кра-

на по висоті;

Зк–запас над краном до конструкції

12

Шляхи крана ..............↓12

↓ШК = ↓КК + hк

13

Верх крана .................↓13

↓ВК = ↓ШК + Нк

Таблиця 4.2. (продовження)

1.

2.

3.

4.

5.

14

Низ будівельних констру-кцій покрівлі .............↓14

↓НБКП = ↓ВК + Зк

покрівлі;

hбп – будівельна висота покрівлі, визначається конструктивно за аналогами.

15

Верх верхньої будівлі ......................................↓15

↓ВВБ = ↓НБКП + hбп

*Розрахункові параметри визначаються в процесі вибору обладнання або згідно спецрозрахунку, чи приймаються за аналогами.

**Підошва фундаментної плити з боку ВБ ↓ПФПв визначається в залежності від конструкцій підземного контура. В прикладі на рис. 4.2. ↓ПФПв = ПФПн + hЗ; де hЗ – висота бетонного зуба. На скельних ґрунтах, які допускають профільну виїмку, підошва фундаментної плити з боку ВБ, як правило, розташовується вище на відмітці ↓ПФПв= ↓ВФПв – tфп, де ↓ВФПв – відмітка верха фундаментної плити з боку ВБ, яка визначається при конструюван-ні водоприймача (див примітку ***), tфп – товщина фундаментної плити, приймається у вигляді вирівнюючого шару бетону товщиною 0,5...1,5(2)м, а з урахуванням влаштування приміщень для цементації фундаменту може досягати кількох метрів.

***Верх фундаментної плити ↓ВФПв з боку ВБ в зоні водоприймача визначається в процесі конструювання водоприймача (див. підрозділ 4.3.).

****На скельних ґрунтах для зменшення об’єму виємки ґрунту горизонтальному дифозору відсмоктуючої труби і дну відвідному русла додають зворотній уклін з коефіцієнтом закладання укосів m = 3...5. При цьому верх вихідного перерізу відсмоктуючої труби повинен бути затопленим під мінімальний рівень НБ на величену а мін = 0,5...1,0 м.

допустимою швидкістю води на решітці Vр та витратою агрегату Qa:

ωр = BрHр=Qа/Vр (4.12)

При заглибленні порогу водоприймача ↓ПВ (верха фундаментної плити з боку верхнього б’єфу) під рівень верхнього б’єфу до 25 м швидкість на решітці приймається в межах Vр = (0,8...1,2)м/с; при більшому заглиблені швидкість Vр знижується до 0,6...0,8 м/с.

Ширина отвору водоприймача Вв, тобто ширина решітки, приймається рівною щирині турбінної камери

Вв = Вр = Втк (4.13.)

Висота решітки в такому разі дорівнює

Нр = ωр/Вр (4.14.)

і вона визначає відмітку порогу (верх фундаментної плити водоприймача):

↓ПВ = ВФПВ = ↓РМО – Зр – Нр (4.15.)

де Зр = (1...2)м – затоплення решітки під мінімальний рівень води.

При ширині турбінної камери більше (10...12) м устатковують проміжні бички товщиною 1,5...2,0 (2,5) м, які поділяють водоприйомну частину на окремі отвори однакової і сьандартної ширини. Бички закінчуються під напірною стінкою на відстані приблизно (1,1...1,3)D1 від осі агрегата. Тобто довжина проміжних бичків з боку верхнього б’єфу складає

Lпр.б.В = Lв + Lнс – (1,1...1,3)D1 (4.16.)

Проміжні бички також встановлюють і з боку нижнього б’єфу в дифузорі відсмоктуючої труби при його ширині В5 ≥ (10...12)м. Їх довжина складає

Lпр.б.н = (Lв.т. – L1) + bпз + Lпз, (4.17.)

де L1 – довжина коліна відсмоктуючої труби; інші інші позначки наведені за попередніми даними.

