об’єктів, які повинні бути досліджені, а також матеріали, що надаються експерту для ознайомлення.

Слід зауважити, що при необхідності поміщення особи в медичний або психіатричний заклад для провадження судово- медичної або судово-психіатричної експертизи потрібне рі­шення суду.

Т е м а VI. СКЛАДАННЯ ПРОТОКОЛІВ СЛІДЧИХ ДІЙ Завдання

3. Проаналізувавши запропоновані вихідні дані, складіть протокол очної ставки між свідком Вакуленко і. В. Та обвину­ваченим Савчиним н.В.

Методичні рекомендації. Приймаючи рішення про проведення очної ставки необхідно дотримуватися вимог ст. 172 КПК України. Очна ставка являє собою одночасний до­пит двох раніше допитаних осіб, між показаннями яких є супе­речності. При проведенні очної ставки слідчий має додержува­тися положень ст. 85, 173 КПК України, а також інших норм, які регламентують особливості порядку допиту потерпілого, обвинуваченого, свідків.

Результати очної ставки фіксуються в протоколі, який складається з трьох частин. У протоколі вказується: 1) дата і мі­сце проведення слідчої дії, час її початку і закінчення з точніс­тю до хвилини; 2) посада, звання, прізвище та ініціали особи, що склала протокол; 3) прізвище, ім’я і по батькові кожної осо­би, що брала участь в слідчий дії, а в необхідних випадках - ад­реса й інші дані; 4) опис змісту та результатів проведення слід­чої дії. Якщо учасниками очної ставки є потерпілі, вони попе­реджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, свідки - за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань.

У протоколі фіксуються показання про те, чи знають особи, викликані на очну ставку, один одного і в яких стосун-

27

ках вони перебувають. Показання допитуваних осіб закріплю­ються в протоколі очної ставки в тій послідовності, в якій вони давались. Відповіді на запитання слідчого та допитуваних та­кож фіксуються в протоколі. У протоколах не можна викорис­товувати формулювання оцінного характеру, робити висновки, які вимагають спеціальних знань.

У протоколі обов’язково вказують технічні засоби, за­стосовані при проведенні слідчої дії, умови і порядок їх вико­ристання, об’єкти, до яких ці засоби були застосовані, отрима­ний результат та зафіксовано факт демонстрації відео- аудіо за­пису учасникам слідчої дії. Також має відмічатись, що особи, які брали участь у слідчій дії, були заздалегідь попереджені про застосування технічних засобів.

Протокол пред’являється для ознайомлення всім осо­бам, що брали участь в слідчій дії. При цьому їм роз’яснюється право робити зауваження про його доповнення і уточнення, які підлягають внесенню до протоколу. Всі зауваження фіксуються і засвідчуються підписами цих осіб.

Протокол підписується слідчим і особами, що брали участь у слідчій дії. Законодавець також визначає порядок за­свідчення факту відмови від підписання або неможливості під­писання протоколу слідчої дії.

Тема VII. Закінчення досудового розслідування Завдання

3. Уважно прочитайте постанову про закриття кримі­нальної справи. Проаналізуйте її та вкажіть, які помилки були допущені слідчим.

28

Постанова про закриття кримінальної справи

м. Чугуїв 01.12.2010 р.

Слідчий слідчого відділу Чугуївського РВ УМВСУ в Харківській обл., лейтенант міліції Прохоров В.В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 2008678, порушеної щодо Романчука І.С. за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України,

встановив:

Під час допиту гр. Савчина Н.В, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 286 КК України, стало відомо, що 29.10.2010 р. Савчин Н.В. близько 19-ої год, рухаючись власним автомобілем з м. Чугуєва в на­прямку м. Харкова, здійснив наїзд на пішохода. Внаслідок зітк­нення пішоходу були заподіяні тілесні ушкодження. Знаходя­чись у шоковому стані, Савчин Н.В. зателефонував знайомому адвокату Романчуку І.С. щодо поради про свої подальші дії. Зі слів Савчина Н.В., Романчук І.С. запропонував йому здійснити наїзд на пішохода з метою позбавлення останнього життя, ін­сценувати інший злочин та приховати вчинене діяння. Допит Марчук О.М., яка їхала разом з Савчиним Н.В., підтвердив по­казання Савчина Н.В. Інформація, отримана оперативним шля­хом у мобільного оператора “Київстар” підтвердила, що теле­фони Романчука І.С. і Савчина Н.В. були активні, і 29.10.10 р. у проміжок часу з 19 год 27 хв до 19 год 35 хв у Савчина Н.В від­булася розмова з абонентом № 80673456789, що належить ад­вокату Романчуку І.С. Враховуючи наявність даних, які вказу­ють на ознаки злочину, щодо Романчука І.С. була порушена кримінальна справа за ч. 5 ст. 27 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.

