3.5. Формування екологічно чистого асортименту

Набір товарів, що пропонуються підприємством-виробником на ринку, називають асортиментом. Суть формування і управ­ління асортиментом полягає в тому, щоб товаровиробник своєчас­но пропонував певну сукупність товарів, які б, відповідаючи профілю його виробничої діяльності, найбільш повно задоволь­няли вимоги певних категорій покупців.

Номенклатура, або товарний асортимент – це вся сукупність виробів, що випускаються підприємством. Вона включає різні види товарів. Вид товару (меблі, телевізори) ділиться на асорти­ментні групи (типи) відповідно до функціональних особливостей, якості, ціни.

Кожна група складається з асортиментних позицій (різно­видів або марок), які утворюють нижчий рівень класифікації (меблі для кухні, для вітальні, спальні та ін.).

Товарний асортимент характеризується шириною (кількістю асортиментних груп), глибиною (кількістю позицій в кожній асортиментній групі) і співвідношенням (між асортиментними групами).

Формування екологічно чистого асортименту - проблема конкретних товарів, їх окремих серій, визначення співвідношень між «чистими» і «старими» товарами, товарами одиничного і серійного виробництва, «наукомісткими» і звичайними товарами, матеріалізованими товарами, ліцензіями і «ноу-хау». При форму­ванні екологічно чистого асортименту виникають такі проблеми:

1) ціна;

2) споживча якість;

3) гарантії безпеки і чистоти;

4) забезпечення достатнім і, водночас, екологічно орієнто­ваним сервісом;

5) наміри виробника щодо лідерства у створенні принципово нових екологічно чистих видів продуктів або вимушеної (в зв’язку із вимогами законодавства, моди чи ін. причин) діяльності (необ­хідність йти слідом за іншими виробниками).

Суть проблеми формування екологічно чистого асортименту полягає у плануванні фактично всіх видів діяльності, спрямованої на відбір екологічно чистих продуктів для майбутнього вироб­ництва і реалізації на ринку і на приведення характеристик цих продуктів відповідно до вимог охорони навколишнього середо­вища та споживачів.

Формування екологічно чистого асортименту продукції — неперервний процес, що продовжується протягом усього життє­вого циклу продукту, починаючи з моменту зародження задуму про його створення і закінчуючи вилученням з обігу.

Основними етапами планування екологічно чистого асорти­менту є:

1) визначення поточних і потенційних потреб покупців,

2) аналіз екологічних вимог на вітчизняному та міжнародному ринках і розробка або удосконалення продукції згідно з цими вимогами;

3) аналіз способів використання продукції і особливостей купівельної поведінки на відповідних ринках;

4) оцінка існуючих аналогів конкурентів;

5) критична оцінка виробів, що випускаються підприємством у тому ж асортименті з позицій покупця;

6) розв’язання питань: які продукти потрібно додати в асорти­мент, а які виключити з нього через зміни в екологічному зако­нодавстві або рівні конкурентоспроможності; чи потрібно диверсифікувати продукцію за рахунок інших напрямів виробництва підприємства, що виходять за рамки його профілю;

7) розгляд пропозицій про створення нових продуктів, удоско­налення існуючих, а також нових способів і областей засто­сування товарів;

8) розробка специфікацій нових або поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців;

9) вивчення можливостей виробництва нових або вдоско­налених продуктів, включаючи питання екологічної чистоти, цін, собівартості і рентабельності;

10) проведення випробувань (тестувань) продуктів з ураху­ванням потенційних потреб з метою з’ясування їх прийнятності за основними показниками;

11) розробка спеціальних рекомендацій для виробничих під­розділів підприємства щодо екологічного стилю, якості, ціни, найменування, упаковки, сервісу і т.д. відповідно до результатів проведених випробувань, підтверджуючи прийнятність характе­ристик виробу або необхідність їх зміни.

Оцінка і перегляд асортименту - невід’ємна частина марке­тингу.

Ми все частіше спостерігаємо ситуацію, коли бізнес стає інструментом для вирішення проблем захисту навколишнього се­редовища, а не джерелом виникнення цих проблем. З’являється все більше компаній, що прагнуть до радикальних змін у своїй діяльності з метою створення екологічно чистих продуктів — і не тільки для власного престижу, але й заради майбутнього планети.

До таких компаній можна віднести «Monsanto». Саме вона звернулася із закликом до всього світу полегшити страждання людей від наслідків Чорнобильської аварії. У її портфелі є ряд унікальних розробок, безцінних для осіб, які одержали гранично допустимі дози радіоактивного опромінення.

Проблемам виробництва і реалізації екологічно чистої продукції приділяють усе більше уваги такі промислові гіганти, як McDonald’s, Shell, Nestle та ін. Деякі з них останнім часом виступили з заявою про розвиток своєї діяльності цілковито у рамках Кодексу Всесвітньої Організації Охорони здоров’я і закликали інших наслідувати їх приклад [61].

Вітчизняні компанії також засвідчують свою турботу про довкілля та підвищують свою конкурентоспроможність, екомаркуючи свою продукцію (продуктова компанія «Екопродукт»), сертифікуючи весь процес виробництва за міжнародними стандартами (концерн «Світанок» — сертифікував виробництво каркасних будиночків згідно з німецькими стандартами DIN1052, що свідчить про високу якість їх виробництва).

Вивчаючи практику передових компаній, що зробили внесок у розробку екологічно чистих продуктів, можна виділити ряд найсуттєвіших технологічних показників, досягнення яких забезпечує найбільший захист навколишнього середовища, а саме [ 61]:

1) кількість сировини, що йде у відходи в процесі її переробки;

2) ступінь небезпеки продукту для здоров’я людини і навко­лишнього середовища;

3) енергоспоживання на всьому життєвому циклі використан­ня продукту;

4) ступінь готовності товару пройти вторинну переробку або утилізацію;

5) здатність продукції до довгострокового використання або періодичного подовження її функціонування.

Врахування цих параметрів покладено в основу концеп­туальних підходів передових компаній щодо випуску найбільш конкурентоспроможної продукції і дає їм змогу перемогти в конкурентній боротьбі. їх успіх базується переважно на вико­ристанні інноваційного мислення. Ще одним мотивом, що спону­кає до виробництва екологічно чистої продукції, є нововведення, внесені урядами або міжнародними організаціями у світову торгову практику та зміни у поведінці споживачів, що стають більш вимогливими до екологічної безпеки продукції та життє­діяльності загалом.