Ііі. Мета, завдання і опис курсу

3.1. Мета курсу – ознайомити студентів з понятійним апаратом інтелектуальної власності, виробити у них системне бачення проблеми, полегшити сприйняття ними спеціальних дисциплін навчального плану.

3.2. Завдання курсу:

1) ознайомити студентів з основами інтелектуальної власності

2) висвітлити роль інтелектуальної власності в економічному і культурному розвитку суспільства;

3) навчити студентів користуватися національною нормативно-правовою базою у сфері інтелектуальної власності;

4) сформувати прості уміння щодо набуття, здійснення і захисту прав інтелектуальної власності.

3.3. Опис курсу:

Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини. Система інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право і суміжні права).

Право промислової власності. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів і послуг. Право інтелектуальної власності на нетрадиційні об’єкти ІВ.

Оформлення прав власності на об’єкти інтелектуальної власності. Захист прав інтелектуальної власності. Управління інтелектуальною діяльністю. Стимулювання інтелектуальної діяльності.

IV. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

курсу «Інтелектуальна власність»

для освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», «спеціаліст»,

спеціальність «Психологія», «Соціальна педагогіка».

Змісто- вий модуль	Тема	Кількість годин
		Лекції	Семінар	СРС	Всього
1	1. Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини. Система інтелектуальної власності.	2		6	8
	2. Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право і суміжні права).	1		6	7
	3. Поняття, набуття та охорона прав на об’єкти промислової власності.	1		5	6
	4. Правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів і послуг.	1		4	5
	5. Право інтелектуальної власності на нетрадиційні об’єкти ІВ	1		4	5
	6. Захист права інтелектуальної власності.			5	5
Разом годин		6		30	36

У. Завдання для індивідуальної та самостійної роботи студентів.

5.1. Загальні методичні рекомендації по організації індивідуальної та самостійної роботи.

Державним стандартом освіти передбачається виділення в навчальних планах вищих навчальних закладів часу, що відводиться на самостійну (позааудиторну) роботу студентів. Максимальний обсяг навчального навантаження студента, включаючи усі види його аудиторної та позааудиторної навчальної роботи, як правило, не повинен перевищувати 54 годин на тиждень.

Самостійна робота є невід'ємною складовою частиною навчального процесу, спрямованою на всебічне оволодіння студентами обов'язковим навчальним матеріалом. Під самостійною роботою слід розуміти опрацювання студентами окремих тем або питань курсу, які не висвітлювалися з тих чи інших причин у лекційному курсі, а також не виносилися на розгляд у семінарських заняттях. Самостійне опрацювання студентами матеріалу, передбаченого робочою програмою курсу, здійснюється під керівництвом викладача шляхом: окреслення питань, які виносяться на самостійне опрацювання; консультацій, час яких визначено відповідним кафедральним документом; індивідуальної перевірки знань студентів, набутих самостійно.

Головне у правильній організації самостійної роботи - її планування, що вже закладено навчальними планами, тематичними планами і послідовністю вивчення юридичних дисциплін. Самостійна робота починається до приходу студента на лекцію. Багато студентів активно використовують «систему випереджального читання», тобто попередньо прочитують лекційний матеріал, що міститься в навчальних посібниках, закладають базу для більш глибокого сприйняття лекції.

Для більш успішного оволодіння знаннями слід підібрати відповідне коло літератури яка б давала чіткі відповіді на поставлені питання, що вивчаються самостійно. Доцільно уникати літератури, яка носить гіпотетичний характер. Опрацювавши навчальний матеріал (через читання, запам'ятовування, конспектування, цитування і т. д.) і проконсультувавшись з викладачем, студенти мають скласти для себе загальне уявлення про відповідні проблеми. Лише після цього, з метою більш глибокого оволодіння матеріалом, можна приступати до опрацювання спеціальної літератури: монографій, статей тощо.

У ході другого етапу самостійного вивчення матеріалу доцільно використовувати комп'ютерну техніку, яка дозволяє більш ефективно і оперативно опрацювати широке коло літератури, систематизувати її відповідним чином. З цією ж метою слід використовувати технічні засоби навчання (демонстрацію графіків, таблиць, використання документів і матеріалів звукозапису, фотоматеріалів і т.д.). Все це у комплексі має велике значення для вироблення у студентів навичок ефективної самостійної фахової роботи, нахилу до творчої аналітичної та синтетичної діяльності, вміння давати самостійну оцінку тих чи інших державно-правових явищ, фактів, закономірностей, механізмів у їх взаємозв'язку.

У цілому оволодіння навичками самостійної роботи дає змогу студентам робити самостійні висновки щодо юридичних і соціальних проблем, оперувати набутими знаннями, орієнтуватись у спеціальній літературі, а також застосовуючи набуті знання на практиці творчо підходити до вирішення юридичних проблем.

Кожний етап самостійної роботи студента оцінюється диференційованим балом, з урахуванням наступних показників: а) повнота розкриття змісту теми; б) оригінальність суджень (на основі теоретичних або дослідних матеріалів); в) новизна фактичного матеріалу; г) глибина аналізу; д) органічність поєднання теоретичного і фактичного матеріалу; є) самостійність студента при виконанні роботи; ж) практична її значущість.

Контролю викладача за самостійною роботою студента недостатньо. Студентам важливо навчитися самоконтролю, зробити наступне: - відкинути той матеріал, який прямо не стосується теми; - відкинути повторення; - вилучити слова і фрази, без яких смисл залишається зрозумілим (наприклад, у фразі „відкинути всі повтори" можна видалити "всі"); - довгі речення розбити на більш короткі, щоб полегшити розуміння; - уточнити правильність використання термінів (звернутися до словників); - уточнити правильність написання слів і пунктуації; - перевірити цитати і правильність посилань; - перевірити нумерацію сторінок, таблиць, малюнків.

Самостійна робота студентів з курсу передбачає:

1. Систематичне відвідування всіх видів аудиторних занять та ведення конспектів лекцій.

2. Систематичне вивчення лекційного матеріалу та пропонованої літератури.

3. Систематичну підготовку до семінарських занять (при наявності таких).

4. Виконання пропонованої окремої самостійної роботи та її оформлення згідно з відповідними вимогами.

Остаточний термін подання самостійної роботи викладачу за два тижні до заліку.

У процесі вивчення курсу для систематичного контролю за самостійною роботою студентів та якістю засвоєння ними поточного навчального плану викладач використовує: опитування студентів; залучення студентів до дискусії по існуючим проблемам з наступною оцінкою ініціативи та здатності до аналізу дискусійних питань; тестовий контроль знань; перевірку письмових завдань, передбачених робочою навчальною програмою.

Оцінюючи роботи, викладач зважає на те, наскільки ретельно вивчено пропоновану літературу, наскільки послідовно та якісно викладено матеріал, а також враховує вчасність виконання завдання. Термін подання реферату на перевірку викладачеві - не пізніше, як за два тижні до заліку.

У процесі організації самостійної роботи велике значення мають консультації викладача, у ході яких можна вирішити багато проблем досліджуваного курсу, усвідомити складні питання.

Самостійна робота носить індивідуальний характер, однак цілком можливе і колективне осмислення проблем.