Розміщення пазів решіток і затворів в водоприймачі здійснюються згідно виразу (4.3.). Верх решітки ↓ВР розміщується на 1...2 м нижче рівня мертвого об’єму, тобто

↓ВР = ↓РМО – Зр, (4.18.)

В такому разі вище відмітки ↓ВР будується забральна стінка, що помітно зменьшує розміри решітки при великих коливаннях рівнів у водосховищі. В разі малих коливань вівнів води в водосхоищі решітка виводиться вище максимального рівня і передбачається її обігрів під час зимової експлуатації.

Проточна частина водоприймача від решітки до вхідного перерізу турбінної камери являє собою плавно окреслений конфузор вільної або циркульної форми, що забезпечує мінімальні затрати напору. Нижня площина водоприймача утворена фундаментною плитою.

Розрахунки з питань конструювання будівлі ГЕС оформлюються окремим розділом пояснювальної записки. Загальний зміст записки наведено у додатку. Оформлення проекту – згідно вимог ЕСКД з урахуванням його учбового напрямку.

Література

  1. Гидроэлектрические станции. Под ред. В.Я.Карелина, П.И.Кривченко. – М.: Энергия, 1987. – 464 с.

  2. Гидроэнергетические установки. Под ред. Д.С.Щавелева. – Л.: Энергоиздат, 1981. – 520с.

  3. Гидроэнергетическое и вспомагательное оборудование гидроэлектро-станций: справочное пособие в 2-х томах. Под ред. Ю.С.Васильева, Д.С.Щавелева. – Т.2. М. –.: Энергоатомиздат, 1990. – 336с.

  4. Крисенков Н.И. Методические указания 042-11 к выполнению курсовых и дипломных проектов по зданиям ГЭС (расчет и конструирование зданий ГЭС). –Ровно, издание УИИВХ, 1983. –94с.

  5. Золотухін В.І., Крисенков М.І., Назаров М.Т. Методичні вказівки 042-62 до курсового проекту „Будівля ГЕС”. – Рівне, видання УІІВГ, 1994. – 27c.

  6. Проектирование насосных станций и испытание насосных установок. Под ред. В.Ф.Чебаевского. – М.: Колос, 1982. –320с.

  7. Справочник по единой системе конструкторской документации. Под ред. А.Ф.Раба. – Х. Прапор, 1988. – 255с.

  8. Крысенков Н.И. Методические указания 042-07 по выполнению курсового проекта „Машинное здание ГЭС” (с приложениями): – Ровно, издание УИИБХ, 1982. – 162с. (в двух брошюрах).

Додаток

до методвказівок 042-72

Зміст

пояснювальної записки до курсового проекту

„Будівля ГЕС” для студентів-заочників

спеціальності 7.092.102

Вступ.........................................................................................................................

1.Гідротурбінне обладнання...................................................................................

1.1.Підбір гідротурбін і розрахунки їх основних параметрів..............................

1.2.Підбір і розрахунки турбінної камери............................................................

1.3.Підбір відсмоктуючої труби.............................................................................

2.Основне електричне устаткування будівлі ГЕС................................................

2.1.Підбір генератора і визначення його параметрів...........................................

2.2.Підбір та розташування трансформаторів......................................................

3.Добір механічного устаткування........................................................................

3.1.Сміттєзатримуючі решітки...............................................................................

3.2.Аварійні та ремонтні затвори...........................................................................

3.3.Кранове устаткування будівлі ГЕС..................................................................

4.Розрахунки і конструювання будівлі ГЕС..........................................................

4.1.Обгрунтування розмірів і вертикальна та планова компоновки блоку будівлі ГЕС................................................................................................................

4.2.Визначення розмірів і конструкція машзалу будівлі ГЕС..............................

4.3.Блок монтажної площадки ГЕС........................................................................

4.4.Розрахунки та конструювання водоприймача................................................

5.Компоновка споруд гідровузла – генеральний план..........................................

Заключення................................................................................................................

Література...................................................................................................................

Додатки.......................................................................................................................

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]