Основні теоретичні положення
Якщо запити – це спеціальні засоби для відбору і аналізу даних, то форми – це засоби для введення даних. Призначення форм – надати користувачу засоби для заповнення тільки тих полів, які йому необхідно заповнювати. За допомогою форм дані можна не тільки вводити, а й відображати. Запити теж відображають дані, але роблять це у вигляді результуючої таблиці, яка не має ніяких засобів оформлення. При виведенні даних за допомогою форм можна застосовувати спеціальні засоби оформлення. Форма має вигляд деякого електронного бланку, в якому є поля для введення даних. Людина, яка вводить дані в ці поля, автоматично заносить їх у таблиці бази.
Створення форм можливо за допомогою декілька способів: 1) метод автоформ: у вікні бази виділити об’єкт (назву таблиці, запиту), на основі якого створюється форма, та натиснути кнопку і вибрати зі списку Автоформа; 2) за допомогою майстра: виділити об’єкт Форми, натиснути Створити за допомогою Майстра (майстер форм - спеціальний програмний засіб, який створює структуру форми в режимі діалогу з розроблювачем), за допомогою Майстра форма створюється у чотири етапи: а) вибір полів, дані для яких можна буде вводити у форму, б) вибір зовнішнього вигляду форми, в) вибір фонового малюнка форми, г) завдання імені форми; 3) виділити об’єкт Форми, натиснути Створити у режимі конструктора – для створення форми з нуля; 4) комбінований підхід: спочатку використовується відповідний майстер, а потім отримана форма додатково допрацюється вручну за допомогою режиму конструктора.
Все, що знаходиться в області даних, є елементами керування, які можна додати за допомогою Панелі елементів.
Надпис – це текстове поле, яке можна створити за допомогою кнопки. Клацнувши по ній, а потім на формі, ми отримаємо текстову рамку, в яку можна вести довільний текст. При введенні тексту не треба його форматувати. Закінчивши введення, треба натиснути клавішу ENTER, після чого можна приступати до оформлення тексту, виділивши текстове поле клацанням мишкою та користуючись панеллю форматування. Зв’язане поле – те, що в нього вводиться, поступає і в одноіменне поле таблиці, на базі якої створена форма. Приєднаний напис, називається так тому, що переміщується разом зі своїм елементом керування. У багатьох випадках зміст приєднаного надпису співпадає з назвою зв’язаного поля, але це можна й змінити. Зв’язане поле разом з приєднаним написом називають елементом керування – поле.
Для того, щоб елементи керування розташовувалися у формі рівними рядками, існують спеціальні команди вирівнювання. Спочатку треба виділити групу елементів керування за допомогою інструмента Выбор объектов (група вибирається при натиснутій клавіші Shift), а потім дати команду Формат – Выровнять та вибрати метод вирівнювання.
Календарний план виконання
експериментальної частини лабораторної роботи
№ |
Процес |
Час виконання (акад.год) |
1 |
Конструювання форм в СУБД Access |
2 |
2 |
Налаштування основних властивостей форм у СУБД Access |
2 |
Усього |
4 |
|
4. Створення і конструювання форм
Форми і звіти достатньо складні структури баз даних, тому, зазвичай, їх створюють у режимі Мастера і допрацьовують у режимі конструктора.
4.1. Створення форм у режимі Мастера
Для створення форми у режимі Мастера необхідно перейти на вкладку форми і натиснути на кнопку Создать, після чого обрати режим Мастер форм (рис.1).
Рис.1. Майстер створення форм
Використовуючи клавішу « >> », перенесіть всі поля даної таблиці з вікна Доступные поля у вікно Выбранные поля (рис.2) і перейдіть до наступного діалового вікна.
Рис.2. Вікно вибору полів форми
У цьому вікні необхідно встановити прапорець навпроти опції В один столбец і перейти до наступного діалового вікна. Оберіть у ньому оформлення (рис.3) і перейдіть далі та натисніть Готово.
Рис.3. Вікно оформлення форм
Створена форма дозволяє значно зручніше вводити дані в відповідну таблицю (рис.4).
Рис.4. Вікно створеної форми