Особливості системи торгівлі
Торгівля як сфера національної економіки, за своєю формою та змістом належить до складних соціально-економічних систем. Це означає, що вона являє собою впорядковану сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів, частин, підсистем, що закономірно утворюють цілісну організацію, спрямовану на виконання особливих функцій.
Основу системи торгівлі становлять організаційні елементи у вигляді підприємств торгівлі, організацій та їх об'єднань, товарно-матеріальні, трудові ресурси та кошти. Усі ці складові тісно взаємопов'язані, а їх дії підпорядковані виконанню соціально-економічних функцій торгівлі. Це і є першою ознакою торгівлі як системи.
Друга ознака характеризує систему як сукупність елементів що взаємопов'язані та перебувають у різносторонніх відносинах.
У торгівлі всі складові взаємодіють на базі розгалуженої системи зв'язків. Між суб'єктами торгівлі найбільш розповсюджені господарські зв'язки. Вони опосередковують рух і обмін величезної маси товарів. Другий вид зв'язків на низовому рівні – це технологічні зв'язки, які вважаються ще більш системотворчими, ніж господарські. Технологічні зв'язки повинні забезпечити єдність і безперервність торгово-технологічних процесів.
Уся сукупність зв'язків складає комплекс складних відносин, які виникають у торгівлі: економічні, соціальні, технологічні, організаційні, правові та ін. Відносини виникають з приводу виробництва, розподілу, споживання, обміну. Безперечно в торгівлі переважають відносини з приводу обміну в товарно-грошовій формі. Саме ці відносини визначають характер і інтегративні властивості торговельної системи.
Інтегративність є третьою ознакою системи. У торгівлі, як у соціально-економічній системі, об'єднані різноякісні об'єкти однорідної діяльності. До того ж кожному окремому елементу не властиві якості, які характерні для системи. Отже, торговельна система не зводиться до простої сукупності елементів. Сума властивостей окремих елементів не виражає суму властивостей системи.
Наступна ознака - еволюційний характер розвитку. Торгівля як система розвивається за законами еволюції, де поєднуються детермінізм і стахостичність, нестабільність і рівновага, циклічність і хаос. Така еволюція зумовлює властивості синергічності, а значить, сприяє самоорганізації системи.
І остання ознака, яка характерна для торговельної системи, – цілісність. У сфері торгівлі впорядковані об'єкти, підсистеми, що взаємодіють як одне ціле, оскільки вони взаємозалежні, взаємопов'язані та функціонують заради єдиної кінцевої мети – забезпечення процесу товарногрошового обміну й отримання прибутку.
Структурно торгівлю як систему можна представити таким чином (рис.1.1).
Соціально-економічна
система „Торгівля”
Органи управ-ління
Цент-ральні
Галузеві
Терито-ріальні
Відомчі
Внут-рішні
Органи
регулю-вання
Органи контро-лю
Органи нагляду
Інфра-структурне
забез-печення
Підсистеми
торгівлі
Соціальні
Державні
Колек-тивні
Приватні
Спільні
Функціональ-ні
Оптові
Роздрібні
Електронна торгівля
Торгово-по-середницькі
Організа-ційні
Об’єднання
Організації
Підприєм-ства
Філії
Підприємці
Терито-ріальні
Сільські
Міські
Регіональні
Рисунок 1.1 – Структура системи торгівлі
Отже, система торгівлі складається з багатьох підсистем, які, у свою чергу, містять численні організаційні елементи у формі підприємств, організацій, підрозділів. Із всієї сукупності підсистем торгівлі чотири відіграють ключову роль: функціональна, організаційна, соціальна та територіальна. Саме глибокі зміни в цих підсистемах визначають якісне оновлення системи торгівлі. У зв’язку з цим надзвичайно важливо проаналізувати структурну перебудову на рівні підсистем.