(Сольовий склад)

Рис. 2.31. Середні показники якості вод транскордонних пунктів

(Завислі речовини, органічні речовини, кисень)

Рис. 2.32. Середні показники якості вод транскордонних пунктів

(Сполуки біогенних елементів)

На кордоні зі Словаччиною спостерігалися підвищені середні концентрації у поверхневих водах органічних речовин (1,8 ГДКгп за БСК₅), азоту нітритного (2,5 ГДКрг), заліза загального (3,8 ГДКрг, 1,5 ГДКгп) і цинку (2,9 ГДКрг).

Транскордонні водні об’єкти на кордоні з Угорщиною характеризувалися підвищеними середніми концентраціями азоту нітритного (1,5 ГДКрг), заліза загального (7,2 ГДКрг, 2,4 ГДКгп) і цинку (8,6 ГДКрг).

На кордоні з Білоруссю було відзначено підвищений середній вміст у воді органічних речовин (2,1 ГДКгп за ХСК), азоту нітритного (2,6 ГДКрг) і заліза загального (4,7 ГДКрг, 1,6 ГДКгп).

Транскордонні води на кордоні з Молдовою характеризувалися підвищеним середнім вмістом азоту нітритного (1,1 ГДКрг).

На кордоні з Російською Федерацією відзначено підвищений середній вміст у воді органічних речовин за ХСК (1,4 ГДКгп), сульфатів (1,1 ГДКрг), азоту нітритного (1,1 ГДКрг), заліза загального (1,6 ГДКрг), цинку (1,3 ГДКрг) та хрому загального (3,8 ГДКрг).

Води на кордоні з Румунією відзначалися підвищеним середнім вмістом заліза загального (1,2 ГДКрг), цинку (1,5 ГДКрг), хрому загального (5 ГДКрг) та нікелю (1,7 ГДКрг).

Загальна екологічна оцінка якості поверхневих вод у 2009 році

Сезонна і поквартальна динаміка індексів екологічної оцінки якості поверхневих вод основних річкових басейнів України наведена на рис. 2.33 і 2.34. Середньорічні величини індексів екологічної оцінки по цих басейнах представлені на рис. 2.35.

Порівняно з величинами екологічної оцінки, відзначеними у попередньому кварталі, покращилася якість поверхневих вод басейнів Дунаю, Південного Бугу й Західного Бугу. На тому ж рівні залишилася якість вод басейну Сіверського Дінця. Погіршилася якість вод басейну Дністра.

За наявною інформацією, найгірші середні показники якості води, за екологічною оцінкою, у 2009 році спостерігалися: у басейні Дніпра – у січні та вересні; у басейні Дністра – у березні; у басейні Дунаю – у серпні; у басейні Західного Бугу – у березні; у басейні Південного Бугу – у лютому та вересні; у басейні Сіверського Дінця – у січні.

За середньорічними величинами індексів екологічної оцінки у 2009 році найгіршою якістю води характеризувався басейн Сіверського Дінця, а найкращою – басейн Дунаю.

А

В

2.33. Сезонна динаміка індексів екологічної оцінки якості поверхневих вод основних річкових басейнів України

А – за середніми рівнями показників, В – за середніми з найгірших.

А В

2. 34. Поквартальна динаміка індексів екологічної оцінки якості поверхневих вод основних річкових басейнів України

А – за середніми рівнями показників, В – за середніми з найгірших.

3.35. Середньорічні величини індексів екологічної оцінки якості поверхневих вод основних річкових басейнів України

Стан морських вод України

Оцінка стану морських вод здійснювалась на основі даних спостережень у прибережних акваторіях Чорного та Азовського морів. Середні величини показників якості прибережних морських вод наведено на рис. 2.36-2.38. Показники стану вод по окремих групах пунктів спостереження наведені на картосхемах рис. 2.39 - 2.42.

