Конгломератний тип організаційної структури управління.
Така структура не
є сталою та впорядкованою. У цьому
випадку організація набуває форми, яка
найкращим чином вирішує конкретну
ситуацію. Так в одному відділенні
підприємства може використовуватися
продуктова структура управління, в
другому – функціональна структура, в
третьому – матрична. Керівництво вищої
ланки відповідає за стратегічне
планування, вироблення політики, а також
за координацію та контроль дій в межах
всієї організації. Така структура
управління надзвичайно популярна серед
підприємців в наукомістких галузях, де
потрібно швидко переходити на нові види
продукції та швидко припиняти виробництво
застарілої продукції.
Таблиця
2.6.
Переваги та недоліки конгломератних
організаційних структур управління.
Переваги
|
Недоліки
|
1.Високий рівень
децентралізації влади.
2.
Можливість швидкої диверсифікації з
мінімальним порушенням існуючих у
конгломераті зв’язків.
3.
Мінімальна організаційно-економічна
залежність між підприємствами, що
входять до складу конгломерату.
|
1. Неможливість
дотримання загального іміджу в умовах
достатньої стратегічної свободи.
2.Зменшення
ефективності діяльності конгломерату
через структурну відокремленість
підрозділів.
|
