- •Сутність процесів займання та згоряння палив
- •Випаровуваність бензинів
- •Суть нормального та детонаційного згоряння
- •Оцінка детонаційної стійкості бензинів та методи її підвищення
- •Прокачуваність
- •Сучасні стандарти та марки автомобільних бензинів
- •Властивості палива, які визначають якість сумішоутворення
- •Дизельні палива по дсту 3868–99
- •Використання закономірностей зміни показників моторного масла для діагностування технічного стану двигунів. Спектральний аналіз
- •Сезонні
- •Класифікація моторних масел в Україні
- •Вибір моторного масла
- •Класифікація за в’язкістю
- •Класифікація за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація в’язкості трансмісійних масел по sae j 306
- •Відповідність класів в’язкості по гост 17479. 2 і sae j 306
- •Класифікація трансмісійних масел по арі
Вибір моторного масла
На цей час ринок України надає можливість найширшого вибору масел вітчизняного і закордонного виробництва. Рекомендації по вибору масел можна звести до таких основних принципів.
Придбайте масла, які рекомендовані інструкцією з експлуатації і допущені до застосування фірмою-виробником автомобіля.
При відсутності на ринку масла, яке рекомендує інструкція з експлуатації, вибирайте масла на основі базових класифікацій по вязкості та експлуатаційними властивостями.
При виборі моторного масла за в’язкістю, можна скористатися рекомендаціями, приведеними нижче. При цьому, для зношених двигунів перевагу варто віддавати маслам, що мають велику в’язкість при високих температурах.
Класи в’язкості |
Сезонність застосування |
SAE 20W |
Зимовий період |
SAE 20, SAE 30 SAE 40, SAE 50 |
Літний період в залежності від типу і віку автомобіля |
SAE 10W-30, SAE 10W-40 SAE 15W-30, SAE 15W-40 SAE 20W-40, SAE 20W-50 |
Всесезонно в залежності від типу і віку автомобіля |
Конкретні значення температурних меж працездатності масел того або іншого класу по SAE в конкретному двигуні приводяться у специфікаціях фірм-виробників техніки.
Для автомобілів виробництва країн СНД віддавайте перевагу маслам, що відповідають вимогам класифікації ГОСТ 17479.1 або ААІ, західноєвропейського виробництва – класифікації АСЕА з 1996 р. (до 1996 р. – ССМС), а для американського і азіатського виробництва – класифікація АРІ. Вимоги європейських специфікацій жорсткіші, ніж американських.
В табл. 9 приведені узагальнені дані про відповідність класів моторних масел за вітчизняними і закордонними класифікаціями. На думку спеціалістів для вітчизняної техніки припускається застосування моторних масел, що перевищують вимоги за ГОСТ приблизно на два класи по АРІ. Так, якщо для автомобіля рекомендується масло типу Г1, воно може бути замінене не тільки маслом API SE, але й маслом класу API SF і SG.
5. Не купувати масла у випадкових продавців. Серед реалізованих ними продуктів можуть бути низькоякісні підробки. Майже всі основні вітчизняні та закордонні виробники масел мають в Україні своїх представників, офіційних дистриб’юторів і ділерів, адреси і телефони яких приведені наприкінці довідника. При покупці товару вимагайте сертифікат відповідності, виданий Системою сертифікації продукції УкрСЕПРО.
6. При доливанні масла намагайтеся не змішувати масла різноманітних фірм-виробників, які особливо відрізняються по типу базового масла (мінеральні, синтетичні, напівсинтетичні), рівнем в’язкості й експлуатаційних властивостей. Особливої обережності варто додержуватися, коли мова йде про долив масла вітчизняного виробництва у закордонне і навпаки.
6. Експлуатаційні властивості та використання трансмісійних масел і масел технічного призначення
Умови роботи трансмісійних масел. Загальні вимоги до них
Трансмісійні масла призначені для роботи у різноманітних агрегатах трансмісій тракторів і автомобілів: коробках змінних передач, рульових механізмах, задніх мостах і т.д.
Найважливішими функціями трансмісійних масел являються:
1) зменшення зносу і задирку шестерень, підшипників та інших тертьових деталей;
2) зниження втрат енергії двигуна, що передається до ходової частини;
3) забезпечення плавного зрушення машини з місця;
4) відвід тепла.
