Література:

1. Мітюков И.О., Александров В.Т., Ворона О.І.Дедбаєва С.М. Фінансові послуги України: Енциклопедичний довідник. [В 6-ти т.]. Т.4. — К.: Укрбланковидав, 2001. - 754 с.

2. Штиллих О. Біржа і її діяльність. Пер. с нього.- Спб, 1992. - 304 с

3. Експрес-доповідь Головного Управління статистики в Донецькій області № 08/2-205/06 від 15.11.04 р. // Документообіг Головного Управління статистики в Донецькій області за 2004 р.

4. Шеленкова Н. Правові інститути, пов'язані з біржовою діяльністю // Російська юстиція.- 1997.- № 12.- С.42 — 44.

5. Біржова діяльність: Підручник // Під ред. проф. Гряз-новой А.П., Корнєєвой В.В., Галанова В.А..- М.: Фінанси й статистика, 1995. — 240 с

6. Солодкий Н. Необхідна державна концепція товарного біржового ринку //Агро Перспектива.-2003.-№12.-www.ukrdzi.com.ua/agro/jornals/2003/

7. Масленников В.В. Біржова справа: Навч. посібник. — М.: ИНФРА-М, 2000. - 304 с

8. Беляневич О А. Господарський договір та способи його укладання: Навч. посібник.- К.: Наукова думка, 2002.- 261 с

9. Моісєєв Ю.О. Торги як спосіб укладання біржових угод на товарній біржі // Матеріали Круглого столу „рекомендації по внесенню змін і доповнень у законодавство у зв'язку із прийняттям Господарського й Цивільного кодексів України (1 липня 2003р.).- Донецьк.- 2003.- С.64-66.

10. Моісєєв Ю.О. До питання про правове регулювання статусу учасників біржової торгівлі // Держава й право: Збірник наукових праць. Юридичні й політичні науки. Випуск П.- К.: Ін-т держави й права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001.- 600 с

1ZC,

Розділ 4. Біржова торгівля

11. Сафонова Т.Ю. Біржова торгівля похідними інстру ментами: Навч. — практ. посібник. — М.: Справа, 2000. - 544 с

12. Сохацька ОМ. Біржова праворуч: Підручник.- Тернопіль: Карта-бланш, 2003.- 602 с

13. Сингер Д. Помилка брокера. // Відомості. — 2001.- 4 грудня.

Бір ягаве право

Матеріал для обговорення

Ні зерна? Учитеся торгувати ф'ючерсом

О. Макаренко

У чинному законі немає визначення біржового товару, через це на біржах торгують усім, чим завгодно. За словами Олега Каплія, цей факт перетворив біржу в якийсь сурогат нотаріальних контор, оскільки Закон "Про товарну біржу", з одного боку, не забороняє торгувати на біржах нерухомістю, а з іншого боку, звільняє такі угоди від необхідності нотаріального посвідчення. Оскільки біржовий збір у кілька разів менше, ніж мито в нотаріальній конторі, то більшість людей продають свою нерухомість на біржах, а не через нотаріусів. Обсяг продажу нерухомості на біржах росте рік у рік й, нарешті, досяг сьогоднішніх 80%. ..

Дзеркало тижня.- 2003.- N° 42.- 1 - 7листопада.

Протистояння В. Клименко,

генеральний директор Української зернової асоціації

Біржа — це яма для торгів. Щоб вона ефективно працювала, повинно бути багато продавців і багато покупців, які сходяться в одному місці. Якщо складається така ситуація, то усе більше продавців і покупців знаходять один одного, укладають угоди, і біржа одержує з цього свої комісійні. Якби в нашій країні в останні три роки виробництво зерна збільшувалось і був його надлишок, то люди б використали всі можливі канали, щоб вигідно продати свій товар. Але коли його немає, справа дійшла до того, що щоб брати контракт покупці приїжджають на поле. Адже зараз навіть на елеваторі проблематично купити

Ш

Розды 4. Біржова торгівля

товар, а чим його менше, тим продавець жорсткіше умови гне на продажі. Багато хто вже не возять зерно на елеватор, не сушать його. Дійшло до того, що за "налічку" зерно продають прямо зі струмів: забирай і вивозь сам. Дуже мало товару, а раз мало, то говорити про якусь торгівлю взагалі не доводиться.

