Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ - 3 (Восстановлен).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
28 Мб
Скачать
☆

Форми п1двищеної температури

  1. Нормальна /36-36,9°С/

  2. Слаба (субфебрильна) /до 37,9°С/

  3. Помірна (фебрильна) /38-38,9°С/

  4. Висока (піретична) /39-40,9°С/

  5. Надвисока (гіперпіретична) /понад41°С/

Вузол - щільний утвір, що знаходиться глибоко в шкірі або підшкірній клітковині, круглої або овальної форми, діаметром від 1 до 5-10 см. У процесі розвитку може виразкуватися і рубцюватися.

В еликі синьо - червоні вузли, болючі при пальпації, називають вузлуватою еритемою. Утворюється вузол внаслідок скупчення клі

Горбик - обмежений, щільний елемент рожево – червоного кольору, що виступає над шкірою, має розміри від 3-5 до 20 мм. У наступному він некротизується, утворюючи виразку, або залишає після себе рубець. Горбкувата висипка буває при лейшманіозі, грибкових ураженнях, туберкульозі.

М іхурець (везикула) – дрібний півкруглий порожнистий однокамерний елемент розмірами від 1,5 до 5 мм, що піднімається над поверхнею шкіри чи слизової оболонки, заповнений серозним або серозно- геморагічним вмістом. Оболонка його напружена, має вдавлення в центрі. При розкритті везикули поверхнева ерозія червоного кольору але частіше пухирець підсихає з утворенням бурої або жовтуватої кірки. Розвивається внаслідок дистрофії клітин епідермісу.

Везикульозна висипка притаманна вітряній віспі, простому і оперізуючому герпесах.

Наслідком названих елементів висипу може бути

Пігментація - за нагромадженням пігменту меланіну в клітинах базального шару епідермісу або утворення кров'яного пігменту гемосидерину. Має буре забарвлення різної інтенсивності.

Л усочка - з'являється внаслідок відторгнення клітин рогового шару епідермісу. Лущення може бути висівкоподібне (розміри лусочки до 1 мм), пластинчасте (1-5 мм) або листоподібне (понад 5 мм). Лусочки мають блідо - жовтий або блідо - сірий колір, з'являється лущення в період видужання від кору, скарлатини, псевдотуберкульозу, тощо.

Кірка - утворюється при висиханні ексудату пухирців, пустул або виділень з виразок. Розрізняють кірки серозні, гнійні та геморагічні. Утворюються вони при вітряній віспі, герпесі.

Виразка - глибокий дефект шкіри, що часом поширюється і на підлеглі тканини. Краї виразки можуть бути прямими, підритими, м'якими, кальозними, тощо. Дно виразки - рівне, гладке, кратероподібне, із грануляціями. Загоюється завжди з утворенням рубця. Виразка розвивається внаслідок розпаду первинних інфільтративних елементів у глибоких шарах шкіри, здебільшого при туляремії, сибірці.

Рубець - утворюється внаслідок розростання сполучної тканини на місці дефекту шкіри. Рубці мають різні розміри. Свіжі рубці рожево - червоні, блискучі старі - де пігментовані або гіперпігментовані.

П апула – вузлик, що злегка піднімається над шкірою, має м’яку чи щільну консистенцію, розміри від 1 мм до 20 мм. Вона має рожевий або червоний колір, при натисканні не зникає, часто залишає після себе пігментацію та лущення. Утворюються папули внаслідок розширення судин і папули інфільтрації верхніх шарів шкіри.

Папульозна висипка може бути при краснусі (червоничка), кліщових рикетсіях.

Плямисто-папульозна – при кіру.

Енантема Філатова-Бєльського Копліка при кореві

П етехії - це точкові крововиливи. Колір геморагій спочатку червоний, пурпурний або фіолетовий, потім послідовно стає жовто - зеленим, світло - коричневим і сірим. Виникають геморагії при ушкодженні ендотелію судин або підвищеній проникності та ламкості їх. Зникають безслідно, дрібні — за декілька днів, великі - через 2-3 тижні. Геморагії можуть нашаровуватися на інші елементи висипки, що свідчить про тяжкий перебіг інфекційної хвороби.

Геморагічна висипка виявляється при менінгококовому сепсисі, висипному тифі, геморагічних гарячках, лертоспірозі.

П ляма (Makula) – елемент висипки, подыбний до розеоли за кольором ы механызмом утворення, але быльших

розмірів – від 5 до 20 мм.

Еритема – велика ділянка шкіри діаметром понад 20 мм. з нерівними краями. Еритема відзначається при бешисі.

Геморагії – плями різноманітної форми і розмірів, що утворюються внаслідок крововиливів у шкіру, не зникають при натисканні.

  • Петехії – точкові крововиливи

  • Пурпура – 2-5 мм

  • Екхімози – більше 5 мм.

П устула – це міхурець з каламутним гнійним вмістом на інфільтрованій основі. На місці пустули утворюється кірка, іноді – рубчик. Пустула розвивається з везикули при вітряній віспі, іноді при стафілококових інфекціях.

Міхур (bulla) - піднятий над шкірою порожнистий утвір круглої чи овальної форми з чіткими краями, розмірами від 5 мм до 10 см і більше. Здебільшого однокамерний, однак при злитті окремих пухирів утворюються і багатокамерні. Оболонка пухиря може бути напруженою або в'ялою, вміст -серозним або серозно - геморагічним.

Пухирці відзначаються при бешисі, багатоформній ексудативній еритемі, сироватковій хворобі.

П ухир, волдир, ексудативний елемент діаметром від 5 мм до 10 см і більше, що підіймається над шкірою. Має круглу або овальну форму, швидко з'являється і так само швидко зникає, не залишаючи після себе знаку. Колір спочатку рожево - червоний за рахунок розширення судин, потім білий, внаслідок їх стискання. Міхурі мають тенденцію до збільшення в розмірах і злиття між собою з утворенням "гірлянд". Виникає міхур внаслідок гострого обмеженого набряку сосочкового шару шкіри.

Міхурі утворюються при сироватковій хворобі, кропивниці, іноді при лептоспірозі, гельмінтозах.

Р озеола (трояндочка) - цятка розміром до 5 мм, блідо - рожевого або червоного кольору, округлої форми, рідше - неправильної. При натискуванні пальцем, розтягуванні шкіри розеола зникає, а потім знову з'являється. Утворюються розеоли внаслідок розширення судин шкіри.

Розеольозна висипка може виникати при черевному, висипному тифах, хворобі Білла, паратифах А і В, псевдотуберкульозі, лептоспірозі.

Точкова (1 мм) — при скарлатині, стафілококовій інфекції, псевдотуберкульозі.

Дрібно - плямиста (5-10 мм) – при краснусі.

Крупно плямиста (більше 10 мм) – при кору,інфекційному мононуклеозі, ентеровірусній хворобі.

37