2. Кошторисна частина

В кошторисній частині наводиться оснащеність екологічних лабораторій, штатний розклад, основна заробітна і додаткова заробітна плата працівників і далі наводиться методика розрахунку забруднення.

Усі гранично – допустимі концентрації приведенні в

таблицях 2,3,4.

Таблиця 2

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів

Речовина	Максимальна разова, мг/м3	Середньодобова, мг/м3
1	2	3
Нітробензол	0,008	0,008
Оксид сірки	0,5	0,05
Сірководень	0,008	0,008
Чадний газ	3	1
Аміак	0,2	0,004
Оксиди азоту	-	0,04
Пил нетоксичний	0,5	0,15
Кіптява (сажа)	0,15	0,05
Сірчана кислота (пари)	0,3	0,1
Фтороводень (пари)	0,02	0,005
Пари свинцю, ртуті	-	0,0003
Хлороформ	-	0,03
Хлороформ	0,1	0,03
Оцтова кислота	0,2	0,06
Ацетон	0,35	0,35

Таблиця 3

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у ґрунтах (ГОСТ 3034-84, 3210-85, 42-128-4433-87)

Речовина	мг/кг	Речовина	мг/кг
1	2	3	4
Бензапірен	0,02	Бромофос, метилспірал	0,4
Свинець	20	Сірководень, поліхлорпілен	0,5
Хром шестивалентний	0,05	Фтор	10
Ртуть	2,1	Хлорофос	0,5
Бензол, толуол	0,3	Карбофос	2

Продовження таблиці 3

1	2	3
Нітрати	130	Хлорамін	2
Мідь	3	Метафос	0,1
Нікель	4	Гексахлоран	1
Цинк	23	Бромофос, метилстирол	0,4
Манган	1500	Гетерофос	0,005
Ванадій	150	Атразин	0,01
Кобальт	5	Сірка	160
Кадмій	1	Кадмій	1

Таблиця 4

Речовина	Максимальна разова, мг/л	Середньодобова, мг/м3
1	2	3
Кадмій	0,001	Норми країн зах. Європи, що в 700 тис. разів перевищують наші ГОСТ 4630-88
Кобальт, манган, вісмут, барій	0,1
Бензол, бор	0,5
Діоксин	5*10-10
Д іоксин	3,5*10-5
Нітрати	45
Нітрити	3,3
Срібло	0,005
Ртуть	0,0005
Свинець	0,03
Стронцій (стабільний)	7
Бензин, гас, цинк, кобальт, залізо	0,1
Хром, нікель, мідь, молібден	0,01

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у питній воді

Оцінка рівня забруднення забруднення хімічними речовинами ґрунту

Розрахунок концентрації шкідливих речовин у ґрунтах визначається за формулою:

= -(n-1); (3.1)

де: - коефіцієнт концентрації хімічних речовин ;

n – кількість сумарних елементів

= ; (3.2)

= (3.3)

Користуючись таблицею 2, можемо зробити висновок, що

= менше ніж 16 – допустима концентрація забруднення ґрунтів

Орієнтована таблична шкала небезпечності забруднення ґрунтів по сумарному показнику забруднення ( )

Таблиця 5

Категорія забруднення ґрунтів	Значення	Зміни показника здоров’я населення в джерела забруднення
Допустима	Менше ніж 16	Найбільш низький рівень захворюваності дітей і найнижча частота зустрічаючих функціонуючих відхилень
Помірно забруднена	16-32	Збільшення рівня загального захворювання
Небезпечна	32-128	Збільшення рівня загального захворювання, число часто хворіших дітей
Надзвичайно небезпечні	Більше ніж 128	Збільшення рівня захворювання дитячого населення

Розрахунок оцінки збитку від забруднення атмосфери викидами стаціонарних джерел

Економічна оцінка збитку, нанесена для окремого стаціонарного джерела визначається за формулою:

= γ·σ·f·М· , (3.4)

де: - оцінка збитку, грн./рік;

γ - множник, числове значення якого дорівнює 2,4 руб/ум.т;

σ – величина, значення якої визначається у відповідності по таблиці 7;

f – величина значення якої визначається в відповідності з формулою 3.2.4;

М – приведена маса річного викиду від джерела забруднення;

- коефіцієнт індексації для переводу рублів в гривні –

2,37 грн./руб.