Те, що біржі працюють, через них проходять якісь угоди й установлюються певні ціни для ринку, у принципі, корисна інформація для операторів. Заперечувати це важко, інакше ми будемо заперечувати необхідність функціонування бірж в усьому світі. Інше питання: реальні умови в Україні. У нас дуже мало товару, іти на біржу — значить втратити час і додатково витратити гроші. Але адже ніхто не хоче губити свої гроші ще й тому, що не хоче комусь платити черговий податок.

А. Гаврилов,

голова правління Групи компаній "Об'єднана Зернова"

..Вся внутрішня торгівля проходить повз біржу за валізи з "налічкой". Тому говорити, що біржі реально відображають рівень цін — просто смішно. Вони нічого не відображають, крім цін контрактів, які укладені поза біржами, тому що зовнішньоекономічний контракт на біржі укласти неможливо.

І чому біржі в даній ситуації починають диктувати ціни? Я вважаю, що вона повинна бути такою, нехай доведуть зворотне. Існує Цивільний кодекс України, у якому є таке поняття, як автономія волі сторін. За якою ціною хочу, по такій і купую, по якій хочу — по такій і продаю. І мені тут біржа не указ. Якщо є той, хто продає й той, хто купує, — значить це комусь вигідно.

Ми не йдемо на біржу тому, що там ми нічого реально не купимо. Я в цьому ні на секунду не сумніваюся.

АЭИ "ПРАЙМ-ТАСС".- 2003- 21 січня// http://www.rambler.ru/clkk

JZ7

Біржове право

Концепція ф 'ючерсної біржової торгівлі

сільгосппродукцією в україні.

Проблеми й перспективи

Фактори, які стримують впровадження ф'ючерсної торгівлі в Україні:

• в Україні в майбутньому потрібно буде відмовитися від регулювання цін на сільгосппродукцію шляхом проведення інтервенцій через біржі або звести застосування таких коштів до мінімуму. Це положення повинне бути внесене у відповідний законодавчий акт;

• має місце втручання держави й місцевих адміністрацій у торгівлю сільгосппродукцією. Потрібно, щоб на строк впровадження ф'ючерсної торгівлі доступ адміністрацій до торгівлі біржовими товарами був припинений, і це необхідно затвердити в постанові Кабінету Міністрів України;

• торгівельні витрати на ринку зерна (транспортування, складування, завантаження, оформлення необхідних документів) на даний момент дуже високі. У процесі впровадження ф'ючерсної торгівлі ці витрати потрібно також мінімізувати відповідними діями з боку держави;

• система стандартизації якості сільгосппродукції зараз не відповідає стандартам світового ринку. Україні потрібний негайний перехід на світові стандарти якості сільгосппродукції;

• в Україні відсутнє відпрацьоване законодавство по ф'ючерсній біржовій торгівлі.

Структура системи ф'ючерсної торгівлі в Україні спричиняє включення на першому етапі регіональних біржових ф'ючерсних площадок, тому організація біржових торгів на основі піт-технології (pit-trading) не підходить, а перевага буде віддана електронній торгівельній платформі. Це дасть можливість за єдиними правилами одночасно проводити біржові

JZ8

Матеріал для обговорення

торги на декількох біржових площадках за участю брокерів, які перебувають на біржових площадках або за" віддаленими біржовими терміналами.

