3. В чому полягають завдання завершального етапу супроводу клієнта?

Розглянемо фазу «Кінцеве оцінювання». Оцінка впливу (кінцеве оцінювання) проводиться по завершенні надання послуги і має на меті аналіз отриманих результатів. Пропонується виділяти такі завдання кінце­вого оцінювання:визначення того, чи є проблема вирішеною,  мета досягнутою;

• наскільки результати відповідають планові;

• аналіз практичної значущості досягнутого з позиції учасників втру­чання  (зміни, досвід);

• визначення найбільшого досягнення з позиції клієнта;

• окреслення перспектив застосування отриманого досвіду;

• з'ясування готовності клієнта завершити стосунки із соціальним працівником;

• обговорення, як мають завершитися стосунки.

Соціальний працівник, аналізуючи виконану роботу, може проаналі­зувати свій досвід за такими запитаннями:

• Яких знань, навичок бракувало?

• Що вийшло з-під контролю?

• Як вирішувалися етичні дилеми?

• Чи не мали місця факти порушення професійних меж?

• Як позначилися стосунки між ним та клієнтом на якості виконаної роботи?

• Наскільки вдавалося координувати дії залучених професіоналів?

• Чому навчився у веденні випадку?

4. У якій формі можуть будуватись стосунки «фахівець (служба) – клієнт» після завершення супроводу? Аргументуйте приклдами.

Під час завершення стосунків з клієнтом соціальний працівник може виявити,  що клієнт демонструє чи намагається приховати негативні по­чуття,  наприклад,  роздратування,  розчарування, образу.  В такому разі необхідно з'ясувати  причину їх виникнення,  яка може полягати,  на­приклад,  у тому,  що завершення стосунків є,  на думку клієнта,  різким «очікуваним розривом, і він емоційно не готовий припинити стосунки; наслідок порушення професійних меж у клієнта сформувалося почуття залежності від соціального працівника; очікування клієнта щодо допомоги не було проаналізовано належним чином; у договорі про послуги було визначено, коли має завершитися робота з клієнтом; не здійсню­йся якісний моніторинг;  клієнт намагається маніпулювати соціальним працівником. У подібних випадках варто обговорити ситуацію з клієнтом, тими учасниками втручання,  передивитися договір (чи виконав зобов’язання соціальний працівник та інші  професіонали),  знову оцінити треби клієнта, які могли змінитися, і продовжити роботу.  Завершення стосунків з клієнтом не повинно бути несподіванкою для нього, має ти обопільно приємним та етично прийнятним.

Клієнту і соціальному працівнику варто обговорити можливі взаємоприйнятні варіанти продовження стосунків по завершенні процесу соціальної роботи. Наприклад, клієнт може стати волонтером організації, учасником групи самодопомоги, отримати буклет організації й обговорити можливість звернення по допомогу у разі потреби. 

Особливістю процесу соціальної роботи є його гнучкість, яка виявляється у можливості повернутися на якусь попередню фазу з переглядом прийнятих рішень, якщо це обумовлюється зміною ситуації, пріоритетів клієнта, втратою актуальності мети. Ідеальним варіантом є проходжен­ня клієнтом усіх визначених фаз від звернення по допомогу до завер­шення стосунків, але за принципом самовизначення за ним зберігається право на будь-якому етапі роботи відмовитися від запропонованої допо­моги і розірвати укладений договір про послуги.