Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА .doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
551 Кб
Скачать
☆

2.2 Тестове завдання

Номери тестових запитань вибираються у відповідності з таблицею 2.

Таблиця 2 - Варіанти тестових завдань

Остання цифра

шифру залікової книжки

Перша літера прізвища

Номер теоретичного запитання

1

А-Ж

1, 31, 61, 91, 121

З-О

2, 32, 62, 92, 122

П-Я

3, 33, 63, 93, 123

2

А-Ж

4, 34, 64, 94, 124

З-О

5, 35, 65, 95, 125

П-Я

6, 36, 66, 96, 126

3

А-Ж

7, 37, 67, 97, 127

З-О

8, 38, 68, 98, 128

П-Я

9, 39, 69, 99, 129

4

А-Ж

10, 40, 70, 100, 130

З-О

11, 41, 71, 101, 131

П-Я

12, 42, 72, 102, 132

5

А-Ж

13, 43, 73, 103, 133

З-О

14, 44, 74, 104, 134

П-Я

15, 45, 75, 105, 135

6

А-Ж

16, 46, 76, 106, 136

З-О

17, 47, 77, 107, 137

П-Я

18, 48, 78, 108, 138

7

А-Ж

19, 49, 79, 109, 139

З-О

20, 50, 80, 110, 140

П-Я

21, 45, 81, 111, 141

8

А-Ж

22, 45, 82, 112, 142

З-О

23, 45, 83, 113, 143

П-Я

24, 45, 84, 114, 144

9

А-Ж

25, 45, 85, 115, 145

З-О

26, 45, 86, 116, 146

П-Я

27, 45, 87, 117, 147

10

А-Ж

28, 45, 88, 118, 148

З-О

29, 45, 89, 119, 149

П-Я

30, 60, 90, 120, 150

  1. Поняття "облікова політика" визначено:

а) Законом України "Про аудиторську діяльність";

б) Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні";

в) Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс";

г) не визначено чинним законодавством;

д) немає правильної відповіді.

  1. Облікова політика підприємства має враховувати:

а)  умови організації праці робітників та матеріальне заохочення; б) форму власності та організаційно-правову структуру; в)  фінансово-майновий стан підприємства та вартість основних засобів; г)  ціни на ринку енергоносіїв та відносини з податковими органами.

  1. Облікова політика підприємства визначається:

а)  вищестоящою організацією; б) Міністерством фінансів; в)  самостійно; г)  держадміністрацією району та податковими органами.

  1. Яке визначення облікової політики відповідно до нормативної бази є вірним?

а) це порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві;

б) це сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності;

в) це вибір форми ведення бухгалтерського обліку.

  1. Облікова політика підприємства впливає на:

а) облік оцінки вибуття виробничих запасів;

б) класифікацію виробничих запасів;

в) виписку податкової накладної.

  1. Облікова політика підприємства впливає на:

а) класифікацію основних засобів;

б) методи нарахування амортизації основних засобів;

в) інвентарну картку з обліку основних засобів.

  1. Прийнята облікова політика впливає:

а) лише на показники фінансової звітності;

б) лише на показники податкової звітності;

в) як на показники фінансової, так і податкової звітності.

  1. Оформлення внутрішнього нормативного документа підприємства щодо облікової політики є:

а) обов’язковим;

б) необов’язковим;

в) обов’язковим лише щодо податкового обліку.

  1. Величина погору суттєвості визначається на підприємстві:

а) наказом про облікову політику;

б) Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;

в) Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

  1. Події, що відбуваються після дати балансу та вказують на умови, що виникли після цієї дати, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення слід розкривати:

а) балансі підприємства;

б) звіті про фінансові результати;

в) примітках до фінансових звітах.

  1. Облікова політика на підприємстві змінюється якщо:

а) відбуваються події та операції, які відрізняються за змістом від попередніх подій та операцій;

б) нові положення облікової політики забезпечують достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності;

в) відбуваються події або операції, які не відбувались раніше на підприємстві.

  1. Робочий план рахунків розробляється:

а) засновниками;

б) бухгалтерією;

в) планово-фінансовим відділом.

  1. Робочий План рахунків – це:

а) копія спрощеного Плану рахунків;

б) перелік синтетичних рахунків;

в) схема взаємозв’язку ситнетичних рахунків;

г) кореспонденція рахунків з обліку виробничих запасів;

д) немає правильної відповіді.

  1. Облікова політика на підприємстві затверджується на:

а) три роки;

б) п’ять років;

в) один рік.

  1. Чи визначає облікова політика застосування на підприємстві рахунків 8 або 9 класу Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств й організацій?

а) так;

б) ні;

в) у випадку форс-мажору.

  1. Який метод оцінки виробничих запасів при вибутті не дозволено застосовувати у відповідності з ПСБО №9?

а) ФІФО;

б) ЛІФО;

в) нормативних витрат;

г) ідентифікованої собівартості.

  1. Методи оцінки виробничих запасів за обліковою політикою підприємства – це:

а) визначення вартісної межі одиниці запасів;

б) розрахунок виручки від реалізації вартії готової продукції;

в) встановлення ціни одиниці запасів;

г) підрахунок сальдо за аналітичними рахунками з обліку запасів.

  1. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях і представництвах підприємства:

а)  перший заступник керівника підприємства; б) головний бухгалтер; в)  бухгалтер з обліку праці й оплати; г)  інспектор податкових органів.

  1. Створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером — це:

а)  форма керівництва бухгалтерським обліком; б) форма організації звітності; в)  форма організації бухгалтерського обліку; г)  форма реалізації прав головного бухгалтера.

  1. Коли керівник самостійно веде бухгалтерський облік і складає звітність, яка не оприлюднюється, — це:

а)  форма організації контролю звітності; б) форма організації бухгалтерського обліку; в)  необхідна умова успішного господарювання; г)  обов'язкова вимога законодавства.

  1. Документування здійснених господарських операцій прово дять у структурних підрозділах і у встановлені терміни ці докумен ти надходять у головну бухгалтерію. Така організація обліку:

а) централізована; б) децентралізована; в) змішана; г)  частково централізована.

  1. Якщо філія підприємства виділена на окремий баланс, вона:

а)  не зобов'язана вести бухгалтерський облік; б) зобов'язана вести бухгалтерський облік; в)  зобов'язана вести лише оперативний облік; г)  зобов'язана вести лише податковий облік.