Значення множника f (поправка, яка враховує характер розсіювання домішок в атмосфері), визначається таким чином:

а) для газоподібних домішок і легких дрібнодисперсних часток з дуже малою швидкістю осідання ω_ос (менше 1 м/с), приймається , що:

f= = · (3.5)

де h – геометрична висота гирла джерела по відношенню до середнього рівня зони активного забруднення, м;

- поправка на тепловий підйом факелу викиду в атмосферу, визачається за формулою (3.2.5)

U_n – середньорічне значення модуля швидкості вітру на рівні флюгера, м/с (у випадках, коли значення U_n не відомо, воно приймається рівним 3м/с )

φ=1+ (3.6)

де: ∆Т – середньорічне значення різниці температур газових викидів в гирлі джерела (труби)і в повітрі навколишнього середовища, ⁰С.

б) для часток, що осідають зі швидкістю ω_ос від 1 до 20 см/с, приймається:

f= f₂= · (3.7)

справить формулу стор . 16. 3.4.

в) для частинок, що осідають зі швидкістю ω_ос від 1 до 20 см/с,приймається, незалежно від значень h φ Т U_{n 00000}

f = f₃= 10 (3.2.7)

Значення приведеної маси річного викиду забруднень в атмосферу з джерела (М) визначається за формулою:

М= ·m_i, ум.т/рік, (3.8)

де m_i – маса річного викиду домішок i –го виду в атмосферу , тонн на рік (т/рік)

m_i = V·C_i·τ·10 ^-9 т/рік , (3.9)

де V- об’ємна витрата газових викидів із джерел, м³ /год;

C_i – концентрація шкідливої речовини мг/ м3;

τ - термін викиду , год/рік

V = ω·S= м³ /год , (3.10)

де ω – лінійна швидкість викиду газів, м /год

D- діаметр джерела,м,

A _i – показник відносності агресивності домішок i-ого виду, умовних тонн на тонну (ум. т/т) по табл.8

N- загальне число домішок, які викидаються джерелом в атмосферу.

Таблиця 6

Значення показника відносності небезпеки забруднення атмосферного повітря над територіями різних типів

Тип забрудненої території	Значення,σ
Курорти, санаторії, заповідники , заказники	10
Промислові зони відпочинку, садові і дачні кооперативи і товариства	8
Території промислових підприємств (включаючи захисні зони) і промислових вузлів	4
Південні зони (південніше 50о півн. ш.)	0,25
Південна Сибір	0,15
Інші райони	0,1
Пасовисько і сінокоси	0,05

Таблиця 7

Значення показника А _i для деяких речовин, які викидаються в атмосферу.

Речовина	А i (ум. т/т)	Речовина		А i (ум. т/т)
Оксид вуглецю	1	Хлор молекулярний		89,4
Сірчистий ангідрид	22	Оксиди алюмінію		33,8
Сірководень	54,8	Диоксид кремнію		83,2
Сірчана кислота	49	Дерев’яний пил		19,6
Аміак	10,4	Нікель і його оксиди		5475
Фенол	310	Оксид цинку		245
3,4 – бенз(а)пірен	12,6·105		Неорганічні сполуки ртуті по Нg		22400
Кобальт металевий, Оксид кобальту	1730		Неорганічні сполуки ртуті по Pb		22400
Сажа без домішок (пил вуглецю без врахування домішок)	41,5		Неорганічні сполуки 6-ти валентного хрому СrО3		104

