6. Обсяг емісії казначейських зобов'язань України у сукупності з емісією державних облігацій внутрішніх державних позик Украї­ни не може перевищувати:

а) граничного обсягу внутрішнього держа­вного боргу;

б) граничного обсягу внутрішнього держа­вного боргу та обсягу пов'язаних з обслуговуванням державного боргу видатків, визначених законом про Державний бюджет Украї­ни на відповідний рік;

в) обсягу пов'язаних з обслуговуванням державного боргу видатків, визначених законом про Державний бюджет Украї­ни на відповідний рік;

г) граничного обсягу зовнішнього держа­вного боргу.

7. Рішення про розміщення казначейських зобов'язань та облі­гацій внутрішніх державних позик України та умови їх випуску приймаються згідно з:

а) Бюджетним та Податковим кодексами України;

б) Бюджетним кодексом України;

в) Державним бюджетом Украї­ни на відповідний рік;

г) Бюджетним кодексом України і Державним бюджетом Украї­ни на відповідний рік.

8. Емітентом казначейських зобов'язань та державних облігацій України виступає держава в особі:

а) Національного банку України;

б) Кабінету Міністрів України;

в) Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України;

г) Міністерства фінансів України за дорученням Національного банку України.

9. Хто, згідно Бюджетного кодексу України, має право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень у межах і на умовах, передбачених законом про Державний бюджет України:

а) Національний банк України;

б) Кабінет Міністрів України;

в) держава в особі Мініст­ра фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України;

г) Міністерство фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.

10. Особливості провадження депозитарної діяльності з дер­жавними цінними паперами визначаються:

а) Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

б) Національним банком України;

в) державною комісією з цінних паперів та фондового ринку разом з Національним банком України;

г) Міністерством фінансів України.

11. Національний банк України може купляти державні цінні папери або виконувати посередницькі функції щодо них на:

а) первинному ринку;

б) первинному і вторинному ринках;

в) вторинному ринку;

г) не має такого права.

12. В Україні ринок державних цінних паперів функціонує з:

а) 1997 року;

б) 1995 року;

в) 2001 року;

г) 2004 року.

13. Рішення про час, місце і форму проведення торгів, обсяги та умови розміщення облігацій, що пропонуються на продаж, строк подання заявок на участь у ньому приймається:

а) Міністерством фі­нансів України;

б) Національним банком в межах загальної суми емісії, визначеної Кабінетом Міністрів України;

в) Міністерством фі­нансів України за погодженням із Національним банком в межах загальної суми емісії, визначеної Кабінетом Міністрів України;

г) Кабінетом Міністрів України.

14. Сума основного бо­ргу емітента перед власником (утримувачем) цінного паперу –це:

а) ринкова ціна боргових цінних паперів;

б) номінальна вартість цінного паперу;

в) емісійна ціна боргових цінних паперів;

г) реальна ціна боргових цінних паперів.

15. Ціна боргових цінних паперів, яка формується на вторинному ринку під впливом попиту і пропозиції – це:

а) ринкова ціна боргових цінних паперів;

б) номінальна вартість цінного паперу;

в) емісійна ціна боргових цінних паперів;

г) реальна ціна боргових цінних паперів.