53. Первісне нагромадження капіталу,

Первісне нагромадження капіталу, що створює капіталістичні відносини, є процесом, який перетворює, з одного боку, засоби виробництва і засоби до життя в капітал, а з іншого — безпосередніх виробників у найманих робітників.

Процес первісного нагромадження являв собою передісторію капіталізму та утвердження капіталістичного способу виробництва. Основу цього процесу становив розвиток товарного виробництва. З розвитком ремесел і торгівлі відбувалась усе більша диференціація ремісників, причому багаті цехові майстри перетворювались спочатку в скупників, а потім у промислових підприємців, що створювали капіталістичні майстерні та мануфактури.

У процесі первісного нагромадження капіталу велику роль відігравали торговельний та лихварський капітали, які сприяли розвиткові товарно-грошових відносин. Торговельний капітал часто рухався в промисловість, і купець у цьому разі перетворювався в капіталіста-мануфактурника. Лихварі ставали іноді банкірами. Водночас із формуванням верстви найманих робітників відбувалось виникнення буржуазії — власників грошового і продуктивного капіталу.

У процесі первісного нагромадження капіталу певну роль відігравало насилля. Класичним прикладом того, як здійснювалось первісне нагромадження капіталу, були драматичні події, що розгорнулися в ХVІ—ХVІІ ст. в Англії. Тут обуржуазнене дворянство насильно зганяло із земель селян, вільних від кріпосної залежності. Обезземелені селяни вимушені були найматися до капіталістичних підприємців. Паралельно з цим ішов процес формування верстви капіталістичних фермерів — сільськогосподарських підприємців. Розорені й пограбовані селяни перетворились у неімущих бідняків, готових за будь-яку платню працювати на капіталіста-підприємця.

Велику роль відіграли й інші методи нагромадження багатств, такі як система колоніального грабунку народів, колоніальна торгівля, розкрадання державного майна, система державних позик і податків, митна політика держави тощо.

У процесі трансформації економіки постсоціалістичних країн у ринково-підприємницьку також здійснюється первісне нагромадження капіталу — формування капіталістичного підприємництва і найманої робочої сили. Особливостями українського первісного нагромадження капіталу є: «прихватизація» багатства в процесі роздержавлення і приватизації майна державних підприємств; розкрадання державного майна; створення фіктивних підприємницьких структур; хабарництво державних чиновників; податкові пільги для «своїх» тощо. Особливою формою первісного нагромадження капіталу в Україні та в інших постсоціалістичних країнах є становлення тіньового капіталу і тіньового капіталістичного підприємництва.

54.Капітал, його сутність і форми

Капітал – загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, авансований у формування активів підприємства.

Види капіталу

• Основний капітал — переносить свою вартість на продукт виробництва по частинах за відносно великий час (наприклад, верстат).

• Оборотний капітал — переносить свою вартість на продукт виробництва всю відразу (наприклад, борошно для випічки хліба).

Основни́й капіта́л — це капітал, авансований на засоби праці. Тобто, це поняття вужче, ніж поняття постійний капітал. В процесі виробництва засоби праці зазнають фізичного і морального зношування.

Оборо́тний капіта́л (current capital) — частина виробничого капіталу, яка переносить свою вартість на знову створений продукт повністю і повертається до виробника в грошовій формі після кожного кругообігу капіталу.

Фізичний капітал

Фізичний (реальний, або виробничий) капітал — капітал, вкладений у справу, який працює як джерело доходу у вигляді засобів виробництва: машини, обладнання, будівлі, споруди,земля, запаси сировини, напівфабрикатів і готової продукції, які використовуються для виробництва товарів і послуг.

Грошовий капітал

Грошовий капітал (грошова форма капіталу) — гроші, призначені для придбання фізичного капіталу. Безпосереднє володіння цими грошима не приносить доходу, тобто вони не стають капіталом автоматично. Цим вони відрізняються від фінансового капіталу у формі грошей на депозиті.

Фінансовий капітал

Фінансовий капітал — це грошові засоби, які можуть бути використані для придбання або створення фізичного капіталу. Концентрація фінансового капіталу відбувається на фінансовому ринку.

Людський капітал

Людський капітал — це сформований і розвинутий у результаті інвестицій і накопичений людиною (людьми) певний запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері економічної діяльності, сприяє зростанню продуктивності праці та завдяки цьому впливає на зростання доходів свого власника, прибутку підприємства та національного доходу.

