Розділ 1 написання та оформлення курсових робіт

1.1. Основні вимоги до написання курсової роботи

Курсова робота – наукова праця, яка передбачає глибше порівняно з рефератом дослідження/вивчення конкретної проблеми. Це один із видів індивідуальних завдань науково-дослідницького, творчого характеру.

Виконання курсової роботи передбачає:

1. поглиблення знань студентів з актуальних проблем даної галузі науки;

2. подальший розвиток умінь самостійного практичного опрацювання наукових джерел та використання сучасних інформаційних засобів і технологій;

3. формування дослідницьких вмінь студентів;

4. стимулювання студентів до самостійного наукового пошуку;

5. розвиток умінь аналізувати уже досягнуті в науці знання та робити узагальнення з порушених/досліджуваних аспектів;

6. формування вмінь практичної реалізації дослідженої проблеми у самостійно виконаних розробках

Інформація щодо написання курсової роботи:

1. Курсова робота виконується на одну з тем, які запропоновані кафедрою або викладачем цієї кафедри.

Для написання курсової роботи рекомендуються теми, що містять у собі можливість виявити і реалізувати дослідницькі нахили студентів, передбачають аналіз літератури, самостійність викладу та висновків.

2. Курсову роботу з лінгвістичних дисциплін (практичної граматики, історії мови, теоретичної фонетики, теоретичної граматики, лексикології, стилістики, перекладознавства, інтерпретації художнього тексту тощо) пишуть студенти II–IV курсів (кафедра романо-германських мов і перекладу).

3. Курсова робота виконується державною мовою.

4. Обсяг курсової роботи – 20-25 сторінок комп’ютерного тексту (35-40 рукописних сторінок).

5. Курсова робота повинна розкрити зміст обраної теми та повинна бути виконана за відповідною структурою з виділенням окремих частин роботи, абзаців, з нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, цитат, висновків, списку використаних джерел.

6. Курсова робота повинна бути виконана охайно й грамотно у мовному та стилістичному плані.

Курсова робота умовно поділяється на: 1 – вступну частину (титульна сторінка, зміст, перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів), 2 – основну частину (вступ, текст курсової роботи, висновки); 3 – список використаних джерел, 4 – додатки, які розміщують після основної частини роботи.

1.2. Структура курсової роботи

1. Титульна сторінка

Титульна сторінка курсової роботи містить найменування відомчого підпорядкування, вищого навчального закладу, де навчається студент, інституту та кафедри, на якій виконується робота, назву курсової роботи, хто виконав працю; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника, місце і рік.

2. Зміст

Зміст подають на початку курсової роботи Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів і підрозділів та пунктів, зокрема, вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел тощо.

3. Вступ (не більше 2 сторінок, до магістерської – не більше 5 сторінок)

Розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми Далі надається загальна характеристика курсової роботи у такій послідовності:

Актуальність теми, яка зумовила вибір теми дослідження. Тут формулюється доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми, розкривається сутність проблеми і необхідність її дослідження, значущість для відповідної галузі науки;

Об’єкт дослідження - частина об'єктивної реальності, яка протистоїть суб'єкту у його пізнавальній та практичній діяльності. Це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію та обране для вивчення;

Предмет дослідження є елементом об'єкта дослідження, який включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих суб'єктом у процесі дослідження з певною метою у конкретних умовах. Предмет міститься в межах об’єкта – саме на ньому повинна бути зосереджена увага, оскільки він визначає тему роботи. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Шлях досягнення кінцевого результату полягає у гіпотетичній вказівці на конкретну користь, віднесену до основного предмета дослідження.

Гіпотеза займає центральне місце у дослідженні і виступає у вигляді припущення, що висувається для пояснення досліджуваного явища, його сутності, структури, зв'язків, рушійних сил тощо.

У правильно розробленій та побудованій гіпотезі необхідно:

1. однозначно встановити рівень розвитку суперечностей, що породжують проблему або головне питання дослідження;

2. уточнити невизначені чи заново введені наукові поняття як предмети дослідження; у ролі припущення сформулювати поняття, яких не вистачає;

3. чітко визначитися про явище, що вивчається, як об'єкт дослідження; осмислити його структуру, функції, зв'язки тощо;

4. дати критичний аналіз взаємодії вивчених елементів в обсязі явища (об'єкта), що розглядається, й узагальнити (синтезувати) отримані знання у гіпотезу дослідження;

5. чітко та лаконічно обґрунтувати основні моменти і методи теоретичної й емпіричної перевірки гіпотези у цілому та її окремих припущень.

Гіпотеза має відповідати конкретній меті дослідження та описувати припущення про закономірності функціонування конкретного об'єкта дослідження на підставі фіксованої зміни станів, предметів дослідження, що відбувається в межах чітко визначених аспектів дослідження.

