3. Заходи нетарифного регулювання зед на території України. Головні принципи нетарифного регулювання

Нетарифне регулювання — це один із заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Одними з основних заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є ліцензування і квотування товарів (робіт, послуг), реєстрація зовнішньоекономічних контрактів, а також дозволи міністерств та відомств, уповноважених видавати такі дозволи на відповідні товари (роботи, послуги).

Органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на території України є: Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Національний банк, Міністерство економіки України, Державна митна служба України.

Одними з головних завдань митних органів України є використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів, а також здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічної діяльності державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства економіки України.

Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, окрім митного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю. Митне оформлення може бути завершено тільки після закінчення зазначених видів контролю.

На території нашої держави діє порядок встановлення і використання технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, вете­ринарних та екологічних стандартів і вимог, згідно з якими дозволяється переміщення товарів, що за своїми характеристиками не порушують мінімальних умов відповідних стандартів і вимог. Такі стандарти та вимоги, а також процедури їх застосування не можуть використовуватися з метою створення нетарифних бар'єрів для здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами такої діяльності. Органи державного управління, що за законами України упов­новажені розробляти та запроваджувати зазначені стандарти та ви­моги, повинні офіційно публікувати їх у загальнодоступних засобах інформації України.

Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій

Під ліцензією експортною (імпортною) розуміється належним чином оформлене право на експорт (імпорт) упродовж установленого терміну певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування.

Під експортною (імпортною) квотою мається на увазі граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) впродовж установленого терміну та який визначається в натуральних вартісних одиницях.

Ліцензування та квотування експорту й імпорту запроваджується Україною самостійно уповноваженими нею державними органами:

— у разі різкого погіршення розрахункового балансу України, якщо негативне сальдо його перевищує на відповідну дату на 25 відсотків від загальної суми валютних вимог України;

— у разі досягнення встановленого Верховною Радою України рівня зовнішньої заборгованості;

—у разі значного порушення рівноваги з певних товарів на внутрішньому ринку України, особливо з сільськогосподарської продукції, продуктів харчової промисловості та промислових товарів народного споживання першочергової потреби;

— при необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві;

— при необхідності здійснення заходів у відповідь на дискримі­наційні дії інших держав;

— відповідно до міжнародних товарних угод, які укладає або до яких приєднується Україна (запроваджується режим квотування);

— при добровільному обмеженні експорту товарів у певну країну (запроваджується режим квотування).

В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій:

генеральна — відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певного товару (товарів) та (або) з певною країною (групою країн) упродовж періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів) (наприклад, експорт спирту, ліцензування якого введено з 1994 р.);

разова (індивідуальна) — разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єк­том зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший, ніж той, що необхідний для здійснення експортної (імпортної) операції (наприклад, імпорт ветеринарних препаратів);

відкрита індивідуальна — дозвіл на експорт (імпорт) товару впродовж певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визна­ченням його загального обсягу.

З кожного виду товару встановлюється лише один вид ліцензії.

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за ними не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):

глобальні — квоти, що встановлюються з товару (товарів) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) екс­портується або з яких він (вони) імпортується;

групові — квоти, що встановлюються з товару (товарів) з визна­ченням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

індивідуальні — квоти, що встановлюються з товару (товарів) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується.

З кожного виду товару встановлюється лише один вид квоти.

Рішення про запровадження режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під режим ліцензу­вання та квотування, і термінів дії цього режиму.

Ліцензії на експорт (імпорт) товарів видаються Міністерством економіки України (раніше видавалися Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України). На окремі групи товарів такі ліцензії видаються за погодженням із відповідними міністерствами або відомствами.

Ліцензування операцій по переміщенню валютних коштів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою інвестицій та (або) надання (одержання) кредитів здійснюється Національним банком України.

Інформація про перелік товарів та (або) країн, що підпадають під режим ліцензування та квотування, із зазначенням виду ліцензії або квоти з кожного товару (або з кожної групи товарів) доводиться до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності шляхом опублікування її в офіційних загальнодоступних засобах інформації України, а також негайно доводиться до відома органів державного митного контролю України.

Ліцензії видаються на підставі заяв суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, складених за відповідною формою.

Видана суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності ліцензія повинна мати такі реквізити, як номер, дату видачі, а також підпис службової особи, яка видала ліцензію, і печатку відповідної установи. В разі незаповнення реквізитів ліцензії або їх заповнення неналежним чином товари до митного оформлення не приймаються.

Ліцензія, яку одержав суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, додається до вантажної митної декларації і є підставою для пропуску через митницю вантажів, які підпадають під режим ліцензування та квотування. Номер і дата ліцензії зазначаються в товаросупровідних документах та вантажній митній декларації. Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється тільки через митниці, зазначені в ліцензіях. Після закінчення терміну дії ліцензії або вичерпання встановленої квоти пропуск товарів за цією ліцензією припиняється.