56Основний і оборотний капітал.Различные части производительного капитала оборачиваются не одинаково. Различие оборота отдельных частей производительного капитала вытекает из различий того способа, каким каждая из них переносит свою стоимость на продукт. В зависимости от этого капитал делится на основной и оборотный.

Основным капиталом называется та часть производительного капитала, которая, полностью принимая участие в производстве, переносит свою стоимость на продукт не сразу, а по частям, в течение ряда периодов производства. Это есть часть капитала, затраченная на постройку зданий и сооружений, на покупку машин и оборудования.

Основной капитал авансируется капиталистом сразу на весь срок его действия, но его стоимость возвращается к капиталисту в денежной форме по частям. Элементы основного капитала служат целям производства обычно в течение многих лет; они ежегодно в определённой мере изнашиваются и в конце концов оказываются непригодными для дальнейшего использования. В этом заключается физический износ машин, оборудования.

Наряду с физическим износом орудия производства подвержены также моральному износу. Машина, прослужившая 5—10 лет, может быть ещё достаточно прочной, но если к этому времени создана другая, более усовершенствованная, более производительная или более дешёвая машина того же рода, то это ведёт к обесценению старой машины. Поэтому капиталист заинтересован в том, чтобы полностью использовать оборудование в возможно более короткие сроки. Отсюда стремление капиталистов к удлинению рабочего дня, к интенсификации труда, к работе предприятий в несколько смен без перерывов.

Оборотным капиталом называется та часть производительного капитала, стоимость которой полностью переносится на товар в течение одного периода производства и целиком возвращается к капиталисту в виде денег (с добавлением прибавочной стоимости) при реализации товара. Это есть часть капитала, затраченная на покупку рабочей силы, сырья, топлива и вспомогательных материалов, то есть тех средств производства, которые не входят в состав основного капитала, причём, как было сказано, затраты на покупку рабочей силы капиталист возвращает себе с избытком.

В течение того времени, когда основной капитал сделает лишь один оборот, оборотный капитал успевает сделать много оборотов.

Продав товар, капиталист выручает определённую денежную сумму, в которой содержатся:

1) стоимость той части основного капитала, которая перенесена в процессе производства на товар,

2) стоимость оборотного капитала,

3) прибавочная стоимость.

Чтобы продолжать производство, капиталист вновь употребляет вырученную сумму, соответствующую оборотному капиталу, на наём рабочих, на закупку сырья, топлива, вспомогательных материалов. Капиталист использует сумму, соответствующую перенесённой на товар части стоимости основного капитала, для возмещения износа машин, станков, зданий, то есть на цели амортизации.

57. Каждый капитал совершает кругооборот беспрерывно, постоянно его повторяя. Тем самым капитал совершает свой оборот.

Оборотом капитала называется его кругооборот, взятый не как однократный акт, а как периодически возобновляющийся и повторяющийся процесс. Время оборота капитала представляет собой сумму времени производства и времени обращения. Иными словами, время оборота есть промежуток времени от момента авансирования капитала в определённой форме до момента, когда капитал возвращается к капиталисту в той же форме, но возросшим на величину прибавочной стоимости.

Время производства есть то время, в течение которого капитал находится в сфере производства. Важнейшую часть времени производства составляет рабочий период, в течение которого обра­батываемый предмет подвергается непосредственному воздействию труда. Рабочий период зависит от характера данной отрасли производства, уровня техники на том или ином предприятии и от других условий. Например, на прядильной фабрике требуется всего несколько дней, чтобы превратить определённое количество хлопка в пряжу, готовую к продаже, а на паровозостроительном заводе выпуск каждого паровоза требует затраты многих десятков дней труда большого числа рабочих.

Время производства обычно длиннее, чем рабочий период. Оно включает также перерывы в обработке, в течение которых предмет труда подвергается воздействию определённых естественных процессов, как, например, брожение вина, дубление кожи, рост пшеницы и т. п. С развитием техники сроки многих подобных процессов сокращаются.

Время обращения есть то время, в течение которого капитал превращается из денежной формы в производительную и из товарной

58) Амортизационный фонд — это денежные средства, накопленные за счет амортизационных отчислений основных средств (основных фондов) и предназначенные для восстановления изношенных основных средств и приобретения новых.

Сосредоточение стоимости основных средств в амортизационном фонде и последующее превращение накопленных денежных средств в новые средства труда являются той функцией, которую должна выполнять амортизация как главный источник воспроизводства.

(всё что поняла из несусветного бреда который читала, это то, что при накоплении амортизационного фонда и его рациональном использовании основной капитал остается более стабильным)