1.1.3. Функції судово-бухгалтерської експертизи в регулюванні фінансово-господарських відносин на підприємстві
Судово-бухгалтерська експертиза виконує такі основні функції: інформаційну, профілактичну, виховну і стимулюючу (рис. 1.1.7).
Рис. 1.1.7. Функції судово-бухгалтерської експертизи
Інформаційна функція полягає в тому, що одержана під час експертиза інформація є джерелом доказів у суді та підставою для прийняття відповідних рішень, які забезпечують нормальне функціонування перевіреного об’єкта.
В умовах ринку контролю підлягає вся господарсько-фінансова діяльність підприємства, що спонукає керівників відповідально ставитись до своїх обов’язків. Одночасно ліквідуються умови, що породжують безгосподарність. Контроль у цьому випадку покликаний виявляти подібні явища і всебічно сприяти їх усуненню, реалізуючі при цьому профілактичну та виховну функції.
У процесі контролю виявляють не тільки недоліки, але і позитивні сторони діяльності. Останні, як передовий досвід, стають надбанням інших об’єктів, в чому проявляється стимулююча функція експертизи.
1.1.4. Методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи
Застосування специфічних (часткових) прийомів судово-бухгалтерської експертизи визначається характером економічних правопорушень, місця їх скоєння, особливостями документування і обліку операцій, звітності підприємства.
Специфічні методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи представлені основними групами:
1) документальні;
2) розрахунково-аналітичні;
3) узагальнення, оцінка та реалізація результатів судово-бухгалтерської експертизи.
Документальна перевірка передбачає встановлення відповідності господарських операції нормативним актам, а також арифметичну перевірку документів, визначення правильності їх оформлення та ін. Головними елементами документальної перевірки є з’ясування правильності складання первинної документації господарських операцій та обґрунтованості відображення операцій на рахунках і в регістрах бухгалтерського обліку; достовірності відображення операцій у фінансовій і податковій звітності.
Документальні прийоми судово-бухгалтерської експертизи включають такі види контролю наданих матеріалів:
- формальну й арифметичну перевірку документів;
- нормативно-правову оцінку господарських операцій, відображених у документах і звітності;
- логічний контроль об’єктивної можливості виконання документально оформлених господарських операцій;
- суцільне і вибіркове спостереження;
- зустрічну перевірку документів або записів у облікових регістрах через порівняння їх з однойменними чи взаємозв’язаними даними підприємств і організацій, з якими підприємство, що перевіряється, має господарські зв’язки;
- спосіб зворотного рахунку, що ґрунтується на попередній експертній оцінці матеріальних витрат, з метою подальшого визначення (зворотним рахунком) величини безпідставних списувань сировини та матеріалів на виробництво окремих видів продукції;
- оцінку законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспондуючих рахунків бухгалтерського обліку і т. п.
Під час експертизи експерт-бухгалтер порівнює записи в облікових регістрах з відповідними первинними та зведеними бухгалтерськими документами, які є основою для записів. При цьому перевіряється арифметична відповідність підсумків, виведених в облікових регістрах. Це дозволяє виявляти необґрунтовані первинними документами записи, встановлювати віднесення сум не на відповідні рахунки, щоб приховати розкрадання.
Порушення законодавства знаходить своє відображення в облікових документах у трьох формах:
- суперечність (невідповідність) у змісті окремого документа;
- суперечність у змісті кількох взаємозв’язаних документів;
- порушення чинного порядку відображення господарських операцій.
Методи дослідження облікової інформації можна узагальнити за такими групами:
І. Прийоми дослідження окремого документа:
а) перевірка документа за формою (перевірка наявності і правильності зазначення реквізитів документа);
б) арифметична перевірка (встановлюється правильність підсумкових показників як за горизонтальними, так і за вертикальними графами документа);
в) нормативно-правова перевірка (перевірка здійснених операцій на відповідність чинному законодавству).
ІІ. Прийоми дослідження кількох документів, які відображають одну й ту саму або взаємозв’язані операції:
а) зустрічна перевірка (встановлення тотожності даних, які містяться в усіх примірниках відповідного документа).
Зустрічна перевірка документів полягає в порівнянні окремих примірників одного й того самого документа, які перебувають у різних організаціях, а також документів, пов’язаних між собою однією операцією;
б) взаємний контроль (зіставлення різних документів і облікових даних, в яких прямо чи опосередковано відображається операція, що перевіряється. Зіставлятися можуть дані фінансового, управлінського й оперативного обліку).
Зіставлення документів – прийом взаємного їх контролю – використовується під час перевірки двох або кількох документів, пов’язаних єдністю операцій. Наприклад, видаткові документи на відпуск товарів доцільно порівняти з дорожніми листками або іншими транспортними документами, що свідчать про перевезення цих товарів; відомість на виплату заробітної плати – з нарядами, де вказано характер і обсяг виконаної роботи; грошові суми, оприбутковані за касовими звітами – з виписками банку та відомостями про рух товарно-матеріальних цінностей і тари тощо.
в) порівняння даних аналітичного обліку з даними синтетичного обліку здійснюється з метою встановлення можливих розбіжностей між ними;
ІІІ. Прийоми перевірки відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку мають на меті встановлення законності, достовірності та економічної доцільності господарських операцій (рис. 1.1.8).
Рис. 1.1.8. Схема визначення якості господарських операцій експертом-бухгалтером
До них, зокрема, належить поновлення кількісно-сумарного обліку, яке полягає в тому, що на підставі первинних документів повністю встановлюється кількісний облік. Це дає можливість оцінити законність і обґрунтованість господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку.
Таким чином, використання в судово-експертній практиці прийомів документального дослідження дозволяє дати кількісну і якісну оцінки виявленим недолікам, установити відповідальних за них посадових осіб і визначити розмір їхньої матеріальної відповідальності.
Розрахунково-аналітичні прийоми включають:
а) економічний аналіз;
б) статистичні розрахунки;
в) економіко-математичні методи.
Слідча і судова практика як докази в кримінальній справі використовують лише ті результати аналізу, які виявляють суттєві відхилення, не мають задовільних економічних пояснень та логічно розкривають зв’язок з правопорушенням, що досліджується.
Методичні прийоми узагальнення, оцінки і реалізації результатів експертного дослідження включають класифікацію і групування правопорушень за економічною однорідністю, хронологічною послідовністю, аналітичну систематизацію даних експертизи шляхом оформлення таблиць, складання експертного висновку і передачу його правоохоронним органам, оцінку його слідчим і судом, допит експерта і розробку на підставі експертних висновків профілактичних рекомендацій із запобігання економічних правопорушень.