  1. Централізовані бухгалтерії, як правило, обслуговують:

а)  одне підприємство чи установу; б) групу однорідних організацій; в)  групу неоднорідних підприємств, установ; г)  одну аудиторську фірму і групу промислових підприємств.

  1. За спрощеною формою організовують свій облік:

а)  банки; б) університети; в)  малі підприємства;

г)  громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю, без створення юридичної особи.

  1. Виділення окремих відділів (груп) відповідно до найважли віших ділянок облікового процесу — це структура бухгалтерії:

а)  міжпредметна; б)  предметна; в)  виробнича; г)  комбінована.

  1. Сформована структура бухгалтерського апарату та розподіл обов'язків між працівниками є передумовою:

а)  організації документообороту і форми обліку; б) вибору форми обліку і складу звітності; в)  складу звітності та організації документообороту; г)  організації документообороту, форми обліку, складу звітності.

  1. Скільки існує принципів бухгалтерського обліку?

а) 6;

б) 8;

в) 10;

г) 12.

  1. Під застосуванням в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства, розуміють:

а) принцип автономності;

б) принцип обачності;

в) принцип послідовності;

г) принцип безперервності.

  1. На підставі якого принципу бухгалтерського обліку необхід­но запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів та доходів?

а) послідовності;

б) автономності;

в) повного висвітлення;

г) обачності.

  1. Відповідно до базових принципів бухгалтерського обліку пріо­ритетною оцінкою активів має бути:

а) оцінка за поточною ринковою вартістю;

б) проіндексована вартість відповідно до рівня інфляції;

в) оцінка, яка базується на витратах на їх виробництво та придбання;

г) пріоритетного способу оцінки активів не виділяється.

  1. Під кожним підприємством, що розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства, розуміють:

а) принцип автономності;

б) принцип обачності;

в) принцип послідовності;

г) принцип безперервності.

  1. Під постійним (із року в рік) застосуванням підприємством обраної облікової політики, розуміють:

а) принцип автономності;

б) принцип обачності;

в) принцип послідовності;

г) принцип безперервності.

  1. Принцип безперервності передбачає, що оцінка активів і зобов'язань здійснюється, виходячи з такого припущення:

а) підприємство має намір або потребу значно скорочувати свою діяльність;

б) підприємство має намір або потребу ліквідуватися;

в) підприємство не має наміру або потреби ліквідуватися чи значно скорочувати свою діяльність;

г) всі наведені припущення не відповідають дійсності.

  1. Під оцінкою активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі, розуміють:

а) принцип автономності;

б) принцип обачності;

в) принцип послідовності;

г) принцип безперервності.

  1. Під фінансовою звітністю, що повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі, розуміють:

а) принцип повного висвітлення;

б) принцип нарахування та відповідність доходів і витрат;

в) принцип превалювання сутності над формою;

г) принцип історичної (фактичної) собівартості.

  1. Відповідно до принципу повного висвітлення фінансова звітність має містити:

а) всю інформацію про фактичні наслідки господарських опе­рацій;

б) всю інформацію про фактичні наслідки господарських опе­рацій та інших подій;

в) всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки госпо­дарських операцій та інших подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

г) всю інформацію про потенційні наслідки господарських опе­рацій, здатних вплинути на рішення користувачів.

  1. Під визначенням фінансового результату звітного періоду необхідним є порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, а також доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів, розуміють:

а) принцип повного висвітлення;

б) принцип нарахування та відповідність доходів і витрат;

в) принцип превалювання сутності над формою;

г) принцип історичної (фактичної) собівартості.

  1. Коли згідно з принципом нарахування доходи і витрати ма­ють відображатися в бухгалтерському обліку:

а) відповідно до дати сплати або отримання грошових коштів;

б) y момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошей;

в) за першою з двох подій, перелічених у пунктах а) та б);

г) на власний розсуд підприємства?

  1. Під операціями, що обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, розуміють:

а) принцип повного висвітлення;

б) принцип нарахування та відповідність доходів і витрат;

в) принцип превалювання сутності над формою;

г) принцип історичної (фактичної) собівартості.

  1. Під пріоритетною оцінкою активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання, розуміють:

а) принцип повного висвітлення;

б) принцип нарахування та відповідність доходів і витрат;

в) принцип превалювання сутності над формою;

г) принцип історичної (фактичної) собівартості.

  1. Під вимірюванням та узагальненням всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності, здійснюється в єдиній грошовій одиниці, розуміють:

а) принцип повного висвітлення;

б) принцип єдиного грошового вимірника;

в) принцип превалювання сутності над формою;

г) принцип історичної (фактичної) собівартості.

  1. Які нормативні документи є основою для складання наказу про облікову політику підприємства: 1) Положення (стандарти) бухгалтерського обліку; 2) Закон України "Про аудиторську діяльність"; 3)  Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку; 4) Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"; 5) Закон України "Про державну статистику"; 6) Закон України "Про банки і банківську діяльність":

а)  2, 4, 6; б)  1, 3, 5; в)  2, 4, 5; г)  1, 3, 4.

  1. Зміна облікової політики може відбутися за умови: 1) зміни матеріально-відповідальних осіб; 2) зміни керівника підприємства і головного бухгалтера; 3) зміни тривалості операційного циклу; 4)  зміни вимог Міністерства фінансів; 5) зміни цін на енергоносії; 6) зміни статутних вимог підприємства:

а) 3, 4, 6; б) 1, 2, 3; в)  3, 4, 5; г)  4, 5, 6.

  1. Облікова політика на рівні підприємства регламентується:

а) Верховною Радою України;

б) Міністерством фінансів України;

в) підприємством;

г) вищестоящою організацією;

д) податковими органами;

е) немає правильної відповіді.

  1. Які нормативні документи є основою для складання наказу про облікову політику підприємства:

а) Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

б) Закон України "Про аудиторську діяльність";

в) Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку;

г) Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні";

д) відповіді а, г?

  1. Зміна облікової політики може відбутися за умови:

а) зміни матеріально відповідальних осіб;

б) зміни керівника підприємства і (або) головного бухгал­тера;

в) зміни тривалості операційного циклу;

г) зміни цін на енергоносії;

д) зазначені вище обставини не вплинуть на зміну облікової політики підприємства.

  1. Назвіть неправильне твердження. Облікова політика не змінюється, якщо:

а) змінюються статутні вимоги підприємства;

б) змінюються вимоги органу, який затверджує стандарти;

в) зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства;

г) всі зазначені вище відповіді правильні;

д) немає правильної відповіді.