Чорне море

Найгірші рівні показників якості води у прибережних акваторіях Чорного моря було зафіксовано:

- БСК₅ (14,8 ГДКм, високий рівень забруднення), вмісту азоту нітритного (86 ГДКм, високий рівень забруднення), вмісту азоту нітратного (4,2 ГДКм) – поблизу м. Севастополь, зона впливу скиду випуску ПУВКХ с/з Качинський;

- ХСК (39 ГДКм, високий рівень забруднення), вмісту азоту амонійного (96,7 ГДКм, високий рівень забруднення) – поблизу м. Севастополь, зона впливу скиду випуску ПУВКХ, південна сторона;

- вмісту заліза загального (13,8 ГДКм, високий рівень забруднення) – у м. Балаклава, зона впливу скиду випуску ПУВКХ.

- нафтопродуктів (5,8 ГДКм) – поблизу м. Севастополь, зона впливу скиду створу 86.

Азовське море

Максимальні концентрації речовин у прибережгних водах Азовського моря були відзначені:

- органічних речовин за БСК₅ (2,4 ГДКм) – у районі м. Маріуполь, зона впливу зливової каналізайії, біля буд. відп. “Мир”;

- амонійного азоту (5,5 ГДКм) – у районі м. Маріуполь, зона впливу О/С Міськводоканалу;

- нітритного азоту (11,7 ГДКм, високий рівень забруднення) – у районі м. Маріуполь, зона впливу зливової каналізайії, калинова балка;

- заліза загального (36,6 ГДКм, високий рівень забруднення) – у райолні м. Маріуполь, зона впливу скиду 9 ВАТ МК “Азовсталь”;

- нафтопродуктів (12,9 ГДКм, високий рівень забруднення) – м. Маріуполь, зона впливу р. Кальміус.

Рис. 2.36. Показники якості прибережних морських вод України

(завислі речовини, розчинений кисень, органічні речовини, рН)

Рис. 2.37. Показники якості прибережних морських вод України

(сполуки біогенних елементів)

Рис. 2.38. Показники якості прибережних морських вод України

(специфічні речовини)

Рис. 2.39. Показники якості вод Чорного моря

(БСК₅, нафтопродукти, залізо)

Рис. 2.40. Показники якості вод Чорного моря

(сполуки біогенних елементів)

Рис. 2.41. Показники якості вод Азовського моря

(БСК₅, нафтопродукти, залізо)

Рис. 2.42. Показники якості вод Азовського моря

(сполуки біогенних елементів)

Скиди зворотних вод

Узагальнена наявна інформація стосовно перевищення нормативів скиду забруднюючих речовин по регіонах України наведена на рис. 2.43.

Рис. 2.43. Відсоток випадків перевищень нормативів скиду забруднюючих речовин по регіонах України

Західний регіон. Серед проконтрольованих випусків, нормативи скидів було перевищено по вмісту: хлоридів – у 25 %, сульфатів – у 17 %, органічних речовин за БСК₅ у 54 %, органічних речовин за ХСК – у 35 %, азоту амонійного – у 51 %, азоту нітритного – у 14 %, азоту нітратного – у 17 %, фосфатів – у 39 %, заліза загального – у 5 %. Середній відсоток випадків перевищення нормативів скидів за цими показниками склав 37 %. Максимальний відсоток перевищень нормативів скидів було відзначено по БСК₅.

Центральний регіон. За наявною інформацією, у проконтрольованих випусках нормативи скидів було перевищено по вмісту: хлоридів – у 28 %, сульфатів – у 31 %, органічних речовин за БСК₅ у 23 %, органічних речовин за ХСК – у 11 %, азоту амонійного – у 23 %, азоту нітритного – у 23 %, азоту нітратного – у 16 %, фосфатів – у 20 %, заліза загального – у 21 %. Середній відсоток випадків перевищення нормативів скидів за переліченими показниками склав 24 %. Найбільший відсоток перевищень відзначений за показником вмісту сульфатів.

Північний регіон. Нормативи скидів, за наявною інформацією, було перевищено по вмісту: хлоридів – у 34 %, сульфатів – у 9 %, органічних речовин за БСК₅ у 58 %, органічних речовин за ХСК – у 72 %, азоту амонійного – у 52 %, азоту нітритного – у 55 %, азоту нітратного – у 24 %, фосфатів – у 56 %, заліза загального – у 9 %. Середній відсоток випадків перевищення нормативів скидів за проаналізованими показниками склав 48 %. Максимальний відсоток перевищень було відзначено по ХСК.