Розрахунок оцінки збитку від забруднення водоймищ

Економічна оцінка збитку, нанесена від скиду забруднених речовин водогосподарській ділянці окремого стаціонарного джерела визначається за формулою:

= γ·σ··М· , (3.11)

де: - оцінка збитку, грн./рік;

γ - множник, числове значення якого дорівнює 400 руб/ум.т;

σ – величина, значення якої визначається у відповідності по таблиці 4,1

М – приведена маса річного скиду домішок даним джерелом забруднення в водогосподарську ділянку;

- коефіцієнт індексації для переводу рублів в гривні –

2,37 грн./руб.

Значення величини М визначається за формулою

М= ·m_i, ум.т/рік, (3.12)

де і – номер скинутих домішок n – загальне число домішок i –того скинутих у водне джерело ,

Ai – показник відносної небезпеки скиду i – тої речовини в водоймище, умовних тон на тону (ум. т/т);

m_і – маса річного скиду i – тої домішки, що оцінюється, т/ рік.

Якщо джерело скидає стічні води декілька видів, які відрізняються ступенями очистки, то потрібно визначити загальну масу mі річного скиду i – тої домішки в водоймище, яка скидається з усіма типами стічних вод; розрахунок ведеться за формулою:

m_i, =

де m_іj – маса річного скиду і – тої речовини у водойму від даного джерела із стічними водами j-го типу, j= 1,2,3…. k, т/рік.

Якщо стічні води скидаються від джерела, що оцінюється, без змішування, то користуються формулою :

·V_if

де V_j – об’єм річного скиду стічних вод i – того типу даним джерелом у водойму, млн.м³ /рік;

С _іj – концентрація i – тої домішки j – му скиді.

Якщо на міські або регіональні (колективні)очисні споруди поступають стічні води від l джерел і при цьому очисні споруди утримують Р _і, % від загальної річної маси і – тої речовини, яка надходила в очисні споруди від усіх l джерел, то маса річного скиду і – тої речовини від l джерел, то маса річного скиду і – тої речовини від l –го джерела визначається за формулою :

=

де m ^o_іj – маса і-тої речовини, яка поступала на очисні споруди,

т/рік.

Значення А_і для деяких розповсюджених речовин надано в таблиці 10 .

Крім того, А_і для кожної забруднюючої речовини можна визначити за формулою

A_і =

де ГДК _р/г.і – допустима концентрація і – тої речовини у воді об’єктів, які використовують для рибогосподарських потреб.

При відсутності затвердженого ГДК _р/г., для визначення Аі допускається замість ГДК _р/г., використовувати затверджене значення ГДК_і речовини для господарсько-питного і культурно-побутового водоспоживання.

Якщо в діючих нормах ГДК потрібна речовина не вказана, то для оцінки збитку приймається значення Аі=5.10⁴ умов.т/т. (таблиця 10) .

Таблиця 8

Значення константи σ_к для деяких водогосподарських ділянок

Назва басейнів річок і створів	Адміністративний склад ділянок	Значення
Дністер	Львівська обл.. південна частина Івано-Франківська обл.. південна частина Тернопільська обл. південна частина Чернівецька обл.. північна частина Вінницька обл.. північно-західна частина Хмельницька обл.. північна частина Молдова без південно - західної частини	1,84
Дніпро-Київ	Смоленська обл., центральна частина Брянська обл., центральна частина Курська обл., без східної частини Могілевська обл., центральна частина Мінська обл., без західної частини Брестська обл., південно-західна частина Гомельська обл.., Ровенська обл.., Волинська обл.., Хмельницька обл.., північна частина Житомирська обл.., Чернігівська обл.., без північної частини Київська обл.., північна частина Тернопільська обл.., північна частина Калуська обл.., північна частина Белгородська обл.., західна частина Сумська обл.., північна частина	1,75
Дніпро-Каховський г/в	Київська обл., Черкаська обл., Полтавська обл., Сумська обл.., Дніпропетровська обл. без західної частини, Донецька обл.. західна частина і ін.	2,33
Дніпро, гирло	Херсонська обл.. західна частина Дніпропетровська обл. західна частина	0,99
Волга, гирло	Куйбишевська обл.., Саратовська обл.., Волгоградська обл.., Астраханська обл..	0,8
Кубань	Ставропольський край	2,73
Кубань, гирло	Красноярський край	2,60
Урал, гирло	Уральська обл.., Гур’євська обл..	0,75
Об, гирло	Омська обл.., Павлоградська обл.., Тюменська обл..	1,0
Єнісей	Красноярський край	0,11