  1. Облікова політика на рівні держави регламентується:

а) Комітетом з міжнародних стандартів;

б) Міністерством фінансів України;

в) керівником підприємства;

г) всі відповіді правильні;

д) немає правильної відповіді.

  1. Облікова політика розробляється на багато років і може змінюватися лише у випадках:

а) зміни статутних вимог;

б) зміни Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

в) забезпечення внесення змінами більш достовірного відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства;

г) всі відповіді вірні.

  1. Не вважаються зміною облікової політики встановлення її політики для:

а) подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

б) подій або операцій, які раніше не відбувалися.

в) правильна відповідь а) і б);

г) немає правильної відповіді.

  1. Формалізація облікової політики - це:

а) призначення відповідальних осіб за розробку облікової політики;

б) визначення структури бухгалтерії підприємства;

в) затвердження повноважень головного бухгалтера;

г) складання приміток до річної фінансової звітності з висвітленням обраної облікової політики.

д) інше (вкажіть самотійно).

  1. Облікову політику підприємства розкривають у:

а) балансі;

б) звіті про фінансові результати;

в) звіті про рух грошових коштів;

г) примітках до фінансових звітів.

  1. У формуванні облікової політики визначальна роль належить:

а) керівнику;

б) головному бухгалтеру;

в) правильна відповідь а) і б);

г) немає правильної відповіді.

  1. Документом, в якому фіксуються положення облікової політики, є:

а) наказ про ведення бухгалтерського обліку;

б) наказ про облікову політику;

в) наказ про бухгалтерську службу;

г) всі відповіді вірні.

  1. Складання наказу про облікову політику, що затверджується на поточний рік про прийняту методологію бухгалтерського обліку та його організацію, вимагається:

а) Положеннями (стартами) бухгалтерського обліку;

б) Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність;

в) Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку;

г) всі відповіді вірні.

  1. Причиною появи облікової політики в ринкових умовах є:

а) альтернативні варіати щодо організації і ведення бухгалтерського обліку передбачені законодавчі документи;

б) розширення видів діяльності та органазаційно-правових норм суб’єктів господарювання;

в) зміна ролі бухгалтера в господарському житті підприємства від простого реєстратора господарських операцій до активного його учасника;

г) всі відповіді вірні.

  1. Суб’єктом організації бухгалтерського обліку виступають:

а) аудитор, контролер, ревізор;

б) головний бухгалтер, заступники головного бухгалтера, провідний бухгалтер, бухгалтер І, ІІ категорії, касир;

в) податкові органи, державна статистика, цільові фонди;

г) власник, керівник підприємства та головний бухгалтер.

  1. Елементом облікової політики підприємства є:

а) власник підприємства та особи, вповноважені власником;

б) будь-яка норма або позиція підприємства з організації і ведення бухгалтерського обліку, щодо якої є альтернативні варіанти;

в) методичні прийоми та способи, які обираються з числа загальноприйнятих з урахуванням особливостей діяльності підприємства;

г) всі відповіді вірні.

  1. Об’єктом облікової політики підприємства є:

а) власник підприємства та особи, вповноважені власником;

б) будь-яка норма або позиція підприємства з організації і ведення бухгалтерського обліку, щодо якої є альтернативні варіанти;

в) методичні прийоми та способи, які обираються з числа загальноприйнятих з урахуванням особливостей діяльності підприємства;

г) всі відповіді вірні.

  1. Cуб’єктом облікової політики підприємства є:

а) власник підприємства та особи, вповноважені власником;

б) будь-яка норма або позиція підприємства з організації і ведення бухгалтерського обліку, щодо якої є альтернативні варіанти;

в) методичні прийоми та способи, які обираються з числа загальноприйнятих з урахуванням особливостей діяльності підприємства;

г) всі відповіді вірні.

  1. Документальне оформлення облікової політики підприємства здійснюється у вигляді наказу керівника підприємства, в центрі якого знаходиться:

а) посадова інструкція;

б) робочий план рахунків;

в) положення про облікову політику;

г) всі відповіді вірні.

  1. Основним внутрішнім документом, яким регулюється організація облікового процесу на підприємстві, є обов’язковим для виконання всіма службами та працівниками підприємства, називається:

а) посадова інструкція;

б) робочий план рахунків;

в) положення про облікову політику;

г) всі відповіді вірні.

  1. Облікова політика підприємства змінюється, якщо:

а) змінюються статутні умови;

б) змінюються вимоги органу, який затверджує П(С)БО;

в) нові положення облікової політики забезпечують достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності;

г) всі відповіді вірні.

  1. Облікова політика підприємства не змінюється, якщо:

а) відбуваються події та операції. Які відрізняються за зістом від попередніх подій та операцій;

б) відбуваються події та операції, які не відбувалися раніше;

в) правильна відповідь а) і б);

г) немає правильної відповіді.

  1. Складання наказу про облікову політику, що затверджується на поточний рік про прийняту методологію бухгалтерського обліку та його організацію, вимагається:

а) Положеннями (стартами) бухгалтерського обліку;

б) Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність;

в) Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку;

г) всі відповіді вірні.

  1. Внесення змін до наказу про облікову політику протягом поточного року:

а) допускається;

б) не допускається;

в) дивлячись які зміни;

г) докускається, але тільки зі згодою керівника підприємства.

  1. Скільки розділів повинен містити Наказ про облікову політику?

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) 5.

  1. Перший розділ наказу про облікову політику має назву:

а) організація бухгалтерського обліку;

б) нормативи та методичні принципи бухгалтерського обліку;

в) техніка бухгалтерського обліку;

г) всі відповіді вірні.

  1. В І розділі Наказу про облікову політику:

а) визначається організаційна структура бухгалтерської служби (апарату бухгалтерії); встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві, порядок призначення та звільнення головного бухгалтера, працівників апарату бухгалтерії; взаємовідносини центральної бухгалтерії з обліковим апаратом структурних підрозділів; визначають напрями соціального розвитку апарату бухгалтерії;

б) затверджується робочий план рахунків, форми обліку на підприємстві, графік (план) документообороту, порядок ведення аналітичного обліку, форми бухгалтерських документів (якщо немає стандартних), організацію та порядок проведення інвентаризації, організацію управлінського обліку і контролю (внутрішнього аудиту), перелік та порядок складання і подання оперативної, бухгалтерської (фінансової) та статистичної звітності, стан та розвиток комп'ютеризації облікових робіт;

в) відображається нормативна база, що регулює методологію, техніку та організацію ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (вказують перелік основних документів, якими необхідно керуватися); зміни облікової політики, межі істотності та операційного циклу, порядок оцінки необоротних активів, терміну функціонування, нарахування і відображення амортизації; порядок обліку та методи оцінки запасів і транспортно-заготівельних витрат; види створюваних резервів; визнання доходів і витрат, фінансових результатів та порядок розподілу прибутку;

г) немає правильної відповіді.