Мета і завдання формулюють мету роботи, гіпотезу і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети, при цьому порядок завдань повинен послідовно визначати хід дослідження.

Мета повинна охоплювати висвітлення трьох найважливіших аспектів - кінцевий результат дослідження, об'єкт дослідження, шлях досягнення кінцевого результату.

Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання дослідження позитивний ефект, який формується двоступенево: перша частина у вигляді суспільної корисності, друга – у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.

Завдання дослідження - це ті питання, отримання відповідей на які необхідне для досягнення мети дослідження. Послідовність постановки та викладу завдань дослідження повинна чітко відповідати найменуванню його теми, мети, об'єкту і предметам дослідження, а також алгоритмічній логіці його виконання. Сукупність поставлених у дослідженні завдань повинна бути мінімальною за ознакою їх необхідності для досягнення мети дослідження.

Не можна формулювати мету так: „Дослідити (вивчити, проаналізувати) певний процес (об’єкт, явище)“, оскільки дослідження й аналіз – це не мета, а засоби її досягнення. Формулюючи мету, варто чітко зазначити, що саме ви хочете установити, визначити, виявити, з’ясувати в своїй роботі. Формулюючи завдання, вкажіть, що конкретно ви передбачаєте зробити: проаналізувати, визначити особливості, систематизувати вітчизняний і зарубіжний досвід, виокремити, дослідити й описати, розглянути, з’ясувати, простежити, показати, класифікувати, експериментально перевірити й обґрунтувати, визначити тенденції, окреслити шляхи підвищення ефективності, розробити рекомендації тощо. Мета не повинна повторювати назву роботи.

Методи дослідження, використані для досягнення поставленої в мети. Методи перелічують у порядку від загально-наукових теоретичних до галузевих.

Матеріали дослідження. Треба вказати, на якому саме фактичному матеріалі виконана дана праця. Дається коротка характеристика основних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних). Наводиться список друкованих праць того чи іншого автора, надається перелік назв досліджуваних газет, телерадіопрограм, інтернет-ресурсів, архівних матеріалів, чия творчість досліджується.

Тут подається не перелік наукових праць, які автор аналізуватиме у своїй роботі, а зазначається коло тих джерел, які автор досліджуватиме і звідки братиме фактичний матеріал. Необхідно також вказати їх кількість.

Методологія дослідження

Вказуються методологічні засади проведеного дослідження

Методи дослідження

Надається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої у роботі мети. Перерахувати їх варто коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом.

Наукова новизна. Коротко викладаються наукові положення, запропоновані студентом в результаті дослідження, які мають значення для даної галузі Надаються відомості про наукове використання результатів дослідження.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації щодо можливого використання результатів роботи у навчанні та викладанні іноземних мов;

Апробація результатів дослідження (наводяться дані щодо участі автора в конференціях, колоквіумах та щодо публікацій) – в основному для магістерських робіт;

Структура роботи. Коротко і лаконічно висвітлюється зміст кожного структурного елемента курсової роботи (наприклад: „Логіка дослідження зумовила структуру дипломної роботи: вступ, ...розділи, висновки, список використаних джерел із ... найменувань, ...додатків“).

4. Основна частина курсової роботи складається з розділів (підрозділів, підпунктів тощо). Кожний розділ розпочинають з нової сторінки. В розділах основної частини подають:

• огляд спеціальної літератури за темою: вибір напрямків дослідження (з особливим наголосом на літературі останніх років і літературі іноземними мовами) і вибір напрямків досліджень (загальний обсяг огляду не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини курсової роботи);

• виклад загальної методики і основних методів досліджень;

• експериментальну частину і методику досліджень;

• аналіз і узагальнення результатів власних досліджень автора з обов’язковим висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми.

В огляді літератури студент аналізує та осмислює праці за темою дослідження, а також робить пезні висновки, які спонукають до здійснення необхідних досліджень. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини курсової роботи.

Далі обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення завдань, з вичерпною повнотою висвітлюють результати власних досліджень студента.

5. Висновки

У цій частині викладають найбільш важливі висновки, які випливають зі змісту курсової роботи. У кінці варто дати рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Кожен розділ кваліфікаційної роботи повинен завершуватися короткими висновками. Недопустимо завершувати розділ посиланнями чи прикладами.

Висновки до розділів можуть містити пронумероване викладення результатів дослідження, одержаних у відповідному розділі.

Загальні висновки розташовують безпосередньо після викладення суті роботи, починаючи з нової сторінки. Тут подають стисле викладення теоретичних і практичних результатів, отриманих автором роботи особисто в ході дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальших досліджень у галузі. (Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин не допускаються).

Після висновків українською мовою подають висновки, перекладені англійською/німецькою мовою.

6. Список використаних джерел містить опрацьовані праці Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (приклад оформлення – див. далі).

7. Додатки

За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал (ілюстрації, таблиці), що слугує для повноти сприйняття роботи.