Таблиця9

Значення константи А _і для деяких розповсюджених речовин, що забруднюють водойми

Речовини	ГДК г/м	ГДК сан.побут. г/м3	А,ум.т/т
БПК повне	3,0	-	0,33
Зважені речовини	2,0	-	0,05
Сульфати	-	500	0,002
Хлориди	-	350	0,003
Азот дигальний	-	10	0,1
СПАР	0,5	-	2
Нафтопродукти	0,05	-	20
Мідь	0,01	-	100
Цинк	0,01	-	100
Аміак	0,05	-	20
Миш’як	0,05	-	20
Ціаніди	0,05	-	20
Стирол	0,1	-	10
Формальдегід	0,1	-	10

Висновки (1-2 стор.)

У висновках у стислій формі перераховують головні результати, які отримані під час написання курсового проекту по даній темі (складання умовного проекту), інколи відзначають певні оригінальні практичні та методичні результати, що отримані під час роботи над курсовим проектом.

Бажано надати перелік заходів щодо запобігання та усунення наслідків забруднення.

Цивільний захист населення (2 -3 стор.)

Розділ повинен включати: правову основу цивільного захисту, планування загальних заходів цивільного захисту. Також необхідно навести правила цивільного захисту населення під час різних стихійних явищ екзогенного походження або техногенного характеру, дії населення при хімічному зараженні, засоби індивідуального захисту , дії населення при аваріях на залізничному і автомобільному транспорті при перевезенні небезпечних вантажів, надання медичної допомоги при ураженні хімічно небезпечними речовинами.

Енергозберігаючі технології (2-3 стор)

Розробка проектів нормативно-законодавчих документів, надання

технічних консультацій з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів і сучасних енергозберігаючих технологій, розробка програм заходів з енергозбереження та впровадження енергоефективнних технологій для промисловості, енергетики та житлово-комунального господарства, дослідження режимів роботи системи генерації, розподілу та споживання тепло та електроенергії, а також визначення потенціалу енергозбереження на енергетичних об’єктах комунального господарства, впровадження інноваційних технологій ефективного розподілу та споживання електроенергії для низьковольтних і високовольтних систем і устаткування, ідентифікація енергозберігаючих проектів та проведення їх попередньої техніко-економічної оцінки, аналіз і розробка організаційно-технічних заходів щодо економії енергоресурсів, розробка програм заходів з енергозбереження та впровадження енергоефективнних технологій для промисловості, енергетики та житлово-комунального господарства, підготовка й реалізація програми економії енергоресурсів, впровадження нових енергозберігаючих технологій замість існуючих енергоємних виробництв.

Додатки

В додатки наводиться вся додаткова інформація та інформація про матеріали курсового проекту.

Перелік посилань

У літературі приводиться список використаної літератури, де слід наводити лише ті праці, на які є посилання в тексті. Джерела розміщуються за алфавітним порядком, де розміщуються прізвище та ініціали автора (авторів), назва книги, місце видання, видавництво, рік видання, загальна кількість сторінок в книзі.

Графічна частина (1 лист)

Графічна частина роботи виконується на листі формату А₁ і вміщує:

• ситуаційний план району або топографічна карта;

• умовні позначення;

• основні еколого-економічні показники.