1. Методи різностороннього впливу на свідомість, почуття і волю учнів.

Необхідність виділення цієї групи методів виховання випливає із важливого принципу педагогіки - єдності свідомості і діяльності. Одним із призначень цієї групи методів виховання є навчання дітей нормам суспільного життя, моралі, праці.

До найважливіших методів формування свідомості відносять:

-         розповіді;                              - пояснення,

-         роз’яснення,                          - лекції,

-         етичні бесіди,                         - умовляння,

-         навіювання,                           - інструктажі,

-         диспути,                       - доповіді.

1. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.

Для забезпечення всебічного розвитку школярів необхідна спеціально організована, педагогічна цілеспрямована різноманітна діяльність (навчальна, трудова, соціальна, художня і т.д.* різноманітна діяльність забезпечує включення школяра в систему відносин, які поступово розширюються і поглиблюються як у самій школі так і поза нею у дитини формується досвід суспільної поведінки. До цієї групи відносять:

- педагогічну вимогу,                     - громадську думку,

- привчання,                                   - тренування,

- створення спеціальних                          - доручення.

виховних ситуацій,                         - метод рольової гри.

1. Методи регулювання, керування і стимулювання поведінки.

При організації і проведені діяльності важливе значення мають як зовнішні так і внутрішні стимули. Стимулювати – значить спонукати і давати поштовх, імпульс почуття, думкам, діям. До цієї групи відносять: стимулювання, змагання, заохочення, схвалення, покарання.2. Вибір методів навчання, що застосовуються на уроках «Я і Україна» (С/к*

У психологічній та педагогічній літературі виокремлено загальні умови, які визначають вибір конкретного методу навчання: закономірності й принципи навчання та умови, які витікають із них; зміст і методи певної науки взагалі предмета і теми зокрема; цілі та завдання навчання; навчальні можливості учнів; можливості вчителів.

Отже, добір методів навчання залежить від:

- провідної парадигми національної системи освіти;

- загальних і професійних цілей освіти, виховання й розвитку підростаючого покоління;

- провідних методологічних положень і установок су­часної загальної дидактики;

- особливостей, змісту, методів і форм роботи конкрет­них освітньо-виховних систем;

- особливостей змісту професіограми конкретного спе­ціаліста;

- особливостей змісту і методики викладання конкрет­ної навчальної дисципліни та визначених її специ­фікою вимог до добору загальнодидактичних методів;

- мети, завдання, змісту матеріалу та дидактичного за­думу конкретного заняття;

- наявності часу на вивчення даної теми, розділу; / рівня розумової та фізичної підготовленості учнів; / рівня оснащення навчально-матеріальної бази;

- педагогічної майстерності вчителів; / методичного задуму конкретного заняття тощо.

Про правильний добір методу навчання свідчить характер діяльності та взаємовідносин учителів і учнів, глибина і міцність набутих знань, навичок, умінь і також те, якою мірою він викликає пізнавальну, емоційну і практичну успішність учнів та формує у них мотивацію учіння.

НЕ 2.2.  Форми організації громадянської освіти

в початкових класах

1. Класифікація форм навчально-виховного процесу. Типи уроків «Я і Україна» (С/к*. Їх структурна композиція.

2. Позаурочна і позакласна  робота з громадянської освіти в початкових класах.

3. Схема аналізу уроку «Я і Україна» (С/к*.

Зміст лекції

Основною формою організації навчання громадянської освіти є урок. На уроках вивчається матеріал, визначений навчальною програмою. При цьому велике значення має правильна організація самого процесу навчання.

Ще Я.А. Коменський визначив найхарактерніші ознаки уроку: учитель працює з групою учнів одного віку і постійного складу протягом певного часу і за визначеним розкладом. У початкових класах урок триває 35-40 хв. Він має початок і кінець, що є ознакою його як форми.

Вивчаючи курс «Я і Україна» (С/к*, зазвичай використовують уроки таких типів:

• урок засвоєння нових знань;

• комбінований урок;

• узагальнюючий урок;

• урок-виховний захід.

Кожний тип уроку має свою макроструктуру, тобто зовнішні, постійні елементи (етапи*.

У макроструктурі уроку виділяються в самостійні етапи початок — «організація класу до уроку» та кінець — «підсумок уроку». Ці етапи створюють «рамки», в яких відбувається процес навчання або його частина. Окрім вказаних етапів, макроструктура уроку включає структурні компоненти процесу навчання, який здійснюється на уроці. Усі компоненти не просто формальні етапи, кожний із них визначає дидактичну ціль. Вона в свою чергу визначає систему об’єктивно необхідних, послідовних дидактичних підзадач, розв’язання яких веде до досягнення дидактичної мети, а отже, до реалізації частини процесу навчання.

Макроструктура уроку характеризується тим, що в ній жорсткість і гнучкість, постійність і змінюваність взаємозв’язані і перебувають у протиріччі. Елементи структури певного типу уроку, з одного боку, є постійними, незмінними, оскільки не змінюються закономірності та логіка процесу навчання, а з другого — ця структура в середині кожного типу може змінюватися залежно від змісту навчального предмета, віку та підготовки учнів, особливостей обладнання навчальних кабінетів і т. ін. Це означає, що окремі етапи можуть здійснюватися у згорнутому вигляді, а інколи — випадати зовсім.

Мікроструктура, на відміну від макроструктури, є дуже мобільною. Розробка її з позиції досягнення найбільшої адекватності у кожній конкретній ситуації дозволяє гнучкіше використовувати всю структуру того чи іншого типу уроку.

Готуючись до уроку, вчитель має визначити основні етапи уроку, послідовність методів і етапів навчання, характер завдань для учнів і способи керування навчально-пізнавальною діяльністю школярів.

На кожному уроці «Я і Україна» (с/к* розглядається певне питання з програми. У той же час кожний урок — це лише частина курсу громадянської освіти. Він завжди є продовженням попередніх уроків та опорою для наступних.

Розглянемо макроструктуру типів уроків громадянської освіти у початкових класах.