  1. Другий розділ наказу про облікову політику має назву:

а) організація бухгалтерського обліку;

б) нормативи та методичні принципи бухгалтерського обліку;

в) техніка бухгалтерського обліку;

г) всі відповіді вірні.

  1. В ІІ розділі Наказу про облікову політику:

а) визначається організаційна структура бухгалтерської служби (апарату бухгалтерії); встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві, порядок призначення та звільнення головного бухгалтера, працівників апарату бухгалтерії; взаємовідносини центральної бухгалтерії з обліковим апаратом структурних підрозділів; визначають напрями соціального розвитку апарату бухгалтерії;

б) затверджується робочий план рахунків, форми обліку на підприємстві, графік (план) документообороту, порядок ведення аналітичного обліку, форми бухгалтерських документів (якщо немає стандартних), організацію та порядок проведення інвентаризації, організацію управлінського обліку і контролю (внутрішнього аудиту), перелік та порядок складання і подання оперативної, бухгалтерської (фінансової) та статистичної звітності, стан та розвиток комп'ютеризації облікових робіт;

в) відображається нормативна база, що регулює методологію, техніку та організацію ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (вказують перелік основних документів, якими необхідно керуватися); зміни облікової політики, межі істотності та операційного циклу, порядок оцінки необоротних активів, терміну функціонування, нарахування і відображення амортизації; порядок обліку та методи оцінки запасів і транспортно-заготівельних витрат; види створюваних резервів; визнання доходів і витрат, фінансових результатів та порядок розподілу прибутку;

г) немає правильної відповіді.

  1. Третій розділ наказу про облікову політику має назву:

а) організація бухгалтерського обліку;

б) нормативи та методичні принципи бухгалтерського обліку;

в) техніка бухгалтерського обліку;

г) всі відповіді вірні.

  1. В ІІІ розділі Наказу про облікову політику:

а) визначається організаційна структура бухгалтерської служби (апарату бухгалтерії); встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві, порядок призначення та звільнення головного бухгалтера, працівників апарату бухгалтерії; взаємовідносини центральної бухгалтерії з обліковим апаратом структурних підрозділів; визначають напрями соціального розвитку апарату бухгалтерії;

б) затверджується робочий план рахунків, форми обліку на підприємстві, графік (план) документообороту, порядок ведення аналітичного обліку, форми бухгалтерських документів (якщо немає стандартних), організацію та порядок проведення інвентаризації, організацію управлінського обліку і контролю (внутрішнього аудиту), перелік та порядок складання і подання оперативної, бухгалтерської (фінансової) та статистичної звітності, стан та розвиток комп'ютеризації облікових робіт;

в) відображається нормативна база, що регулює методологію, техніку та організацію ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (вказують перелік основних документів, якими необхідно керуватися); зміни облікової політики, межі істотності та операційного циклу, порядок оцінки необоротних активів, терміну функціонування, нарахування і відображення амортизації; порядок обліку та методи оцінки запасів і транспортно-заготівельних витрат; види створюваних резервів; визнання доходів і витрат, фінансових результатів та порядок розподілу прибутку;

г) немає правильної відповіді.

  1. Під теоретичними питаннями Положення про облікову політику підприємства розуміють:

а) структуру бухгалтерії, розробку інструкцій, внутрішніх стандартів, способів ведення обліку, взаємодію бухгалтерії з управлінськими службами та інші аспекти діяльності облікового апарату;

б) принципи обліку, нормативно-законодавчі документи, наукові положення;

в) робочий план рахунків бухгалтерського обліку, форма обліку, документообіг, організація внутрішнього контролю, порядок складання регістрів обліку та форм звітності, проведення інвентаризації майна та зобов’язань;

г) принципи та правила отримання, обробки, фіксації, передачі інформації, оцінки, ведення рахунків, критеріїв розмежування основних засобів та МШП, нарахування амортизації, обліку ремонтів, оцінки запасів та готової продукції, списання витрат майбутніх періодів, визначення обсягу реалізації продукції, товарів, встановлення резерву сумнівних та безнадійних боргів, обліку та розподілу накладних витрат і включення їх до собівартості, утворення власного капіталу, визначення результатів діяльності, фондів (капіталу) спеціального призначення тощо.

  1. Під організаційними питаннями Положення про облікову політику підприємства розуміють:

а) структуру бухгалтерії, розробку інструкцій, внутрішніх стандартів, способів ведення обліку, взаємодію бухгалтерії з управлінськими службами та інші аспекти діяльності облікового апарату;

б) принципи обліку, нормативно-законодавчі документи, наукові положення;

в) робочий план рахунків бухгалтерського обліку, форма обліку, документообіг, організація внутрішнього контролю, порядок складання регістрів обліку та форм звітності, проведення інвентаризації майна та зобов’язань;

г) принципи та правила отримання, обробки, фіксації, передачі інформації, оцінки, ведення рахунків, критеріїв розмежування основних засобів та МШП, нарахування амортизації, обліку ремонтів, оцінки запасів та готової продукції, списання витрат майбутніх періодів, визначення обсягу реалізації продукції, товарів, встановлення резерву сумнівних та безнадійних боргів, обліку та розподілу накладних витрат і включення їх до собівартості, утворення власного капіталу, визначення результатів діяльності, фондів (капіталу) спеціального призначення тощо.

  1. Під методичними питаннями Положення про облікову політику підприємства розуміють:

а) структуру бухгалтерії, розробку інструкцій, внутрішніх стандартів, способів ведення обліку, взаємодію бухгалтерії з управлінськими службами та інші аспекти діяльності облікового апарату;

б) принципи обліку, нормативно-законодавчі документи, наукові положення;

в) робочий план рахунків бухгалтерського обліку, форма обліку, документообіг, організація внутрішнього контролю, порядок складання регістрів обліку та форм звітності, проведення інвентаризації майна та зобов’язань;

г) принципи та правила отримання, обробки, фіксації, передачі інформації, оцінки, ведення рахунків, критеріїв розмежування основних засобів та МШП, нарахування амортизації, обліку ремонтів, оцінки запасів та готової продукції, списання витрат майбутніх періодів, визначення обсягу реалізації продукції, товарів, встановлення резерву сумнівних та безнадійних боргів, обліку та розподілу накладних витрат і включення їх до собівартості, утворення власного капіталу, визначення результатів діяльності, фондів (капіталу) спеціального призначення тощо.