Південний регіон. Серед проконтрольованих у регіоні випусків, за отриманою інформацією, нормативи скидів було перевищено по вмісту: хлоридів – у 34 %, сульфатів – у 34 %, органічних речовин за БСК₅ у 50 %, органічних речовин за ХСК – у 64 %, азоту амонійного – у 30 %, азоту нітритного – у 12 %, азоту нітратного – у 28 %, фосфатів – у 61 %, заліза загального – у 56 %. Середній відсоток випадків перевищення нормативів скидів за розглянутими показниками склав 40 %. Найбільший відсоток перевищень було відзначено по ХСК.

Східний регіон. Згідно отриманій інформації, серед проконтрольованих випусків нормативи скидів було перевищено по вмісту: хлоридів – у 78 %, сульфатів – у 100 %, органічних речовин за БСК₅ у 50 %, органічних речовин за ХСК – у 33 %, азоту амонійного – у 53 %, азоту нітритного – у 48 %, азоту нітратного – у 42 %, фосфатів – у 42 %, заліза загального – у 33 %. Середній по регіону відсоток випадків перевищення нормативів скидів за цими показниками склав 58 %. Максимальний відсоток перевищень нормативів було відзначено по вмісту сульфатів.

Таким чином, у середньому, за показниками, проаналізованими вище, по регіонах у цілому відсоток перевищення нормативів скиду зворотних вод склав 41%, що практично не відрізняється від зафіксованого у попередньому кварталі (39 %). Найбільший середній відсоток випадків перевищення нормативів скиду зворотних вод (58 %) відзначений у східному регіоні. Найбільше було випадків перевищення нормативів скиду по вмісту органічних речовин за БСК₅; середній відсоток перевищення нормативів по всіх регіонах за цими показниками склав 41 %.

Висновки

Випадки високого рівню забруднення вод за рибогосподарськими нормативами спостерігалися:

- у басейні р. Західний Буг – за вмістом заліза загального, хрому загального та нікелю;

- у басейні р. Дунай – за вмістом азоту нітритного, заліза загального та цинку;

- у басейні р. Дністер – за вмістом заліза загального, хрому загального, цинку, нафтопродуктів, азоту амонійного та нітритного;

- у басейні р. Дніпро – за вмістом хрому загального, цинку, нікелю, фенолів, амонійного й нітритного азоту;

- у басейні р. Південний Буг – за вмістом нітритного азоту;

- у басейні р. Сіверський Донець – за вмістом цинку, нафтопродуктів, амонійного й нітритного азоту;

- у групі кримських річок – за вмістом амонійного азоту;

- у групі річок Приазов’я – за вмістом азоту амонійного й нафтопродуктів.

Випадки високого рівню забруднення вод за господарсько-побутовими нормативами спостерігалися:

-- у басейні р. Західний Буг – за вмістом свинцю;

-- у басейні р. Дунай – за БСК₅;

- у басейні р. Дністер – за вмістом свинцю;

- у басейні р. Дніпро – за вмістом заліза загального, фенолів, свинцю й амонійного азоту;

Випадки високого рівню забруднення прибережних морських вод спостерігалися:

- у Чорному морі – за БСК₅, ХСК, вмістом заліза загального, амонійного й нітритного азоту;

- в Азовському морі – за вмістом нітритного азоту, заліза загального й нафтопродуктів.

Випадки екстремально високого рівню забруднення (за рибогосподарськими нормативами) було відзначено:

- у р. Чорна, група кримських річок, с. Чорноріченськ, г/у №2 (за інформацією севастопольського підрозділу МОЗ) – за вмістом нітритного азоту;

- у оз. Тельбін, басейн Дніпра, (за відомостями ДЕІ м. Київ) – за вмістом заліза загального.

Порівняно з величинами екологічної оцінки, відзначеними у попередньому кварталі, покращилася якість поверхневих вод басейнів Дунаю, Південного Бугу й Західного Бугу. На тому ж рівні залишилася якість вод басейну Сіверського Дінця. Погіршилася якість вод басейну Дністра.

За середньорічними величинами індексів екологічної оцінки у 2009 році найгіршою якістю води характеризувався басейн Сіверського Дінця, а найкращою – басейн Дунаю.