- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •І. Загальна характеристика системи кровообігу, її роль в організмі.
- •Будова органів кровообігу
- •2. Будова серця, його функції. Фізіологічні властивості міокарда та їхні особливості.
- •Автоматизм серця, ритму. Провідна система, її функціональні особливості, швидкість проведення збудження структурами серця.
- •Автоматизм серця
- •Серцевий цикл. Робота серця. Нагнітальна функція серця.
- •Систолічний і хвилинний об'єм крові
- •Електрокардіографія
- •Походження елементів екг
- •Тони серця
- •Регуляція діяльності серцево-судинної системи
- •Механізми регуляції серцевої діяльності поділяються на
- •Нервово-рефлекторна регуляція здійснюється на багатьох рівнях.
- •Вплив автономних нервів на функцію серця.
- •Роль підкіркових структур і кори великого мозку у регулюванні діяльності серця
- •Рефлекторна регуляція функції серця.
- •Гуморальне регулювання діяльності серця
- •Гормональні впливи.
- •3. Функціональна класифікація кровоносних судин. Фізіологічна характеристика судин.
- •По калібру розрізняють такі типи артерій:
- •1) Невікончасті( безперервні),
- •2) Вікончасті,
- •Регуляція капілярного кровотоку.
- •Додаткові судини:
- •Закономірності розподілу судин.
- •Нервовий і гуморальний механізми регуляції тонусу судин.
- •Судинний тонус.
- •Гуморальне регулювання тонусу судин
- •Судинозвужувальні речовини.
- •Адреналін.
- •Норадреналін
- •Вазопресин
- •Ренін-ангіотензин-альдостеронова система
- •Серотонін
- •Судинорозширювальні речовини
- •Ацетилхолін
- •Гістамін
- •Метаболіти
- •Роль ендотелію в гуморальній регуляції кровообігу.
- •Рефлекторне регулювання діяльності серцево-судинної системи
- •Власні рефлекси.
- •Поєднанні рефлекси
- •Роль серцево-судинного центру в регуляції судинного тонусу.
- •Судиноруховий центр.
- •Спинний мозок.
- •Гіпоталамус
- •Кора великого мозку.
- •4. Взаємозв’язок нервової та гуморальної регуляції при різних пристосувальних реакціях.
- •Кровообіг під час фізичного навантаження
- •Основні закони гемодинаміки.
- •Судинний опір.
- •Кров’яний тиск
- •Артеріальний тиск
- •Венозний тиск
- •Артеріальний пульс, його основні параметри.
- •Ритмічність,
- •Наповнення,
- •Напруження.
- •Венозним пульсом
- •Фізіологія регіонарного кровообігу
- •Кровообіг легень
- •Кровообіг серця
- •Кровообіг мозку
- •Кровообіг скелетних м'язів.
- •Кровообіг печінки.
- •Особливості кровопостачання нирки
- •2. Кровообіг плода. Зміни кровообігу після народження.
- •А. Тести для самоконтролю:
- •1. Час кровообігу крові - це ....
- •3. Артеріоли є судинами......
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Регуляція капілярного кровотоку.
Капіляри здатні закриватись і .відкриватись, завдяки чому і змінюється їх кількість, тобто кількість функціонуючих, видимих капілярів.
Здійснюють закривання та відкривання капілярів передкапілярні сфінктери шляхом припинення чи відновлення доступу крові до капілярів.
Функція передкапілярних сфінктерів і артеріол регулюється двома механізмами: судинозвужувальним (вазоконстрикторним) і судинорозширювальним (вазодилататориим).
Капіляри відкриваються і закриваються не всі одночасно, а почергово з періодичністю від 3-20 с до 2-5 хв.
Поки одні капіляри відкриті і живлять прилеглі до них клітини, що утворюють навколо кожного капіляра своєрідний тканинний циліндр, інші капіляри закриті — в їхніх тканинних циліндрах накопичуються метаболіти. Через певний час закриті капіляри відкриваються, а попередні, вимивши з тканин метаболіти, закриваються. Так здійснюється гра капілярів, завдяки якій кровоносна система, використовуючи відносно невеликий об'єм крові, по черзі живить усі тканини і клітини тіла. При цьому артеріальний тиск залишається сталим.
Коли якийсь орган підвищує свою активність, починає працювати, наприклад скелетний м'яз, його метаболізм зростає, накопичення метаболітів відбувається швидше, відкривається більше капілярів і на довший час або вони зовсім не закриваються, поки м'яз скорочується.
ВЕНИ ( з грецької - phleb, звідси запалення стінки вени -флебіт , з латинської -vеnа ) - це судини, по яких кров тече від органів і тканин до серця
О
собливості
будови стінки вен:
всі оболонки стінки значно тонші, ніж у артерій, мають менше еластичних і м'язових волокон, тому порожні вени спадаються (просвіт же артерій на розрізі відкритий),
вени нижньої половини тіла мають більш
потужний м'язовий шар, тому здатні до
скорочення , що допомагає відтоку крові,
ендотелій вен утворює парні півмісяцеві клапани, які перешкоджають руху крові в зворотньому напрямку і сприяють руху крові тільки в бік серця ( верхня порожниста вена та вени голови і шиї не мають клапанів, тому тривале знаходження вниз головою вкрай небезпечне),
4) середні і дрібні артерії супроводжуються 2-ма венами, а крупні -однією.
Збиральні вени мають зовнішню оболонку, яка утворена колагеновими волокнами і фібробластами.
Стінка вен має ті ж три оболонки, що й артерії, але будова має відмінності внаслідок інших умов гемодинаміки, якими є низький кров'яний тиск та незначна швидкість кровотоку.
Підґрунтям класифікації вен є наявність м'язових елементів у стінці та ступінь їх розвитку:
- вени безм 'язового (волокнистого) типу,
- м` язового типу (вени із слабким розвитком м 'язових елементів та вени з сильним розвитком м 'язових елементів).
За калібром вени поділяють на:
великі,
середні,
малі.
Ємність венозної системи значно більша, ніж ємність артеріальної.