  1. Під технологічними питаннями Положення про облікову політику підприємства розуміють:

а) структуру бухгалтерії, розробку інструкцій, внутрішніх стандартів, способів ведення обліку, взаємодію бухгалтерії з управлінськими службами та інші аспекти діяльності облікового апарату;

б) принципи обліку, нормативно-законодавчі документи, наукові положення;

в) робочий план рахунків бухгалтерського обліку, форма обліку, документообіг, організація внутрішнього контролю, порядок складання регістрів обліку та форм звітності, проведення інвентаризації майна та зобов’язань;

г) принципи та правила отримання, обробки, фіксації, передачі інформації, оцінки, ведення рахунків, критеріїв розмежування основних засобів та МШП, нарахування амортизації, обліку ремонтів, оцінки запасів та готової продукції, списання витрат майбутніх періодів, визначення обсягу реалізації продукції, товарів, встановлення резерву сумнівних та безнадійних боргів, обліку та розподілу накладних витрат і включення їх до собівартості, утворення власного капіталу, визначення результатів діяльності, фондів (капіталу) спеціального призначення тощо.

  1. Організаційними формами (моделями) ведення бухгалтерського обліку є:

а) централізована і децентралізована;

б) журнально-ордерна, меморіально-ордерна, спрощена форма обліку, автоматизована (комп’ютеризована); головний бухгалтер;

в) правильна а) і б);

г) немає правильної відповіді.

  1. На підприємствах із територіально й організаційно відокремленими підрозділами (філії, представництва, відділення та ін.) застосовують:

а) централізовану модель ведення бухгалтерського обліку;

б) децентралізовану модель ведення бухгалтерського обліку;

в) правильна відповідь а) і б);

г) немає правильної відповіді.

  1. На підприємстві, де єдиний обліковий центр, який здійснює весь обліковий процес — центральної бухгалтерії, застосовують:

а) централізовану модель ведення бухгалтерського обліку;

б) децентралізовану модель ведення бухгалтерського обліку;

в) правильна відповідь а) і б);

г) немає правильної відповіді.

  1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - це:

а) нормативно-правовий акт, затвер­джений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності;

б) система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського об­ліку і складання фінансової звітності;

в) правильна відповідь а) і б);

г) немає правильної відповіді.

  1. Яке з наведених нижче тверджень стосовно МСБО є правильним:

а) МСБО є обов'язковими для використання;

б) МСБО визначають порядок ведення бухгалтерського обліку;

в) МСБО використовуються насамперед транснаціональними корпораціями?

  1. Для України характерним є таке застосування МСБО:

а) МСБО використовуються як національні стандарти, але в де­яких випадках можуть бути модифіковані для місцевих умов;

б) національні стандарти розробляються окремо, але в більшості випадків базуються на аналогічних МСБО;

в) тe саме, що б), але в національних стандартах немає посилання на МСБО, до того ж національні стандарти можуть забезпечувати більший або менший вибір, ніж МСБО.

  1. Коли професійними бухгалтерськими організаціями економічно розвинутих країн було створено Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО):

а) 29 червня 1971 р.;

б) 29 червня 1972 р.;

в) 29 червня 1973 р.;

г) 29 червня 1974 р.;

д) немає правильної відповіді?

  1. Скільки прийняв і опублікував МСБО Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО):

а) 34;

б) 39;

в) 40;

г) 41;

д) немає правильної відповіді?

  1. Національні стандарти бухгалтерського обліку – це:

а) нормативно-правовий акт, затвер­джений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності;

б) система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського об­ліку і складання фінансової звітності;

в) правильна відповідь а) і б);

г) немає правильної відповіді.

  1. Яке з визначень національного положення (стандарту) є правильним:

а) це нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам;

б) це нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам;

в) це нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, який визначає порядок ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам;

г) немає правильної відповіді?

  1. Скільки затверджено і опубліковано П(С)БО:

а) 24;

б) 32;

в) 34;

г) 38.

д) немає правильної відповіді?

  1. Якщо 1 - це Указ Президента України "Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку та статистики", 2 - це Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського об­ліку із застосуванням міжнародних стандартів", 3 - це Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку", 4 - це Постанова Кабінету Міністрів України "Про концепцію побудови національної статистики України та Державної програми переходу на міжнародну систему обліку та статистики" і 5 - це Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", то який з наведених порядків їх прийняття є хронологічно правильним:

а) 1, 2, 3, 4, 5;

б) 1, 4, 2, 5, 3;

в) 2, 1, 4, 5, 3?

  1. Принципи бухгалтерського обліку в Україні встановлюються:

а) Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні";

б) П(С)БО;

в) МСБО.

  1. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях і представництвах підприємства:

а) перший заступник керівника підприємства;

б) головний бухгалтер;

в) бухгалтер з обліку праці й оплати;

г) інспектор податкових органів.

  1. Створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером - це:

а) форма керівництва бухгалтерським обліком;

б) форма організації звітності;

в) форма організації бухгалтерського обліку;

г) форма реалізації прав головного бухгалтера.

  1. Коли керівник самостійно веде бухгалтерський облік і складає звітність, яка не оприлюднюється, - це:

а) форма організації контролю звітності;

б) форма організації бухгалтерського обліку;

в) необхідна умова успішного господарювання;

г) обов'язкова вимога законодавства.

  1. Документування здійснених господарських операцій прово­дять у структурних підрозділах і у встановлені терміни ці докумен­ти надходять у головну бухгалтерію. Така організація обліку:

а) централізована;

б) децентралізована;

в) змішана;

г) частково централізована.

  1. Якщо філія підприємства виділена на окремий баланс, вона:

а) не зобов'язана вести бухгалтерський облік;

б) зобов'язана вести бухгалтерський облік;

в) зобов'язана вести лише оперативний облік;

г) зобов'язана вести лише податковий облік.

  1. Централізовані бухгалтерії, як правило, обслуговують:

а) одне підприємство чи установу;

б) групу однорідних організацій;

в) групу неоднорідних підприємств, установ;

г) одну аудиторську фірму і групу промислових підприємств.

  1. За спрощеною формою організовують свій облік:

а) банки;

б) університети;

в) малі підприємства;

г) громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю, без створення юридичної особи.

