- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Залежність оптичної густини Dx розчинів (рН 2) лактату заліза від концентрації молочної кислоти ([н2Лакт] позначено [l], d0-Dx позначено ∆d)
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості
- •Титрування кислотою або лугом
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота 4
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 6. Тема: Визначення відносної, характеристичної та питомої в’язкості. Визначення молекулярної маси білків віскозиметричним методом
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання для підготовки до роботи
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання для підготовки до роботи
- •Лабораторна робота № 8
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Список рекомендованої літератури
Титрування кислотою або лугом
№ |
Vi, см3 |
∑ Vi, см3 |
п |
рН розчину |
1 |
0,0 |
0,0 |
0,000 |
|
2 |
0,5 |
0,5 |
0025 |
|
3 |
0,5 |
1,0 |
0,050 |
|
4 |
0,5 |
1,5 |
0,075 |
|
5 |
0,5 |
2,0 |
0,100 |
|
6 |
2,0 |
40 |
0,200 |
|
7 |
2,0 |
6,0 |
0,300 |
|
Зауваження. Оскільки концентрація розчинів кислоти, лугу і гліцину виражені в г-екв./л, то число еквівалентів n доданої кислоти чи лугу визначають з простого співвідношення :
n = ∑ Vi \V (1.22)
де n – еквівалент доданої кислоти чи лугу; V – початковий об'єм амінокислоти; Vi – об'єм доданої кислоти чи лугу; ∑ Vi – сума об'ємів доданих кислоти чи лугу.
Завдання 1. Титрування гліцину
У склянку ємністю 50 см3 за допомогою піпетки набрати 20 см3 (початковий об'єм) 0,1 н розчину гліцину. Виміряти його рН.
Протитрувати цей розчин 0,1 н КОН. Для цього в склянку з розчином гліцину піпеткою додати 0,5 см3 лугу. Суміш перемішати скляною паличкою і виміряти рН. Операцію повторити, кожного разу додаючи до розчину гліцину порцію лугу об’ємом 0,5 см3. Після четвертого вимірювання об’єм лугу збільшити до 2 см3. Титрування припинити, коли об'єм внесеного в скляночку роз чину лугу дорівнюватиме 20 см3.
Старанно промити електроди дистильованою водою.
Аналогічно протитрувати 20 см3 0,1 н розчину гліцину розчином 0,1 н соляної кислоти.
Результати двох титрувань занести в табл. 2.1.
Після закінчення титрування старанно промити електроди дистильованою водою. Електроди не повинні довгий час залишатись сухими, тому їх тримають у дистильованій воді, яка, за умови, що електроди добре відмиті, має рН 5,6 – 6,0.
Завдання 2. Визначення константи дисоціації гліцину
Використовуючи дані таблиць, побудувати графік, аналогічний наведеному на рис. 2.2.
Знайти на графіку значення рК1 і рК2 .
Розрахувати константи дисоціації гліцину за формулою (2.6).
Зробити висновки.
Контрольні запитання для підготовки до роботи
Дати визначення константі дисоціації та іонному добутку води.
Шкала рН як спосіб позначення іонів водню. Нейтральний, кислий та лужний розчин.
Пояснити принцип роботи рН- метра.
Навести і охарактеризувати криву титрування амінокислот.
Навести і охарактеризувати рівняння Гендерсона-Хассельбаха.
Лабораторна робота №3
Тема: Вивчення властивостей буферних систем.
Мета: вивчення властивостей буферних систем на прикладі фосфатно-цитратних буферних розчинів
Матеріали та прилади: рН-метр, аналітичні ваги, мірні колби на 100 см3, стакани, піпетки, метилоранж, фенолфталеїн, Na2HPO4.12Н2О, дистильована вода, лимонна кислота, 0,1н HCl.
