2.2.12. Список використаної літератури. Форми запису

Бібліографічний опис складається згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» та оформлюється з нової пронумерованої сторінки із заголовком “Перелік джерел” або “Перелік посилань ” (дивись додаток 2.12).

Перелік посилань повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в дипломному, курсовому проектах або іншому навчальному документі і записуватися в порядку посилання на них у тексті.

Перелік джерел повинен включати всі літературні джерела, які були пророблені для виконання дипломного, курсового проектів (робіт), інших навчальних документів і записуються у такому порядку:

1. законодавчі акти за строком їх прийняття;

2. нормативні акти галузі та підприємств за строком їх прийняття;

3. література в алфавітному порядку (за позначенням на форзаці книги);

4. електронні ресурси Інтернету;

5. рукописні навчальні документи ( звіти з практики тощо).

В списку кожне літературне джерело записують з абзацу, нумерують арабськими числами і записують мовою оригіналу.

Наприклад:

- форма запису літератури:

1. Прізвище та ініціали. Назва книги. - Місце видання: Видавництво, рік. - Кількість сторінок.

(1. Максимович Н. Г. Теорія графів і електричних кіл. - Львів: Вища школа, 1987. - 216 с.)

Примітка – Великі міста, такі як Київ, Москва дозволяється записувати однією великою буквою з крапкою.

- форма запису електронного ресурсу:

2. ПБ 03-498-02. Единые правила безопасности при разработке месторождений полезных ископаемых открытым способом.( Електронний ресурс) – www.stroyka-ip.ru: Режим доступу http://stroyka-ip.ru/xsv_svgdogor/pb-03-498-02/pb-03-498-02_c.html. - Дата доступу:02.05.2010 - Назва з екрану.

13. Додатки

Додаток - це допоміжна частина дипломної роботи. Вона не є обов'язковою, якщо в додатку немає необхідності, воно може бути відсутнім.

У додаток включаються об'ємні таблиці, схеми, інший ілюстративний матеріал, що не вписується по своєму формату в основний текст або носить допоміжний інформативний характер.

Додатки робляться на окремих листах і повинні мати загальну з рештою частини роботи наскрізну нумерацію сторінок. Ілюстрації і таблиці в додатках нумеруються в межах кожного додатка.

Кожне застосування слід починати з нової сторінки з вказівкою у правому верхньому куті сторінки прописними буквами слова «ДОДАТОК» і його позначення, під яким приводять заголовок, записуваний симетрично тексту з прописної букви. Додатки розташовують у порядку посилань на них у тексті роботи і позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «ДОДАТОК А», «ДОДАТОК Б» і т.д. або арабськими цифрами.

У тексті пояснювальної записки дають посилання на додатки, наприклад, «приведено у додатку В», самі додатки розташовуються в порядку посилань на них в тексті роботи, у змісті перераховують усі додатки з указівкою їхнього номера і заголовка.