«Агро Перспектива».- 2000.- № 10.-// www.ukrdzi.com.ua/agro/jornals/2000/

"Необхідна державна концепція

товарного біржового ринку"

Н. Солодкий,

завідуючий кафедрою

біржової діяльності

Національного аграрного

університету

..Аналіз біржового ринку свідчить про те, що біржі в нашій країні дрібні, тому що їх середній річний оборот не перевищує 20 млн. грн., а це значить, що вони не мають можливості створити необхідну матеріально-технічну базу для впровадження прогресивних технологій біржової торгівлі й, отже, бути привабливими для клієнтів. Крім того, такі важливі для економіки країни товари, як, наприклад, метал, вугілля, енергоносії, лісоматеріали, цукор, олія, м'ясо, реалізуються, в основному, на позабіржовому ринку. У свою чергу, це свідчить про те, що біржовий ринок не впливає на ціноутворення на всі ці види товарів.

«Агро Перспектива».- 2003.- № 12.-www.ukrdzi.com.ua/agro/jornals/2003/

\

9⁸¹

Біржове право

Розділ 5. Біржові угоди

1. Поняття й ознаки біржових угод

Поняття «біржова угода» у практиці біржової торгівлі на товарних біржах використовується як у широкому, так й у вузькому розумінні.

У широке розуміння під поняття «біржова угода» підпадають всі угоди, що укладаються на товарній біржі. У цю групу входять угоди, що укладаються між біржею й кліринговою організацією, біржею й членом товарної біржі (брокером), біржею й депозитарієм, кліринговою організацією й депозитарієм, кліринговою організацією й членом товарної біржі (брокером), депозитарієм і членом товарної біржі (брокером), між членами товарної біржі (брокерами). При цьому, якщо в одних випадках біржа виступає стороною за договором, то в інших — стороною за договором є член біржі, брокер, дилер, клірингова організація. На підставі цього можна зробити висновок, що багато біржових угод є лише передумовами до укладання угод із приводу біржового товару й носять організаційний характер.

У свою чергу, під поняття «біржова угода» у вузькому розумінні, підпадають винятково угоди, що укладаються на біржі, між членами біржі або брокерами, що діють із доручення членів біржі, із приводу переходу прав й обов'язків щодо біржового товару. Товарна біржа в цьому випадку виступає тільки як організатор біржової торгівлі й не є контрагентом у біржових угодах. У цьому випадку поняття біржової угоди не охоплює договори, що укладаються біржею із приводу технічного обслуговування будинку біржі, і проведення біржових торгів (договори купівлі-нродажу необхідного технічного встаткування, комунального й технічного обслуго-

J3C

Розділ 5- Біржові угоди

вування й ін.), для забезпечення господарської діяльності біржі, а також трудові контракти біржі з персоналом [1, с 35].

З огляду на існуючу різницю, варто вказати, що частіше в науковій літературі й законодавстві поняття «біржова угода» використовується у вузькому розумінні, тобто коли угода укладається між членами товарної біржі або брокерами, що діють із доручення членів біржі, з метою придбання прав й обов'язків щодо біржового товару.

Поряд з терміном «біржова угода» у законодавстві України використовується близьке за змістом поняття «біржова операція». Це є певною особливістю національного законодавства і їхнє співвідношення вимагає уточнення.

Співвідношення зазначених понять стало предметом дослідження вчених досить давно й у цей час можна виділити два основних підходи. Так, ще на початку XX століття, О. Штиллих пропонував уважати біржовою операцією ті угоди, які укладаються в біржовому приміщенні, в існуючий біржовий час, з міновими цінностями, допущеними до обігу й котирування на даній біржі й підмети виконанню не в біржовому приміщенні, а в іншому місці й в інший час [2, с 113]. Такий підхід має місце й серед сучасних учених. Зокрема, Б.П. Дми-трук відзначає біржову операцію як договір продажу, покупки й поставки цінностей за посередництвом маклера [3, с 316]. Важливим моментом є те, що норми Закону також визначають, що біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності декількох умов, а саме:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку й обмін товарів, допущених до обороту на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона представлена до реєстрації й зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Таким чином, поняття «біржова угода» й «біржова операція» розглядаються як тотожні.