Допитаний як підозрюваний адвокат Романчук І.С. зга­дав факт телефонної розмови з Савчиним Н.В. Заперечив пока­

29

зання останнього щодо злочинних порад. Пояснив, що запропо­нував Савчину Н.В. викликати швидку допомогу, зателефону­вати до міліції та зізнатися у скоєному (а.с... ).

Проведені очні ставки між Романчуком І.С. та Савчиним Н.В. (а.с....), Марчук О.М. та Савчиним О.М. (а.с....) не дозволили пі­дтвердити надання злочинних порад Романчуком І.С.

На підставі викладеного вище, беручи до уваги, що Сав- чин Н.В. запросив в якості захисника до участі в справі Роман- чука І.С., а також те, що Романчук І.С. активно сприяє розкрит­тю злочину, керуючись ст. 45 КК України, ст. 7-2, 130, 213-215, 236⁵ КПК України,

постановив:

1. Кримінальну справу № 2008678 відносно Романчука Ігоря Сергійовича, 1966 р. народження закрити на підставі ст. 45 КК шляхом звільнення його від кримінальної відповіда­льності у зв’язку з дійовим каяттям.

2. Копію даної постанови направити прокуророві Київ­ського району м. Харкова.

Дана постанова може бути оскаржена прокурору Київ­ського району м. Харкова в семиденний строк від дня одержан­ня письмового повідомлення або копії постанови про закриття справи або до суду в той же строк.

Слідчий

лейтенант міліції В.В. Прохоров

Методичні рекомендації. При складанні постанови про закриття кримінальної справи потрібно керуватися ст. 6, 7-10, 1 ЗО, 213-214 КПК України.

Постанова про закриття кримінальної справи складаєть­ся із вступної, описової (описово-мотивувальної) та резолютив­ної частин. У вступній частині вказуються: найменування акта; місце і час його складання; посада, спеціальне звання або клас­ний чин; прізвище та ініціали посадової особи, яка його склала:

30

справа, по якій приймається рішення. При цьому, якщо справа закривається у зв’язку зі звільненням від кримінальної відпові­дальності, в найменуванні акта повинно бути вказано підставу закриття (наприклад: “Постанова про закриття кримінальної справи з передачею особи на поруки громадській організації або трудовому колективу”). Вказується також номер, наймену­вання справи, за ознаками якого злочину вона порушена, або хто і у вчиненні якого злочину обвинувачується.

В описовій (описово-мотивувальній) частині постанови зазначаються такі положення:

• приводи та підстави до порушення кримінальної справи;

• обставини, встановлені в процесі розслідування спра­ви, фактичні дані, на підставі яких ці обставини встановлені;

• сутність обвинувачення та доказів, що підтверджують пред’явлене обвинувачення, якщо особа притягалась як обви­нувачений;

• підстави та мотиви закриття справи (зміст цього еле­менту описової (описово-мотивувальної) частини залежить від конкретних підстав і мотивів закриття кримінальної справи, що випливають із зібраної у справі сукупності доказів);

• закон, що регулює порядок закриття справи.

При закритті кримінальної справи у зв’язку з відсутніс­тю події злочину або через відсутність у діянні складу злочину в постанові повинні бути викладені ті фактичні дані, які приве­ли слідчого до цього висновку.

Закриваючи кримінальну справу через недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину, слідчий передусім вказує ті фактичні дані, на підставі яких було зроблено припу­щення про вчинення злочину даною особою; приводить моти­вування висновку про те, що здобутих у процесі досудового слідства доказів недостатньо для направлення справи до суду.

Особливі вимоги висуваються до викладення підстав і мотивів звільнення особи від кримінальної відповідальності. В описовій (описово-мотивувальній) частині постанови, що розг­лядається, повинні бути наведені вагомі доводи, які свідчать про те, що за своїми соціально-психологічними характеристи­ками особа, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину,

31