  1. Виділення окремих відділів (груп) відповідно до найважли­віших ділянок облікового процесу - це структура бухгалтерії:

а) міжпредметна;

б) предметна;

в) виробнича;

г) комбінована.

  1. Сформована структура бухгалтерського апарату та розподіл обов'язків між працівниками є передумовою:

а) організації документообороту і форми обліку;

б) вибору форми обліку і складу звітності;

в) складу звітності та організації документообороту;

г) організації документообороту, форми обліку, складу звітності.

  1. Соціальний вимір облікової політики полягає:

а) в створенні соціальних гарантій для захисту зовнішніх користувачів шляхом забезпечення єдності інтерпретації даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності;

б) в отриманні ефекту від використання раціональної облікової політики, тобто оптимального забезпечення інформацією потреб управління, скорочення обсягів документообороту, підвищення дієвості внутрішньогосподарського контролю;

в) в використанні наданої свободи дій з питань організації бухгалтерського обліку для створення дієвої системи бухгалтерського обліку на підприємстві, яка забезпечить дотримання інтересів власника;

г) сталості облікової політики та розкритті у фінансовій звітності, що дозволяє на її основі будувати прогнози майбутнього стану об’єкта.

  1. Економічний вимір облікової політики полягає:

а) в створенні соціальних гарантій для захисту зовнішніх користувачів шляхом забезпечення єдності інтерпретації даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності;

б) в отриманні ефекту від використання раціональної облікової політики, тобто оптимального забезпечення інформацією потреб управління, скорочення обсягів документообороту, підвищення дієвості внутрішньогосподарського контролю;

в) в використанні наданої свободи дій з питань організації бухгалтерського обліку для створення дієвої системи бухгалтерського обліку на підприємстві, яка забезпечить дотримання інтересів власника;

г) сталості облікової політики та розкритті у фінансовій звітності, що дозволяє на її основі будувати прогнози майбутнього стану об’єкта.

  1. Поведінковий вимір облікової політики полягає:

а) в створенні соціальних гарантій для захисту зовнішніх користувачів шляхом забезпечення єдності інтерпретації даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності;

б) в отриманні ефекту від використання раціональної облікової політики, тобто оптимального забезпечення інформацією потреб управління, скорочення обсягів документообороту, підвищення дієвості внутрішньогосподарського контролю;

в) в використанні наданої свободи дій з питань організації бухгалтерського обліку для створення дієвої системи бухгалтерського обліку на підприємстві, яка забезпечить дотримання інтересів власника;

г) сталості облікової політики та розкритті у фінансовій звітності, що дозволяє на її основі будувати прогнози майбутнього стану об’єкта.

  1. Інформаційний вимір облікової політики полягає:

а) в створенні соціальних гарантій для захисту зовнішніх користувачів шляхом забезпечення єдності інтерпретації даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності;

б) в отриманні ефекту від використання раціональної облікової політики, тобто оптимального забезпечення інформацією потреб управління, скорочення обсягів документообороту, підвищення дієвості внутрішньогосподарського контролю;

в) в використанні наданої свободи дій з питань організації бухгалтерського обліку для створення дієвої системи бухгалтерського обліку на підприємстві, яка забезпечить дотримання інтересів власника;

г) сталості облікової політики та розкритті у фінансовій звітності, що дозволяє на її основі будувати прогнози майбутнього стану об’єкта.

  1. Юридичний вимір облікової політики полягає:

а) в використанні наданої свободи дій з питань організації бухгалтерського обліку для створення дієвої системи бухгалтерського обліку на підприємстві, яка забезпечить дотримання інтересів власника;

б) в досягненні найбільш повного та ефективного забезпечення інформацією всіх рівнів управління за рахунок елементів облікової політики та за умови конкретизації вимог до характеру необхідних даних;

в) в використанні документів з облікової політики для усунення невизначеностей у нормативних документах з бухгалтерського обліку та у якості письмових доказів при вирішенні господарських спорів, конфліктів з податковими органами;

г) сталості облікової політики та розкритті у фінансовій звітності, що дозволяє на її основі будувати прогнози майбутнього стану об’єкта.

  1. Психологічний вимір облікової політики полягає:

а) в використанні наданої свободи дій з питань організації бухгалтерського обліку для створення дієвої системи бухгалтерського обліку на підприємстві, яка забезпечить дотримання інтересів власника;

б) в досягненні найбільш повного та ефективного забезпечення інформацією всіх рівнів управління за рахунок елементів облікової політики та за умови конкретизації вимог до характеру необхідних даних;

в) в використанні документів з облікової політики для усунення невизначеностей у нормативних документах з бухгалтерського обліку та у якості письмових доказів при вирішенні господарських спорів, конфліктів з податковими органами;

г) сталості облікової політики та розкритті у фінансовій звітності, що дозволяє на її основі будувати прогнози майбутнього стану об’єкта.

  1. Підприємство торгує медикаментами. Керівництво при­йняло рішення про розширення видів діяльності: відкриття цеху з виробництва морозива. Внесено відповідні зміни до ста­туту. Доповнено наказ про облікову політику методом амортизації виробничого обладнання, варіантом обліку витрат, стат­тями загальновиробничих витрат. Ці доповнення до наказу про облікову полі тику:

а) викликають необхідність зміни облікової політики від­повідно до П(С)БО б;

б) є необхідними, але не змінюють облікову політику під­приємства;

в) не потрібно здійснювати;

г) таке рішення не вплине на облікову політику підприєм­ства;

д) немає правильної відповіді.

  1. Підприємство торгує будівельними матеріалами. Керів­ництво прийняло рішення про перепрофілювання діяльності підприємства на ремонтні послуги. Внесено відповідні зміни до статуту. Доповнено наказ про облікову політику методом амор­тизації обладнання для ремонту, методом оцінки вибуття запас­них частин. Ці доповнення до наказу про облікову політику:

а) викликають необхідність зміни облікової політики від­повідно до П(С)БО б;

б) є необхідними, але не змінюють облікової політики під­приємства;

в) не потрібно здійснювати;

г) таке рішення не вплине на облікову політику підприємс­тва;

д) немає правильної відповіді.