У той же час ряд учених указують на наявні відмінності понять «біржова угода» й «біржова операція» і необхідність

W

9*

Біржове право

їхнього розмежування. Так, B.C. Щербина затверджує, що діяльність за висновком біржових угод називається біржовими операціями [4, с 332], тобто ці поняття не збігаються. Розглядаючи питання про співвідношення зазначених понять, Е.А. Беляневич підкреслює недосконалість юридичної техніки, при якій український законодавець визначає біржову угоду через словосполучення «біржова операція». При цьому, автор робить важливий висновок про те, що біржові угоди й біржові операції різні по природі відносини. Навіть якщо розуміти укладання біржових угод у широкому змісті, як різновид біржових операцій, то й у цьому випадку обсяг біржових операцій буде набагато більш широким на відміну від процедури укладання угод. Біржова угода може бути тільки одним з ланок біржової операції, здійснюваної учасником біржової торгівлі [5, с 158].

Аналогічну позицію займає й А. Чуркін, звертаючи увагу на те, що термін «біржова операція» припускає здійснення різного роду дій по підготовці до укладання й виконання біржового договору [6, с 31]. Б. Губский вважає біржовою операцією сукупність дій учасників біржової торгівлі й персоналу біржі зі здійснення й реалізації біржових угод. При цьому автор підкреслює, що для розуміння механізму функціонування біржової торгівлі важливо знати суть і види, як біржових угод — двосторонніх договорів про виконання зобов'язань, так і біржових операцій — окремих дій у ряді подібних, спрямованих на здійснення угоди [7, с 170]. Аналогічний підхід одержав закріплення й у ГК України. Аналіз положень закріплених у ст. ст. 278, 279, 280, 281 указує на те, що ГК України не розглядає дані поняття як тотожні.

Такий підхід представляється більш обґрунтованим, тому й буде використаний надалі при аналізі біржових угод, поняття яких вимагає конкретизації на рівні Закону [8, с 44].

При цьому варто помітити, що при розробці проекту Господарського (Комерційного) кодексу України, (у редакції 1996 р.) у ст. 311 пропонувалося ввести наступне визначення

UZ

Розділ 5- Біржові угоди

біржової угоди: біржовими визнаються угоди, укладені по товарах, допущеним до обігу на біржі, між членами біржі і їхніх представників на біржових торгах у строк й у порядку, установленому Уставом біржі й Правилами біржової торгівлі. Однак надалі при доробці проекту й прийнятті остаточного варіанта ГК України таке визначення було виключено.

У той же час законодавство інших країн, і зокрема країн СНД, як правило, закріплює чіткі дефініції угод, що укладають на товарній біржі. Так, згідно ст. 7 Закону Російської Федерації «Про товарні біржі й біржову торгівлю», біржовою угодою визнається зареєстрований біржовий договір (угода), ув'язнений учасниками біржової торгівлі відносно біржового товару в ході біржових торгів.

У законодавстві республіки Узбекистан біржовою угодою є зареєстрований біржею договір купівлі-продажу відносно біржового товару, укладений по зафіксованому біржею результаті біржового торгу.

Законодавство Азербайджанської республіки визначає біржову угоду на товарних біржах як договір (угода), укладений у ході біржових торгів між учасниками біржової торгівлі (від свого імені або з доручення третіх осіб) і минулу реєстрацію у встановленому порядку.

Закон Республіки Беларусь «Про товарну біржу» дає визначення біржової угоди як угоди, укладеної на біржових зборах учасниками торгів від свого імені або з доручення третіх осіб.

Визначення поняття біржової угоди, що укладає на товарній біржі, пристутнє також у законодавстві Молдови, Казахстану, Вірменії й деяких інших країн СНД.

