5. Способи індивідуалізації суб’єктів господарювання

Під способами індивідуалізації суб’єктів господарювання розуміються юридичні засоби, за допомогою яких, один суб’єкт господарювання відрізняється від інших.

Для ю. та ф. осіб – суб’єктів господарювання актами господарського законодавства України встановлені властиві їм способи індивідуалізації.

До способів індивідуалізації юридичних осіб-суб’єктів господарювання, серед інших, можна віднести такі:

Комерційне найменування юридичної особи-суб’єкта господарювання, яке відповідно до ст. 23 ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, повинно включати у себе два обов’язкових елементи:

1)   інформацію про організаційно-правову форму юридичної особи;

2)   назву юридичної особи.

Саме за цими двома складовими елементами в сукупності встановлюється тотожність комерційних найменувань у разі подання документів для державної реєстрації майбутньої юридичної особи.

З метою набуття пріоритету на комерційне найменування майбутньої юридичної особи її засновник (засновники) має право зарезервувати найменування юридичної особи строком на два місяці, а для відкритих акціонерних товариств, – на дев’ять місяців.

Місцезнаходження ю.о.-суб’єкта господарювання. Місцезнаходженням юридичної особи вважається адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Свідоцтво про державну реєстрацію ю.о.-суб’єкта господарювання із проставленим ідентифікаційним кодом Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Відбиток печатки юридичної особи-суб’єкта господарювання.

Номер поточного банківського рахунку юридичної особи-суб’єкта господарювання.

Торговельна марка та географічне зазначення юридичної особи-суб’єкта господарювання.

Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Таким позначеннями можуть бути: слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів тощо.

Під географічним зазначенням, згідно із ст. 1 ЗУ „Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 1999 року, розуміється будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Ним може бути і назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, або як складова частина такого позначення.

Способами індивідуалізації фізичної особи-підприємця є ті ж юридичні засоби, за допомогою яких індивідуалізуються юридичні особи-суб’єкти господарювання, з урахуванням деяких особливостей, встановлених законом.

Так, відповідно до абз.2 ч.1 ст. 159 ГКУ громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім’я.

Місце проживання ф. о. – це житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель, тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем.

У свідоцтві про державну реєстрацію ф. о.-підприємця, на відміну від юридичної особи, вказується ідентифікаційний номер платника податків та інших обов’язкових платежів з Державного реєстру ф. о.-платників податків та інших обов’язкових платежів, або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера).