Особливості впливу рекреаційної діяльності на довкілля

Вплив рекреаційної діяльності на природне середовище. За осо­бливостями впливу на навколишнє середовище рекреацію можна відне­сти до відносно толерантних щодо природи галузей господарювання. Це зумовлено тим, що рекреаційна сфера є зацікавленою у підтриманні високої якості природних ресурсів, на які орієнтується її діяльність. Водночас вплив нерегульованої рекреаційної діяльності на довкілля є багатоаспектним і доволі екологічно небезпечним.

У процесі рекреаційної діяльності відбувається значний антропоген­ний вплив на природне середовище. Результатами такого впливу є дегра­дація природних комплексів у результаті безпосереднього впливу люди­ни на природу. Надмірна відвідуваність окремих природних об'єктів, засмічення природного середовища, його забруднення діяльністю тран­спортних засобів та об'єктів рекреаційної інфраструктури є основними причинами деградації природи. Так, на узбережжі морів надмірні рекре­аційні навантаження, спричинені скупченістю рекреаційних об'єктів, є головною причиною деградації приморських комплексів. Масове витопування рослин в околицях екологічних стежок природних заповідників, VAX національних природних і регіональних ландшафтних парків є причи­ною збіднення в їхніх межах видового складу і чисельності особин виду. Скидання неочищених стоків рекреаційних об'єктів у поверхневі води є причиною погіршення якості води річок Карпатського регіону. Атмо­сфера, забруднена відпрацьованими газами автомобілів у місцях парку-вання транспорту, погіршує екологічну ситуацію в районах масового відпочинку і оздоровлення людей.

Аргументи і факти

Негативний вплив рекреаційних закладів на природні комплекси.

Рекреаційні заклади і обслуговуючі виробництва чинять сукупний негативний вплив на природні комплекси, який проявляється такими рисами:

• забрудненням природного середовища викидами котельних устано­вок, гаражним господарством, обслуговуючим автомобільним транспор­том, несанкціонованими звалищами відходів тощо;

• деградацією флори й рослинності внаслідок витоптування, захворю­вання рослин, невиправданої вирубки дерев під будівництво, ущільнення забудови і скорочення в межах санаторних комплексів територій під при­родною рослинністю;

• погіршенням якості поверхневих і підземних вод унаслідок росту обсягів побутових стоків, забрудненням річищ твердими побутовими від­ходами, скидами забруднених стоків у морські прибережні зони;

• надмірною перевантаженістю пляжних та інших рекреаційних тери­торій відпочивальниками й загальною засміченістю території через низь­кий рівень екологічної культури населення.

Для виявлення екологічних наслідків забруднення і деградації довкіл­ля широко використовують метод екологічного районування території. Внаслідок узагальнення інформаційних показників виділяють певні ареали рекреаційних територій за ступенем складності екологічних ситуацій, що дає змогу господарюючим суб'єктам вносити відповідні корективи і зміни для запобігання і ліквідації негативних екологічних наслідків.

Оцінюючи рекреаційне навантаження на природні ландшафти, у кожному ланд­шафтному районі виділяють три типи ландшафтів природних комплексів природно-заповідного фонду (ПЗФ): парковий, лісовий, нелісовий, відповідно до яких оцінюється ступінь стійкості та стадії деградації.

До паркового типу ландшафтів природних комплексів ПЗФ належать парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, дендрологічні парки, ботанічні сади, зоологічні парки, лісопарки, історико-меморіальні музеї, ліси зелених зон тощо.

До лісового типу ландшафту природних комплексів ПЗФ віднесені ліси, чагар­ники, заліснені прибережні зони.

До нелісового типу ландшафту природних комплексів ПЗФ належать степи, луки, полонини, яйли, пасовища, галявини, заплавні луки, яри, балки, пагорби тощо.

Ключові категорії і поняття

• рекреаційна діяльність чинники впливу на довкілля рекреацій­ні навантаження нормування навантажень •

ВИСНОВКИ

Туристсько-рекреаційна діяльність є головним чинником деградації природних ландшафтів у рекреаційно-туристських районах.

Надмірний рекреаційний вплив на природні ландшафти проявляється у їхній деградації, однак ступінь рекреаційної деградації безпосередньо залежить від масштабів, характеру і тривалості впливу рекреаційної діяльності та індивіду­альних особливостей (стійкості) природних геосистем.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

о 1. До якої сфери народного господарства належать рекреація і туризм? l_J& - 2. На які основні групи поділяють рекреаційні ресурси?

3. Наведіть приклади впливу туристської і рекреаційної діяльності на при­родні системи.

4. У чому полягає актуальність проведення екологічного районування тери­торії?

5. *У яких регіонах України спостерігається надмірний рекреаційний вплив на природні ландшафти і його прояви?

~ „ Нормування антропогенних навантажень, пов'язаних з рекреаційною діяльністю

ф Аспекти нормування антропогенних рекреаційних навантажень.

Проблему нормування антропогенних рекреаційних навантажень можна розглядати з двох аспектів: методичного і прикладного. Мето­дична сторона нормування антропогенних навантажень полягає у роз­робці методик їх оцінок. Прикладний аспект нормування рекреацій­них навантажень полягає у встановлені режимів відвідування природ­них об'єктів і природних комплексів, які б запобігали рекреаційній деградації.