Ефективне функціонування трансмісійних масел можливе при дотриманні наступних експлуатаційних вимог:
пологої в'язкістно-температурної характеристики, тобто мати високий індекс в’язкості;
високими протизносними, протизадирними і антифрикційними властивостями;
мінімальній взаємодії з гумовотехнічними виробами;
стійкості до утворення емульсії з водою;
високій фізичній стабільності в умовах тривалого зберігання.
Умови роботи трансмісійних масел значно відрізняються від моторних. Максимальна температура деталей трансмісії, звичайно, не перевищує 100 С. З цієї точки зору трансмісійні масла працюють у більш м'яких температурних умовах. Інша картина спостерігається при порівнянні тисків на масла для двигунів і трансмісій. Якщо максимальний тиск на масляну плівку в двигунах не перевищує 100 МПа, тиск у зоні контактів зубів шестерень і деталей підшипників каченя складає 1500…2000 МПа, а в гепоїдних передачах 3000…4000 МПа. У цьому відношенні трансмісійні масла знаходяться у надзвичайно жорстких умовах. На спроможність масла виконувати свої функції у важких умовах дуже впливають ряд його експлуатаційних показників.
В'язкістні властивості трансмісійних масел дуже впливають на інтенсивність зношування деталей трансмісії, коефіцієнт її корисної дії, спроможність масла без перешкод надходити у зони тертя, витрат масел внаслідок неминучої течі через ущільнювальні пристрої. Тому, коливання в'язкості трансмісійних масел у температурному діапазоні не повинні виходити за строго визначені межі.
Мінімальна в'язкість автотракторних трансмісійних масел нормується при 100 С і, в залежності від типу трансмісії, часу року і кліматичної зони встановлюється у межах від 10 мм2/с до 35 мм2/с.
При тиску від 1000 до 4000 МПа, що спостерігається у зонах контакту зубів шестерень, кульок підшипників кочення (з обоймами), не можна розраховувати на одержання режиму рідинного тертя навіть на самих високов'язких маслах. Проте, масла виконують свої функції за рахунок їх високої змащувальної спроможності.
Змащувальною спроможністю масел називають властивість адсорбуватись на твердій поверхні з утворенням на ній тонкої тривкої масляної плівки.
Завдяки змащувальній спроможності масел, вдається уникнути явища сухого тертя у механізмах, що працюють при високих контактних напругах, що забезпечує роботу трансмісії без значного зношування із достатньо високим ККД.
З ростом навантаження і підвищенням швидкості ковзання, температура у зазорі підвищується і, при певних умовах наступає руйнація адсорбованого граничного прошарку. Поряд із граничним тертям з'являється сухе, з усіма наслідками, що випливають із цього-збільшується сила тертя і, як наслідок, підвищується температура.
Найбільша небезпека сухого виду тертя для високонавантажених вузлів полягає у неминучій появі катастрофічного виду зносу-задиру. Під дією високих питомих навантажень між сильно нагрітими поверхнями створюється молекулярний контакт (зварювання). При переміщенні поверхонь зварювання руйнується, а в інших місцях створюється. Відбувається перенос металу з однієї поверхні на іншу з утворенням бугорків і впадин, тобто збільшується шорсткість поверхні, що ще більше інтенсифікує зношування деталей.
Ефективним засобом боротьби з задирами є утворення на поверхні деталі додаткового прошарку, що складається із сульфідів або хлоридів металу. Ця задача вирішується шляхом введення у масло протизадирних присадок, які містять активну сірку, хлор, фосфор або ті та інші одночасно. Від хімічної взаємодії із металом створюється, і після ушкодження відновляється, найтонша плівка із сульфідів або хлоридів заліза, що ізолює метали друг від друга в зоні зруйнування граничного прошарку.
Механізм дії протизадирної присадки такий. Сульфідні і хлоридні плівки мають у порівнянні з металами більш низькі температури плавлення, тому, у зоні контакту вони легко переходять у розплавлений стан. Внаслідок чого у зазорі між металами знижується коефіцієнт тертя (у порівнянні із сухим), а розтікання розплаву між поверхнями призводить до розширення зони контакту деталей і, отже, до зниження тиску і температури у зазорі. В результаті зменшується коефіцієнт тертя, знижується тиск і цілком усувається небезпека появи задиру. Додаються присадки у трансмісійні масла до 30%.
Сучасна класифікація трансмісійних масел, їх позначення та асортимент
Класифікації трансмісійних масел по ГОСТ 17479. 2–85