  1. Вилучення методу ЛІФО з переліку методів оцінки за­пасів під час їх списання відповідно до змін, які внесено до П(С)БО 9 "Запаси", зумовлює:

а) необхідність зміни облікової політики підприємства з обов’язковим корегуванням сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

б) необхідність зміни облікової" політики підприємства з обов'язковим повторним наданням порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів;

в) необхідність зміни облікової політики підприємства з урахуванням впливу цієї" зміни на події та операції минулих періодів;

г) не вважається зміною облікової політики;

д) немає правильної" відповіді.

  1. Від яких факторів залежить розмір підприємств?

а) виробничої функції підприємства;

б) технологічного типу виробничого процесу;

в) здатності швидко реагувати на зміни ринкової ситуації, на рух попиту, появу нових потреб у суспільстві.

  1. Відмінності між малим, середнім та великим підприєм­ництвом зумовлені:

а) різним рівнем суспільного поділу праці;

б) характером спеціалізації;

в) вибором технологічного типу виробничого процесу;

г) сферою діяльності.

  1. Згідно з ст. 1 Закону України "Про державну підтримку суб'єктів малого підприємництва" суб'єктами малого підпри­ємництва (юридичними особами) є суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) становить:

а) не перевищує 50 осіб;

б) не менше 50 осіб;

в) не перевищує 75 осіб;

г) не менше 75 осіб;

д) немає правильної відповіді.

  1. Які обмеження щодо середньооблікової чисельності пра­цюючих встановлено юридичним особам для запровадження ними спрощеної системи оподаткування:

а) не більше 50 осіб;

б) не більше 25 осіб;

в) не більше 100 осіб;

г) не більше 75 осіб?

  1. За яким критерієм підприємства поділяються на малі, середні та великі:

а) за формою власності;

б) за формою організації;

в) за кількістю працюючих та обсягом валового доходу;

г) за сферою діяльності?

  1. До переваг спрощеної системи оподаткування належать:

а) скорочення загальної кількості сплачуваних податків і зборів;

б) простота обчислення суми єдиного податку;

в) простота ведення податкового обліку (заповнення книги обліку доходів і витрат);

г) можливість вибору ставки єдиного податку.

  1. Відповідно до Указу Президента України № 746 суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобо­в'язані вести:

а) касову книгу;

б) книгу обліку доходів і витрат;

в) книгу обліку реалізації;

г) книгу обліку продажу.

  1. Записи у Книгу обліку суб'єкта малого підприємництва платника єдиного податку, здійснюються на підставі таких первинних документів:

а) платіжного доручення;

б) виписки банку;

в) бухгалтерської довідки;

г) прибуткових та видаткових касових ордерів.

  1. Суб'єкти малого підприємництва:

а) можуть використовувати спрощений План рахунків;

б) зобов'язані використовувати спрощений План рахунків;

в) можуть використовувати звичайний План рахунків;

г) зобов'язані використовувати звичайний План рахунків.

  1. У спрощеному Плані рахунків немає окремого синтетичного рахунку для обліку:

а) основних засобів;

б) товарів;

в) зносу;

г) коштів у касі;

д) коштів на рахунках у банках.

  1. Фінансовий звіт суб'єктів малого підприємництва включає форму №:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4.

  1. Суб'єкти малого підприємництва можуть застосовувати такі форми обліку:

а) журнально-ордерну;

б) меморіально-ордерну;

в) комп'ютерну;

г) просту;

д) спрощену.

  1. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання оброблених до­кументів, реєстрів і звітності протягом визначеного строку на підприємствах малого бізнесу несе:

а) власник;

б) директор;

в) головний бухгалтер;

г) Кабінет Міністрів України.

  1. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку мале підприємство може вибрати такі форми його організації:

а) ведення обліку аудиторською фірмою;

б) самостійне ведення обліку та складання звітності влас­ником підприємства;

в) ведення обліку спеціалістом з бухгалтерського обліку, що зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності;

г) ведення обліку залученою особою.

  1. Під час заповнення Книги обліку суб'єкта малого під­приємництва (СМП) - платник єдиного податку використо­вує:

а) метод нарахування;

б) касовий метод;

в) метод першої з подій;

г) залежно від ситуації може застосовуватись будь-який з перелічених методів.

  1. Порівняно з рахунками загального Плану рахунків, ра­хунки спрощеного Плану застосовуються, як правило, для об­ліку та узагальнення інформації про:

а) підгрупи активів, капіталу і зобов'язань;

б) групи активів, капіталу і зобов’язань:

в) класи активів, капіталу і зобов’язань;

г) конкретні активи, капітал і зобов’язання.

  1. У спрощеному Плані рахунків ураховано такі факти:

а) у сфері малого бізнесу немає виробництв, що характери­зуються великою кількістю фаз, переділів, операцій виробни­чого циклу;

б) неможливість заняття спільною діяльністю;

в) можливість не обчислювати тимчасові різниці з податку на прибуток;

г) неможливість надання послуг СМП.

  1. Баланс суб'єктів малого підприємництва характери­зується такими особливостями:

а) у статті "Основні засоби" одночасно наводиться вартість основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, а також вартість нематеріальних активів;

б) у статті "Виробничі запаси" разом показуються вартість виробничих запасів і незавершеного виробництва;

в) у статті "Готова продукція" зазначається сумарна вар­тість готової продукції і покупних товарів;

г) у статті "Додатковий капітал" відображається одночасно сума додаткового капіталу і сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, союзів та організацій.

  1. Особливість Звіту про фінансові результати для суб'єкта малого підприємництва:

а) відсутність деталізації інших доходів;

б) відсутність деталізації інших витрат;

в) податок на прибуток розраховується в цілому за всією господарською діяльністю підприємства без відокремлення податку на прибуток від надзвичайних подій;

г) відсутність інформації про елементи витрат.

  1. Проста форма бухгалтерського обліку застосовується малими підприємствами:

а) з незначним документообігом;

б) кількістю господарських операцій до 100;

в) які виконують нематеріаломісткі роботи і послуги, тобто такі, предметом діяльності яких не є виробництво готової про­дукції:

г) з невеликою (до 10 осіб) чисельністю працюючих.

  1. Спрощена форма бухгалтерського обліку рекомендована для малих підприємств:

а) з кількістю господарських операцій до 100;

б) з кількістю господарських операцій від 100 до 300;

в) суб’єкт малого підприємництва, що спеціалізуються на випуску готової продукції, виконанні матеріаломістких робіт і послуг;

г) з чисельністю працюючих від 10 до 50 осіб;

д) з невеликою (до 10 осіб) чисельністю працюючих.

