Титульний лист

Національний університет харчових технологій

Факультет __________________________________

Практична робота

з дисципліни „Цивільний захист”

Тема: Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж на підприємствах харчової промисловості

Варіант № __

Група _________

Прізвище, ім’я студента.

Перевірив: _______________________

(вчене звання, ПІБ викладача)

Змістовна частина роботи:

1. Умова та завдання.

2. Вихідні дані (за варіантом).

3. Виклад виконання роботи з необхідними обґрунтуваннями та розрахунками (див. розділ „Методика виконання роботи”, приклад 1).

4. Підсумкова таблиця 1 за формою:

Характеристика руйнувань			Пожежна обстановка	Ступінь ураження людей
Параметри зони руйнувань	Елементи виробничого об’єкту	Ступінь руйнувань
1.R1=____м	Будівля
2.R2=____м	Обладнання
3. Р=__кПа	Комунікації

5. Висновки і рекомендації, спрямовані на зменшення наслідків можливого вибуху.

Короткі теоретичні відомості

Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних відносять не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини, але й об'єкти, де створюються вибухонебезпечні суміші горючих речовин з повітрям у дрібно-дисперсійному стані (вугільний пил, дерев'яний пил, борошно, цукрова пудра та ін.). Найчастіше вибухають суміші з повітрям вуглеводневих сполук (метану, пропану, бутану та їх похідних).

Наслідками таких вибухів є:

• руйнування будівель, споруд, обладнання;

• пожежі;

• ураження людей.

Оцінка наслідків можливого вибуху на вибухонебезпечному об'єкті передбачає такі елементи:

1. Визначення ступіня руйнування елементів цеху,

2. Визначення очікуваного характеру пожеж,

3. Оцінка ступіня можливих уражень виробничого персоналу.

4. Розробка висновків і формулювання рекомендації.

Визначення ступеню руйнувань під час вибуху

Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску ( Р) ударної хвилі.

Величина можливого надлишкового тиску, в свою чергу, визначається кількістю вибухової речовини Q, і відстанню від досліджуваної точки до центру вибуху L.

Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який умовно поділяють на три зони.

Зона І — зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) має радіус R₁:

, м, (2.1)

де Q, тонн - кількість вуглеводневого продукту.

В межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху: Р=І700 кПа.

Зона 2 - зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R₂:

R₂= 1,7 х R₁. (2.2)

Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховується за формулою:

Р = 1300 + 50, кПа, (2.3)

(3)

де L, м - відстань від центру вибуху до обраної точки в межах зони 2.

Зона 3 — зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск в цій зоні може бути розрахованим за формулою:

(2.4)

Після визначення величину надлишкового тиску вибухової хвилі в районі цеху можна оцінити ступінь можливих руйнувань (див. таблицю додатку 5).