Порівняльний аналіз положень законодавства інших країн щодо поняття біржової угоди свідчить про наявність як їх загальних, так і відмітних рис. Це стало предметом дослідження багатьох учених, що запропонували в науковій літературі поняття «біржова угода». Так, В.В. Хахулин пропонує вважати біржовими угодами, укладені учасниками біржо-

₁₃₃

Біржове право

вої торгівлі договори (угоди) щодо біржового товару в ході біржової торгівлі [9, с 342]. Н.Б. Шеленкова пропонує вважати біржовою угодою угоду про взаємну передачу прав й обов'язків відносно біржових цінностей, чинена учасниками біржової торгівлі в процесі проведення біржових торгів на біржі або іншим прирівняним до присутності на біржі способом, у порядку встановленому біржовим законодавством і внутрішніми документами біржі [10, с.43]. А. Чуркин указує, що біржовою угодою є угода, укладена учасниками торгів протягом біржової сесії й зареєстрована біржею з дотриманням установлених вимог відносно біржових цінностей, допущених до обігу на біржі відповідно до діючого законодавства й внутрішніх правил біржової торгівлі [6, с 32J. Э. Петросян пропонує наступне визначення біржової угоди: Біржова угода — зареєстрована на біржі угода, зроблена між учасниками біржової торгівлі під час торгівельної сесії, із приводу біржового товару, що пройшов біржовий лістинг [1, с 36]. Н. Козлова й О. Сургучева вказують на те, що біржовою угодою варто визнати зроблену учасником торгів у ході біржової сесії й зареєстровану біржею знеособлену стандартну угоду, предметом якої є, допущені до обігу на біржі об'єкти, а виконання гарантується біржею відповідно до Правил торгівлі.

Узагальнюючи вищевикладене, а також з урахуванням положень національного біржового законодавства можна зробити наступний висновок: біржова угода - це договір (угода), укладений учасниками біржової торгівлі (членами товарної біржі й брокерами) про взаємну передачу прав й обов'язків відносно біржових цінностей, допущених до обігу на біржі, зчинений учасниками біржової торгівлі в процесі проведення біржових торгів, і зареєстрований біржею відповідно до законодавства й Правилами біржової торгівлі.

Розглядаючи відмітні ознаки біржових угод, варто підкреслити ряд важливих моментів. Ще на початку XX століття відомий росіянин учений Г.Ф. Шерптеневич писав, що вчинені на біржі угоди по своїй юридичній конст-

ІЗЬ

Розділ 5. Біржові угоди

рукції нічим не відрізняються від угод укладених поза біржею. Відмітну ознаку біржових угод варто шукати не в їхній класичній природі, а в умовах, при яких угода відбувається, а саме: де, між ким, із приводу якого об'єкта, і як вона відбувається» [11, с 484]. Такий підхід став основою для наступних досліджень і визначення особливостей біржової угоди стосовно до сучасних умов господарювання. Так, B.C. Щербина підкреслює, що біржова угода має ряд юридичних особливостей: укладаються ці угоди через посередників — брокерські контори й брокерів, а не самими покупцями й продавцями реального товару; виконуються угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає) [4, с 332].

З урахуванням вищевикладеного можна виділити наступні ознаки, властивим біржовим угодам, що укладаються на товарних біржах:

• укладаються тільки під час біржових торгів, проведених у заздалегідь певному місці (торгівельний зал біржі), і в заздалегідь певний час (біржова сесія);

• предметом є біржовий товар, допущений до обороту на біржі;

• стороною може бути тільки особа, що є членом товарної біржі (брокери діють із доручення членів біржі);

• підлягають реєстрації біржею в порядку, установленому законодавством і внутрішніми документами біржі;

• носять знеособлений і стандартний характер;

• відбуваються з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність біржі;

• виконуються поза біржею.

Сукупність зазначених ознак дозволяє відрізняти біржові угоди від угод купівлі-продажу й поставки, що укладаються поза товарною біржею.

Варто помітити, що в науковій літературі й законодавстві щодо угод, що укладають на біржі, використовуються такі терміни як «біржова угода», так й «біржовий договір».

J35

Біржове право

Біржова угода — це завжди двостороння угода, тобто договір. Тому більш правильним з погляду юридичної термінології й доктрини договірного права було б використання терміна «біржовий договір». Однак у біржовій торгівлі історично склався й став загальновживаним саме термін «біржова угода». Тому можна погодитися з позицією Є.А. Беляневич про можливе вживання термінів «біржовий договір» й «біржова угода» як синонімів [5, с 154].