Розрахунково-пояснювальна записка
Розрахунково-пояснювальна записка складається зі вступу, розрахунків і пояснень до них, а також графічної частини - карти (схеми) хімічної обстановки.
У вступі до рзділу пояснювальної записки необхідно розкрити значення оцінки хімічної обстановки для захисту населення, яке потрапить у зону хімічного зараження, пояснити, як визначається режим хімічного захисту та заходи для локалізації і ліквідації осередків ураження.
І. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
Приклади розрахунків робимо за вихідними даними варіанта “0” (Додаток. 2). Спільна для всіх варіантів ситуація полягає в тому, що на об’єкті “Б” сталося руйнування ємкості СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).
Під час аварії виникла хмара СДОР. Вона складається з повітря, зараженого внаслідок переходу в атмосферу частини СДОР із зруйнованої ємкості, а також внаслідок його випаровування з площі розлиття.
Розв’язання
1. За графіком (Додаток 3) знайдемо ступінь вертикальної стійкості повітря, якщо ∆t=-1°, швидкість вітру V = 2 м/с:
∆t
=
-10С
Інверсія
V
=
2м/с
2. За табл. 10.3 (Додаток 4) визначимо глибину Г поширення зони хімічного зараження (ємкість, де зберігалася СДОР, не обвалована),
V = 1 м/с.
25 Т (сдор)
і
нверсія
22,85
хлор
= Г
табличне
А оскільки швидкість вітру V=2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт,
V
=
2 м/с
0,6
інверсія
тоді фактична глибина 3Х3 становитиме:
Г = 22,85∙0,6=13,71 км.
Знайдемо ширину Ш 3Х3 з формули Ш = 0,03 Г для інверсії;
(Ш = 0,15 Г для ізотермії; Ш = 0,8 Г для конвекції):
Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113 км.
4. Визначимо площу 3Х3 як площу трикутника:
S3Х3 = 1 / 2 ГШ = 1.2∙13,71 ∙ 0,4113 = 2,82 км2.
ІІ. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L = 9 км від зони розлиття СДОР.
Розв’язання
З табл. 10.4 (Додаток 5) для інверсії знаходимо середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря :
інверсія
L або R<10 км
4
м/с
V
= 2
м/с
2. Термін подолання зараженим повітрям відстані 9 км (L) знаходимо за формулою :
W – швидкість перенесення зараженого повітря,
60 – коефіцієнт переводу секунд в хвилини.
L (R) – відстань від підприємства до місця аварії
ІІІ. Визначення терміну уражаючої дії СДОР (хлор) або її випаровування (Додаток 6, табл. 10.5)
Розв’язання
ємкість зберігання
СДОР не обвалована
1,3
Хлор
табличне V=1
м/с
А у нашому випадку V = 2 м/с. Знаходимо поправочний коефіцієнт (див. Додаток 6, примітка до табл..10.5)
V
= 2
м/с
0,7
Кпопр
Тоді t вражаючої дії = t випаровування =1,3∙0,7=0,91=55 хв.
IV. Визначення можливих втрат людей
Р
озв’язання
За табл. 10.6 (Додаток 7) втрати робітників і службовців становитимуть:
Забезпечення ЗІЗ
100%
У
4%
у
криттях,
будинках
Тоді Р = 620∙0,04 = 25 осіб.
Згідно з приміткою: легкий ступінь ураження =25∙0,25=6 осіб;
середній і тяжкий =25∙0,4=10 осіб;
загинуть =25-(10+6)=9 осіб;
V. Визначення режиму хімічного захисту
Оскільки за мирного часу режим хімічного захисту № 1 не застосовується, а викиди (розлиття) СДОР на хімічно небезпечних підприємствах не мають нервово-паралітичної дії, для захисту робітників і службовців застосовується режим захисту № 2 (надіти протигази і продовжувати працювати).
VI. Визначення заходів для локалізації й ліквідації осередків ураження
Роботи з ліквідації аварій на хімічно небезпечних об’єктах виконують в основному аварійно-технічні групи підприємств. При цьому перекриваються ушкоджені комунікації, СДОР із пошкоджених ємкостей по можливості перекачують у неушкоджені, а ділянки розлиття обваловують. Для зменшення глибини поширення зараженого повітря формування, що беруть участь у знезаражуванні, ставлять відсічні вертикальні водяні завіси, які розсіють хмару парів СДОР на шляху її поширення. Водяні завіси ставлять на кількох рубежах перпендикулярно осі поширення хмари зараженого повітря. Перший рубіж визначають у зоні зі смертельними концентраціями СДОР.
При цьому також відбувається часткова нейтралізація СДОР. Дегазація (знезаражування) СДОР в місцях аварії провадиться розчинами речовин, які вступають з ними в хімічну реакцію з утворенням нетоксичних продуктів.
Основний принцип знезаражування СДОР полягає в тому, що речовини кислотного характеру дегазуються речовинами, що мають лужну реакцію (гашене вапно, розчин соди, їдкого натру), і навпаки.
Такі речовини, як хлор, аміак, знезаражуються великою кількістю води (1:10). Роботи провадяться з навітряного боку з використанням поливальних і пожежних машин, засобів захисту органів дихання та шкіри.
Після закінчення робіт провадиться спеціальна обробка техніки і санітарна обробка людей, що брали участь у знезаражуванні СДОР. Дегазація одягу, засобів індивідуального захисту здійснюється на станціях знезаражування одягу.