  1. Для обліку витрат СМП:

а) можуть застосовувати рахунки класу 8;

б) можуть застосовувати рахунки класу 9;

в) можуть не застосовувати рахунки класу 9;

г) можуть не застосовувати рахунки класу 8;

д) можуть не застосовувати рахунки класів 8 і 9.

  1. Спрощені методики обліку витрат і визначення фінан­сових результатів діяльності СМП майже повністю засно­вані:

а) на застосуванні для цілей коригування витрат і фінансо­вих результатів даних інвентаризації незавершеного вироб­ництва;

б) застосуванні для цілей коригування витрат і фінансових результатів даних оперативного (кількісного) обліку залишку готової продукції;

в) щомісячному здійсненні записів з обліку незавершеного виробництва на рахунках бухгалтерського обліку та в обліко­вих регістрах;

в) щомісячному здійснення записів з обліку залишків за­пасів на рахунках бухгалтерського обліку та в облікових ре­гістрах

  1. Методологічні засади формування в бухгалтерському об­ліку інформації про основні засоби та інші необоротні ма­теріальні активи визначає:

а) П(С)БО 15 "Дохід";

б) П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість";

в) П(С)БО 7 "Основні засоби";

г) П(С)БО 9 "Запаси";

д) П(С)БО 16 "Витрати".

  1. Встановлення облікової політики для подій або опера­цій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або опе­рацій:

а) не вважається зміною облікової політики;

б) вважається зміною облікової політики;

в) вважається зміною вимог до фінансової звітності;

г) вважається зміною облікової політики при дотриманні статуту;

д) немає правильної відповіді.

  1. Норми П(С)БО 7 "Основні засоби" застосовуються підприємствами всіх форм власності, крім:

а) банківських установ;

б) бюджетних установ;

в) банківських і бюджетних установ;

г) сільськогосподарських підприємств;

д) винятків немає.

  1. Сукупність однотипних за технічними характеристика­ми, призначенням та умовами використання необоротних ма­теріальних активів - це:

а) об'єкт основних засобів;

б) нематеріальні активи;

в) подібні активи;

г) група основних засобів;

д) правильної відповіді не наведено.

  1. Первісна вартість об'єкта основних засобів може бути збільшена:

а) тільки в результаті дооцінки;

б) тільки в результаті понесення витрат на поліпшення;

в) у результаті дооцінки та понесення витрат на поліпшення;

г) за рішенням головного бухгалтера;

д) немає правильної відповіді.

  1. Облікова політика підприємства стосовно необоротних активів включає – це:

а) кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку;

б) переоцінку об’єктів;

в) визначення залишкової вартості об’єктів;

г) порядок списання об’єктів при їх ліквідації.

  1. Зменшення корисності об'єктів основних засобів – це:

а) систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання;

б) втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишко­вої вартості активу над сумою очікуваного відшкодування;

в) сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання;

г) уцінена вартість необоротних активів;

д) сума зносу основних засобів після уцінки.

  1. Сума коштів або вартість інших активів, яку підприємс­тво очікує отримати від реалізації необоротних активів після закінчення строку Їх корисного використання, за вирахуван­ням витрат, пов'язаних з продажем, вважається:

а) первісною вартістю;

б) переоціненою вартістю;

в) залишковою вартістю;

г) ліквідаційною вартістю;

д) справедливою вартістю.

  1. Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-куль­турних функцій, мають очікуваний строк корисного вико­ристання (експлуатації):

а) більше одного року;

б) більше операційного циклу, якщо він довший за рік;

в) більше одного року або операційного циклу;

г) необмежений;

д) більше строку, встановленого керівником підприємства.

  1. Строком корисного використання вважається:

а) період, зазначений у гарантійному талоні основного за­собу;

б) очікуваний період часу, протягом якого необоротні акти­ви будуть використовуватися підприємством або з їх вико­ристанням буде виготовлено очікуваний підприємством обсяг продукції;

в) очікуваний період часу, протягом якого підприємство працюватиме беззбитково;

г) період, визначений галузевим міністерством для такого виду основних засобів;

д) немає правильної відповіді.

  1. Вартісна ознака предметів, що входять до складу мало­цінних необоротних матеріальних активів у фінансовому облі­ку, становить:

а) 500 грн.;

б) 1000 грн.;

в) 1 % від розміру статутного капіталу підприємства;

г) 2000 грн.;

д) підприємство самостійно встановлює вартісну межу.

е) немає правильної відповіді.

  1. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за такою вартістю:

а) залишковою;

б) первісною;

в) оціночною;

г) реалізаційною;

д) ліквідаційною.

  1. Оригінал податкової накладної:

а) залишається в продавця товарів (робіт, послуг);

б) надається покупцю товарів (робіт, послуг);

в) надається до органів ДПС разом з декларацією з ПДВ;

г) надається продавцю товарів (робіт, послуг).

  1. Податкові зобов’язання виникають на етапі:

а) придбання товарів;

б) поставки товарів;

в) готівкових розрахунків;

г) немає вірної відповіді.

  1. Податковий кредит виникає на етапі:

а) безготівкових розрахунків;

б) поставки товарів;

в) придбання товарів;

г) немає вірної відповіді.

  1. Яким із методів оцінки вибуття запасів не можна користуватися з метою ведення податкового обліку:

а) ідентифікованої собівартості;

б) FIFO;

в) LIFO;

г) нормативних витрат;

д) ціни продажу запасів?

  1. Який елемент облікової політики впливає на формування бази оподаткування податком на прибуток:

а) метод обліку запасів під час їх списання;

б) база розподілу загально виробничих витрат;

в) методика обліку транспортно-заготівельних витрат;

г) склад статей адміністративних витрат;

д) всі відповіді правильні?

  1. Який з перелічених елементів облікової політики не впливає на формування бази оподаткування податком на при­буток:

а) метод амортизації основних засобів;

б) база розподілу загальновиробничих витрат;

в) методика обліку транспортно-заготівельних витрат;

г) склад статей адміністративних витрат;

д) немає правильної відповіді?

  1. Згідно з чинним законодавством України податкова звітність готується за даними:

а) первинних документів та бухгалтерських довідок;

б) податкового обліку;

в) управлінського обліку;

г) внутрішньогосподарського обліку;

д) фінансового обліку.

  1. Формалізація облікової політики – це:

а) призначення відповідальних осіб за розробку облікової політики;

б) визначення структури бухгалтерії підприємства;

в) затвердження повноважень головного бухгалтера;

г) складання приміток до річної фінансової звітності з висвітленням обраної облікової політики;

д) немає правильної відповіді.