2. Лісова рослинність

Українські Карпати – єдиний на території України ареал поширення середньоєвропейських лісів. Східні Карпати називають Лісистими, а південно-східну частину гір – Буковиною.

Флора складається, в основному, з видів середньоєвропейських широколистяних лісів, які становлять близько 35% усієї флори. Це бук лісовий, або звичайний, граб звичайний, дуб звичайний і скельний, липа серцелиста, клен, явір; з трав’янистих: переліска багаторічна, арум плямистий, астранція велика, білоцвіт весняний та ін. Значну роль у флорі (близько 30%) відіграють тайгові євро-сибірські форми, наприклад, ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, ялівець сибірський та ін..

Спостерігається цілий ряд рідкісних реліктів, що збереглися від найдавніших епох. Це тис ягідний, кедр європейський, сосна звичайна, модрина польська, бруслина карликова, Сумісне існування і взаємодія представників різних флор зумовили формування різних типів рослинності. Домінуючим типом є лісовий. Дуже поширені також луки. Менше розвинені чагарники, болота і степи. Просторове розміщення їх має строго закономірний характер.

3. Типологічні особливості лісів

У Карпатах є всі передумови для створення різноманітних типів лісу: діапазон різних висот, схили різної експозиції, ґрунти різної потужності та родючості. Такі автори, як Е.В.Алексєєв, П.С.Погребняк, Б.Ф.Остапенко , С.В.Шевченко, Г.Л.Тишкевич в основі класифікації типів лісу розглядали рослинність. Нині в Карпатах виділяється понад 78 типів лісу. У дубових лісах формуються діброви й судіброви, в ялицевих – яличини та суяличини, в букових – бучини і субучини, у смерекових – смеречини (рамені) та сусмеречини (сурамені). Якщо в корінних насадженнях трапляються домішки, то виділяються такі типи лісу, як ялицеві діброви, ялино-букові суяличини, без домішок – чисті рамені, бучини. Для господарських цілей типи лісу об’єднуються в групи. Охарактеризуємо найбільш поширені з домішкою смереки.

Волога буково-ялицева сурамень. Знаходиться на висоті 800-1100 м над рівнем моря. Ґрунти бурі лісові суглинисті. В складі насаджень домінує смерека з домішкою ялиці в першому ярусі та бука в другому. Продуктивність деревостану у цьому типі лісу II-I бонітетів. Ялинові монокультури займають значні площі, але легко піддаються вітровалам та ушкоджуються короїдами. В підліску трапляються жимолость чорна, бузина червона. Трав’яний покрив представлений ожиною лісовою, осокою трясунковою, ястребинкою чорною і т.п.

Волога високогірна сурамень формується на високо розміщених ділянках змішаних лісів. Має складні, двоярусні (у першому ярусі – смерека, у другому – бук) або одноярусні, високоповнотні та високопродуктивні насадження І бонітету. Ґрунти супіщані, суглинисті, кам’янисто-щебенисті. Основний тип лісу – смереково-ялицевий. Підліску майже немає, трапляється жимолость чорна, бузина червона. Ґрунтовий покрив складається із чорниці, ожини лісової, звіробоя чотиригранного тощо.

Волога буково-ялицева рамень. Ґрунти темно-бурі, займає пологі схили. Смерека утворює як змішані, так і чисті деревостани І^а та І^б бонітетів. У складі змішаних насаджень домінує смерека з домішками бука, явора, клена гостролистого, ільма. Складні та змішані з буком та ялицею насадження стійкі проти вітровалів та шкідників лісу. Трав’яний покрив – шалфей клейкий, кислиця звичайна, зеленчук жовтий.

Таким чином, в основному, в Українських Карпатах ялина зустрічається в описаних типах лісу. Зниження біологічної стійкості лісів Карпат викликане створенням на значних площах букових змішаних лісів чистих ялинових культур. Ялинники мають невисоку стійкість. За межами природного ареалу вони значно пошкоджуються кореневою губкою та опеньком осіннім.